Всеукраїнська газета “Post-Поступ”
Юзьо ОБСЕРВАТОР
«КУМ-КРАСАВЧИК НАЦЕПИЛ ОВЕЧЬЮ МАСКУ…»
Ну, сталося! Поговорив наш презик з народом. Правда, оскільки питання, що містили лайливу лексику (а як без неї?), заклики до повалення нинішнього державного ладу (може, безладу?), а також образу честі і гідності президента Януковича (цікаво, як можна образити те, чого нема?), не розглядалися, то питань у нашого народу і не виявилося.
А те, що було, то курям на сміх. Особливо мене зворушила промова священика з Буковини. Бідачка аж мусив перейти на жахливо скалічений общепонятний. Якщо він ще й такою мовою проповіді читає, то бідні його парафіяни. Ну а дітки, вони не винні. їх і Сталін любив, і Гітлер, то чом би й гопнику не полюбити?
А потім виявилося, що усі ті запитання від народу були наперед зрежисеровані й відрепетирувані. А коли на СТБ захотіли показати це театральне дійство, то відразу (ще перед показом!) задзвонила бдітєльная Єлєна Бандарєнка і попросила «обратить внимание» на такий-то сюжет. Бо у нас же ж на усіх каналах, як у добрі старі часи, сидять стукачі й сигналять, коли щось не те. І менеджер телеканалу, довго не думаючи, сюжет з ефіру зняв. Так що про те, як організовували запитання, можна було побачити лише на ТВІ та в інтернеті. А заодно і те, як для Януковича зганяли на Майдан людей, платячи кожному 100 гривень.
А воно ще каже, що в нас цензури нема.
Одне слово, недалеко ми втекли від часів Брежнєва. Знову ті самі патьомкінські дєровні.
Запитання були підготовлені, а відповіді на папірчиках лежали перед презиком на столі. Єдиний випадок, коли він був живою людиною, це коли спілкувався з рідною єнакіївською автобазою. І чого він її покинув?
Навіть запитання зі Львова мені видалося проплаченим і наперед заготовленим. Який сенс було ставити питання, відповідь на яке передбачена? А сенс був. Просто, коли розподіляли питання і дійшли до Львова, то перше, що стрілило в голову – звісно ж Бандера і Шухевич. Так ніби нема у нас іншої проблеми.
Дивно, як іще не запитали, чи є життя на Марсі.
А найцікавіше було далі. Після явлення Янук-Овоча народу по «Першому національному» почався серіал «Зона» з дуже доречною пісенькою:
…Кум-красавчик нацепил овечью маску
Но устроил, гад, на зоне беспредел.
Сам хозяин оказался здесь в замазке
Отказаться не сумел от мутных дел.
Залишається лише подякувати Ющенкові за те, що знайшов для себе таку чудову заміну. Країна до зарізу потребувала щеплення від «совка». І вона його дістала. А ми мусимо терпіти, бо, як сказав Нікіта Міхалков, Януковича нам Бог послав. Як останнє випробування. Але Міхалкову дивуватися нема чого, він саме тепер завершив писати сценарій «Сонячного удару».
ГЕННАДІЙ, ВИБАЧТЕ, АДОЛЬФОВИЧ
А перед тим наш рулєвой провідав Харків, де його переплутали з Ющенком. Там ми почули такий спіч: «Вот сидит Геннадий… я извиняюсь, Кернес».
Ги-ги! Це він напевно на Адольфовичу зашпортався.
ЛЕГЕНДИ ЗАДЗЕРКАЛЛЯ
Ганця Герман заявила, що Віктора Януковича мало хто знає по-справжньому: «Мине багато років, і колись нашим правнукам будуть розповідати легенду про хлопчика-сироту, який мав найважче життя, яке тільки можна собі уявити. Котрий подолав усі труднощі. Став сильним. Став добрим і справедливим до людей і вивів країну на шлях благополучного розвитку…»
Хочеться плакати і ридати від цієї різдвяної оповідки. Ще б! У бідної сиротинки здійснилися усі мрії! Хто з нас не мріяв стати царем? Чи мати свого власного гвинтокрила? А на додачу – ліси, поля, озера? І це все твоє! Правда, з царицею не поталанило. Виявилася жабкою. Навіть після того, як скинула беретик. Та це дурниці. Жабку можна відправити назад у болото. Нехай там собі кумкає. А довкола ж стільки звабливих офіціанток, журналісток, вертихвісток…
От тільки історія про «шлях благополучного розвитку» шкутильгає. Ціни зростають трохи швидше, ніж прогресує розвиток.
А я знаю іншу легенду. Понесла Червона Шапочка бабусі пиріжки. А назустріч їй Янукович. Довелося повернутися. Без пиріжків і без шапочки.
ГЕРОЇ СЕРЕД НАС
Який я радий! Юрік Болдирєв отримав за своє дзявкання на шустерівських шоу орден «За заслуги» III ступеня. Просто кращого поета у регіоналів нема. Бо хто б іще міг сотворити такі промовисті рядки:
Посижу у фонтана с пивком,
Сзади голос: «Какого, бля, хера!..»
Або:
Нет тебе, наверно, счастья,
Ты привыкла выживать.
Только тихо. На-те, здрасьте,
Получите, вашу мать.
Чи не Ганцю він мав на увазі?
ГОЛУБІ МРІЇ
Сподобалася мені недавня заява Олега Ляшка: «Я розраховую в першу чергу на молодь. Роблю ставку на молодь, на молодих хлопців, які ще без вусів і зелені, які не мають ніякого досвіду, але є чистими, тому що не винні ні в чому, в жодних зловживаннях. Треба привести молодих і зелених, нехай вони набивають собі шишки, нехай вони вчаться, набувають досвіду».
Ну, я на місці Олега стримався б щодо «набивання шишок», бо це ж можна і не так потрактувати.
ЗОЛОТИЙ ГОЛОС
От уміє, уміє цей Цицерон потрясти до глинини душі блискучими афоризмами! Журналісти його якийсь час ігнорували, але такого перла пропустити не могли: «у Партии регионов — мощный интеллект и сильнейший коллективный разум».
Дуже тонкий натяк. Якщо копнути глибше. Особливо для тих, хто читав «Життя тварин» Брема. Бо виходить, що Партія регіонів підлягає таким самим інстинктам, як і зграя гієн. Велике діло – колективний розум. Навіть такий тупий планктон і той ним керується.
Але це ще не всі золоті розсипи чечетовської думки. Далі він вдався до алегорії: «Когда 9 мая 1945 года советский солдат водрузил флаг победы на Рейхстаг, у нас сразу и вдруг хорошо тоже не наступило. Только через пять лет, в 1950 году Советский Союз вывел зкономику на уровень 1940 года. Так что нужно потерпеть. Осталось чуть-чуть».
О-ой, якщо нас чекає рівень економіки 1950-того року – то горе тій чайці, горе небозі.
УКРАЇНСЬКИЙ КОСМОС
Щось не щастить нам із космонавтами. Один врятував від тюрми сирітку Вітю, а ми мучимося. Краще б він його у космос запустив. Разом з Бєлкою і Стрєлкою.
А оце повернувся Черновецький до Києва, пострибав там і тут, дав кілька інтерв’ю і знову злиняв. Правда, на прощання просвітив, що Довгий і Кільчицька – це наше майбутнє. Дякуємо за таке майбутнє.
А от усі думали, що він ховається, аби його не посадили. І помилилися. Ніхто його садити не збирається. Бо це теж Ющенків кадр. Така у Ющенка домовленість з прдонами – «моїх злодіїв не рухати!»
СВІЖІ АНЕКДОТИ
В зв’язку з останніми подіями в Лівії «Лівела» терміново
міняє назву на «Братела».
***
Повернувся Вітюня з Парижа. Люся і питає:
Вить, а на башню Ейфелевую лазил?
Лазил, Люся.
Ну как там, Вить?
Вітя радісно:
Значит так, Люся, направо посмотришь, – е… твою мать! Налево – мать твою е…! Люсь, ты чо плачешь-то?
Ой не могу, красота то кака-а-ая!
***
Наш президент заявив, що сценарій арабських революцій у нас не пройде. Щира правда. Бо це ж непорядок, коли всякій сволоті вдалося утекти…
ХАМИТИ ВИГІДНО
А ви думали, що не вигідно? Помиляєтеся. Ось одеський даїшник, який гнівно затаврував «телячу мову», виявляється, не пропав. Його вигнали з міліції, але знайшлись добрі люди і мученика за мову підібрали. А підібрав не хто-небудь, а професійний ненависник усього українського Марков – прилаштував менеджером на одну зі своїх фірм. Можна тільки уявити собі, як буде відбуватися спілкування клієнтів з таким менеджером.
ЖІНКА? НЕ ЖІНКА
А оце запитали Ганцю, що вона думає про «голих баб», яких Янукович обіцяв у Давосі усім іноземцям, які приїдуть навесні в Україну. То Ганця відповіла, що вона не жінка, а політик. Оце новина! А ще ж зовсім недавно у Шустера вона переконувала: «Я жінка, я мати!»
Всеукраїнська газета “рost-Поступ”
Шукайте у продажу. Рекомендована ціна 3 грн.
У номері:
Лист у нікуди
Країна неляканих аферистів
Велике збирання Українських земель
Кожному комуністу – по Сталіну
Наступний номер post – ПОСТУПУ в продажі 7 квітня
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень