Гарячі лінії, практикуми та семінари в податковій Трускавця

By  | 24.01.2017 | Filed under: Публікації

Нещодавно у Трускавецькому відділенні Дрогобицької OДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” із головним державним ревізором-інспектором сектору податків і зборів з фізичних осіб Роїк Наталією Ігорівною на тему: «Нарахування та сплата єдиного внеску у 2017 році». Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія”:

Пропонуємо Вашій увазі запитання, які надійшли від платників податків.

- Чи сплачують з 01.01.2017 ЄВ ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?

- Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) ФОП, у тому числі ФОП платниками ЄП, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набувають чинності з 01 січня 2017 року.

Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є ФОП, у тому числі ФОП платники ЄП, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у пп. 4 (крім ФОП платників ЄП) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

З 01.01.2017 ФОП платники ЄП та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, починаючи з 2017 року, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

- Який розмір ЄВ застосовують ФОП платники ЄП без використання праці найманих працівників?

- Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 22% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

При цьому для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до ст. 24 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого єдиного внеску.

- Яким чином роботодавець розраховує ЄВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?

- Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розмiру мінімальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мінімальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 108).

Так, ст. 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).

Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

- За який звітний період та в який термін подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності страхувальника?

- Страхувальник, у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності, зобов’язаний подати до дати зняття з обліку звіт за останній звітний період та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

- Який розмір ЄВ застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?

- Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

***

У Трускавецькому відділенні Дрогобицькій ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” з питань застосування податкового законодавства із завідувачем сектору оподаткування доходів фізичних осіб Садлівською М.І.

До Вашої уваги деякі запитання-відповіді, що обговорювались під час телефонного сеансу.

- Які ставки єдиного податку та єдиного соціального внеску будуть діяти у 2017 році для платників єдиного податку?

- У зв’язку із підвищення рівня прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати з 01.01.2017 року змiнено розмiр ставки єдиного податку та єдиного соцiального внеску. Так для платникiв:

- першої групи:

єдиний соціальний внесок становить не менше – 352 грн. (0,5 розмiру мiнiмальної заробiтної плати);

єдиний податок – 160 грн. (10% прожиткового мiнiмум на 01.01.17 р. – 1600грн).

- другої групи:

єдиний соціальний внесок не менше – 704 грн. (22% вiд мiнiмальної зарплати);

єдиний податок – 640 грн. (20% вiд мiнiмальної ЗП).

- третьої групи:

єдиний соціальний внесок не менше – 704 грн. (22% вiд мiнiмальної зарплати);

єдиний податок – 5% вiд доходу (або 3% для платника ПДВ).

- Чи можна здійснити виправлення підприємцем на загальній системі оподаткування помилок в Книзі обліку доходів та витрат?

- Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Внесення виправлень до Книги підприємцем на загальній системі оподаткування, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.

У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.

Книга зберігається у підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються підприємцем на загальній системі оподаткування для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Нагадаємо, що Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

- Чи має право платник податків на податкову знижку на навчання при здобутті другої вищої освіти?

- Здобуття другої вищої освіти є складовою вищої освіти, компенсацію вартості якої платник податку має право включити до податкової знижки з урахуванням обмежень, встановлених пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу.

- Яка процедура та строки реєстрації платників єдиного податку?

- У разі відсутності визначених Податковим кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку, а у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку – надати протягом двох робочих днів з дня подання платником заяви письмову вмотивовану відмову.

***

В Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань адміністрування податкових платежів. На запитання платників відповідала завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Ключко Л.І.

- Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

- Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент). Комісійна винагорода, отримана комісіонером – експортером від комітента, включається до бази оподаткування за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів, які експортуються. При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

- Чи потрібно коригувати податковий кредит чи нараховувати податкові зобов’язання ділу з ПДВ при реорганізації (по) юридичної особи?

- Платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

- У яких звітних періодах одночасно із декларацією по рентній платі за спеціальне використання води подається копія дозволу на водокористування та статистична звітність про використання води?

- Відповідно до п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

Платник рентної плати до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води».

Відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт).

Пунктом 1.9 Порядку визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розд. І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства. Копії Звітів з відміткою про одержання (штампом організації, що прийняла Звіт, та датою прийняття) подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води до територіальних органів ДФС (п. 1.11 розд. І Порядку).

Таким чином, при поданні платником рентної плати першої податкової декларації разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування або договору на поставку води.

Копія Звіту з відміткою про одержання (штампом організації, що належать до сфери управління Держводагентства. яка прийняла Звіт, та датою прийняття) подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією за рік.

***

Нещодавно у Трускавецькому відділенні Дрогобицької OДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” із головним державним інспектором сектору обслуговування платників податків з питань контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Дікун Марією Василівною на тему: „Зміни у адмініструванні акцизного податку”. Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія”:

- Доброго дня! Чи змінилися ставки акцизного податку з 1 січня у 2017 року?

- Доброго дня. Так, ставки акцизного податку з 1 січня у 2017 року зросли і становлять:

 - пиво – 2,78 грн. за 1 л.;

- вина – від 0,01 до 11,65 за 1 л.;

- спирт – 126,96 грн. за 1 л. 100-відсоткового спирту;

- тютюнові вироби – 445,56 за 1 тис.штук;

- пальне (бензини моторні) – 213,5 євро за 1000 кг.;

- пальне (дизельне пальне ) – 139,5 євро за 1000 кг..

Нові ставки застосовуються з 1 січня 2017 року, крім ставок на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку. Останні набирають чинності з 1 березня 2017 року.

- Які новації щодо термінів подання звітності акцизного податку 2017-го?

- Законом України від 20.12.2016. р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791-VIII) акцизний податок з роздрібного продажу пального скасований. З 1 січня цей податок не нараховується і не сплачується. Водночас значно зросли ставки акцизного податку на пальне – на 12-44% в залежності від товару.

Звертаємо увагу, Звіт за грудень 2016 року за формами № 1-РА та № 1-РТ суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами необхідно подати не пізніше 10 січня 2017 року.

Разом з тим, з 1 січня 2017 року подання звітності за формами № 1-РА та № 1-РТ скасовано (Закон №1791-VIII). Також, до суб’єктів господарювання не застосовуватимуться штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання з недостовірними відомостями звітів за формами № 1-РА та № 1-РТ з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Нагадую, Декларацію акцизного податку за грудень 2016 року необхідно подати не пізніше 20 січня 2017 року. Декларація вперше подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку».

- Чи змінилися вимоги щодо ліцензування виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну у 2017 році?

- Так, вимоги щодо ліцензування змінились. Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII внесено зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 від 19.12.1995 р., зокрема щодо ліцензування.

Згідно із загальними правилами ст.15 зазначеного закону, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів (крім виробництва вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових із виноматеріалів виключно власного виробництва), здійснюють поставку цієї продукції суб’єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Річна плата за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 500 000 гривень.

Відповідно до змін, внесених Законом України № 1791 до ч. 5 ст.15 Закону № 481, з 01.01.2017 року річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік становить 30000 гривень. Обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу.

У випадку невиконання зазначеної вимоги змінами до ч.2 ст.17 Закону № 481 передбачена відповідальність, зокрема, для виробників пива, які виробили понад 3000 гектолітрів пива на рік, за наявності ліцензії, річна плата за яку встановлена в розмірі 30000 гривень, – 200 відсотків вартості реалізованої партії товару, але не менше 500000 гривень.

- Чи торкнулися зміни форми податкової декларації акцизного податку?

- Наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, які набули чинності 22.11.2016 року.

Відповідно до Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи викладене, вперше оновлену форму декларації акцизного податку необхідно подавати не пізніше 20 січня 2017 року за звітний період – грудень 2016 року.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.07).

***

Про заповнення декларації про майновий стан і доходи йшлося на семінарі

Під час зустрічі із підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування працівники Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ роз’яснили порядок заповнення та подання річної звітності. Зокрема зазначили, що наказом Мінфіну України від 15.09.2016 № 821 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи, яка запроваджена з 01 січня ц.р., а саме:

- кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами (додаток Ф2);

- змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Фізособи-підприємці ( крім платників єдиного податку) з 01 січня 2016 року авансові платежі з ПДФО розраховували та сплачували згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня та до 20 жовтня). Авансовий платіж за 4-й календарний квартал не розраховується та не сплачується. Платник податків визначає суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року в рядку 1.1 додатка Ф2, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 податкової декларації про майновий стан і доходи. У рядках 1.2–1.4 додатка Ф2 зазначається сума сплачених авансових платежів із податку на доходи фізичних осіб; залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів.

Також в ході заходу платникам нагадали терміни подання звітності та сплати податку, зокрема, граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи для підприємців та фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність і одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування – 09 лютого 2017 року, термін сплати – 17 лютого 2017 року. Фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність та отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності декларацію слід подати до 3 травня ц.р., а сплатити ПДФО до 1 серпня 2017 року.

Крім цього, присутніх проінформували про розпочату з 1 січня 2017 року кампанію декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

***

Про новації законодавства йшлося на проведеній зустрічі

Під час зустрічі із неприбутковими установами працівники Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ проінформували, що з 1 січня 2017 року передбачено зміни до пунктів 34 і 35 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” Податкового кодексу, внесені Законом України від 21.12. 2016 № 1797-VIII. Зокрема:

- неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України № 652-VII (тобто на 13.08.2015 року), що не відповідають вимогам п. 134 ст. 133 Кодексу, з метою включення до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу;

- неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій).

Також нагадали про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну України від 17.06.2016 № 553). Новий віт суттєво скорочено за рахунок уніфікації його форми, в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості. Подання фінансової звітності разом зі Звітом здійснюється за бажанням неприбуткової організації. При цьому у відповідних клітинках поля «Відомості про одночасне подання до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації форм фінансової звітності» Звіту робиться позначка «+» про подання відповідних форм фінансової звітності.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Також читайте

Tags:

Новини Трускавця та регіону

Оголошення ТВ

  • Купити декоративні дерева Львів – Садовий центр “Еліт Флора”, туї, бонсай
    25.07.2017 | 12:32

    Розсадник та садовий центр “Еліт Флора” пропонує широкий вибір декоративних рослин і дерев. Вашій увазі ми готові запропонувати рослини власного виробництва та продукцію найбільших європейських виробників. Наш асортимент включає багато сортів хвойних та листяних рослин – туї, ялівці, сосни, ялини, ялиці, кипарисовики, модрини, тиси, магнолії, калини, форзиції, гібіскуси, бузки, вейгели, спіреї, дерени, пухироплідники та багато [...]

  • Працівник на завод скловиробів “Huta Szkła Stölzle”
    21.07.2017 | 11:43

    Фірма “Human & Hunter”, для одного із наших Клієнтів – провідного постачальника скловиробів найвищого гатунку, оголошує набір на вакансію: Працівник на завод скловиробів “Huta Szkła Stölzle” Місце роботи: Ченстохова (Польща) (Харчова та парфумерна тара) Посадові обов’язки: • діяльність, пов’язана з належним виконанням контролі якості скляної тари відповідно до технології фірми; • обслуговування виробничої лінії, а [...]

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви