Мста
“Це не суд, а мста” (Д. Павличко)
До зали суду, наче вбивцю,
Штовхають жінку бойову,
Струнку і горду, мов царицю, –
Вкраїни славу вікову.
А лох-суддя листки гортає,
Під носом плеще маячню.
Бровою підленько моргає,
Аби знайшли тоту статтю,
Аби ту Юлю покарати,
Як вимагає звинувач.
Для того треба досвід мати,
А він, по суті, ще шмаркач!
А на Хрещатику дволико
Про Юлю плещуть язики.
Офшори здерли б з неї лико,
Щоби замовкла навіки…
А патріоти? Їх немає:
Своє корито стережуть.
Їх навіть смерть не об’єднає,
І в тому їх ганебна суть.
Відомі суки – біла, чорна
Готують Юлі вже вердикт.
Її все дроблять, наче жорна,
Братки їм плещуть,- просто шик!
Одна ще сука (та, від влади!)
Народу бреше, як москаль.
Не прокурори то, а гади,
Мені їх просто трохи жаль.
А де Гарант і його сила,
Щоб зупинити цю гульню?
Йому Міжгір’я лише миле.
Навіщо лізти у гризню?..
У нього руки чисті, милі,
Він “правдолюб”, а не Пилат.
Спинить розправу він “не в силі”,
Бо помсті радий, наче кат.
Йому би Юлю зупинити,
Аби на вибори не йшла.
Нову каденцію вхопити,
Фальшуючи усе дотла.
Але потерпить він фіаско:
Народ наш мудрий, не дурак.
Не вийде в нього уже пласко,
Бо прецедент є – Мубарак.
Не допоможе і Росія
В його неправедній борні.
Він не гарант і не месія, –
Повік кипітиме в вогні…
Суддя трясеться, словоблудить,
Катує жінку, що мечем.
Його ж історія засудить,
У трумно ляже від нікчем…
Бо їм не треба живих свідків,
Що волю сповнять наяву.
Їм би уникнути Бригідків*,
Себе лиш люблять і грошву.
… Не Юлю судять – Україну,
Щоби змосковщена була,
Аби поглибити руїну,
І щоб піднятись не змогла!
Тарас Воля, часопис “Тустань”
*Бригідки – тюрми в Галичині
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень