У мене вдома є прапор…

27.08.2018 | Filed under: Публікації

У мене вдома є прапор. Цей прапор має надзвичайно цікаву історію. Він у мене десь з 1989-1990 років, коли ще був покійний Союз. Він пройшов зі мною всі мітинги, бунти та всі події, що відбувались у дев’яностих роках. Останній раз я з ним був у 2004 році на «Помаранчевій Революції». Цей прапор був з нашою групою з Трускавця, яка виїхала 22 серпня 1991 року на Київ, щоб творити Історію. 24 серпня він був коло Верховної Ради разом з нами.

Потім я думав, що він втрачений, а зовсім недавно знайшовся у моєї мами.

У кінці липня я вирішив подарувати цей історичний артефакт Трускавецькому музею.

До мене подзвонили з відділу культури і запропонували в День Прапора урочисто передати його на сцені у Трускавці о 17 годині.

О 16.30 я підійшов до сцени і дізнався, що мене з програми викреслили!

Безперечно, я не можу стверджувати, але маю думку, що причиною цієї події є не те, що моєму місту не потрібен цей прапор. Скоріш за все причиною є мій виступ на День Героїв. Влада просто думає, що я знову вийду і скажу їм правду в очі! Не хотіли, щоб я знову їм зіпсував настрій! Ну що ж, мені дуже імпонує те, що мене так бояться!

…Я пам’ятаю день 19 серпня 1991 року, коли мане розбудила мама о 6 ранку з словами: «В країні переворот! Добавились ви зі своєю політикою! Скоро за вами прийдуть!». Нас в центрі Трускавця зібралось чоловік з десять, щоб вирішувати, що робити далі. Ми скинулись грошима і купили найцінніші речі – папір і копірку. Здаватись ніхто не хотів.

Багато хто з тодішнього керівництва міста та керівники підприємств, а також дехто з «патріотів», ті що ходили у вишитих сорочках і говорили гарні слова за Україну, в той день побігли у міський комітет комуністичної партії, щоб відновлювати квитки ти платити членські внески! Вони на колінах вимолювали прощення! А через тиждень знову стали «патріотами» України!

Але вже наступного дня нас стало трохи більше, врешті на Київ з Трускавця поїхало чоловік з 40. Майже всі були старшого віку, ветерани УПА, репресовані. З молоді було кілька чоловік, серед них я та мій друг Михайло Савшак. Щоб добратись до Києва, ми кілька разів перекривали дороги, бо міліція не пропускали автобуси зі Львова.

Я дуже добре пам’ятаю ту мить, коли читали слова Декларації! На вулицю винесли колонки і всі слухали. Тишина була неймовірна, майже ніхто не дихав. Я стояв на колінах і у мене текли сльози!

А назад ми вже їхали гордо, через пів-України з прикріпленим до автобуса жовто-блакитним прапором! З перемогою!

Я от думаю, що більшість теперішніх керманичів та «бізнесменів» у випадку, якщо б до Трускавця зайшли маскальські чи, скажімо, польські танки, одразу ж б «перемалювались»! Впевнений у тому, тому що з їхніх дій видно, що для них головним у житі є не Ідея чи Принципи, а просте бажання «урвати»! Для цього вони рвуться до влади і ненавидять тих, хто живе по Законам Честі!

Можна ще багато чого згадати з тих подій, що відбувались, як, наприклад, істеричний крик Кравчука: «Вони нас зараз розірвуть!», коли ми пішли на штурм. Цього не показують по телебаченню! Я бачив прапор, який заносили у Верховну Раду і навіть мав можливість доторкнутись до нього.

24 серпня цього року ми з Побратимами не пішли відзначати в центр, бо там на сцені виступали у своїй більшості люди, які нічого не зробили для Незалежності України і для того, щоб її захистити. Часу для того, щоб виступив хтось з тих, хто цю Незалежність виборював, вже не знаходиться! Ми поїхали по всіх навколишніх могилах, до тих, хто віддав життя за те, щоб всі мали можливість святкувати. Букет квітів, лампадка, молитва і пам’ять – це все, що ми можемо їм відати. А ці хлопці заслужили трохи більше, ніж хвилина мовчання раз на рік!

Для наших «керманичів» принести квіти на могилу до воїнів, то задорого, там сильно не «попиляєш»! Та й часу на такі речі немає, потрібно ж в генделику ще відсвяткувати! А ввечері ми поїхали далеко в гори, постріляти зі зброї, щоб руки не забували! Бо коли, не дай Бог, ворог підійде до нашого міста – ви всі будете ховатись за нашими спинами, а не за їхніми!

А прапор, ну що ж – нехай ще полежить! Може до влади колись прийдуть ті, кому наша Україна не все одно!

Леонід Федевич, Фейсбук

(Переглядів 53 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви