Запрутськими Горганами (ч. 3)

ПЕЧЕРА ДОВБУША (ДАЖБОЖА) (09.07.2015)
Знаходиться з лівого боку р. Пістиньки, наприкінці села Шешори, у напрямку сусідньої Прокурави.
Печеру використовували опришки Олекси Довбуша, звідси і поширена назва. Але висікли її у кам’яній ущелині наші пращури з роду племені Карпів. Печера має два рукави-тунелі завдовжки 7 м і 27 м, завширшки 1,5 м і висотою 2 – 4 м. Коротший рукав символізував меншу тривалість дня, а довший «вказує на простір на північ від екватора, де схід сонця фіксується у весняно-літньо-осінній період». Перед входом до печери – яма-комора, а поряд із нею – залишки давньої стоянки.
У печері дуже темно, але за допомогою світла ліхтаря, на стелях добре видно сліди від чекана чи кірки, хоча і неможна визначити чи давнього вони походження чи з часів розчистки. Крім того вони сильно затерті потічками води, що пробиваються крізь кам’яну товщу і стікають на дно.
Важко також сказати, що печера використовувалася населенням як житло, оскільки вона недостатньо простора і сира для цього. Але приміщення цілком могло бути пристосоване до культових цілей. Також його можна було використовувати як тимчасове укриття, як у давні, так і у опришківські часи. На це вказує наявність глибокої (7 м) ями перед входом, яку неможливо було перестрибнути*2*. Тогочасною зброєю вхід до печери успішно могла боронити навіть одна людина. Але довго протриматися у цьому кам’яному мішку було б важко. Мав би бути потаємний запасний вихід. Щоправда, над входом на висоті понад 10 метрів видно майданчик перед стрімчаком із заглибленням. Але лізти туди через небезпеку падіння ми не стали.

Печера є цікавим об’єктом, в першу чергу для туристів, що відпочивають у Шешорах і варта відвідування та досліджень.
Щоби перевірити усі гіпотези щодо минулого печери потрібно щонайменше пів дня – день. До того ж, для докладного дослідження печери і прилеглих теренів краще запастися спеціальним спорядженням.
Проте, як і у випадку з водоспадом, місце поряд для ночівлі з наметами знайти надзвичайно складно. Розбивати бівак на кам’янистих зарінках незручно і небезпечно через сирість і можливе затоплення під час дощу. Тому краще запитати про це місцевих, з якими можна домовитися про нічліг у хаті або на обійсті.

About