Ще задовго до прийняття закону про вибори депутатів до Верховної Ради України чимало претендентів прямо чи опосередковано стали заявляти про свою участь у них. Один із перших розпочав підготовку до цього марафону уродженець Стебника, а нині киянин, бізнесмен Ігор Курус. Для цієї справи він заснував навіть газету «Каменярі», яка і покликана доносити його думки і наміри до виборців. Фішкою програми пана Куруса стала ідея інтегрувати в одне ціле зусилля всіх територіальних владних одиниць для реалізації декількох проектів. Та уже на старті відбулося кілька фальстартів. Керівники Дрогобича, району, Трускавця і Стебника, крім Борислава, ніяк не реагують на його спроби зібрати всіх за «круглим столом». Виходить, що Ігоря Куруса або несерйозно сприймають, або свідомо ігнорують.
Розпочав активно налагоджувати ділові контакти з виборцями, війтами сіл депутат обласної ради Михайло Задорожний. Щоб заручитися їхньою підтримкою, він у колі багатьох із них відзначив День народження. Слід похвалити його депутатську активність у лобіюванні регіональних інтересів. Та якщо опозиційні партії узгодять єдину кандидатуру і «свободівець» Задорожний отримає відмову балотуватися по Дрогобицькому мажоритарному окрузі, то йому буде прикро, позаяк затрачено чимало зусиль на формування свого позитивного іміджу.
Якщо опозиція узгодить, приміром, кандидатуру керівника обласного осередку БЮТу Романа Ілика, то він матиме реальні шанси потрапити до парламенту. Бо будь-яка альтернативна кандидатура від Партії регіонів чи з грішми, чи з бездоганною характеристикою приречена на поразку. Надто песимістичні настрої сіє партія влади у суспільстві.
Розмови про те, що «регіонал» Лев Грицак заздалегідь приміряє депутатський костюм, мають реальні підстави. Він почав жертвувати чималі суми грошей для церков. Пан Грицак допустив велику помилку, дозволивши священикам озвучувати його прізвище як жертводавця. Люди в таких випадках зневажливо ставляться до такої щедрості, позаяк на цьому тлі їхні пожертви скромніші.
Звісно, що столиця ще тримає свого кота в мішку, але якого він буде окрасу – рудий, чорний, сірий чи… – ніхто не відає, хоча «проскакують» деякі, даруйте, прізвиська.
Суспільна атмосфера починає наелектризовуватись. Йдуть перемовини з нашими впливовими краянами, котрі добре обізнані з виборчою кухнею. Поки що все це проходить без докорів, образ на адресу того чи іншого ймовірного претендента на депутатський мандат. Уже вкотре виникає запитання: чи знову наші краяни наступлять на ті ж самі граблі й оберуть варяга, чи зупинять свій вибір на своєму?..
Володимир Турмис, газета “Галицька зоря”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень