Театр помирає ще з часів стародавньої Греції, але, напевно, не вмре ніколи. Не вмре, поки є люди, які його потребують, які його підтримують, які вкладають у цей вид мистецтва свої зусилля, вміння, час. Так, як це є у випадку з Бориславським Народним театром.
У неділю, 21 серпня, Народний драматичний театр імені Петра Телюка запросив бориславців на культурний відпочинок до Палацу культури. Комедія «Дівка на виданні» (режисер-постановник Ігор Мельник) – історія з реального життя, типажі – з-посеред нас. Наречений (мамин синочок-підкаблучник), наречена з неблагополучної сім`ї, ворожка, подружки та друзі наречених, і врешті їхні матері – кожен тип має якісь недоліки, адаптовано-гіперболізовані для театральної постановки. Дві години іскрометного гумору, які подарували бориславцям актори театру, завершилися тривалими та бурхливими оваціями.
Актори – не професіонали за освітою, зате професіонали за покликанням. Їхня гра свідчила про це промовистіше за будь-які слова. Володимир та Андрій Делінкевичі, Ольга Кекіс, Наталія Кравцова, Марія Гадуб`як, Марта Глушко, Ігор Мандзяк, Ярослав Ілечко, Тамара Ільницька, Олександр Бондаренко та Ігор Мельник створили на сцені прекрасну картину – жваву, смішну, експресивну, з несподіваними поворотами сюжету. Споконвічна тема важких стосунків між невісткою та свекрухою, висміювання методів діяльності сільських знахарок-шептух, пріоритети сучасної дівчини, показова поведінка святош в церкві – на це варто було подивитися.
Режисер-постановник вистави «Дівка на виданні» Ігор Мельник, який, до речі, нещодавно переміг у конкурсі на посаду директора Палацу культури міста Борислава, зазначає, що команда Народного драматичного театру імені Петра Телюка і надалі старатиметься радувати бориславців новими постановками, урізноманітнюватиме їхній культурний відпочинок. До речі, вхід на виставу був безкоштовним, і це також є свідченням того, що до мистецтва в Бориславі намагаються прилучати всіх – навіть тих, хто не може собі дозволити витратити зайву гривню.
Культурний відпочинок можливий не лише у столиці чи в обласному центрі. Він можливий і в невеликому провінційному місті, якщо є фанатично віддані своїй справі люди, які вміють запалити своїм прикладом інших. Борислав вигідно відрізняється від інших міст регіону своїм Народним театром, зберігаючи таким чином традиції театрального мистецтва, які у першій половині ХХ століття рясно плекали в Тустановичах та на Раточині, на Бані та на Мразниці, у національно свідомому середовищі, яке формувало світогляд молоді у правильному напрямку.
Громадяни, пам’ятайте – без театру ми всі помремо! З театром ми теж помремо, але не так драматично… Ці слова невідомого автора тонко підкреслюють роль цього древнього мистецтва. Без театру можна жити, так. Як можна жити без поезії, без пісні, без знання історії та елементарних правил етикету. Але якщо є можливість прилучитися до цього виду мистецтва, прикрасити свій недільний пополудень, насолодитися чудовою грою тих акторів, які живуть поруч, у Бориславі, то варто все відкласти. Наше життя вартує того, щоб наповнювати його радісними моментами. Вистави Бориславського Народного драматичного театру імені Петра Телюка – це завжди високий клас. Переконайтеся в цьому при нагоді і ви – не пошкодуєте, що поїхали до Борислава на виставу.
Володимир Ключак
P.S. Вірю, що в перспективі Народний театр чекають і гідна винагорода за їхню роботу, і успішні гастролі.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень