Перемога “Фронту змін” у Бориславі для багатьох була очікуваною, але все ж стала несподіваною для всіх.
“Фронтовики” в місті нафтовиків здобули не лише крісло міського голови, а й більшість у депутатському корпусі (24 мандати з 46), провели двох депутатів до Львівської обласної ради.
Київсько-жидівська технологія дала свої плоди. Представники “Фронту змін” ходили від хати до хати, особливо “обробляли” людей похилого віку. За свідченнями очевидців, їм давали продукти, ліки, гроші. Мешканці знали, за яку партію під яким номером голосувати, знали прізвище кандидата на мера і “свого” кандидата на депутата в мажоритарному окрузі.
Окрім підкупу виборців, особисто Володимир Фірман, який став міським головою, і Володимир Голобутовський, який отримав мандат депутата Львівської обласної ради, зайнялись підкупом членів дільничних комісій. Зокрема, вони розвозили пакети з чаєм, ка-вою, цукерками, печивом. В іншій ситуації це можна було би назвати турботою про людей, але коли мова йде про вибори, то це елементарний підкуп.
На жаль, спостерігачі від опонентів “Фронту змін”, які не розраховували на таку гучну перемогу Володимира Фірмана та його команди, поставилися неналежним чином до таких фактів, не написали відповідних скарг по цих та інших фактах порушення виборчого процесу.
За великим рахунком, “Фронт змін” у Бориславській міській раді може й не створювати більшості, адже за сприятливих обставин, навіть якби депутати від інших політичних сил дивним чином об’єднались, зможе провести будь-яке рішення. Але перевага в один голос (чи в два, враховуючи міського голову) – явище мінливе. Що робити, коли потрібно прийняти важливе роішення, а хтось із “фронтовиків” не прийшов на сесію? Тому найвірогідніше, що “Фронт змін” у Бориславі найперше блокуватиметься зі “Свободою” й, можливо, з “Нашою Україною” та, не виключено, з “Батьківщиною”.
І тут ми зможемо побачити дивні речі. “Свобода” є партією ідеологічною (як, скажімо Комуністична партія України). В її основі лежить націоналізм, а Степан Бандера, якщо вірити Олегові Тягнибоку, – є Провідником нації. В житті насправді це зовсім не так, але де вже молодим бориславським “свободівцям” розбиратись у хитросплетіннях великої політики. За великим рахунком, вони є звичайнісіньким гарматним м’ясом, яке високооплачувані вуйки й цьотки кинули у вир боротьби.
Натомість “Фронт змін” узагалі не має жодної ідеології, це типова партія, яка сповідує ліберальні, космополітичні цінності. Її лідер Арсеній Яценюк і не приховує цього. “Фронтовики” на місцях теж не посвячені в подробиці цієї великої політичної провокації, та їм і не треба цього знати. Володимир Фірман і його прихильники випадково стали “фронтовиками”, а, отже, й випадково прийшли до влади. В даному випадку спрацював прагматизм їхнього мислення, коли потрібно витратити мінімум грошей й отримати максима-льну вигоду особисто для себе. Бонус у вигляді іміджу “Фронту змін” зіграв злий жарт з лідерами інших політичних сил, які просто йшли до влади, але не мали подібного бонусу.
Нелогічне поєднання “Фронту змін” і “Свободи” можна буде пояснити лише тим, що “багаті” “фронтовики” “куплять” “бідних” “свободівців”. Про несумісність ідеології тут забудуть після першої ж сесії.
Про справжні наміри “Фронту змін” у Бориславі ми дізнаємося відразу, коли побачимо явну чи таємну їхню співпрацю з Партією регіонів. А гроші “фронтовикам” будуть потрібні, аби виконати бодай частину своїх популістських передвиборчих обіцянок. На жаль, рейтинг “Фронту змін” до кінця каденції впаде майже до нуля, як у нинішньої “Нашої України” та “Батьківщини”, але бориславцям від того не стане легше, бо місто нафтовиків у своєму розвитку відкотиться на років десять назад.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень