Однією з видатних постатей в історії курорту Трускавець був керівник акціонерної спілки «Трускавецькі джерела» з 1911 по 1936 роки, у володінні якої перебував курорт, бургомістр Дрогобича, маршалок Дрогобицького повіту – Раймунд Ярош.
Народився Раймунд Ярош в місцевості Кальварія Зебжидовська (Польща) 16 березня 1875 року. Після закінчення Ягелонського університету в 1902 р. як правник прибув до Дрогобича на посаду голови страхового товариства. Скромний, без грошей і без особливих намірів на перспективу. Та щасливий випадок і вдало вкладені кошти в нафтову промисловість зробили його заможним.
Протоколи курортної комісії подають відомості, що при купівлі курорту акціонерною спілкою в 1911 р., Р. Ярош володів тільки 5% власності, а в 1918 році йому вже належало 18% посідання в цій місцевості, поряд із д-ром Парнасом зі Львова (34%}, д-ром Франкелем з Дрогобича (24%) та Ф. Ресігне (24%), притому місце голови Спілки відводили акціонери саме йому. В 1928 р. Ярошу вдалося викупити всі акції товариств і стати одноосібним власником курорту.
Керуючи акціонерною спілкою «Трускавецькі джерела», Раймунд Ярош з великим ентузіазмом проводив прогресивну реформаторську діяльність на курорті, в чому яскраво проявилися його організаторські та господарські здібності. Маючи в основі досягнення своїх попередників, він продовжував європеїзацію курортної господарки і в 20-30х роках XX ст. Трускавець стає одним із найбільш знаних курортів Європи, який відвідало багато відомих представників політичної, фінансової та культурної еліти. Тут приділялася велика увага не тільки розвитку та вдосконаленню лікувальної бази, але і культурному відпочинку.
У своїй господарській діяльності Р. Яроша постійно переслідувала думка про закладення фундаменту під музей у Трускавці, який би розповідав про історію створення курорту та про його природні багатства. Та справи пішли так, що результатом проекту стає музей, який у переважній більшості своїх експонатів отримав природничий профіль.
Збір окремих зразків природних багатств д-р Ярош розпочинав спочатку у себе дома, а згодом доручив оформити з цих речей одну із кімнат у курортній управі. Це були перші підвалини під майбутній музей. Своїми намірами про створення музею він поділився зі своїм братом, професором гірничої академії д-ром Яном Ярошем, якому відразу ж і доручив зібрати якнайповнішу колекцію зразків мінералів та корисних копалин Трускавця і його околиць.
Системна робота над збором експонатів для майбутнього природничого музею розпочалася в 1926 році. І тільки через два роки, в 1928 р. зібрані колекції розмістили в приміщенні канцелярії колишньої копальні земного воску – озокериту на Помірках.
Колекціонуванням та консервуванням мінерало-геологічних зразків продовжував займатися проф. Я. Ярош, який покликав на допомогу д-ра Є. Паніва. Щоб експозиція не носила одностороннє спрямування, науковці зайнялися ловлею та колекціонуванням комах, для чого був запрошений спеціаліст – д-р Ю. Фудаковський, який восени 1928 р. охарактеризував та виклав першу колекцію комах. Разом з ним визначив та оформив першу колекцію метеликових інженер Тадеуш Ярош.
Щоб не запустити справу, яка набрала широкого розмаху та зацікавлення, до пошукової роботи в музеї Ярошами були запрошені інші науковці. Весною 1929 р. підбором колекцій комахових зайнявся Здзіслав Студлік, а ловлею плазунів – Ярослав Саган. Чи не були це ті самі науковці-біологи, які навчили малого Романа Різняка-Макомацького обезжалювати змій, якими він лякав дівчат (зі спогадів сестри Макомацького Оксани)?
Робота над музейними колекціями була настільки об’ємною та захоплюючою, що невеличкі зали канцелярії вже не поміщали в собі накопичених зразків, що дуже радувало Раймунда Яроша.
17 серпня 1929 року проект Р. Яроша – організація музею в Трускавці був реалізований. У цей день був освячений і відданий під музейні колекції новий будинок на Помірках, збудований власниками трускавецького курорту. Щоб увіковічнити пам’ять своєї дружини Емми, яка також спричинилася до організації, Р. Ярош назвав музей її іменем.
У 1930-х роках природничий музей на Помірках перебував під фаховим керівництвом двох братів Ярослава та Марка Саганів, учених з біологічною освітою. Один з них Марк Саган був з фізичними вадами низького росту (карлик), що не заважало йому займатися науково-пошуковою роботою, збагачувати колекції природничого музею.
З відходом польської влади в 1939 р., д-р Марк Саган не залишив музейної справи на Помірках і продовжував працювати в музеї до сер. 1940-х років, про що свідчать спогади трускавчанина Лева Петранівського, який свої юнацькі роки провів у цій місцевості, де його батько Григорій працював лісником. Допомагав п. Сагану по господарській роботі в музеї житель сусіднього села Доброгостова – Михайло Стефанців, який був чудовим скрипалем і ввечері розважав публіку на літньому курорті.
Щоб віддати належне Раймунду Ярошу в справі фундації та сприяння музейної справи в Трускавці, найкращим рішенням з боку громади буде відновлення хоч частини тих багатих колекцій, які були на Помірках, в природничому залі музею історії міста Трускавця. Початком нашої науково-пошукової роботи стала науково-пізнавальна фотовиставка «Природа рідного краю», що міститиме окремі найкращі зразки флори і фауни карпатського краю. Вона відкрилася в нашому музеї минулого вівторка.
Галина Коваль, науковий працівник музею історії Трускавця,
газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень