30 березня в рамках свого робочого візиту на Львівщину у Трускавці побував віце-прем’єр-міністр України Борис Колесников. В нашому місті він провів двогодинну зустріч-нараду, яка стосувалася передусім готовності готельного бізнесу  в регіоні до прийняття гостей Євро-2012. Разом з п. Колесниковим до нашого курорту прибули ще 5 міністрів. Серед високопоставлених гостей, які завітали до Трускавця, були заступник міністра економіки Юрій Вітренко, міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба, міністр у справах сім’ї та молоді Равіль Сафіуллін... Далі»

У неділю, 29 березня, трускавчани взяли участь в акції протесту проти запланованого на Страсну п’ятницю гей-параду в Івано-Франківську. Участь також взяли віруючі інших міст, зокрема Дрогобича та Самбора.
Збиралися віруючі греко-католики після першої ранкової недільної Служби Божої біля церкви Різдва Христового у Дрогобичі, там на них очікувало декілька містких автобусів. Далі»

У трускавецькому парку відпочинку появився новий вид бізнесу - прокат автомобілів. "Появився" - слід розуміти дослівно, бо уже й зник - запровадити новизну не дала влада, оскільки усе було всупереч прийнятим для першої курортної зони нормам.
А було це так: біля "каштанової алеї" парку зупинилася елегантна світла автівка і молода людина, ставши біля неї, пропонувала цей транспортний засіб напрокат, звісно ж, за гроші. Хтось комусь доклав, і вже за коротку хвилю відповідальні особи складали протокол, появилися і всюдисущі журналісти - моя колега Іра Циган ретельно знимкувала й розбиралася в ситуації. А ситуація була такою: знаючи про заборону в відпочинковій зоні всякого бізнесу, що шкодить довкіллю, хтось із відпочивальників звернувся до міського ради щодо прокату автівок: "Ви це дозволяли?" Далі»

Трапилось так, що за усілякою переважно пустопорожньою і безтолковою так званою суспільно-громадською діяльністю я за останні півроку-рік дещо занехаяв свої основні справи і, вирішивши їх надолужити, відключив на місяць телевізію і обмежив свій доступ в Інет переглядом пошти та вивішуваннями пари-тройки матеріалів на деяких сайтах. А тому скандал, що трапився поміж новоспеченим зам директора НТКУ Валідом Арфушем і ведучим ток-шоу каналу TVI Романом Скрипіним пройшов якось повз мене. Далі»

Бориславська філія управління з експлуатації газового господарства - підприємство, що мусить функціонувати чітко, мов годинник. Адже саме воно, без перебільшення, забезпечує життєдіяльність міста - тепло у наших квартирах, голубий вогник на газовій плиті. Все це має безпосереднє відношення до кожної бориславської оселі, до кожного мешканця міста. Тож проблеми, з якими стикаються газовики, стосуються кожного з нас. А їх, тих проблем, таки вистачає, як переконалися ми в розмові з керівником Бориславської філії УЕГГ паном Володимиром Луцівим. Думаю, для наших чисельних читачів це інтерв'ю буде не тільки цікавим, але й корисним, бо, чого гріха таїти, інколи забуваємо, скільки небезпечних сюрпризів може «подарувати» вам життєдайний газовий вогник. Далі»

8 грудня 2008 року був оголошений конкурс на маршруті «Борислав - Стебник », який мав відбутися 24 дня того ж року. Але у зв’язку із прийняттям 3 грудня 2008 року Постанови КМУ № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» 24 грудня 2008 року на засіданні конкурсного комітету прийняли рішення визнати конкурс таким, що не відбувся, й оголосити новий, відповідно до вимог нового Положення. На той момент діючими перевізниками, згідно договору з тодішнім замовником перевезень - Дрогобицькою РДА - були два підприємства: ТзОВ «Карсан АТ» і ТзОВ «Інтертранстур». Термін дії договору закінчувався 18.01.2009 року. Далі»

Кожна здорово мисляча людина усвідомлює, що колись наступить такий момент, коли ми розпрощаємося зі своїм життям. Відносно того, що буде потім, судження часто розходяться. Незважаючи на те, що абсолютна більшість нашого суспільства декларує себе християнами, а в нас, в Галичині, чи не «найхристиянськішими з усіх християн», все ж щодо питання смерті в пересічних людей можна почути різноманіття думок, які виражають чи не всю історію філософії – від прихильників теорії реінкарнації (перевтілення) до скептичних тверджень, що «ніхто звідти не повернувся і невідомо, що там», від думки про рай і пекло з казковими образами крилатих молодих ангеликів і страшних волохатих нечистих до цілком атеїстичних поглядів, від прихильників «темного тунелю із світлом в кінці» до такого сплетіння забобонів, яким можна було б присвятити не одну монографію. Проте чи не єдиним спільним для всіх нас є те, що тема смерті є табуйованою і обговорювати її в широкому колі чи «пристойному» товаристві не прийнято, а швидше, навіть вважається за моветон. Далі»

Коли чуємо про Тернопіль, на рівні підсвідомості автоматично виникає асоціація «файне місто» завдяки популярній пісні братів Гадюкіних. Цілком можливо, що колись і про село Ямельниця, яке знаходиться в якихось двох десятках кілометрів від Трускавця, виникатимуть асоціації типу «файне село». В принципі той, хто хоча б один раз побував в цьому мальовничому куточку, і не сумнівається в тому, що село «файне», але річ в тому, що багатьом не доводилося побувати там. А шкода.
Нещодавно створений сайт «Файне село Ямельниця» на http://yamelnicya.com  є проектом вихідців з Ямельниці, тих, хто не забуває своє коріння, своїх предків і хто не перестає любити рідний край, починаючи від малої Батьківщини. Далі»

Опоненти чинної міської влади не так давно любили повторювати: «От, мовляв, згине сніг, розпочнеться весна і всі болячки вилізуть, побачимо стан доріг, побачимо фатальний стан господарки, бруд, нечистоти, непорядок». Дивно, що про щось подібне взагалі могла йти мова, але може воно й на краще – прийшла весна, сніг згинув досить швидко, вулиці сухі, всюди прибирається, все йде нормальним, закономірним ходом – місто готується до Великодня. Проблеми завжди були, є і будуть, від них нікуди не подінешся, та й життя було б нецікавим, якби не треба їх вирішувати. Далі»

Те, що у Трускавці певні чиновники, особливо «депутати від архітектури», не на своєму місці, видно неозброєним оком. Це розуміють відпочиваючі, які з кожним роком щораз більше дивуються, що така галицька перлина як Трускавець, втрачає свою привабливість з кожним роком і то шаленими темпами, це тим більше розуміють і місцеві люди. Ті, хто тут народився, виріс, хто приїхав і прожив тут все своє життя, хто вважає Трускавець за рідну домівку. Хаотична забудова, без погоджень і дозволів, непродумане будівництво останніх років фірмами,  репутація яких не є кришталево чистою, кулуарні домовленості, виділення земельних ділянок для забудови «потрібним» людям там, де будівництво категорично заборонено. Далі»

«Шановна редакціє, пишу вам з надією на те, що з вашою допомогою вдасться змінити жалюгідний стан справ в нашому місті. Подивіться сьогодні на Дрогобич. Почну зі стану доріг. Головні магістральні вулиці перетворились на бездоріжжя. Трускавецька від МРЕВ до центру, Стрийська, Самбірська, Княгині Ольги, Пилипа Орлика, Бориславська... Всі ці вулиці "ремонтували" минулого року. Я особисто бачив як біля МРЕВ клали асфальт в грозу, коли перед тим 2 місяці була суха погода і машини товклися по шутрі. Зараз там вже величезні ями і то за півроку після "капітального ремонту" відрізка, а осінній ремонт дороги навпроти "Рукавички", і що там зараз-гірше ніж було до ремонту! І так далі... вони латають ті дороги, а за 3 місяці там знову ями!!! Хто відповідальний за викинуті гроші? Далі»

А через місяць, 25 квітня о 10.30, єговісти проведуть спеціальне зібрання у своєму домі молитви на Бориславській, 31 на тему «Коли настане справжній мир та безпека», повідомляє наше джерело.
Слід знати, що свідки Єгови є тоталітарною і досить небезпечною сектою, людина, яка потрапила в їхні тенети, піддається тривалій психологічній обробці, як зрештою, і в кожній секті. Подаємо Вашій увазі декілька фактів, які варто знати нам, християнам, щоб не повестися на облудні слова єговістів та навіть попробувати вирвати їх із тенет, якими опутано їхню душу та свідомість. Далі»

Епопея навколо земельної ділянки розміром в 17 га, проданої ТзОВ «Аторней» добігла кінця. У Вищому адміністративному суді України оскаржено рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2009 року у справі №12/109 за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Модрицької сільської ради. Згідно судового рішення Господарського суду договір купівлі-продажу ділянки по вул. Бориславській для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу було визнано недійсним, тому постанова суду зобов’язуваала Трускавецьку міську раду перерахувати назад кошти (близько 20 млн. грн.) фірмі «Аторней» та  повернути даний земельний ресурс його «законному» власникові – себто Модрицькій сільській раді. Позивач, який «відстоював» інтереси держави – Львівський міжрайонний природоохоронний прокурор за клопотанням депутата обласної ради Володимира Говірка. Далі»

Бориславський РЕМ висуває кожному абонентові ряд непосильних вимог, які для цих абонентів, здебільшого пенсіонерів,обертаються надзвичайно великими видатками, що вимірюються тисячами і десятками тисяч гривень. Це закупівля за власні кошти залізобетонних опор, вартість одної понад тисячу гривень, оплату за їх встановлення, придбання нових кабельних ліній. Це і придбання нових сучасних лічильників, які чомусь підприємство спонукає купувати саме в них, ціною від 200 до 400 грн. - дорожчою, ніж у магазинах, проплату за їх встановлення, чомусь на фасаді будинку. І проведення кабельних ліній у самому житловому приміщенні, що тягне за собою ремонт помешкання й найдивніше - проплату за так звані технічні умови вартістю близько 2500 грн. Усі ці величезні кошти мешканні будинків на околицях мають негайно проплатити на рахунок Бориславського РЕМ «Львівобленерго». Далі»

Незважаючи на відмінності в політичних поглядах, сповідування різних ідеологій, різне бачення перспектив Трускавця представниками його політичних еліт, в одному вони єдині – Трускавець мусить розвиватися в першу чергу як місто-курорт. Без цього розвитку майбутнє його жителів було б фатально нецікавим, депресивним і убогим. Убогим як в плані розваг та моралі, так і в матеріальному, економічному, фінансовому, адже саме прибульці, відпочиваючі, курортники становлять основне джерело доходів для пересічного трускавчанина. І навіть той, хто ніколи не брав на квартиру відпочиваючих, не займався туристичним бізнесом і ніхто з його сім’ї не працював і не працює в жодному з санаторіїв чи готелів, розуміє, що все у Трускавці мусить бути підпорядковане єдиній меті – збільшенню кількості відпочивальників, бо саме від них залежить стан доріг, розвиток торгівлі, комфорт в закладах різного типу (не лише освіта, медицина, а й інші), благоустрій цілого міста, добробут.Далі»

Нещодавно довелося мені прочитати страшилку про спотворений Дрогобич і я вжахнувся, що про місто, в якому я вчився 5 років на стаціонарі і в якому такий прекрасний міський голова, можна щось погане писати. А ще більше я вжахнувся, коли почув уривок з виступу того ж міського голови (маю на увазі Миколу Петровича Гука) на шевченківських днях, показаний ТРК «Алсет», а згодом прочитав ідентичні слова зі статті його дружини, яка вірою і правдою служить трускавецькій опозиції, яка фактично опозицією і не являється. Далі»

Вже минуло два тижні з того часу, як в трускавецьких школах розпорядженням міського голови впроваджено ранкову гімнастику. Щоб переконатися в доцільності такого кроку та вивчити настрої учнів, ми вирішили відвідати одну зі шкіл міста та на власні очі побачити, чи виконується дане розпорядження та як виконується. Наш вибір впав на СШ № 3, де директором працює депутат Трускавецької міської ради від партії «Відродження», хороший педагог і просто чарівна жінка, вмілий менеджер та порядна людина Галина Іванівна Умнова. Далі»

Колись мій вуйко-небіжчик любив повчати прикрих людей такими словами: «Не будь тим, що моркву риє». Я, тоді ще малий пацаньонок, якось не доганяв, хто ж то риє моркву, а коли підріс, то вуйко мені вповів, що то пацюк, свиня себто.
Давно би забулася та історія, кедь би постійно не находилися ті, що далі а далі риют морков на шкоду порядним господарям. Є такі пацєта-моркворийки і в Трускавци, які і самі ніц доброго не чинять, і другим не дають. А як хтось щось добре хоче робити, то зчиняють пацячий вереск на всю кучу типу «Стоп, най ся Земля спинит, бо ми ся хоче вилізти» альбо «Не позволимо відроджувати нікому, хто не з нами, бо хто не з нами, бувшими новими, сей протів нас». Далі»

Трускавець прагне бути з одного боку цивілізованим та "європейським", насамперед як місто-курорт, з іншого - мати власне, українське обличчя, не втрачаючи своєї самобутності. До рис "українськості", які не хочемо втрачати, можна додати нашу ментальність - напівщирість-напівзаздрість, напівдоброту-напівзлобу, а ще - приховану чи не приховану лукавість за нібито добрими намірами…   Далі»

Тоді ж на одному із відомих сайтів мені в очі потрапила цитата від Івана Франка, яка в першу чергу отій самій "свідомій інтелігенції" і була адресована.
Традиційно, ця відома серед франкознавців ескапада Каменяра, наводилась сенсово скороченою рівно на третину, від чого набувала якогось непатріотичного, а то й навіть антиукраїнського змісту. До того ж ніде навіть згадки не було про першоджерело, з якого приводу все те мовилось, а замість етноніму "русини" – однієї із найдревніших самоназв українців – котру в своїй, за його ж словами, сповіді використав Франко, чомусь вигулькнуло сучасне "українці". Далі»

Дуже актуальною в наш час є тема вбивства ненароджених дітей у лоні матері. В контексті цієї трагедії нашого суспільства стала популярна хресна дорога із особливими роздумами, де є пригадування гріха і де пригадування Божого милосердя. В час Великого Посту в храмах відправляється Хресна Дорога. Можна відмовити собі Хресну Дорогу і в домашніх умовах – християнам це не заборонено. Вашій увазі пропонуємо Хресну Дорогу, яка була відправлена в одному із храмів Трускавця. В людей на очах блищали сльози, потрібно мати кам’яне серце, щоб слова-думки від імені ненародженої дитини не зворушили… Далі»

Це так, між іншим. А тим часом голова ГО «Рада міста» Руслан Ярославович Козир і міський голова Трускавця Лев Ярославович Грицак лише з початку цього року написали собі взаємно по два листи. Причому по одній темі – стосовно спорудження пам’ятника Степанові Бандері. Питання є набагато актуальнішим від інших? Питання хвилює абсолютну більшість трускавецької громади? Бандера є тією постаттю, життя якої нерозривно пов’язано з Трускавцем? Від кількості пам’ятників, які дехто полюбляє називати ідолами, зміниться життя на краще і зросте духовність?
На ці питання можуть бути різні відповіді, як і різними є погляди трускавчани на штучно створену перед виборами «проблему». Далі»

Вибори закінчилися, хай живуть вибори! Ця фраза є цілком нормальною, адже перед нами вибори не менш важливі, ніж ті, які відбувалися 17 січня та 7 лютого. Перед нами – вибори депутатів місцевих рад та міського голови. І неважливо, чи за півроку чи за рік – вони будуть. І якщо з головою в нас все зрозуміло, кожен трускавчани може назвати його прізвище та охарактеризувати його діяльність (незалежно чи з доброї чи поганої сторони, але може), то з депутатами справа складніша. З 46 депутатів, яких обрали в Трускавці в 2006, пересічний трускавчани з натяжкою назве до 10 та й то з майже обов’язковим коментарем «Та нічого вони не роблять…».    Далі»