Це одна з кількох синагог, що залишилася до сьогодні більш-менш збереженою. За радянської доби споруда слугувала за меблевий магазин. Хоральна синагога, така її назва, знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.
За часів Австро-Угорщини й Польщі у Дрогобичі діяло декілька синагог. Крім Хоральної синагоги неподалік на цій же вулиці була Стара синагога, що згадується в декреті польського короля Яна III Собеського ще в 1686 році. У 1713 р в результаті пожежі всі будівлі разом із синагогою згоріли. Були також синагоги на вулиці Пілсудського, (нинішня Мазепи, 11), Стрийській, 118, Підвальній, 3, Гончарській, 3. Був також молитовний будинок благодійного товариства «Зихрей Лев» на вулиці Підвальній, 9.
Вулиця П. Орлика, колишня назва – Леона Райха, забудовувалася з середини XVII століття, коли для поселення євреїв був виділений район Лан. Будівництво приміщення хоральної синагоги було розпочато в 1842 і тривало аж до 1865 року. Нова (хоральна) синагога зведена біля старої. Це була найбільша Хоральна синагога у Східній Європі.
Зразком при спорудження синагоги в Дрогобичі стала німецька синагога в Касселі з використанням характерних неороманського аркатурних поясів. На початку XX століття здійснювалося перетворення західного фасаду, якому додані риси романського стилю. Пілони порталу висотою в три поверхи були висунуті вперед, вони утримують трикутний фронтон, обрамлений аркатурою. У плані споруда стала Т-подібною. Синагога розташована на північний схід від ринкової площі. Під час Другої Світової війни синагога використовувалася під стайню. Після війни будівлю перебудовано і пристосоване під склад солі, потім меблевий магазин, в прибудовах були продуктові склади. У 1993 р синагога передана єврейській громаді Дрогобича, проте пізніше була розграбована і підпалена.
У своїй статті «Дрогобицька хоральна синагога і дрогобичани» журналіст Юрій Федчак пише: «Дрогобицька хоральна синагога в Дрогобичі є пам’яткою архітектури – однією серед восьми з двадцяти, а за іншими свідченнями – двадцяти трьох синагог Дрогобича, що залишилися у нас після Другої Світової війни. У 1578 році король Стефан видав суворий указ, за яким прибулому єврею не дозволялося перебувати в місті більше трьох днів і займатися торгівлею в поза ярмаркові дні. Але переселенців, що мігрували з Німеччини, прибувало більше. Тоді дрогобицький староста Микола Данилкевич у 1616 році «розщедрився» для них на неродючий лан, звідки й пішла назва однойменного мікрорайону міста». Це одна із легенд чи один із переказів, якими обросла історія Дрогобича. А Хоральна синагога, що зараз ремонтується – одна з історичних споруд міста. Історія, як відомо, належить народові. А також історичні об’єкти, у тому числі й дрогобицька синагога.
Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір`я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень