Як правило, символи помирають пізніше, ніж події, які їх народили.
Так сталось і з бабою Параскою, символом Помаранчевої революції. Парасковія Василівна Королюк, доярка із села Дорогочівка Тернопольської області, померла наприкінці минулого місяця, але ні Віктор Ющенко, ні Юлія Тимошенко, ні інші політики України на її похорон не приїхали. Що ж, усе закономірно. Помаранчева революція захлинулась, так що нема чого церемонитись з її символами. Підтверджується давня істина: політика і мораль – речі несумісні.
Баба Параска справді була символом Помаранчевої революції. Вона щиро повірила Вікторові Ющенку, який підло й підступно обдурив її й мільйони українців. А коли “посварилися” Юлія Володимирівна і Віктор Андрійович, баба Параска так само щиро металася між ними, наївно намагаючись примирити двох лідерів, не розуміючи, що мова насамперед іде про бізнесові інтереси тих, хто зворохобив народ, вивів їх на майдани, а потім, потираючи руки, рахував грошенята від політичних відсотків.
Так само щиро баба Параска хотіла об’єднати Схід і Захід України, безстрашно йшла в стан “ворога” – до прихильників Януковича.
На Парасковію Василівну дивились як на мале пиво. Помаранчевим вона була потрібна як символ підтримки народу. Білоголубі дпомагали їй матеріально, а коли охоронці Ющенка побили доярку із Тернопільщини, опікувалися нею в лікарні.
Бабу Параску нагородили Почесним знаком “Гвардія револю-ції” та орденом Княгині Ольги третього ступеня. Тішся, бабко-гвардійко! Український народ – це баби параски, якими маніпулюють цинічні політикани. Допоки не перестанемо бути символами, доти будемо іграшками в чужих руках.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень