Футболісти

Футбольні фанати мають місяць насолод: у Південно-Африканській Республіці триває чемпіонат світу з футболу.

Не бракує футболу і в Стебнику. Але я маю на увазі не нашу футбольну команду, яка впевнено лідирує в чемпіонаті, а тих футболістів, що засіли в міській раді.

Ось уже більше двох років триває епопея з новим стебницьким стадіоном. Якщо вірити можновладцям, на його облаштування пішло триста тисяч гривень. Грошей уже нема – і стадіону теж. Досі ніхто не може зрозуміти, кому, власне, цей стадіон належить. Ніби є рішення депутатів попередньої каденції, що громаді, але де акти прийнятих робіт і чому міська рада не б’є на сполох, що стадіон не функціонує? Триста тисяч – це великі гроші, і я думаю, що якби громада їх мала, то стадіон вже би давно працював, були б навіть бігові доріжки і трибуни для глядачів. Але футболістам з міської ради більше подобається процес, коли зникають гроші, ніж кінцевий результат, коли їх запитають: а що ж ви зробили? А таки запитають.

Або візьмемо спортивний зал у Народному домі. Санстанція закрила його – і нема на те ради. Формально цей спортзал належить відділу культури Дрогобицького міськвиконкому, але ж і стебницькі футболісти з місцевої ради теж могли б прикласти руку, аби виконати вимоги санстанції. Але вся біда в тому, що, на відміну від стадіону, грошей на  ремонт спортзалу ніхто не дає. Що нашим футболістам до того, що діти не мають чим зайнятися, а тому пиячать, стають наркоманами? Головне, що у наших футболістів статки ростуть не по днях, а по годинах. Так само й апетит у них росте, бо фатальний день 31 жовтня наближається з космічною швидкістю, тож треба розікрасти все, що ще погано лежить у Стебнику. А тут – непочатий край роботи.

Наші футболісти вміють фінтити, відфутболювати неугодних, якщо треба – й підніжку підставлять, та так віртуозно, що й жодний суддя не помітить. Але рано чи пізно дев’яносто хвилин матчу спливають і можна отримати не оплески за красиву гру, а потужний свист з криками “Ганьба!” за бездарно проведений час на полі, а то ще й копняка в те місце, звідки ноги ростуть.

Ми уважно спостерігаємо за грою наших футболістів, більшості з яких вже дали жовті картки. Вони явно загрались, і ось-ось засвітиться перед ними червона карточка. Геть з поля, панове! Геть з міської ради! Стебник вартує бути європейським містом, але вже без вашого бездарного керівництва.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

About admin