Чесно кажучи, торкнутися цієї непростої, неоднозначної проблематики змусили наші читачі. В редакцію газети звернувся трускавчанин, член громадської організації «Рада старійшин» Мирон Габшій, можна сказати, з криком душі, що в районі Стебницького кільця, нижче магазину «Будмайстер» в недобудованому гаражі знайшли собі прихисток бомжі і своїм аморальним життям лякають мешканців, а найгірше дітей, які, влітку особливо, всюди забігають. Багаточисленні звернення в правоохоронні органи та до міської влади не дають жодних результатів, – бідкався чоловік та поклав останні надії на газету.
Йдемо шляхами пана Мирона. Найперше в центр – в міську раду. Нещодавно призначений заступник міського голови Ігор Паньків зазначив, що до нього з цією проблемою офіційно ніхто не звертався, про бомжів він чує перший раз. А дітьми, мовляв, які бігають невідомо де, мають опікуватися батьки. Взагалі зі схожими питаннями треба звертатися в правоохоронні органи, які саме для цього створені, – доволі різко показує мені вектор руху чиновник.
Та дослухаюся до порад і крокую на вулицю Мазепи в місцевий міськвідділ міліції. Тут про мою проблему чули, бачили, знають. Більше того, дільничний Богдан Шеремета якраз провадить допит «мешканки» цього недобудованого гаража Олени. Олена говорить м’якою російською мовою, що більше їм жити нема де. Заробляє на який-неякий харч збиранням пляшок, тож знімати квартиру не може. Живуть там ще кілька таких же безхатченків. Одного, правда, забрали в Дрогобич в реабілітаційний центр баптистів, але там молитися треба, – щиро розповідає жінка. Об’єктивно кажучи, ні молитися, ні працювати ці люди не мають жодного бажання.
– Та все одно це люди, – впевнений дільничний Богдан Шеремета та інші працівники міліції, які приєднуються до нашої розмови на лавочці біля міськвідділу. – Ми знаємо про це пристанище безхатченків, патрулюємо та контролюємо їх, але закрити їх у в’язницю нема підстав. Якщо їх вигнати з цього недобудованого гаража, вони знайдуть інше пристанище, можливо в чиємусь підвалі, – кому від того стане легше? Можливо, на рівні міста варто зробити якесь соціальне тимчасове житло для таких людей? Та зараз всіх переселенців зі Сходу не завжди є де розмістити. Ну літом легше, можна переночувати на вулиці. А як прийде зима?
Наостанок вирушаємо власне на місце. Гараж чи може щось солідніше, бо з отворами для вікон, справді задумувався добротний – цегляний, двосекторний. Та сьогодні він служить помешканням безхатченків. Причому в одній «кімнаті» спальня-кухня, в іншій – туалет, що, перепрошую, чути за запахом. Будівля розміщена трохи нижче гаражів, перед стежкою на майданчик, де, приїжджаючи, розміщається мандрівний цирк.
А тут поруч не цирк і не кіно, а життя безхатченків як воно є. Та навряд чи я виконала прохання пана Мирона усунути проблему. Ніхто наразі не зміг запропонувати альтернативу – куди.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір`я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень