Замазати біле чорним («Чорним по білому»), поспекулювати на темах Небесної Сотні та Революції Гідності, сказати кілька добрих слів про Руслана Козира та похвалити його «дуті» досягнення, посіяти сумніви у порядності всіх тих, хто не підтримує чинного мера Трускавця – ці та подібні їм ознаки якнайкраще характеризують коментарі кремлівських тролів. Якщо хтось запитає – а при чім Трускавець до Кремля, то таким відповімо запитанням на запитання – а що робить політтехнолог із Московщини Павло Мєзєрін у нашому місті-курорті, а якщо бути точнішим, то в «Арко»?
Тролі виконують свою місію, впливаючи на громадську думку. Не таємниця, що Україна програє інформаційну війну не в останню чергу завдяки активності проплачених тролів, які дискусію зводять на манівці, змішують правдиві факти з абсолютною брехнею, створюючи гримучу суміш, в якій і дідько собі ради не дасть.
У Трускавці «прихильників» чинного мера в Інтернеті зараз появилося дуже багато. Друге діло, що багато з них – несправжні. В соцмережах пропонують трускавчанам дружбу приємні на вигляд хлопці та дівчата і якось аж ніяк не пасує відмовити. Вони м`яко, але наполегливо нав`язують свою думку, вперто підтримують діючого мера та сердяться, коли хтось не розуміє їхньої правоти.
За милими личками – «хитрий писок», про який писав ще Іван Фіранко. Ось простенький приклад. Дівчина Іванна Кренчук https://www.facebook.com/profile.php?id=100009953927933, зареєстрована в мережі Фейсбук – зовсім не та, за кого себе видає. Миле дівоче обличчя, яке щиро дивиться на нас з монітора, належить … артистці Київського муніципального академічного театру опери та балету Іванні Вербі (http://www.musictheatre.kiev.ua/dossier/85). Звичайно, що артистка сном-духом не відає, що її фотографією в соцмережі хтось послуговується без її відома.
Створений профіль «Віктор Лозінський», котрий час від часу пописує коментарі рідною російською – це звичайнісінький жарт московського політтехнолога над трускавчанами. Це алюзія до статті «Не треба нам трускавецького Лозінського», а мова йде про того самого Лозінського, який в якості нардепа став відомим широкому загалу через смерть Валерія Олійника в його мисливських угіддях.
Кремлівські тролі, які зареєструвалися під вигаданими іменами, прізвищами та поставили у профілях чужі фото, є активними на всіх місцевих сайтах. Час від часу вони кинуть слівце на захист патрона на обласних чи загальноукраїнських ресурсах, та все ж найактивніше діють саме на місцевих – «Трускавецькому віснику», сайті Куц-Дідик, сайті газети «Джерела Трускавця», на «ДрогІнфо», включаються в переписку-дискусію на Фейсбуці чи Вконтактє. Останню соцмережу полюбляють дужче, адже вона рідна, російська, та й молодь наша чомусь дужче до неї горнеться. А молоді мізки запудрити легше, ніж людям з життєвим досвідом. Бо молода людина може дійсно повірити в те, що Кісак має мізерний рейтинг, що Кульчинський малоініціативний, а Козир – «сильна, харизматична людина» (з коментаря вищезгадуваної «Іванни Кренчук».
На жаль, наші українські спецслужби чомусь недооцінюють роль, яку різні «політичні бєжєнци» з матушки-Росії відіграють в українському сьогоденні. Фарбований лис залишається лисом, незважаючи на те, якою фарбою він замазався – чорною, білою чи зеленою. Він – ворог, хижак, який люто ненавидить все українське, хоча й буде сидіти в трускавецькому барі з депутатом міської ради та пити наше українське пиво. Він – україноненависник, який в коментарях від імені всіляких «іванн», «вікторів», «григоріїв», «олегів» імже нєсть чісла, пише про героїзм Небесної Сотні і обов’язково додасть: «Друзья, а почему такой негатив на Мера Козыра? Как по мне все даже ничего. Человек много сделал». А чого вартують хоча б такі фрази як: «Ну сейчас все стало ясно. Самопомощь-Грицак-Кульчинский. Хотят продолжить деребан города». Це з надією, що хтось встряне в дискусію і буде дивуватися, до чого тут «Самопоміч», котра у Трускавці до недавнього часу взагалі не існувала.
Якщо спробувати зрозуміти, чому ж виборчий процес 2010 року у Трускавці був таким брудним, а зараз він ще брудніший, то відповідь тільки одна – наявність кремлівських політтехнологів. Нормальному українцю ніколи б не прийшло в голову випустити безбожницьку газету та образити всіх – і Юника, і Матолича – та ще й придумати таку назву «Не дай Боже». Чи міг би порядний українець за два дні до виборів, коли партія «Батьківщина» відкрито оголосила про підтримку Євгена Юника, в терміновому порядку організувати випуск газети нібито від імені «Батьківщини» про підтримку Козира? І чи середньостатистичний трускавчанин писав би такі слова, як пише в «Чорним по білому»: «Так от, думаю, послухаю, що люди в місті говорять напередодні місцевих виборів… Я почав … спілкуватися з громадськими діячами, активістами, депутатами, працівниками міської ради…». І «хитрий писок» подає це від імені «молодих трускавчан», не забуваючи написати про «негатив» чинної влади: «маємо величезні проблеми з водою», хоча якраз «величезними» ці проблеми зовсім не є, вони залишилися приблизно на тому ж рівні, що і були – якість та ціна води.
Інтернет став потужним центром інформаційного впливу і Росія це розуміє. На жаль, вона зрозуміла це швидше, ніж Україна, а зрозумівши, зробила відповідні висновки. Кремлівські тролі працюють не тільки в Україні, вони активно і успішно формують (і деформують) громадську думку в Німеччині, Польщі, Чехії, в англомовному середовищі. Тролі отримують належну винагороду, адже діють за принципом «крапля камінь точить». Бо якщо людині двадцять-тридцять разів назвати біле чорним, а чорне білим, то вона або повірить в це, або просто механічно повторить цю брехню. І на рівні підсвідомості у неї буде, що цей кандидат – порядний та хороший, а інший – поганий, бека, корупціонер, регіонал. В загальні фрази легше повірити, ніж почати докопуватися до істини, а хто ж насправді бандюк та корупціонер і хто дерибанив у Трускавці останні п’ять років.
Тролі закликають до негайного третього Майдану, поширюють відверті фейки, ставлять під сумнів порядність порядних людей (у тому числі наших національних героїв) і без крихти сумніву захоплюються негідниками. Тільки кремлівським політтехнологам могло спасти на думку деформувати постать Провідника ОУН Степана Бандери – на колінах, з малою головою та великою ручищею така фігура аж ніяк не викликатиме того захоплення, як, для прикладу, пам’ятник Бандері в сусідньому Дрогобичі.
Троль спокійно живе на українській землі, відпрацьовуючи гроші і знаючи, що «Родина будет помнить его заслуги перед Отечеством». Кожний міський голова, залежний від Кремля – це їхній вклад в «историю руского государства».
Шановні, гляньте, будь ласка, чи у Вас в соцмережах не завелися часом «друзі»-тролі? Бо це гірше, ніж вірус, це – гидота…
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень