«Вальпургієвою ніччю» називають ніч, в яку велику силу має різна нечисть. Відьми, упирі, вовкулаки, біси та дідьки збираються на шабаші, де виробляють, що лиш хочуть. Така ніч є єдиною в році і закінчується з півнячим співом. А от у Трускавці і ночі не потрібно – тут справжній «Вальпургіїв день» був влаштований в четвер 27 листопада, останній день перед постом. Бо саме в цей день наліво і направо ухвалювалися рішення щодо землі, від яких в простих людей очі б на лоба повилазили і мороз по шкірі побіг би – не треба тут ні відьом, ні бісів. Питання ділилися на «мої» і «твої», депутати навіть з ніби відкрито ворожих у Трускавці політичних сил домовлялися про взаємовигідні «оборудки» і тішилися з того, що в залі засідань немає «зайвих», як це було ще два дні перед тим, тобто що немає звичайних представників трускавецької громади. Коли земельну ділянку в Трускавці хоче скривджена совєтською владою людина, яку силоміць зігнали з прабатьківської ділянки і запхали на поверх в «блок», то їй зась, а от коли дати за «пєньонжкі» ласий шматок якомусь жидові чи москалеві – то будь ласочка. От вам і депутати – захисники інтересів мешканців нашого Трускавця. І говори після того всього, що в Києві чи Львові, коротше, там, наверху, нема порядку, як тут таке твориться. Бо правильно – порядку не треба, в каламутній водичці можна більшу рибку витягнути. Тільки щоб потім ця рибка вам боком не вилізла, прехороші ви наші…
№ 20 02 грудня 2008 р. |
|