Образили самі себе
В місцях позбавлення волі (на «зоні») ображеними („обіженими”) та опущеними називають осіб-пасивних гомосексуалістів, тих, хто всупереч своїй волі став таким. „Опускають” обов’язково певні категорії ув’язнених – „лохів”, тих, які потрапили за грати за зґвалтування, тих, які на волі вчинили злочини, які за законами зони є неприпустимою річчю та деякі інші категорії. І тому коли хтось говорить, що його образили, часто безпідставно, то виникає асоціація власне з такими „ображеними” із зони.
На зоні сам себе не „образиш” – це просто нереально в фізичному плані. А от у Трускавці декому це вдалося. На зоні тавро, ярлик „ображеного” - на все життя. Чи будуть „ображатися” колишні трускавецькі депутати все життя, чи ні – покаже час...
В Трускавці нещодавно вчинився теж ґвалт з кількома „ображеними”, яких нібито безпідставно позбавили депутатських повноважень. Семеро депутатів, які прошмигнули в міську раду прикриваючись брендом БЮТ, почали відкрито відстоювати (лобіювати) інтереси зовсім не простих виборців, а свої власні чи сумнівних фірм, при цьому не забуваючи свої гріхи вішати на інших (згідно приказки „Сама свиня міх рве та ще й кричить”). І за це були справедливо були відкликані з депутатства. Причому не на рівні міському чи обласному, а рішенням Ради Блоку Юлії Тимошенко в Києві.
Але влада так захопила цих „народних обранців”, що вони забули про такі поняття як честь і гідність та розпочали масову кампанію, побудовану на брехні та обпльовуванні чесних людей. Отруєні стріли з „Трускавця ХІІ століття” почали літати у всіх напрямках – на секретаря міської ради, на Крамара Р., голову міської „Батьківщини”, на народних депутатів, навіть на Прем’єра нашої держави. По радіо ці панове почали виступати частіше не те що від дійсних депутатів ТМР, а навіть і частіше від міського голови. Навіть до суду звернулися, щоб „відстояти” свої права, які нібито були порушені, заговорили про „фальсифікації”, про свою „доброту” та „чесність” і „порядність”. Але хто повірить в такі слова головному архітекторові міста, генеральному директорові водоканалу, директору школи, колишньому працівнику спецслужб? Якби не вони, то депутатами могли б стати інші люди і події в Трускавці могли б розгортатися по-іншому. Але „якби” в історії немає...