1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне святі радості та надії. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.
А 3-4 червня, вже 14 рік поспіль, служба у справах дітей Трускавецької міської ради провела конкурс дитячої аматорської поезії «Спів душі». Цього року в конкурсі взяли участь 29 юних поетів-трускавчан віком від 7 до 17 років.
Фінал та нагородження конкурсантів цьогоріч був незвичайним через місце проведення. Юні поети мали змогу відвідати славетні історичні місця – Кам’янець-Подільську та Хотинську фортеці, поринути в старовинний Кам’янець. Був похмурий ранок, був прохолодний вечір… А між ними – чудовий день, повний вражень від Кам’янця, прекрасний поетичний вечір, насичений емоціями, радістю та дитячим сміхом, нагородження конкурсантів та ще багато всього.
Юні віршувальники вразили гострим відчуттям проблем сьогодення. Були поезії і сатиричні, але з перчинкою, і ті, від яких стискалося серце, а на очах з’являлася сльоза. Та звичайно дзвінкою піснею лилася поезія про маму. Хочу сказати, що таких глибоких за змістом творів, як цього року, не було давно.
Переможцями 14 конкурсу «Спів душі» стали:
– Мачита Марина, 17 років – старша вікова група,
– Водяник Соломія, 12 років – середня вікова група,
– Губицька Оленка, 9 років – молодша вікова група.
Бажаю всім учасникам конкурсу гострого пера, творчих висот та глибини душі. А на суд читача представляю кілька поезій, які сподіваюся не залишать Вас байдужими.
Леся Дребот, начальник служби у справах дітей Трускавецької міської ради
***
В лісі стало жити важко:
Вовки хазяйнують,
Ліс рубають, зайців їдять,
Геть усе руйнують,
А щоб закон на все мати,
Левам догоджають:
І продукти, й капітали
Для них заробляють.
У парламенті лисиці, вовки і шакали
Все багатство лісове сприватизували.
Білкам, зайцям, їжакам ніде буде жити.
Ну, а може, діти зможуть бідних захистити.
Водяник Соломія, 12 років, СЗШ № 3
Прости, мій Господи, прости
Прости, мій Господи, прости
Скажи мені, як далі жити?
Ятриться рана у моїй душі,
Не можу ворога любити
О Боже, пригаси мій гнів,
Не вмію вбивцю я прощати.
«Любити треба навіть ворогів» –
З дитинства вчила мене мати.
Прости, мій Господи, прости,
Ненависть – гріх, і я це знаю.
Та завжди залишатися людьми
навчи мене, Всевишній, я благаю.
Прости, мій Господи, прости,
Що віру деколи втрачаю.
Та хрест свій з гідністю нести
Дай сили, я Тебе благаю.
Прости, мій Господи, прости
В душі одне: як далі жити?
Закрию очі, бачу все нові хрести,
Ні, я не зможу ворога простити.
Прости ж, мій Господи, прошу
І біль мій з часом не минає.
Я ворогів тоді прощу,
Як Бог за зло їх покарає.
Мінчак Мар’яна, 8-А кл., СЗШ № 1
Лист до Тараса Шевченка
Любий наш Тарасе, сину України,
Ти бажав нам щастя й долі для країни
Та хотів, щоб жили в мирі та любові,
А прийшли недоля і велике горе…
І слізьми укрилась рідная земля,
Бо її плюндрують посланці Кремля.
Зло несуть, розруху і смертей багато.
Як же нам, Тарасе, все це подолати???!!
Два роки минуло, як Майдан стояв,
І Небесну Сотню Бог в блакить забрав.
Думали, що жертви не даремні ці,
Й запанує правда й воля на землі.
Заживем без кривди і без перешкод,
І шлях європейський вибрав наш народ.
Та знову Вкраїну спіткала біда,
Бо Крим відібрала ворожа орда.
Тепер от воюють і доньки, й сини,
І маємо жертви страшної війни
Наш Тарасе любий, сину України,
Ти бажав нам волі й щастя для країни.
Ти хотів, щоб жили в мирі і любові,
Та, на жаль, до нього ми ще не готові.
Хомин Андріана, 8-А кл., СЗШ № 1
Вибір
Всяке в житті у людини буває,
Полосу чорну біла міняє
Тільки лиш сіру не змінити ніщо
Полоса сіра – життя не було
Сіре – це значить не біле, й не чорне,
Сіре – це значить не щастя, й не горе,
Сіре – це значить ніщо не хвилює,
Бо сірим байдужість одна лиш малює.
Байдужість до слів, до несповнених дій,
Байдужість до вчинків і до почуттів.
Байдужість до себе й до інших людей,
Байдужість до світлих високих ідей.
Байдужість що скиглить: «Не жни і не сій»
Байдужість, що шепче: «Не йди – краще стій!»
Байдужість що вчить: «Не переч, лиш мовчи.
Навіщо тобі кольоровії сни?»
Мінчак Мар’яна, 8-А кл., СЗШ № 1
***
А знаєте, війна колись закінчиться…
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю, Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя
А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса.
Їх вже немає, безліч їх загинуло,
Але за що? Чому така ціна?
Вони на небі, мабуть, поруч з Ангелами,
Їм там спокійніше, бо на землі війна,
Це все так боляче, що серце розривається,
Де правда і в чиїх руках життя?
Чому війна лише простих людей торкається?
А для політиків здається просто гра…
Знову до неба я з молитвою звертаюся,
Благаю Боже, спокою пошли,
Щоб моя рідна серцю Україна
Не знала більше пострілів війни,
А знаєте, війна колись закінчиться
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя..
Мачита Марина, 11-А кл., НВК «СЗШ № 2-гімназія»
***
Малюю шрами в пошуках межі
І п’яна вже холодними віршами.
Гаряча кава…Сонні міражі…
І ясні зорі журними ночами…
Безболісно утратити покров,
Щоб жадібно вчепитися за вістря…
Легка усмішка вразить серце знов,
А потім стане зовсім непомітна.
Терпкий світанок… чорні кораблі
Відкинуть якір. Нові сподівання
Вже без надії. На блакитнім тлі
Злетить останнє сонячне прощання.
Діана Саламага, 10-А кл., НВК «СЗШ № 2-гімназія»
Мамо, пробач!
Мамо, пробач за сльози твої.
Війна в Україні, і я на війні.
Мамо, не плач, я вернуся до хати
І знову буду тебе обнімати.
Мамо, не плач, не один же там я,
Зі мною на Сході-ціла сім`я
І в кожного з нас є мрія одна.
Війна хай скінчиться, давно вже пора!
Мамо, ти знаєш, я йшов на війну,
Тому що люблю Батьківщину свою.
За неї життя я своє віддаю
Не буде пощади усім ворогам.
Ми довго боролись за неньку Вкраїну,
Та знай, моя нене, я не загину.
Внуків тобі приведу я до хати,
Ти будеш щасливо їх пригортати.
Ти будеш мною завжди гордитись,
Любов твоя не дає оступитись
За тебе і всіх матерів на Землі
Сьогодні в бою я, я на війні!
Несторяк Ірина, 9-А клас, СЗШ № 3
Ода цибулі
Послухайте маленьку оду,
Про цибулину вроду.
Ну а користі Ви знайте,
В неї є, хоч відбавляйте.
Є велика і мала,
Є зелена й ріпчаста.
Честь і хвала цій рослині,
Що дає сил всій родині.
Лікує від недуг усіх,
Корисних властивостей повний міх.
Хочеш здоровим буть,
Про цей овоч не забудь.
Люблю цибулю жарену,
Тушену і проварену.
Споживайте й Ви щодня,
Така порада всім моя.
Олена Губицька, 9 р., НВК «СЗШ №2-гімназія»
Часничок
Кріп, петрушка і морквинки – у рядок,
А ось тут, де стрілки вгору – часничок.
Білий зубчик – справжній воїн,
від хвороби охоронить,
Ось який він – наш сміливий часничок!
Вітамінки всі зібрались у зубок,
Ой! Пекучий наш відважний часничок
Є окрасою городу.
Як справжнісінький господар
Захищає всіх корисний часничок!
Як мороз малює казку на вікні,
Часничок завжди на нашому столі.
І з тобою щиро дружу, звусь Анета я Підлужна.
Ліки я ніколи не приймаю, бо його завжди вживаю!!!
Анета Підлужна, 3-Б кл, СЗШ № 3
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень