Традиційно шостого червня, в День української журналістики, називаємо ворогів свободи слова на Дрогобиччині.
Третій рік поспіль сумнівне перше місце обіймає міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. За рік, що минув, він прославився декількома “подвигами”. Насамперед мова йде про те, що міліціонери і беркутівці не пускають журналістів на сесії міської ради. Під час звіту міського голови так звані охоронці Олексія Радзієвського створили конфліктну ситуацію з Романом Пастухом. Сам Олексій Васильович дозволив собі некоректні висловлювання на адресу Тимофія Хащівського, який дописує в Інтернет-видання ДрогІнфо.
На другому місці секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик. Ми вважаємо, що саме він, фактично виконуючи обов’язки заступника міського голови з гуманітарних питань, винен у блокуванні доступу дрогобичан до правдивої інформації про діяльність влади. Зокрема, мова йде про офіційний сайт міської ради, на якому не можна достеменно і зручно дізнатися про проекти розпоряджень міського голови, проекти рішень виконкому та проекти постанов міської ради, а також вчасно про самі рішення, як цього вимагає чинне законодавство.
Третє сумнівне місце посів редактор газети “Нафтовик Борислава” Роман Соловчук. Він створив фактичну монополію на слово в місті нафтовиків, подає інформацію, вигідну владі та йому самому, переслідує людей, які мають інакшу точку зору, не допускає на шпальтах газети матеріалів від авторів, які не згодні з діяльністю бориславської влади та самого редактора, незаконно займає посаду керівника видання, неефективно здійснює господарську діяльність, що призвело до заборгованості в понад сто тисяч гривень.
Четверте місце обіймає голова Стебницької міської ради Василь Пецюх. Діяльність стебницької влади практично зовсім не висвітлюється в засобах масової інформації. Стебник став чи не єдиним містом у Львівській області, де не створено офіційний сайт міської ради.
Першу п’ятірку ворогів свободи слова на Дрогобиччині замикає міський голова Трускавця Руслан Козир. Відомі його некоректні висловлювання на адресу окремих журналістів. Спротив з його боку викликають публікації про жорстоке вбивство собак в Трускавці.
До ворогів свободи слова на Дрогобиччині газета “Тустань” відносить також міського голову Борислава Володимира Фірмана, першого заступника міського голови Борислава Романа Дурбака, голову Дрогобицької районної державної адміністрації Михайла Винницького, невідомих дописувачів на сайті ДрогІнфо, які, сховавшись за псевдонімами, дозволяють у коментарях до окремих статей грубо порушувати принципи свободи слова.
Порівняно з минулим роком рамки свободи слова на Дрогобиччині суттєво звузилися. З одного боку, маємо “підгодовування” і залякування журналістів, застосування до них насильства, а з іншого – нетерпимість можновладців до правдивого слова. Цьому сприяють бездіяльність правоохоронних органів і байдужість громади.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
До теми.Лауреати премії Анатолія Власюка в галузі журналістики
У День української журналістики традиційно називаємо лауреатів премії Анатолія Власюка в галузі журналістики.
В 2013 році ними стали:
1. Ярослав Гайгель (посмертно) – за створення фото-літопису Дрогобиччини.
2. Вікторія Лишик, головний редактор Інтернет-сайту Lifeinfo, – за гостро-публіцистичні матеріали про банківські афери.
3. Ігор Пілько, ведучий програми “Час місцевий з Ігорем Пільком” на телеканалі “АЛСЕТ”, – за намагання донести до глядачів різні точки зору учасників передачі.
4. Тимофій Хащівський, кореспондент Інтернет-сайту ДрогІнфо, – за гострі публікації про бездіяльність дрогобицької влади.
5. Іван Швед, колишній головний редактор газет “Вільне слово” і “Каменярі”, – за внесок у журналістику.
6. Ірина Юзик, дрогобичанка, – за публікації у львівській газеті “Ратуша”.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень