Про ще одну маловідому туристичну принаду Карпат – вузькоколійки

28.07.2016 | Filed under: Публікації

Є такі люди, які просто закохані в залізницю. Назвати їх фанатам, якось важко, оскільки це не короткочасне захоплення, а фактично воно супроводжує їх усе життя. До таких мабуть належить і автор даної публікації, тому не написати про залізниці у Карпатах просто таки не можу. Та у даній публікації мова піде не про просту звичну залізницю, а про такий її вид як вузькоколійка.

Спонукала до написання даної теми подорож у м. Виноградів Закарпатської області. Постійно по дорозі нам доводилося перетинати гілки вузькоколійних залізниць. Вони одразу впадали у вічі нестандартною відстанню між рейками. І що цікаво, вони були у робочому стані: рейки виблискували на сонці відполірованою поверхнею. Як і для чого вони тут? І чи взагалі в Карпатах існують діючі вузькоколійні системи? У даній публікації спробуємо дати відповіді на дані запитання. Одразу можу констатувати, що це мабуть перший екскурс у таку цікаву туристичну тему, і мабуть варто очікувати з часом на її продовження.

І ще одне коротеньке відхилення: чому дана тема є туристичною. Насамперед вузькоколійки – це як не як історична спадщина краю, яка розповідає про якийсь певний етап його розвитку, а по-друге уже давно у країнах Європи відроджені вузькоколійки стали таким собі атракціоном для туристів, які дають їм можливість зробити мандрівки у екзотичні місця, або просто покататися на ретропотягах. А тепер уявіть собі мандрівку на ось такому потязі по Карпатах. Кращої і колоритнішої мандрівки годі шукати.

Взагалі вузькоколійні залізничні системи прийшли в Україну і зокрема в Карпати ще за часів Австро-Угорської імперії. Виявляється, в Карпатах станом на початок ХХ сторіччя існувало уже чимало вузькоколійних маршрутів. Дані, які наводить у свої публікації «Вузькоколійки в українських Карпатах» В.М. Клапчук, свідчать, що станом на початок сторіччя існувало понад 44 вузькоколійні гілки загальною протяжністю понад 1400 км. Спочатку, коли перечитав такі дані, дещо засумнівався у їх об’єктивності. Проте мандрівки усе поставили на свої місця, і справді даний матеріал став досить таки корисним джерелом інформації.

Чому саме вузькоколійки так полюбили Карпати? Причин декілька. Насамперед, вузькоколійний залізничний транспорт стали використовувати для промислових потреб. Зокрема у Карпатах це був вивіз деревини. Другою причиною є техніко-економічна доцільність. По-перше, вузькоколійка є дешевшою в експлуатації, аніж колія з традиційною шириною через менші розміри шпал, через простіші і легші конструкції мостів, через значно менші об’єми видобутого ґрунту при будівництві тунелів. По-друге, конструктивно вузькоколійка давала змогу будувати значно крутіші повороти (так звані криві), що в умовах гір є вкрай важливо.

Якщо опиратися на статистику, то у золоту еру існування вузькоколійок найгустіша мережа таких була на Закарпатті загальною довжиною понад 1000 км. На другому місці – Прикарпаття (Івано-Франківська область), на третьому – Львівська область, і на четвертому – Буковина (Чернівецька область).

Та час йшов, змінювалася економічна ситуація, переорієнтовувалися транспортні потоки, і вузькоколійки почали занепадати. Сьогодення вузькоколійок в Карпатах, на жаль, не таке райдужне. Проте вони усе-таки збереглися і деякі діють до сьогодні. Для прикладу, Вигодська вузькоколійка (Івано-Франківська обл.), яку і сьогодні використовують за призначенням, а по вихідних катають туристів на природу (маршрут «Карпатський трамвай»). Також існує розгалужена вузькоколійна мережа на Закарпатті, де навіть вряди-годи курсують пасажирські потяги. Мова йде саме про ту, яку довелося бачити під час подорожі у Виноградів.

Вузькоколійки і туристи

А тепер ситуація: я – турист, можливо прихильник залізниці, і, відповідно, бажаю все-таки побачити карпатську вузькоколійку і очевидно для повного щастя бажаю проїхатися таким колоритним транспортом. Як і де це можна зробити? Один з найпростіших способів – це відвідати селище Вигоду Долинського району Івано-Франківської області. Тут з 2000 року вузькоколійку стали використовувати і для туристичних прогулянок. Зазвичай подорож триває протягом 8 годин, курсуючи по незаселених територіях Карпат. Хоча й передбачаються інші графіки та маршрути. Потрапити на Карпатський трамвай мають змогу відпочивальники з курортів Трускавець, Східниця, Моршин, а також з інших карпатських курортів. Достатньо підійти до місцевих туроператорів і придбати квиток на тур «Карпатський трамвай».

Відчути себе не туристом, а справжнім «вузькоколійним» пасажиром маєте змогу на Закарпатті на Боржавській вузькоколійці. Дана ділянка понад 60 діючих кілометрів до сьогодні використовується для перевезення не лише вантажів, але й пасажирів. Можливість потрапити на неї мають насамперед туристи, які оберуть для відпочинку курорт Хмільник, місто Виноградів, місто Іршаву. Також тут для туристів час від часу передбачені тури вихідного дня у супроводі екскурсоводів.

Ще один зі способів доторкнутися до вузькоколійної історії Карпат – це відвідини музею вузькоколійного транспорту у селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області. Тут зібрані реально колись діючі експонати з паровозу та вагонів, у яких сьогодні діє тематична музейна експозиція.

Якщо ви справжній фанат залізниці, то у вас є чудова нагода відчути себе справжнім детективом, мандруючи по колишніх маршрутах вузькоколійок і збираючи артефакти їх існування. Проте така мандрівка потребує певної інформаційної підготовки та супроводу гіда. А подивитися справді є на що.

Пригадую, колись під час екскурсійної мандрівки у село Майдан Львівської області екскурсовод так без ентузіазму звернув увагу на залишки залізничного мосту через річку Рибинка. На запитання «що це таке», той відповів що «тут були рейки з Борислава до Польщі, проте використовувалися вони для панів, які їздили цією колією на полювання». Минав час, і якось декілька знайомих роздобувши старі австрійські карти вирішили здійснити безпрецедентну вилазку в гори (район села Майдан), у місця, де 40 років не ступала людська нога. І ось під час мандрівки карпатськими джунглями вони натрапляють на лісову прогалину, де в непоганому стані зберігся фрагмент залізничної вузькоколійки. Здивуванню не було меж. Врешті усі крапки над «і» поставила вищезгадана публікація В.М. Клапчук. Даний фрагмент – це ніщо інше як відрізок вузькоколійки Верхнє Синьовидне – Мальмансталь, яка пролягала через Крушельницю, Сопіт, Довге, Рибник. А знайдений фрагмент належав до відгалуження цієї системи на Майдан та Зубрицю.

А тепер уявіть собі ситуацію, який би був чудовий туристичний маршрут, якщо б вдалося відновити цю гілку. На шляху цього потяга ви б мали змогу побачити узбережжя річки Стрий, переглянути залишки недобудованої греблі у Довгому, відвідати водоспад Лазний і врешті опинитися у заповіднику, де розводять зубрів. Це лише той невеликий перелік, який щойно виринув в пам’яті. Та, на жаль, для такої реставрації потрібні чималі кошти та інвестиції.

Майбутнє карпатських вузькоколійок

Допоки держава не спішить вкладати кошти у відродження своєї історичної спадщини, за це беруться іноземні меценати. Постать австрійця Вольфрама Менделіна стає щораз популярнішою в Україні. Річ у тім, що він один з перших став досліджувати історію Карпатської вузькоколійки. Результати досліджень стали темою уже для декількох книг, які вийшли німецькою мовою, а також очікувалася ще одна книга українською.

Проте пан Вольфрам не зупинився на досягнутому і вирішив приступити до так званого «фізичного» відродження вузькоколійного транспорту. В одному з інтерв’ю він розповів про плани створити музей вузькоколійного транспорту у містечку Сколе Львівської області. Зокрема розмістити там експонати з локомотива, семи вагонів та дрезини. В перспективі відновити частину колії у заповіднику Сколівські Бескиди. Згодом з новин стає відомо, що пан Менделін бере в оренду в держави на 49 років частину землі і вже приступає до практичної реалізації. Наразі зусиллями ентузіастів та волонтерів відновлено частину колії, а також відреставровано дрезину та снігоприбиральну машину. Взагалі даний проект отримав пілотну назву «Золота лісова залізниця». На жаль, це все, що довелося довідатися про даний проект. Сподіваємося, що він все-таки буде зреалізований, адже від цього виграють усі.

І на завершення цікавий факт з історії карпатської вузькоколійки: чи знаєте ви, що першу ліцензію на туристичний маршрут серед малих залізниць у Східній Європі отримала саме карпатська вузькоколійка братів Грьоделів? Дана залізниця маршрутом Сколе – Демня – Коростів простягалася на 41 км.

Ярослав Баран

(Переглядів 332 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо на роботу
    05.01.2023 | 16:23

    Державний спеціалізований санаторій «Батьківщина» (м. Трускавець) запрошує на роботу: – психологів, –  соціальних педагогів, – фахівців з соціальної роботи, – соціальних працівників з відповідною освітою на постійну роботу. Телефон: 097-584-23-76. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо вивчати англійську мову! (0)Потрібен викладач англійської мови! (0)Запрошуємо юних футболістів (0)

  • Запрошуємо вивчати англійську мову!
    26.08.2022 | 15:47

    Курси іноземних мов Ірини Ченцової запрошують дітей та дорослих вивчати англійську мову з використанням інноваційних методик та сучасних підручників провідних британських та американських видавництв. Ми пропонуємо заняття в групах (7-10 чоловік), індивідуальне та корпоративне навчання, підготовку до ЗНО та здачі екзаменів на міжнародні сертифікати (IELTS, TOEFIL), а також Експрес-курси   для   дорослих   (англійська   для   подорожей   та […]

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви