Здається не так давно довелося писати про вихід дебютного альбому групи “Мері”. І ось через два роки тримаю у руках новий компакт-диск з нетиповим для групи “Мері” дизайном обгортки. Таке враження, що історія повторюється: знову альбом, і, як жартує Віктор Винник, знову дебютний.
Після прослуховування саундтреків з цієї збірки розумієш: усі зміни та враження виникають не на пустому місці. Подорослішала музика, подорослішала група. До речі, назва альбому – “Війни в прямому ефірі”. Тож вирішую зустрітися з лідером групи “Мері” Віктором Винником, щоб дізнатися звідкіля така назва і поговорити про роботу над альбому. Виявилось, група збирається на гастролі до Риму, тож наша розмова відбулася, так би мовити, “на валізах”.
– Вікторе, чому “Війни в прямому ефірі”?
– Світ тепер такий. Наше суспільство, хоча не подобається мені це слово, стало високотехнологічним. Як раніше було: події, які ставались десь далеко, спочатку до нас доходили через роки, через місяці, потім і дні. Зараз затримка мінімальна. Тобто сьогодні земля перебуває під постійним відеонаглядом. І все що відбувається – відбувається в прямому ефірі. Війни також. Пам’ятаю ще з першої іракської кампанії. Десь іде війна, а ми все це бачимо по телевізору, і дивимося на те, як рвуться снаряди та гинуть люди. Одним словом – прямий ефір.
– Які очікування і сподівання від виходу альбому?
– Жодних сподівань на розуміння. Хто захоче – зрозуміє все, хто ні – і не треба. Ми не американські долари, щоб всім сподобатись. Просто цей альбом достатньо інший від попереднього. Не такий гротескний як “Меридіани”. Більшість треків в ньому – це лірика з дорослішими текстами. Є правда декілька пісень “а ля Не Віталік”, який я б назвав як “треш-стьоб”. Але це для того, щоб не ламати кліше сприйняття, оскільки розумію, що нас звикли бачити такими собі “балагурами”. Як перекладеш це слово – не знаю…
– Чим вирізнялася робота над цим альбомом від роботи над “Меридіанами”?
– Відмінності були, адже до роботи над цим альбомом долучилося значно більше людей, які мають безпосередній стосунок до групи. Записувався альбом на шести студіях, серед яких були і регіональні студії (студія “Влад”, студія “Yareksound”). Тому цей альбом є ближчий до того, що ми хотіли в принципі сказати. У цьому альбомі дуже мало кон’юнктури, через те я не сильно сподіваюсь на якийсь суперкомерційний успіх. Це така собі, боюсь цього слова, – творчість.
– Довкола цього альбому уже блукають легенди. Подейкують, що пісня “Прощатися” є комусь персоналізовано присвячена. Це відповідає дійсності?
– Жодного разу я, як автор усіх пісень групи “Мері”, не присвячував їх нікому, тому що вважаю присвяту спекулятивним поняттям. Можливо, для когось це нормально, я ж так не хочу. Бувають речі, які створюються під впливом чогось через призму бачення. Є в “неті” заяви, що пісня присвячена Ігорю Пелеху. Так-от пісня була написана за два роки до цієї трагічної події. Просто в кліпі до цієї пісні ми використали документальні кадри з Ігорем, хоча взагалі ідея була дещо інакшою. Чомусь так склалося, що у 2009 році від нас пішло дуже багато надзвичайно талановитих людей. Це і Кузьма з “Братів Гадюкіних, це В’ячеслав Хурсенко, це і врешті Ігор. А ідея була у кліпі відобразити багатьох людей, проте ми зіткнулися з технічною проблемою нехватки відеоматеріалів. В достатній кількості в нас були кадри лише з Ігорем, тому що часто перетиналися з ним… Я не бачу нічого поганого у тому, щоб згадати справді про хорошу світлу людину. Люди, яких немає, живуть доти, доки про них пам’ятаємо.
– Добре, Віктор Винник пісні не присвячує. А як бути з піснею “Не Віталік”?
– Це також не присвята. Пісня зроблена під враженнями. Я думаю, на цю тему було сказано і написано надзвичайно багато.
– Що далі? Чи є задуми щодо третього альбому?
– Звичайно. Ми уже почали запис третього дебютного альбому, тому що в нашій країні скільки альбомів не видавай – кожен буде дебютом. Наразі якоїсь концепції ще не визначено, оскільки, вважаю, що творчі люди насамперед мають бути слугами настрою. Все що вийде з цієї роботи – покаже час.
Ярослав Баран
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень