В Художньому музеї Михайла Біласа відкрилася «Евакуйована колекція»

15 лютого в Художньому музеї Михайла Біласа відкрилася виставка «Евакуйована колекція», присвячена 3-й річниці Майдану.

На відкриття виставки приїхала сестра Героя Майдану Богдана Вайди Любов Середяк з чоловіком Богданом. Вони подарували музеєві вишивану сорочку Богдана Вайди, яка є символом Небесної сотні, фотографії загибелі нашого земляка та родинні раритети-портрети Т.Шевченка і І.Франка.

На заході також виступили Діна Вайлд з Луганська та члени Національної спілки майстрів народного мистецтва у галузі вишивки, викладачі Дрогобицького педуніверситету Леся Савка та Галина Ліщинська-Кравець. Власний вірш прочитав молодий трускавецький поет Мар`ян Олексин. Учні школи мистецтв Прокопів Марта і Білинський Роман зачарували своїм співом. Фінальним акордом стали прекрасні слова п. Галини Ліщинської-Кравець про символізм вишиваної сорочки, яка пошита з трьох полотнищ-клинців і пройшла три війни, отже четвертої вже не буде!

Колекція сорочок, представлена на виставці, належить ветерану Майдану та АТО бійцю «Айдару» Миколі Павлюченку, котрий врятував її в Старобільську. Вишиті білим по білому занизані мережкою сорочки, цікаві своїм оздобленням юпки (верхній одяг, легка вкорочена жіноча свита), прикрашені оксамитом керсетки (жіночий верхній одяг, без рукавів, пошитий у талію), пояси-крайки, костюми Слобожанщини ХІХ – початку ХХ століть – це унікальні речі культури українського Сходу країни. Вони представлені в експозиції поряд із реаліями сьогоднішнього Донбасу, атрибутами неоголошеної війни в Україні: маскувальною сіткою, бронежилетом, залишками снарядів від «градів»…

Ця виставка народного одягу Луганщини кінця XIX – початку XX ст. вже протягом року мандрує Україною. А мала вона бути знищеною тільки тому, що цілком українська. Після успішного експонування у столичному Пирогові збірка виставлялась у Кіровограді, Ковелі, Коломиї, Львівському музей історії релігії, Стрию. Сьогодні цей неоціненний скарб зупинився в Трускавці.

Микола Павлюченко за професією інженер, а за духом – козак. Він із першого дня Майдану Гідності захищав країну, а з початком антитерористичної операції вступив до лав добровольчого батальйону «Айдар». Микола Павлюченко, уродженець Дніпропетровщини, рятував розбомблені бібліотеки на Луганщині, розносячи книги по сільських хатах. Йому боляче було дивитись на речі етнографа із Старобільська, адже в 50-ти кілометрах вибухали снаряди і били «гради». Війна могла забрати й знищити чудову колекцію українського одягу Луганщини і не тільки. Рішення було однозначне: за дві «військові» зарплати, видані йому на лікування обпечених легень і контузій, викупити в Єлизавети Главацької її колекцію.

Виставка має неймовірно високу ціну, адже є продовженням тієї традиції козацтва, яке існувало на Слобожанщині. Там неподалік було Донське козацтво, поруч – слобожанські козацькі полки стояли, але знаємо про них ми дуже мало. Тому ті, хто думають, що український схід це якийсь темний край – помиляються. Луганщина – це україномовні села, українська вишивка, українська культура.

Сама по собі невелика, експозиція «Евакуйована колекція» показала справжній світ українського сходу.

Вл. інф.