Інформує податкова

By  | 27.12.2016 | Filed under: Акценти

Які соцгарантії прийнято на 2017 рік

Верховною Радою України прийнято в цілому проект Закону № 5000 про Державний бюджет України на 2017 рік. Зокрема, законом встановлено у наступному році:

- мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня — 3 200 грн.; у погодинному розмірі: з 1 січня — 19,34 грн.;

- прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 р. — 1 544 грн., з 1 травня — 1 624 грн., з 1 грудня — 1 700 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 р. — 1 355 грн., з 1 травня — 1 426 грн., з 1 грудня — 1492 грн.;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 р. — 1 689 грн., з 1 травня — 1 777 грн., з 1 грудня — 1 860 грн.;

- працездатних осіб: з 1 січня 2017 р. — 1 600 грн., з 1 травня — 1 684 грн., з 1 грудня — 1 762 грн.;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 р. — 1 247 грн., з 1 травня —1 312 грн., з 1 грудня — 1 373 гривень.

Гаряча лінія на тему «Подання податкової звітності до органів фіскальної служби в електронному вигляді»

Днями у Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” на тему: «Подання податкової звітності до органів фіскальної служби в електронному вигляді». Завідувач сектору обслуговування платників Дмитрів Володимир Зеновійович відповідав на запитання громадян.

Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення сеансів телефонного зв‘язку „гаряча лінія”.

- Як дізнатися, що звітність в електронному вигляді була отримана контролюючим органом?

- Відповідно до «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 р № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному виді до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному виді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних є друга квитанція в електронному виді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.

- Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

- Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу Міндоходів – «Електронний кабінет платника податків».

Як і інші працюючі сервіси, особистий кабінет зорієнтований на підвищення рівня комфорту під час взаємодії з контролюючими органами та на скорочення витрат часу для відвідин органів доходів і зборів.

Електронний кабінет платника податків, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити й надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу її подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

- У разі, якщо закінчився термін дії електронних цифрових підписів, чи можливо подати податкову накладну на паперових носіях для її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних?

- Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість — продавців товарів (послуг).

Зокрема, в пункті 2 Порядку № 1246 зазначається, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до пункту 5 Порядок № 1246 продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Отже, на даний час Порядком № 1246 не передбачено подання платниками податків податкових накладних на паперових носіях до органів доходів і зборів для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

- Які сервіси працюють в “Електронному кабінеті платника податків”?

- На сьогодні в електронному сервісі ДФС – «Електронний кабінет платника податків» – для його користувачів функціонують сервіси: «Звітність», «Розрахунки з бюджетом», «Податковий календар», «Облікові дані».

Окрім зазначених сервісів користувачі Електронного кабінету можуть скористатися інформацією із довідників: ДПІ, КВЕД, КОПФГ, УКТЗЕД, форм власності, ознак доходу, ознак податкових пільг тощо.

- В який строк необхідно отримати нові електронні ключі у разі зміни керівника підприємства?

- Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів». Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового зазначений договір необхідно переукласти.

При цьому, перш за все, необхідно подати відомості про зміну керівника до Державного реєстратора за місцем своєї реєстрації, а відомості про зміну головного бухгалтера – до податкової інспекції.

Про погашення податкового боргу

27 грудня 2016 р. у Трускавецькому відділенні проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з головним державним інспектором Жуком Іваном Васильовичем на тему: «Погашення податкового боргу». Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

- Як дізнатись чи контрагент має податковий борг?

- На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

- В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?

- Відповідно до п.59.3 ст.59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПКУ).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст. 59 ПКУ).

- Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?

- Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

- Чи нараховується пеня та штрафні санкції на суму податкового боргу, розстроченого за рішенням суду?

- У разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке є підставою для розстрочення (відстрочення) сум заборгованості та за умови відсутності факту його оскарження, контролюючий орган складає та затверджує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та повідомляє платника податків про граничні терміни погашення податкового боргу, розстроченого згідно з судовим рішенням.

За несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня відповідно до вимог ст. 126 та ст. 129 Податкового кодексу України.

- Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?

- Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 ПКУ у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

- Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?

- Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

- Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

- Відповідно до п. 101.1 ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 2.1 р. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

2) податковий борг фізичної особи, яка:

- визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- понад 720 днів перебуває у розшуку;

3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 гл. 9 р. II ПКУ;

4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду.

Платник податків звертається до органу ДФС за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в розділу II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу ДФС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).

- За яких умов контролюючі органи мають право на звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом?

- Контролюючі органи (кредитори) мають право на звернення до суду у разі якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Про сплату рентних платежів на проведеному практикумі

В Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено семінар – практикум з суб`єктами господарювання щодо порядку декларування податкових зобов`язань з рентної плати та екологічного податку.

На початку зустрічі присутнім нагадали, що форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.2015 № 719 та Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.2015 № 715, використовується для складання звітності за ІY квартал 2016 року , у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

В ході заходу проінформовано про найбільш характерні помилки, які допускають платники при заповненні податкової звітності, які призводять до заниження податкового зобов`язання. Наголошено, що для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий розрахунок, при заповненні рядка 6 Розрахунку «Код водного об’єкта» платники використовують довідкову інформацію відповідно до Додатка 16 до податкової декларації – кодифікацію водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розд. ІХ Податкового кодексу.

Також звернуто увагу на порядок заповнення декларації екологічного податку, зокрема, у рядку 3.1 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» – зазначається код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем знаходження контролюючого органу, а у рядку 3.2 – зазначається код органу місцевого самоврядування за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення. При цьому, для кожного стаціонарного джерела забруднення складається окремий розрахунок.

На завершення семінару присутні отримали відповіді на свої запитання.

Акцизний податок сплачують за місцезнаходженням пункту продажу

26 грудня 2016 року в приміщенні Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ проведено практикум з платниками акцизного податку, які здійснюють продаж підакцизних товарів.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 105/26550 (далі – Наказ № 14).

Платники податків – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів. При заповненні заголовної частини додатку 6 у значенні розділ зазначається літера – «Ґ» (податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та відповідно вказується код операції «Ґ1».

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Ґ (код операції Ґ2) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України ( далі – КОАТУУ).

Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів (кодом КОАТУУ), окрему Декларацію з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації. У графі 07 титульного аркуша до конкретної Декларації зазначаються адреси пунктів продажу товарів, які відносяться до певної адміністративно-територіальної одиниці (коду КОАТУУ).

Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатку 6 відповідно до вимог пункту 7 розд. IV Порядку, при цьому графу «Код показника додатка» розділу Ґ декларації акцизного податку платник не заповнює.

Платникам єдиного податку

26 грудня 2016 в Трускавецькому відділенні відбувся практикум з платниками єдиного податку-фізичними особами.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Зокрема, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу ХІV ПКУ.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкова декларація фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платниками єдиного податку третьої групи – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У податковій декларації фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи повинні вказати самостійно розраховані авансові платежі на майбутній рік, які згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ підлягають сплаті щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації суму доходу за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті. Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у строки, передбачені ПКУ.

ЗІР доповнено новим розділом з митною інформацією

Інформаційно-довідковий департамент фіскальної служби продовжує вдосконалення Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, в якому представлена офіційна позиція ДФС України з питань щодо оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС.

З 19 грудня поточного року в ЗІР запроваджено новий розділ «Інформація з питань митної справи», спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа». Розділ містить графічні та текстові інформаційні матеріали з питань митного законодавства, зокрема матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua

Графік роботи Центрів обслуговування платників під час новорічних свят

З метою організації якісного виконання покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності і надання адміністративних послуг, Трускавецька ОДПІ повідомляє про режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні:

31 грудня 2016 року – робочий день у режимі чергування до 13 год.

6 січня 2017 року – робочий день до 15 год. 45 хв.

9 січня 2017 року – робочий день у режимі чергування до 18 год.

3,4,5 січня 2017 року – робочі дні.

1,2,7,8 січня 2017 року – вихідні дні.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Також читайте

Tags:

Новини Трускавця та регіону

Оголошення ТВ

  • Монтер на завод “Whirlpool”
    26.09.2017 | 10:10

    Фірма “Human & Hunter”, для одного із наших Клієнтів – провідного постачальника послуг у сфері автомобільної промисловості, побутової техніки, електроніки та товарів повсякденного побуту, який уже 10 років підтримує компанії по всій Європі, у забезпеченні найвищої якості виробленої ними продукції, оголошує набір на вакансію: Монтер на завод “Whirlpool” Місце роботи:Радомско (Польща) (Підприємство з виробництва побутової [...]

  • №76280 Будівельні матеріали
    23.09.2017 | 13:42

    Доступно по області Пісок просіяний Шутер Щебінь Відсів Також читайтеСергій Розора: «Володимир Свєнтицький і Едуард Леонов – свободівці, патріоти, націоналісти чи провокатори і перевертні, які ганьблять національну ідею»? (284)Святослав Грабовський: «Лише нікчеми не йдуть голосувати» (з підказкою) (113)Звернення батьків вихованців Трускавецького БУТу (110)Створено групу за відновлення унікальної пішохідної галереї(Дептака) (86)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви