Дискусія про місце встановлення пам’ятника видатному письменнику, громадському та політичному діячеві, світочу української культури Іванові Франку у Трускавці точиться вже майже рік. За цей час устигли зруйнувати та відновити пошкоджене погруддя Каменяра, встановити ще один пам’ятник біля церкви Св. Миколая, (подейкують, ще й обзавестися третім великим пам’ятником, котрого до часу не демонструють громаді), скликати кілька громадських слухань з приводу того, де буде стояти повноцінний пам’ятник Франкові та затвердити на сесійному засіданні його місце встановлення. А ще протягом цього часу вдалося підняти питання стосовно узаконення деяких зелених насаджень на території міста (парків, скверів тощо). Також чимало поважних осіб у місті встигли «побити горщики» через ситуацію навколо падіння погруддя та місця встановлення чергового пам’ятника.
Аж раптом після усіх цих перипетій під час засідання чергового дискусійного клубу була озвучена інформація про те, що під час цих суперечок забули про чи не головний визначальний чинник – історичну та мистецьку вартість. Цей важливий аргумент, який свого часу зняв би напругу і, напевне, став поштовхом для того, аби такі питання як встановлення пам’ятників вирішувалися, виходячи з кардинально інших міркувань та покладаючись на історичні факти. І сказано це було не просто так, бо йшлося на цьому заході ще й про важливу подію в історії міста – візити Івана Франка до Трускавця за запрошенням відомої поетеси Уляни Кравченко. Про ці візити свідчить не одне літописне видання. От для прикладу книга «Пам’яті друга», автор Г. Огриза, де у своїх листах, адресованих Івану Яковичу, поетеса неодноразово запрошує його відвідати Трускавець. І врешті-решт той погоджується. В одному з листів Уляни до І. Франка у 1893 році поетеса розповідає, що заручившись підтримкою чоловіка, знайшла помешкання на території міського лісництва, аби поет зміг там відпочити разом із усією сім’єю.
Це листування свідчить і про те, що він був у Трускавці кілька разів, приїжджав сюди і зупинявся у друзів та колег. Але є ще спогади старожилів, про які, на жаль, не йдеться у жодному з листів. І вони свідчать про те, де саме відбувалися зустрічі двох колег по перу. Про ці спогади знає і розповідає краєзнавець, заступник голови Ради старійшин Іван Скибак: «Відбувалися ці зустрічі у школі, де, власне, працювала і навіть жила поетеса. Це приміщення нині вже не збереглося, але достеменно відоме його місце знаходження – це територія парку в районі вулиці Івана Франка, місце відпочинку і чи не найкраща місцина для вшанування пам’яті поета». До того ж є ще одна авторитетна думка про те, що Франко свого часу проторував шлях до нашого міста-курорту і був на теренах Трускавця десь із півсотні разів наприкінці 1880 на початку 1890-их років. Саме про це повідомив нам у розмові директор Львівського музею Івана Франка Роман Горак. А ще свого часу на теренах міста вже існувала ідея встановлення пам’ятника саме там, де за розповідями старожилів міста та франкознавців зустрічалися Кравченко і Франко.
При чому є й інші люди, які до нині бачать пам’ятник великому Каменяреві саме там, просто під час слухань і дебатів комусь дуже невигідною виявилася саме ця думка громади. І бачать вони не просто постать франкову, а разом із поетесою, відомою землячкою, про увіковічення пам’яті котрої ніхто і не подумав. Разом працюючи над черговою збіркою талановитої Уляни, Іван Франко неодноразово зауважував, настільки прекрасною є земля трускавецька, край, багатий на унікальні джерела, прекрасні місцини. Цей творчий тандем свого часу засвідчив те, що тодішній Трускавець – місто краси і здоров’я – неодноразово надихало відомих поетів. Тож маємо надію, що тандем Івана Франка, вилитого у бронзі поряд зі своєю вдячною ученицею Уляною Кравченко, продовжуватиме дарувати натхнення усім талановитим особистостям, котрі відвідуватимуть наш курорт.
Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»
До теми. Про сквер і погруддя забули
Напередодні загальних урочистостей, присвячених Дню міста, представники нашого підприємства долучилися до важливої справи, виконати котру змусив їх перш за все громадянський обов’язок. І як би голосно чи пафосно це не звучало, але направду от із таких важливих і потрібних справ починається розбудова не лише міста, але й цілої країни. А ще ця ситуація стала показовою. Позаяк самі мешканці, котрим набридла бездіяльність комунальників, наочно продемонстрували: скверам і пам’ятникам необхідна опіка і турбота. А також власним прикладом довели тим, хто ще вчора ратував за спорудження чергового Франкового пам’ятника, що їх не лише встановлювати потрібно, а ще й важливо за ними вчасно доглядати.
До того ж нині і на теренах нашого міста чомусь тотально «забуто» не лише про місцеві пам’ятники, а й про парки і сквери. І якщо про пам’ятники згадують виключно тоді, коли над ними глумляться, то поодинокі міські сквери, котрі ще дивом вцілілі, міські комунальні служби прибирати, здається, і зовсім не поспішають. Як приклад – сквер імені І. Франка (на розі вулиці І. Франка та С. Бандери), котрий ще рік тому був під пильною увагою усіх місцевих ЗМІ, чиновників та керівників міста. Нині, коли стихли емоції та перепалки, про сквер з погруддям знову забули. До того ж так забули, що територія густо поросла бур’яном висотою у людський зріст, а місця колишнього відпочинку щедро вкрилися торішнім сміттям.
Першими забили на сполох мешканці навколишніх приватних садиб. І не просто стривожилися, але й почали організовувати людей для прибирання цієї території. Серед тих, хто був не байдужий до ситуації, що склалася, працівники філії ЗАТ «Трускавецькурорт» ПК ім. Т. Шевченка, котрі мешкають у тому мікрорайоні: гардеробник ПК Марія Коссак та контролер Леся Петрів, котра вже багато років працює у нашому товаристві. До них приєдналися інженер ПК Ярослав Іванів та ще декілька працівників Палацу культури. Озброївшись технікою та приладдям, вони кілька годин поспіль косили траву, виносили торішнє гілля та листя.
– Вже під час нашої роботи, – розповідає один із учасників такої громадської толоки Ярослав Іванів, – інші мешканці та відпочивальники дякували нам та зауважували, що прибирання скверу мешканцями і працівниками Палацу культури – ініціатива хороша. Проте не менш важливо, щоб чистотою та порядком на території нашого міста опікувалися у першу чергу саме комунальні служби.
Яна Липнева, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень