19 жовтня у Трускавці, в римо-католицькій парафії побували мощі блаженного Якова Стрепи. В двох Святих Месах взяла кількість величезна кількість вірних, в тому числі і греко-католиків. Люди мали можливість всі прохання до Господа за посередництвом блаженного Якова вкидати у спеціальну скриньку, переважно просили про мир та спокій у сім’ях, звільнення від алкоголізму, за дар материнства, з здоров’я та Боже благословення, а також дякували за всі ласки, отримані від Бога. Проповідь виголосив отець-францисканець Ярослав, хранитель (кустош) молей блаженного Якова.
Мощі блаженного Якова Стрепи (польською – Якуб Стшемєв) перегринують по Стрийському деканаті, до якого належить і Трускавець. До нашого міста вони прибули з Борислава, а перед тим побували в Дрогобичі. Біля 16.30 вірні Трускавця попрощалися з мощами блаженного – їх повезли до Меденич.
Блаженний Яків з шляхетного гербу Стрепа, народився близько 1340 року на землях краківської архідієцeзїї. Юнаком вступив до Ордену Францисканців, де згодом його відправили навчатися до Риму. Після повернення з Риму став настоятелем краківського монастиря, а згодом – монастиря у Львові. Був ревним апостолом Галичини. 28 січня 1392 року консекрований на єпископа галицького.
Будучи єпископом, відзначався ревністю в організації та зміцненні дієцезії. Розвинув культ Пресвятих Дарів через розміщення в міських храмах дарохранительниць, запровадження адорації виставлених Пресвятих Дарів і євхаристійної процесії. В організації дієцезії перший впровадив структуру, яка стала відповідником сьогоднішнього деканату. Всі ці нововведення спричинилися до інтенсивного розвитку львівської архідієцезії, яка згодом стала прикладом для інших архідієцезій, навіть утворених набагато раніше.
В щоденному житті блаженний Яків Стрепа відзначався простотою і францисканською вбогістю. До кінця свого життя не перестав носити францисканський габіт. Мурований маєток в центрі Львова, який йому подарував король Владислав Ягєлло передав на потреби дієцезії, а сам оселився у скромному дерев’яному будиночку. Сам особисто навчав правд віри і катехизував, але більше всього турбувався про здобуття дітей для Небесного Царства. Його відданість цій справі спричинилася до надання йому титулу «Приятеля дітей».
Відзначався блаженний Яків і особливим культом до Пресвятої Діви Марії і, з нагоди різних проявів її культу, встановлював відпусти. Хроніки передають, що з’явилася йому Божа Матір з Дитятком Ісусом на руках. Коли переживав нелегкий час, закликав: «Будь мені Матір’ю!», а у відповідь почув слова: «Маєш Матір і її Сина», – і побачив ті Святі Постаті. Сцену цього з’явлення Блаженний помістив на архієпископській печатці, як свій герб.
Архієпископ Яків Стрепа був вразливий до потреб бідних і хворих, тому свої єпископські доходи призначив на потреби лікарні Святого Духа та на притулок для бідних і паломників. Хотів перенести столицю єпископства з Галича до Львова, тому почав будувати у Львові кафедральний собор, який консекровано у 1404 році. За рік до смерті відмовився від участі у схизматицькому соборі в Пізі, чим проявив себе, як вірний син Католицької Церкви. Помер Яків 20 жовтня 1409 року. В заповіті написав, що хоче бути похованим у францисканському монастирі Святого Хреста у Львові.
У 1619 році мощі блаженного Якова Стрепи перенесено з монастирської каплиці до нового гробу в храмі, де почали відбуватися чудеса. Звістка про це поширилася так швидко, що на молитву до гробу блаженного Якова почали сходитися численні вірні зі всієї архідієцезії. Чудеса відбувалися не тільки при гробі: коли його єпископською митрою торкалися страждаючих від болю голови – біль проходив. Блаженний Якій Стрепа з’являвся також тим, хто потребував допомоги в несподіваних ситуаціях; з’явився над палаючим Львовом і врятував монастир францисканців від пожежі. Монахи назвали його Провісником миру серед ворогуючих. Внаслідок численних чудес, папа Пій VI 11 вересня 1790 року оголосив його блаженним. У 1910 році папа Пій X визнав блаженного Якова покровителем львівської дієцезії разом зі святим Антонієм Падуанським, Покровителем провінції ордену францисканців.
Володимир Ключак, з використанням матеріалів сайту «Майдан» http://maydan.drohobych.net
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень