Історія перша. В сім`ї народжується дитина-гермафродит. Тобто двостатева – одночасно і хлопчик, і дівчинка. До речі, тільки в одній Івано-Франківській області таких дітей народжується 5-8 щороку. А скільки по Україні? Статистика не ведеться.
Історія друга. Чоловік, маючи гарну дружину та двійко дітей, пішов «наліво» і став батьком ще однієї дитини «на стороні». Але законна дружина мусіла його пробачити, бо інакше хто вона буде, який соціальний статус матиме? Розведена, а це гірше, ніж вдова чи холостячка.
Історія третя. Адамцьо повирубував очі у дерев`яних фігур Ісуса Христа та Матері Божої, і через багато років у нього народилося двоє сліпих онучаток.
Історія четверта. Вчителька в розпачі вирішила зробити самогубство і по дорозі зустріла свого учня. Він провів її додому під рясним літнім дощем.
Історія п’ята. Півтора тисячі поширень одного вірша Оксани Кузів «Бог зі мною», у тому числі Юлією Тимошенко. В листопаді минулого року відбулася зустріч Юлії Тимошенко та Оксани Кузів, а нічого випадкового в цьому світі не буває.
Історія шоста. Історія сурогатної матері, котра народила дитину для італійської сім`ї, а потім не хотіла віддавати свою кровиночку, а груди аж розпирало від молока. Повернувшися в Україну, не могла з цим жити, пішла до сповіді. Отець порушив тайну сповіді…
Історія сьома. В нас щораз менше рідних людей – якщо раніше на весілля запрошували чи не все село, то зараз навіть троюрідних часто не просимо. Люди замикаються в собі, у своїх проблемах, і живуть не своїм життям, а стереотипами. Як жінка з другої історії, котра мусила змиритися зі зрадою чоловіка, бо як же вона після розлучення зможе сама піти на весілля?
Історій в Оксани Кузів далеко не сім, не сімнадцять, і навіть не сімдесят. Всі вони, як каже письменниця, «настільки живі, що живіше бути не може». Котрісь взяті з рідного дому, котрісь з лікарні, в якій змагалась з важкою недугою, інші – з почутого в поїзді, автобусі, під час ночівлі після презентацій книг. До речі, одна з вище названих історій – цілком реальна трагічна бувальщина з нашої Дрогобиччини. Але, звісно, змінені імена головних героїв, додані певні штрихи. А як часто такі історії стаються майже одночасно в різних місцевостях!
Письменниця з Івано-Франківська Оксана Кузів провела зустріч з читачами в дитячій бібліотеці Трускавця у середу, 20 березня. Незважаючи на пізній час (зустріч проходила з 18.00 до 19.20) та відсутність анонсів, послухати авторку бестселерів зібралася повна зала. Ми недарма вжили слово «бестселери», бо книги Оксани Кузів перевидаються навіть по декілька разів на рік, а лише за один день Книжкового Форуму у Львові було продано тисячу примірників її нового роману.
«Собача любов», «Таїнство», «Назови мене своєю», «Задивлена в небо», «ЩЕмить», «Артистка»… Прозові та поетичні твори у неї завжди починаються з назви. Як і «Адамцьо», твір, котрий спочатку планувався під назвою «Кара до сьомого коліна». Бо є Адам, а є Адамцьо.
У творах Оксани Кузів – реальність та містика, а часто це одне й те ж. В творах письменниці піднімаються табуйовані теми, про які і зараз не прийнято говорити: про гріх священика, про подружню зраду, про дітей з важкими вадами, про «не таких, як всі», про спокуси жінки та чоловіка, про «псєчу любов». Письменниця є філологом за освітою, тож мова її є барвистою, правильною, манливою і мінливою, багатою та добірною. Причому як писемна, так і усна. Оксана Кузів не соромиться вживати діалектні слова типу «псєча», «весілє», «телє», котрі в нашому регіоні вимовлялися як «псьича», «весільи», «тельи», адже насправді кожен діалект – це скарб і спадщина. Втім, усвідомлюючи, що її читач живе і на Сході, і на Півдні, і в Центрі України, одну з книг все ж назвала не «Псєча любов», а «Собача любов».
Окремої уваги вартує розповідь Оксани Кузів про Юлію Тимошенко. Знайомство обидвох жінок відбулося в листопаді минулого року після прочитання та поширення політиком вірша івано-франківської поетеси. Спочатку запрошення зустрітися з політиком такого високого ранку Оксана Кузів розцінила як чийсь жарт, проте коли зустріч відбулася, то враження були неабиякі. «Дуже проста, дуже щира і дуже людяна» – коротко та влучно характеризує Юлію Володимирівну Оксана Кузів.
Протягом години спілкування з трускавецькою читацькою аудиторією Оксана Кузів розповіла і про свої книги, і про свою сім`ю, і про поетичний надих, і про людей, на яких їй щастить в цьому житті. На завершення зустрічі керівник Трускавецької міської організації партії «Батьківщина» Руслан Крамар щиро подякував Оксані Кузів за цікаву та змістовну розмову і вручив їй букет квітів та пам`ятку про Трускавець. Бажаючі могли придбати книги письменниці.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень