Ціна Свободи та Гідності

Друга річниця Революції Гідності в Україні та одинадцята річниця Помаранчевої Революції припадає на 21 листопада. Цей день в Україні відзначається як День Свободи та Гідності. Свободи, за яку віддали свої життя не тільки наші пращури, наші діди та прадіди, але й наші сучасники – Небесна Сотня і тисячі загиблих воїнів АТО. Гідності, яка посіяна в наших серцях, але в багатьох це зерно, згідно біблійної притчі, або терен заглушив, або сонце спалило, або птахи склювали.

День Свободи та Гідності викликає двоякі почуття. З однієї сторони – це гордість за те, що вийшли на протест, сказали «Ні!» хамам та українофобам. А з іншої – це глибокий сум за тими, хто відійшов у Вічність, чиє життя обірвалося на півслові. І ще сум за тим, що жертва крові наших земляків належно не вшанована – бо не втілилися в життя ті ідеали, за які стояв Майдан. А Європа, яку ми так відстоювали, зараз братається з поріддям Сатани Путіним…

Сумних ноток не бракувало у відзначенні Дня Свободи та Гідності, який організував у Трускавці колектив Народного дому міста. Отець Володимир Бондарчук з церкви Покрови Пресвятої Богородиці відправив панахиду за загиблими Героями України новітнього часу, за пропозицію голови ГО «Меч Арея», яка об’єднує воїнів АТО, присутні вшанували пам`ять загиблих хвилиною мовчання. Захід, який пройшов у Народному домі Трускавця, зібрав багато молоді, але, на жаль, дуже мало було трускавчан, які б прийшли сюди за покликом серця. Та й молодь прибула на дійство в добровільно-примусовому порядку.

Ведуча заходу, директор Народного дому Людмила Лесишак задекламувала вірш, від якого дрижаки пішли по тілу. Скільки ще українців Москва розпинатиме на хрестах? Скільки ще пити нам із гіркої чаші, щоб здобути справжню, омріяну віками незалежність – без московських посіпак, без пітерських технологів, без кремлівських агентів? Скільки ще жертв потрібно, аби закінчилася війна?

У проповіді отця Володимира про Європу християнства та традицій, у виступі секретаря Трускавецької міської ради Наталії Пономаренко, у хвилюючому слові Романа Буртового (ГО «Меч Арея») лунали нотки віри в те, що все в нас буде добре, що Україна вийде з цієї біди, в якій опинилася волею об’єктивних та суб’єктивних обставин. А сумні пісні, які лунали в цей день в залі Народного дому, в підтексті своєму теж мали тверде переконання, що жертва молодих юнаків та дорослих чоловіків дасть свій плід і Україна воскресне, встане з колін.

Завершилося відзначення Дня Свободи та Гідності патріотичною ходою до Стели пам`яті Героїв Небесної Сотні біля церкви св. Миколая, упорядкованої стараннями трускавчанина Ігоря Кісака. Тут після спільного виконання Гімну «Ще не вмерла Україна» активні учасники Революції Гідності Теодозій Копко, Василь Петранівський та інші запалили лампадки та звершили тиху молитву за загиблими. На жаль, число загиблих зростає – сьогодні теж прийшла сумна звістка про загибель в зоні АТО 30-річного стебничанина Володимира Костика…