Здається, ми й забули, що двадцять років тому не лише вибороли нашу незалежність, а й пережили три страшних дні, коли до влади хотіло прийти так зване ГКЧП.
Це нині ті події можна згадати з усмішкою, розповісти молодшим, як по телевізору мало не цілодобово ганяли “Лебедине озеро”, а в такого собі Янаєва, одного з лідерів ГКЧП, трусилися руки – чи то від хвилювання, чи то від перепою.
Насправді нас хотіли силоміць залишити в СРСР, причому його гіршого – сталінського – зразка, де нема не те що свободи слова, а й свободи думки.
Пригадую поведінку в ті дні багатьох людей, які й нині при владі та звично зараховують себе до національно-демократичного табору. Вони поспішно познімали синьо-жовті значки, які було модно тоді носити. Справа навіть не в тому, що ці люди побігли здавати заборговані за декілька місяців компартійні внески. Слабкість людини ще можна пояснити. Можна зрозуміти й вибачити страх, який оселився в їхніх душах, здається, на генному рівні. Але як і тоді вони уповні показали свою підлу душу, пристосовуючись до ситуації, так і зараз готові лизати те місце, звідки ноги ростуть, будь-якому панові, який хоч на щабель стоїть від них вище. Міняючи партії, як шкарпетки, вони переслідують одну мету: бути поближче до владного корита. Найбільш огидно, що при цьому політикани прикриваються святими для нас ідеями та іменами.
Не за таку Україну, яка є нині, воювали наші ветерани національно-визвольних змагань. Прапор, герб, гімн – це лише атрибути, які не наповнені реальним змістом, бо й досі Україна залишається залежною економічно й політично. Режим Януковича хоче повернути нас до СССР.
І все-таки це наша незалежність. Якщо ми впорались із зовнішніми ворогами, то дамо собі раду й з ворогами внутрішніми, хоча інколи це буває важче зробити. Жодне ГКЧП вже нас не зламає, а своїх перекінчиків ми навчились розпізнавати й не вірити їм на слово.
Головне, що маємо зрозуміти: незалежність – це не кінцевий результат, а процес. За незалежність треба боротися щодня.
Анатолій Власюк, часопис “Тустань”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень