Інформує податкова

By  | 12.07.2017 | Filed under: Публікації

До уваги платників ПДВ

У зв’язку із впровадженням з 01.07.2017 р. процедури зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, визначена п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, у разі їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків головним інспектором відділу обслуговування платників Галиною Садлівською проведено тренінг-навчання із платниками податку на додану вартість на якому присутнім розповіли про їхні дії у разі якщо отримано квитанцію про зупинення реєстрації.

Якщо починаючи з 01.07.2017 р. отримано квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, такий платник має подати на розгляд комісії ДФС, порядок роботи якої затверджено наказом Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 566 (далі — Порядок № 566), інформацію щодо:

• видів економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

• кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

• кодів послуг згідно з ДКПП (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація подається за наведеною у додатку до наказу № 567 формою в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, відомості про які ДФС розміщує на офіційному веб-сайті.

Галина Садлівська звернула увагу які податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають моніторингу.

Не зупинятиметься реєстрація в ЄРПН податкових накладаних/розрахунків коригування за наявності однієї з таких ознак:

• податкові накладні, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операціями, звільненими від оподаткування;

• обсяг постачання в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;

• загальна сума сплачених у 2016 р. сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 млн грн (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.);

• за наявності одночасного значення таких показників:

загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами: загальну суму постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20 та 7 %, за останні 12 місяців, у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН> 0,05,

сума ПДВ у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування < найбільшої місячної суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 місяців х 1,3.

Податківець надала роз’яснення коли зупиняється реєстрація податкових накладних.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за наведеною у додатку до наказу № 567 формою, яка відображає специфіку його господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо таку інформацію враховано комісією ДФС.

Письмові пояснення та копії документів платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. Рішення комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до Порядку № 566 та надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу.

Урядом врегульовано питання застосування штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ інформує: враховуючи численні побажання бізнесу Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України. Сьогодні, 4 липня, документ винесено на розгляд Уряду та схвалено.

 Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

У зв’язку з чим до Податкового кодексу вносяться зміни про незастосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 до 15 червня 2017 року.

При цьому, такі штрафні санкції не застосовуються лише в разі, якщо реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась не пізніше 15 липня 2017 року.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Гарячі лінії

Днями в Трускавецькому відділення відбувся сеанс гарячої лінії. Запитання та відповіді податківців щодо застосування РРО пропонуємо увазі читачів «Трускавецького вісника».

- Скажіть, будь-ласка, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі в безготівковій формі?

- Положеннями Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

- Скажіть, будь-ласка, яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі та які дні враховуються для його розрахунку (робочі дні підприємства чи господарської одиниці)?

- Чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 встановлено, що ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємствами самостійно на підставі розрахунку відповідного середньоденного показника (надходження готівки до каси або її видачі з каси, за рішенням керівника підприємства).

Згідно з додатком 8 зазначеного вище Положення розрахунок ліміту залишку готівки в касі складається наступним чином:

1) Визначається сума готівкової виручки, фактично отриманої за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують строку встановлення ліміту каси. Згідно з нормами Положення про касові операції до готівкової виручки в цьому випадку належать кошти, отримані від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та позареалізаційні надходження, при цьому до останніх належать всі надходження, які можуть очікувати підприємство. Зокрема, до позареалізаційних надходжень належать: надходження від продажу іншого майна: основних фондів, нематеріальних активів, продукції допоміжного та обслуговуючого виробництв; платежі за надане в оренду майно, роялті; кошти, отримані від погашення дебіторської заборгованості, зокрема, і за позиками, що надані підприємством; безоплатно одержані кошти; відшкодування матеріальних збитків; внески до статутного капіталу; дохід (проценти) від володіння корпоративними правами; повернення невикористаних підзвітних сум.

2) Розраховуються середньоденні надходження за цей період (для цього визначену вище тримісячну готівкову виручку, яка надійшла до каси підприємства, ділять на кількість робочих днів підприємства за три місяця).

3) Встановлюється сума, виплачена готівкою з каси за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують строку встановлення (перегляду) ліміту каси. До таких виплат належать готівкові виплати на різні потреби, а також на відрядження (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів), зокрема, належать наступні виплати: виплачені на відрядження; видані під звіт для придбання будь – якого майна чи оплати робіт та послуг; внесені на поточний рахунок; видані позики; витрачені на інші потреби.

4) Підраховується середньоденна видача готівки за тримісячний період (при цьому ділять показник, визначений у попередньому пункті, на кількість робочих днів підприємства у вибраному періоді);

5) Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

- Чи потрібно комунальному підприємству застосовувати РРО?

- Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб’єкти господарювання, які, зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

З 01 січня 2015 року підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК-послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за формою № ФКЧ-1.

Разом з тим, до 01 липня 2015 року підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, за умови, що прийом готівки від споживачів оформлюється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).

Згідно з п. 1 статті 17 вищевказаного Закону при первинному порушенні з 01 липня 2015 року – штраф 1 гривня, за кожне наступне порушення протягом календарного року – п’ятикратний розмір від вартості таких ЖК-послуг.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, суб’єкти господарювання, які мають намір використовувати РРО мають зробити наступні кроки:

- вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності з метою їх подальшого придбання;

- обрати центр сервісного обслуговування та укласти з ним договір;

- звернутись до податкової інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати заяву про реєстрацію РРО за формою № 1 – РРО, копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО, копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат, копію договору з центром сервісного обслуговування; та отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

- протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до центру сервісного обслуговування, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію;

- копію довідки про резервування фіскального номера РРО та акт до закінчення згаданого п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

- Чи має право підприємство зберігати в касі кошти передбачені для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад три робочі дні?

- Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320 із змінами та доповненнями, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі – видаткова відомість) (додаток 1).

***

Шановні платники податків, до вашої уваги відповіді на запитання учасників семінару, який відбувся 22 червня 2017 року за участю фахівців Головного управління ДФС у Львівській області.

- Всіх працівників підприємства звільнено, але підприємство не ліквідовано. Чи необхідно подавати звіт по єдиному соціальному внеску та форму №1ДФ? Якщо не потрібно подавати, то чи слід повідомляти про це листом?

- Згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441) статтею 11 розділу II передбачено, якщо юридична особа або фізичні особи – підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів не подається.

Відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Враховуючи зазначене вище, податковий агент при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не вказує відомості про найманих працівників, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

- ТзОВ орендує приміщення у фізичної особи. Чи потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір? Під яким кодом відображати в формі №1ДФ? В який район сплачувати?

- Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з пп. 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

Сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою – підприємцем) іншій фізичній особі – підприємцю (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою – нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається за ознакою «106».

Крім того, відповідно до п. 161 підр. 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.

Водночас, податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) фізичній особі доходу у вигляді орендної плати, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням.

- Чи необхідно проводити перерахунок податку на доходи фізичних осіб за 2015, 2016 рр. працівнику, який мав право на соціальну пільгу, а пільга не застосовувалась? Якщо так, чи потрібно подавати уточнюючі за формою №1ДФ?

- Згідно з п.п. 169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

Згідно з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Водночас, згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з п. 3.1 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок) визначено перелік реквізитів, які заповнюються у податковому розрахунку.

Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться відповідно до розділу ІV Порядку.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розд. ІV Порядку).

У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок (п. 4.2 розд. ІV Порядку).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розд. ІV Порядку).

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

- Фізична особа-підприємець немає найманих працівників. Здійснив оплату за послуги іншому приватному підприємцеві. Чи необхідно подавати податковий розрахунок за формою №1ДФ?

- Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

- Чи враховуються практиканти у штатній чисельності працівників по звіту з ЄСВ, якщо вони без трудової книжки?

- Відповідно до п. 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року №992 із змінами та доповненнями учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

- Чи будуть застосовуватися штрафні санкції для фізичної особи –підприємця 2-ї групи, якщо в свідоцтві місцем провадження діяльності вказане місце його реєстрації (квартира), а фактична діяльність проводиться на території Львівської області?

- Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274.

У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

У разі здійснення діяльності з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Надання послуг на території України», або зазначає конкретну територію (місто або область) на якій таким платником єдиного податку будуть надаватись послуги.

Штрафні (фінансові) санкції за невірне зазначення місця провадження господарської діяльності діючим законодавством не передбачено.

Фізична особа-підприємець на єдиному податку (3 група за ставкою 5%) здійснює експедиційну діяльність в міжнародним перевезеннях. На валютний рахунок надходять кошти від замовників. Підприємець розраховує свою винагороду і сплачує податки. Проте міжнародні замовники не завжди надсилають підписані акти виконаних робіт. Яка відповідальність може бути в підприємця через відсутність документів від замовника, адже податки при надходженні коштів сплачено?

Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

- Фізична особа – підприємець тимчасово призупинив діяльність за сімейними обставинами, у зв’язку з розірванням договору оренди, з ремонтом приміщення доходу на даний час немає. Чи потрібно сплачувати єдиний соціальний внесок за фізичну особу – підприємця на загальній системі оподаткування?

- Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни з питань нарахування та сплати єдиного внеску з 01.01.2017 року, зокрема в частині сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування сума єдиного внеску, сплаченого фізичними особами –підприємцями на загальній системі оподаткування, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, тобто не менше 704,0 гривні.

- Підприємство орендує приміщення в фізичної особи-підприємця. Щомісячно перераховує йому орендну плату і відшкодування комунальних послуг. При поданні податкового розрахунку за формою №1ДФ підприємству за кодом 157 необхідно відображати всю суму перерахованих фізичній особі-підприємцю коштів чи за мінусом відшкодування комунальних послуг?

- Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

Враховуючи викладене вище, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику повністю включається до доходу платника податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).

Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю, то сума цих платежів включається до доходу платника податку та оподатковується, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно з договором не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначено у реєстрі платників єдиного податку і до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з п.п. 2 п. 293.4 ст. 293 ПКУ у розмірі 15 відсотків.

- Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб дивіденди, виплачені приватним підприємством-платником єдиного податку фізичній особі?

- Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IVПКУ для нерезидентів).

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» далі – Закон № 1989), який набрав чинності 15.04.2017, вилучено слова та цифри «підпункту 3 пункту 76» в абзаці третьому п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Зауважуємо, що положення Закону № 1989 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, з 1 січня 2017 року ставка податку на доходи фізичних осіб для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлена у розмірі 9 відсотків.

Про сплату земельного податку – під час “гарячої лінії” в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ

У Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча» лінія» з платниками податків на тему «Порядок нарахування та строки сплати земельного податку та орендної плати з фізичних осіб». На запитання додзвонювачів відповідала СДРІ відділу адміністрування та камеральних перевірок податкової звітності з екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів платників території обслуговування Дрогобицької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області

Пропонуємо Вашій увазі найбільш актуальні питання, з якими платники податків зверталися на «гарячу» лінію.

- Поясніть, чи є платником плати за землю фізична-особа-підприємець, яка має тимчасову малу архітектурну форму (кіоск, палатку тощо)?

- Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку(свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

- З якого періоду громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

- Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

- Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

- Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

- Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

- Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

- Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?

- Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

- Чи повинна сплачувати земельний податок фізична особа – підприємець (платник єдиного податку), що є власником нежилого приміщення у багатоповерховому житловому будинку та використовує його у своїй підприємницькій діяльності?

- Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу – підприємця і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності, то такий підприємець – платник єдиного податку звільняється від сплати земельного податку.

Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, що знаходяться у власності фізичної особи – підприємця (платника єдиного податку) та використовуються для провадженні господарської діяльності, не надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа – підприємець (платник єдиного податку) сплачує земельний податок на загальних підставах з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.

- Які пільги та для кого передбачені законодавством по платі за землю?

- На даний момент діють пільги по платі за землю для певних категорій населення, а саме від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Слід зазначити, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

а) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – не більш як 0,10 гектара;

в) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

г) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

д) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати контролюючим органам документи, що посвідчують їх право на пільгу.

 - З якої дати необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання будівлі, споруди (їх частини), або нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку: з дати укладання договору купівлі-продажу чи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно?

- Відповідно до ст.269, 270 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ). При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 ПКУ).

Згідно з п.1, 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації. Нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абз. четвертий ч. першої ст.2 Закону №1952).

Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. (п.287.8 ст.287 ПКУ).

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Також читайте

Tags:

Новини Трускавця та регіону

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо на роботу
    22.11.2017 | 16:42

    Готельно-курортний комплекс «Карпати» (м. Трускавець, вул. Карпатська, 2) запрошує на роботу оператора котельні (тверде паливо). Тел. для довідок: (03247) 6-21-22 (відділ кадрів). Також читайтеУ Трускавці поговорять про Майдан (0)Оголошення для батьків (0)Запрошуємо на п`єсу «Він, вона, вікно, покійник» (0)Трускавчан запрошують обговорити впровадження платного входу в бювет (0)

  • Працівник на завод скловиробів “Huta Szkła Stölzle”
    22.11.2017 | 12:13

    Фірма “Human & Hunter”, для одного із наших Клієнтів – провідного постачальника скловиробів найвищого гатунку, оголошує набір на вакансію: Працівник на завод скловиробів “Huta Szkła Stölzle” Місце роботи: Ченстохова (Польща) (Харчова та парфумерна тара) Посадові обов’язки: • діяльність, пов’язана з належним виконанням контролі якості скляної тари відповідно до технології фірми; • обслуговування виробничої лінії, а [...]

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви