Зустріч журналістів регіону, яка проходила у вівторок, 20 березня, була зумовлена рядом причин. Перша – потреба солідарності, про яку говорять давно та багато. Але це річ, яка на Дрогобиччині є навряд чи можливою, принаймні на даному етапі. Друга – судовий позов від професора ДДПУ Мирона Чернеця до газети «Гомін Галичини» та сайту «ДрогІнфо». Попри намагання подати цей позов як сигнал до об’єднання газетярів, скажемо, що це зовсім не перший гучний позов на наших теренах і навряд чи й останній. Третя причина, про яку говорили фактично найменше – свобода слова. Вона і є, і її немає, ось такий парадокс. Бо пишуть всі – хто що хоче і як хоче, та, з іншої сторони, у деяких питаннях об’єктивну думку почути годі – сама тенденційщина.
В зустрічі, котра тривала півтора години, взяли участь не лише журналісти, а й представники влади. І одних, і других уособлює секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик, який дав ряд добрих порад редактору сайту «ДрогІнфо» Максиму Федису та іншим присутнім. «Я маю досвід, коли на журналістів подають у суд – поки не наб’єте ґулі, до того часу не зрозумієте», – зазначив Тарас Михайлович і з ним не можна не погодитися. Хоча ґулі не обов’язково набивати через суд, та кожен випадок, коли до журналіста пред’являють претензії чи то ображені фігуранти статей, чи то обурені читачі, чи то незадоволена влада, опозиція або бізнес-структури – це випробування. Випробування, котре повинно не лише формувати позицію журналіста, а й робити його сильнішим.
«Я вас прошу, не давайте на ваш сайт статті Тимофія Хащівського», – додав секретар ДМР і тут дискусія могла б поточитися в іншому руслі. Адже Тимофій Хащівський – дійсний член Національної спілки журналістів України, тобто організації, котра є своєрідним цехом, котра мала б гуртувати та захищати акул пера. Та чомусь на захист пана Хащівського не став ніхто. Принагідно автор цих рядків зазначить, що не всі ті, хто пишуть в нашому регіоні, є членами НСЖУ. Для прикладу, я принципово не вступаю в спілку, бо вважаю такі формальні об’єднання, діяльність яких освячена державою, певними рудиментами радянської епохи. Та і приклади Юрія Винничука, не-члена НСЖУ, і Ліни Костенко, не-членкині Національної спілки письменників України, є показовими. Хоча нівелювання статусу журналіста аматорами з посвідченнями і заставляє задуматися про потребу якогось клубу чи товариства, який би виробляв певні правила гри, був би майданчиком, де кожен міг би послухати і бути почутим. Щось подібне в регіоні пропонує створити «ДрогІнфо», та чи приживеться ця ідея, наразі невідомо.
Стосовно судового позову пана Чернеця до сайту «ДрогІнфо» та редакції «Гомону Галичини», то питання стояло радше не в тому, правий чи ні пан професор, що захищає свою честь та гідність, як у сумі 50 тисяч, які він вимагає як відшкодування. Пропозиція редактора газети «Франкової криниці Підгір’я» та сайту «Трускавецький вісник» Володимира Ключака була підтримана багатьма, зокрема і депутатом ДМР від «Батьківщини» Михайлом Ваврином та секретарем ДМР Тарасом Метиком. До суду, котрий розпочнеться 28 березня, є ще час, так його потрібно використати, щоб дійти згоди між сторонами. Не роздмухувати конфлікт, який комусь дуже вигідний, особливо напередодні обрання ректора. Не збирати компромат та не займатися викоріненням корупції тільки в дрогобицькому університеті в час, коли ця корупція оповила все наше суспільство. А зустрітися із позивачем, зробити з ним розлоге інтерв’ю, словом – почути його позицію. Тим більше, що в казці, про яку йде мова і за згадку в якій свого прізвища подав до суду професор ДДПУ, жодних аргументованих доказів немає. Та й невідомо, хто є автором цього твору, не першого і не останнього на сайті, який нещадно та нищівно критикує університет. Нагадаємо, що «Трускавецький вісник» свого часу виступив на захист вузу із зустрічною статтею «Корупція в дрогобицькому педуніверсиетті?».
Чи почув редактор «ДрогІнфо» нашу позицію? Навряд. Намагання йти до кінця, «добивати» «ворога», продовжувати цю тему, хоча свідків, які б свідчили про корупцію в суді, немає – такий шлях, на нашу думку, є хибним. Та свою підтримку «ДрогІнфо» у поєднанні із різкою критикою тих, хто «пропонує падати в ноги, кланятися, перепрошувати», висловив Сергій Гориславський, депутат ДМР від Партії регіонів, яка плідно співпрацює з цим сайтом. Редактор «Тустані» Анатолій Власюк висловив припущення, що така позиція депутата від ПР може бути викликана тим, що пан Мирон Чернець – член «Батьківщини», тому тут можна пошукати і політичної складової.
«Кожна людина має право на захист своєї честі та гідності», – коротко парирував Михайло Ваврин, донедавна очільник дрогобицької «Батьківщини» та депутат від цієї політсили. Є закон і його треба дотримуватися. Якщо ти порушуєш закон, то ти повинен відповісти. Якщо є можливість мирного способу вирішення конфлікту, то потрібно спробувати. Про те, що університет є певним обличчям Дрогобича, сказав, підтримуючи колегу, і секретар міськради. Та в іншому Михайло Ваврин та Тарас Метик були незгідні – а саме, чи виконується в Дрогобичі Закон України «Про доступ до публічної інформації». В дискусію між політиками вступив і лідер дрогобицького осередку Української партії Олег Косик.
Розумним виступом було слово відповідального секретаря «Каменярів» Василя Мірчука, який розповів про судовий позов керівника «Трускавецьліфту» до газети та журналістки, але газета зуміла відстояти себе. «Головне – нікого не ображайте, а також постарайтеся подавати позиції двох сторін», – зазначив пан Василь. Ряд суттєвих зауважень сказали вище згадуваний Анатолій Власюк, а також редактор «Твоєї Фортуни» Віра Чопик, журналіст «Трускавецькурорту» Орест Лещишин, громадський діяч Святослав Грабовський, відомий журналіст Іван Тихий, телеведуча Наталія Зелена та ще декілька осіб. Та ряд паралельних тем, які почали обговорювати присутні, перетворили круглий стіл на фактичний балаган. До обговорення спільного меморандуму (ба навіть до його прочитання та початку аналізу) справа не дійшла. Та назвати цю зустріч безрезультативною язик поки що не повертається. Є надія, що обмін досвідом хоча б у такому балаганному форматі для когось буде корисним. Особливо для «ДрогІнфо» в контексті діючого судового позову.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень