Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 02 (125)  від  6 січня  2010 р.

 

Новини Трускавця та регіону

Працюють дільничні комісії

21 грудня окружна виборча комісія № 127 по виборах Президента України з центром в місті Дрогобичі затвердила склад дільничних комісій, яких у Трускавці, як і завжди, 10. В складі комісій пропорційно представлені всі кандидати на пост Президента. Найбільш професійно та плідно працюють ДВК на дільницях №№ 142, 146 та 148, певні недопрацювання є на дільницях №№ 140, 141 та 143.

Жителі Трускавця вже навіть отримали запрошення прийти проголосувати 17 січня з 8 до 20 години. Нагадуємо, що для того, щоб отримати бюлетень та взяти участь в голосуванні, при собі необхідно мати паспорт громадянина України.

У отця Володимира появиться помічник

В цьому році адміністратор церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Трускавці отримає помічника, повідомляє наше джерело. Отцем-сотрудником стане старший за віком священик. Прізвище цього вікарного священика нам невідоме.

Встановили різдвяну шопку

В понеділок та вівторок біля церкви святого отця Миколая, Мир Ликійського чудотворця було встановлено різдвяну шопку – найбільшу за розмірами в нашому місті. Крита споруда з фігурками Немовляти Ісуса, Богоматері, святого Йосифа, пастушків та тварин вже не вперше додає різдвяного настрою не лише місцевим вірним, але і багатьом відпочивальникам, для яких споглядання такого дива є одним зі способів долучення до європейських традицій, які в Галичині є цілком звичайним явищем.

Звітувала школа мистецтв

6 січня, на Святий Вечір діти та педагоги з трускавецької школи мистецтв підготували святкову різдвяну програму для гостей та учасників фестивалю «Яскрава країна». Рольове дійство підготовки до Святої Вечері з колядниками, обрядами, традиціями надзвичайно сподобалося юним хлопцям та дівчатам з Східної та Південної України. З представників влади на заході були міський голова Лев Грицак та заввідділом культури ТМР Світлана Ковальчин.

Аварія на трасі Дрогобич – Трускавець

31 грудня на автодорозі Дрогобич – Трускавець поблизу зупинки в селі Солець перекинувся автомобіль «Шевроле». Обійшлося, на щастя, без жертв.

Створено благодійний фонд «Відродження Трускавця»

Як нам стало відомо, не так давно в Трускавці було створено благодійний фонд «Відродження Трускавця». Очолив його п. Володимир Чуба. Першою серйозною акцією нового фонду було нагородження двох переможців фестивалю «Яскрава країна в Трускавці-2010» путівками в санаторій «Карпати» (5 січня). Планується, що фонд об`єднає меценатів, яким не байдужа доля рідного міста. Очікується, що фонд займатиметься і іншими позитивними справами.

Ринок приватизують ще не скоро

В окремих ЗМІ появилася недостовірна інформація, що міський ринок вже майже приватизований, що зовсім не відповідає дійсності. Причиною таких чуток став факт включення міського продуктового ринку КП «Ринок» в реєстр об’єктів до приватизації з ініціативи окремих співвласників ТзОВ «Славутич». Рішення було схвалене на сесії в грудні, про що ми вже повідомляли. Міський голова Лев Грицак був єдиним, хто проголосував проти. Проте є цілком можливим, що перш ніж ринок приватизують, це питання буде розглянуто на громадських слуханнях. Бо виглядає, що є особи, зацікавлені в приватизації ринку ще до виборів і що найбільш цікаво, так це не є особи з найближчого оточення мера Трускавця.

Ющенко до Трускавця не доїхав

На Львівщині триває передвиборче турне чинного президента України Віктора Ющенка. В кінці минулого року розглядалася можливість його приїзду і до Трускавця, проте згодом зупинилися все ж на вотчині голови ЛОДА – Моршині, там Ющенко побував у неділю. Натомість в цей же день, в неділю 3 січня, у Трускавці пройшло невеличке віче симпатиків Віктора Андрійовича. 5 січня Ющенко побував у сусідньому Дрогобичі, а 8 числа знову відвідає Львів.

Власна інформація

Вифлеємський Вогонь Миру у Трускавці

Цього року пластуни одинадцятий рік поспіль  передали Вифлеємський Вогонь Миру українській громаді, церквам, органам державної та місцевої влади, занесли до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Саме із рук в руки, від одного пластового осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості.

Світло та Різдво є нероздільно пов’язані одне з одним. В пролозі Євангелія від Івана, євангеліст пише про Месію та Івана Хрестителя: «був один чоловік, що від Бога був посланий, - йому йменні Іван. Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло. Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ…»

Коли в найтемніші період року бажання світла та тепла є найбільшим, тоді запалюються свічки, що нагадують про світло, яке прийшло у світ з народженням Ісуса. Саме з цією символікою пов'язаний вогонь миру. Він говорить про те, що Ісус народився у Вифлеємі. Як «звичай світла» він надзвичайно підходить тому відчуттю життя, яке є присутнє у людей темною зимою.

Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану –  до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю.

Акцію передачі священного сяйва благословили Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Римо-Католицька Церква в Україні.

04.01.2010 р. у Львові у соборі Св. Юра відбулася передача Вогню осередкам Львівської округи Пласту. Традиційно у цьому заході взяли участь пластуни Трускавця, які понесли Святий Вогонь до центрального храму міста – церкви Святого Миколая та церкви Покрова Пресвятої Богородиці де  відбулася урочиста передача Вогню. Під час урочистої передачі Вогню були присутні кілька сотень мешканців міста.

Цього дня пластуни занесли Вогонь також у церкву Святого Миколая у с. Доброгостів, а також у храми  Стебника.

Мікроавтобус для поїздки трускавецьких пластунів до Львова і доставки Вогню до храмів міста (як і в попередні роки) було надано гендиректором санаторію «Карпати» Володимиром Маринкевичем.

Олег Рега

Дрогобич відвідав Президент України Віктор Ющенко

Сьогодні, 5 січня, Дрогобич відвідав президент України Віктор Ющенко. У міському Народному домі ім. І.Франка відбулася його зустріч з мешканцями Дрогобича і сусідніх населених пунктів. Віктор Ющенко розповів про досягнення України за роки його Президенства. За словами Ющенка, що останні 5 років були найкращими для України за всі 18 років незалежності. Президент Ющенко обґрунтував це тим, що Україна за ці роки мала найкращі темпи економічного розвитку, зокрема, ВВП щороку зростав приблизно на 7%, також створено 3,5 млн робочих місць. Серед досягнень своєї політики Ющенко назвав свободу слова і утвердження демократичних процесів.

Разом з тим,Віктор Ющенко критикував Прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко за те, що економіка України за останній рік впала найбільше за всі 18 років Незалежності, а бюджет 2009 року був на 50% незбалансований. А те, в якому стані сьогодні українська армія, це глобальна капітуляція національної оборонної політики.

«Я Тимошенко поважаю як будь-якого політика, але я не поважаю її цінності», – зазначив Ющенко. Зі слів Президента, Тимошенко може раз на рік їхати в Дрогобич, одягати вишиванку і з галицьким акцентом казати «Любі мої», але насправді Тимошенко – це суть тієї кризи, яка сьогодні є в Україні. Ющенко наголосив, що у своїй роботі він ставить перед собою три ключових завдання: процес національного відродження, демократизація і європейська політика. Ющенко також наголосив, що сьогодні потрібно зберегти і консолідувати українську націю.

Дрогобицькі депутати не затвердили чергу на земельні ділянки під будівництво

У порядок денний 35-ої позачергової сесії Дрогобицької міської ради було включено питання про затвердження черги, в якій облікуються мешканці міста, котрі мають право на отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування приватного житла. Однак перед депутатами виступив начальник управління комунальних ресурсів Андрій Янів, котрий запропонував зняти це питання з розгляду. Причиною цього стали нововиявлені недоліки у документах та скарги дрогобичан. Він запропонував перенести розгляд цього питання на наступну чергову сесію. Депутати підтримали пропозицію начальника управління.

У Дрогобичі на аукціон виставлять дві земельні ділянки на вул. Пилипа Орлика та Раневицькій

Депутати Дрогобицької міської ради прийняли рішення про продаж з аукціону двох земельних ділянок. Одна з них - на вул. Пилипа Орлика біля комбінату міського господарства. Ця ділянка з цільовим призначенням - будівництво АЗС - вже виставлялась на аукціон і один раз була продана за 11 млн. грн., однак потім покупець відмовився від неї. Інша, на перехресті вул. Раневицької та Стрийської, виставляється вперше. Її цільове призначення – будівництво комерційного об’єкту: магазину, кафе тощо.

Експертна оцінка земельної ділянки на вул. Пилипа Орлика, площа якої становить 2000 кв. м, склала 287 тис. грн., а другої, площею 600 кв.м – 64 тис. грн.

Депутати затвердили і мінімальну продажну ціну цих земельних ділянок. Аукціон буде вважатися таким, що відбувся якщо за земельну ділянку на вул. Пилипа Орлика заплатять щонайменше 500 тис. грн., а на вул. Раневицькій – 400 тис. грн. Аукціон має відбутися 10 лютого.

Іван Тихий

В Попелях біля Борислава освятили новозбудований храм

3 січня для місцевої греко-католицької громади у с. Попелі Дрогобицького району ознаменувалось освяченням новозбудованого храму. Чин посвяти здійснив владика Ярослав (Приріз). Відтак єпископ відслужив першу Архиєрейську Літургії у новому храмі у співслужінні прот. Романа Василіва (декан Бориславський), митр. прот. Петра Івасівки (декан Трускавецький), прот. Степана Лутчака (декан Підбузький), прот. Андрія Якубіва (адміністратор місцевої парохії) та священиків Бориславського деканату.  Звертаючись до вірних парохії, владика Ярослав наголосив на важливості події освячення церкви. Оскільки у храмі Господь торкається душі християнина, ця будівля стає незабутнім місцем зустрічі людини з Богом. У свою чергу, архиєрей подякував адміністратору парохії прот. Андрію Якубіву, вірним, жертводавцям та будівничим, які своє молитвою та працею доклались до побудови Божої святині.

о. Олег Чупа, прес-секретар єпархії

Panem et circenses…

«Хліба і видовищ» - так гукали древні римляни, в цьому вони вбачали сенс життя. Звичайно ж, хліб на першому місці, проте для розвинутої цивілізації видовища дійсно стоять на другому місці і маємо приклад в Америці з Голлівудом. Людина – соціальна істота, вона хоче тусуватися, вона хоче насолоджуватися не лише від споживання вишуканих харчів, від задоволення в різній формі своїх фізіологічних потреб, але і спілкуванням, але і спогляданням прекрасного, самореалізацією, шукаючи позитивних емоцій в тому, що недоступне іншим живим істотам на планеті Земля.

Дійство, яке відбувалося ввечері 5 січня в санаторії «Карпати», ординарним не назвеш ні з якого боку. Тут в своїй повноті можна було відчути самореалізацію молодих талантів зі всіх куточків України, самореалізацію доброчинних прагнень меценатів, спілкування, яке збагачує, споглядання воістину прекрасних речей. Не так часто середньостатистичний українець має змогу долучитися до справжнього мистецтва, не так часто є можливість отримати естетичну насолоду. Проте в Трускавці така можливість буває чи не найчастіше. Одна моя знайома зі Стебника так сказала про подолання своїх комплексів меншовартості: «Так, я живу в депресивному місті, де повно вульгарності, наркоманів, алкоголіків, де безробіття і бруд. Але під боком є Трускавець, де я можу долучитися до вершин прекрасного, де я зі своєю сім`єю в суботу чи неділю можу поїхати і отримати насолоду від концертів відомих співаків, від здавалось би недосяжного телевізійного гумору, бо тут гумористи з телебачення є реальними живими людьми, з якими можна поспілкуватися. І тоді я радію, що я живу так близько біля культурного центру, що поряд зі Стебником є Трускавець».

Це не вигадані слова, Трускавець реально стає другим після Львова, а в деяких випадках і першим щодо культурних заходів, чим досить невдоволені наші сусіди дрогобичани. Але що поробиш – статус курорту зобов’язує, ноблєс обліж, як кажуть жабоїди.

Ось і цей рік Трускавець розпочав грандіозним фестивалем з надзвичайно симпатичною назвою «Яскрава країна». Цілий рік готуватися, щоб два дні пофестивалити, але воно вартує того. Відкриття фестивалю відбулося офіційно в понеділок, 4 січня, хоча учасники вже перезнайомилися між собою після приїзду до нашого міста в неділю. Алярмово міський голова давав доручення генеральному директору КП «Наше місто» прибрати сніг зі сцени, організатори вирішували поточні моменти, а діти хвилювалися – хто ж виявиться найкращим, як ми виступимо, чи все вдасться. Вдалося! Це можна стверджувати після гала-концерту, феєричного дійства при переповненому залі, коли наче вся Україна (та не лише Україна) розкрила свої задатки, над якими ще треба добре попрацювати, обробити, наче самородні діаманти, щоб старі зірки посунулися, давши місце юним обдаруванням.

Географія учасників вражала – ось лише колективи: зразковий ансамбль народного танцю « Подоляночка», Вінниця, народний художній хореографічний ансамбль «ЧАС ПІК», Кіровоград, зразковий хореографічний колектив «Престиж», Сокаль, державна дитяча хореографічна студія українського танцю «Барвіночок», Київ, дитяча студія Народного хореографічного ансамблю «Перлина», Запоріжжя, дитяча хореографічна студія «Дебют», Ялта, дитячий хореографічний ансамбль «Золоті діти», Трускавець, зразковий ансамбль естрадно-спортивного танцю «Майстерня хореографії», Дніпропетровськ, зразковий хореографічний ансамбль «Асорті», Дніпропетровськ, зразковий ансамбль танцю «Юнона», Запоріжжя. А ще ж відбувалися змагання солістів по хореографії та вокалу в різних вікових групах, участь приймали Саченко Ганна, Київ, Багумян Валерія, Київ, Назарова Дар'я, Херсон, Лемещенко Ніна, Херсон, Бондар Тетяна, Дніпропетровськ, Гриненко Вікторія, Дніпропетровськ, Яньков Сергій, м. Хмельницький, Миколенко Дар'я, м. Київ, Тітова Марія, м. Київ, Багрій Юлія, м. Вінниця, Барановська Аліна, м. Луцьк, Волинська обл., Кутняхова Богдана, м. Київ, Музика Катерина, м. Київ, Ісай Аліна, м. Київ, Странцева Дарина, м. Вінниця, Роман Салань, м. Трускавець, Гончар Діана, м. Кам'янець-Подільський та багато інших.

Маленькі клоуни, які веселяться та веселять інших, танець живота в екзотичному індійському вбранні, стилізовані та автентичні українські танці, три чудовиська, які оживають опівночі  в музеї, пісні українською, англійською, вірменською, російською мовами, акробатичні вправи та задушевна лірика, маленькі кнопочки і майже дорослі дівчата та хлопці – тригодинний гала-концерт перевершив всі очікування.

На прес-конференції, яка проходила в конференц-залі санаторію «Карпати», про цей санаторій говорилося як взагалі про місце з благодатною аурою, де потрібно проводити такі конкурси і надалі. «Ніякий палац культури Шевченка нам не потрібний», сказав продюсер Аліни Ісай з Києва (яка в результаті отримала гран-прі фестивалю), назвавши «Карпати» the best. До речі, з ПК Шевченка дійсно буває інколи непросто, от як нам стало відомо, за 1 годину оренди залу керівництво ЗАТ «Трускавецькурорт» хоче 10 тисяч гривень і для того, щоб провести 4-годинне дійство фестивалю фольклору «Ой  радуйся, земле» 10 січня, потрібно 40 – 50 тисяч. Тому розглядається можливість провести наступний трускавецький фестиваль в  «Златі», де згодом (з 10 по 15 січня) пройде і фестиваль телевізійних фільмів. Ну що ж, для декого бізнес, гроші є важливішими від збереження традицій, тим більше якщо це не твої традиції. Але бізнес є бізнес, так що цих керівників можна і зрозуміти. Хочеться вірити, що такий крок зовсім не пов'язаний з місцевими виборами.

«Яскраву країну» теж було б непросто провести без добрих людей. Нагадаємо, що проходило свято під патронатом міського голови нашого Трускавця Лева Ярославовича Грицака. Він і вручав перші премії в різних номінаціях та гран-прі фестивалю. До речі, наші «Золоті діти» по народній хореографії теж зайняли перше місце. Подарунок отримав і сам мер – тарілку петриківського розпису, диплом та календар. Дипломи отримали і всі меценати – Іван Скибак та Володимир Маринкевич з санаторію «Карпати», Олександр Чебаненко з СГК «Дніпро-Бескид», керівник «Женеви» (прізвища, на жаль, не знаємо), голова правління БФ «Трускавчани» Євген Юник, приватний підприємець Роман Гарасим`як, готель «Клуб рН», Володимир Нагурний з «Конвалії» та Сергій Саранча з «Джерела» (обидва дитячі санаторії розмістили учасників), заввідділом культури ТМР Світлана Ковальчин та інші. А фактично левову частку роботи з трускавецької сторони зробила секретар міської ради Наталія Пономаренко, яку можна назвати хрещеною мамою «Яскравої країни в Трускавці». «Ми плануємо вивести цей фестиваль на міжнародний рівень, залучивши до складу учасників дітей з Чехії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Росії, Грузії, - в ексклюзивному коментарі нашому виданні зазначила Наталія Анатоліївна. – Хоча такі фестивалі традиційно проводять влітку чи навесні, ми ризикнули зробити це взимку, щоб наші діти із східних та південних регіонів України могли  відчути атмосферу Різдва, різдвяних свят і не просто відчути, а стати учасником, щоб потім понести традиції до себе, відродити їх і не забувати. А ще нам дуже б хотілося, щоб ті, хто приїжджає на фестиваль в наш Трускавець, згодом приїхали і відпочивати саме сюди, до нас».

Толерантним і гостинним містом, в якому музика і мистецтво стоять осторонь політики, назвали наш Трускавець гості фестивалю. З вітальним словом до дітей та дорослих виступив і бургомістр дружньої Трускавцю землі Ватлінґен в Німеччині Вольфґанґ Ґруббе. «Ми раді бачити Вас в Європі», - ці слова надзвичайно втішили всіх учасників, незалежно звідки вони прибули в наше місто. «Захід кращий, бо ближче до Заходу» - так по-філософськи відповідали на прес-конференції керівники фестивалю та журі на запитання, чому тут, у нас краще проводити такі фестивалі. Для того, щоб ще більш розвивати дружні зв’язки між різним регіонами України та глибше пізнавати один одного, мер міста вручив переможниці гран-прі путівку в санаторій «Карпати». Путівку вручив Лев Ярославович і представнику «ЧАС ПІК», ця група зайняла перше місце і дійсно була фаворитом конкурсу. Не обійшлося, можливо, і без невдоволених, адже кожен хотів привезти з Трускавця перемогу, але конкурс як лотерея – не всім дано виграти. Хоча абсолютна більшість була задоволена просто надзвичайно, очі дітей світилися від радості, безпосередність та щирість східняків не могла не передаватися нам, часто так скутим у вираженні емоцій галичанам.

Неначе казка, неначе сон, з якого не хочеш прокидатися – це фестиваль «Яскрава країна», який вписав свою сторінку в історії Трускавця. Насмілюся сказати, що він має цілком реальні шанси стати подією року 2010 в Трускавці, випередивши навіть вибори. Адже вибори  змінять не багато – мер залишиться той самий, люди після них забудуть про політику, яка є теж яскравою, але надто кричущою та без естетичного смаку. А фестиваль залишиться дійсно яскравою сторінкою в пам`яті всіх учасників, особливо дітей. І перефразовуючи сентенцію «Діти – наше майбутнє», так і хочеться побажати діткам-учасникам цього феєричного дійств: «Діти, нехай у вас буде хороше майбутнє!»

Володимир Ключак

Що там якась рушникосушка…

По тому, як робляться чи не робляться малі речі, можна зробити висновок про надійність в великих справах. Чи то окремої людини, чи цілої організації. Адже халатність при виконанні посадових обов’язків, нехтування ними та зневажливе ставлення до осіб нижчого рангу часто стає причиною того, що чиновників та посадовців замість поважати починають теж зневажати, або й прямо ненавидіти. Бо як інакше ставитися до тих, хто попросту займає чуже місце, протирає штани, роблячи видимість роботи.

Про КП «Наше місто» в Трускавці не говорив хіба що лінивий і не критикував хіба що лінивий. Критикували за нераціональне використання коштів, критикували саму структуру організації, яка була створена на основі колишніх ЖЕКів, критикували особисто генерального її директора Юрія Алієвича Алієва, критикували навіть за те, в чому КП «Наше місто» і невинне. Так, наприклад, окремі депутати з «Нашої України» навіть критикували за неприбирання вулиць під час снігопадів, хоча реально трускавецькі дороги якраз і були прибрані, на відміну від фатального стану вулиць в Дрогобичі чи між містами.

Але найбільше перепадало на горіхи комунальникам за невідповідність цін та наданих послуг, з приводу цього були навіть судові справи, які, проте, до нічого не привели. Як до нічого не призвів і аудит, поведений в позаминулому році на вимогу депутатів – КП «Наше місто» продовжує існувати і щораз частіше дивувати не лише депутатів, але і простих мешканців. Створювалося нове комунальне підприємство, яке об`єднало не лише дві житлово-експлуатаційні контори, але і підприємство «Тепловик», для зручності мешканців та ефективності управління. Але немає ні одного ні другого, надбудова штату управління не означає ефективності, а інтенсивне та екстенсивне освоєння коштів не дає очікуваного результату. Як і не видно результату від колосальних «вливань» та поповнень статутного фонду цього підприємства, що мало місце в 2007 – 2008 року в дуже вже великих розмірах. На прикладі маленької людини покажемо, з яким монстром стикається громадянин, який хоче елементарних речей – тепла, затишку, порядку. І за що платить ця людина, коли елементарного діяння зі сторони «Нашого міста» (від найвищих до найнижчих посадових осіб) немає?

Отже, пані Марія мешкає на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового будинку в найбільш густозаселеному районі міста. Вона вже звикла, що коли морози, то треба обігрівати (догрівати) помешкання електрокалорифером, вона дуже радіє, що міський голова Лев Грицак нарешті заставив своїм розпорядженням подати гарячу воду в помешкання трускавчан. Її не цікавить, вигідно це чи невигідно КП «Наше місто», бо вона бачить, що мер цивілізовано підходить до вирішення наболілих проблем. Довіряючи меру міста, вона не ставила собі автономне опалення, гріється централізованим. І все було б добре як для пані Марії, так і для інших півтора десятка сімей з одно- та двоповерхових квартир цього під`їзду, якби не одне «але» - у ванні в цьому опалювальному сезоні перестали гріти рушникосушки. Чи то хтось міняв собі ці сушки-змійовики, чи то хтось ставив автономне і щось зробив не так – пані Марія та інші мешканці не знають та й знати не зобов’язані. Вони всі справно оплачують за послуги згідно договорів, укладених ними з КП «Наше місто» в примусовому порядку, тому хотіли б якісного та належного виконання своїх зобов’язань і зі сторони комунального підприємства.

І тут приходить оцей «капєц», який любить підкрадатися непомітно, отут і маємо оце «але», яке муляє душу пані Марії, одиноко проживаючій пенсіонерці, муляє душу сімей з двома та трьома дітьми, муляє душу інвалідам, які проживають по стояку. Бо опалювальний сезон розпочався ще, Богу дякувати, в жовтні минулого року, ще в жовтні пані Марія «розвоздушувала» труби і била тривогу, що у ванній холодно, а тепло в ванній не стало дотепер. І хоча з крана і тече гаряча вода, пані Марія, щоб не простудитися (старша жінка все ж таки), ходить до знайомих в сусідній будинок, щоб помитися. Бо в її ванні холодно, як у псарні.

Від жовтня до грудня місяця до кого лише не зверталися мешканці будинку – і до майстрів з КП «Наше місто», і до п. Лариси Грошко, і навіть до п. Юрія Алієва. Як у стіну горохом. З проханням допомогти звернулася п. Марія і до одного з депутатів від «Нашої України». Коли той озвучив це питання як депутатський запит на сесії, Юрій Алієвич зразу ж впевнено дав відповідь: «Ми знаємо про цю проблему. Це звернулася колишня працівниця ЗАТ «Трускавецькурорт», вона вже встигла побувати і на прийомі в міського голови і там вина не наша, це винен хтось з жильців. Це питання одного – двох днів, ми його вирішимо».

Реально пані Марія побувала на прийомі, хоча вів його не мер, який в той момент перебував у відрядженні в Києві, а його заступник. Пані Марія висловила все, що вона думає про таких посадових осіб як п. Лариса Грошко, не оминувши зазначити, що, можливо, молодша людина на цьому місці справлялася б зі своїми обов’язками значно ефективніше. Пані Марія, надивившись детективів, почала вже своє власне розслідування, познаходивши далеко не простими способами адреси та телефони тих мешканців будинку, які здають свої квартири, які робили автономне, які в даний момент там не проживають і яких вона дотепер не знала – навіщо їй це було потрібно. Вона з іншими жильцями дійсно подала заяву на ім`я міського голови та генерального директора КП “Наше місто», ось текст цієї заяви від 22 грудня:

«З початку опалювального сезону 2009 – 2010 років (з жовтня 2009 р.) в наших помешканнях не гріють батареї в ванних кімнатах (так звані рушникосушки), з приводу чого мешканці нашого будинку неодноразово зверталися до керівництва КП «Наше місто» (телефоном, в усній та письмовій формах) для вирішення цієї проблеми, суть якої зводиться до елементарної перевірки по стояку, адже окремі мешканці поставили собі автономне опалення і напевно не дотрималися всіх необхідних технологічних процедур та усунення недоліків. Це належить до прямих функціональних обов’язків працівників КП «Наше місто». Фактично сама мережа теплопостачання в нашому будинку не потребує ніяких ремонтів, завжди функціонувала справно і вирішити це питання є справою одного – двох днів.

Проте на наші звернення не було жодної реакції, п. Лариса Грошко, відповідальний працівник КП «Наше місто»,  до сьогодні не надала нам жодних пояснень, справа затягується, а ми змушені додатково опалювати наші помешкання газовими чи електричними приладами, що може становити навіть певну небезпеку. По стояку проживають пенсіонери, інваліди, сім`ї, в яких є по троє дітей дошкільного віку і така халатність та байдуже ставлення до нас, справних платників за послуги теплопостачання, може призвести до подальшого встановлення автономного опалення та відмови від послуг теплопостачальних організацій. Вважаємо, що влада Трускавця повинна нам допомогти у вирішенні нашої проблеми, а саме:

1.      Здійснити перевірку несправностей по стояку та усунути їх в найкоротший термін для забезпечення стабільного теплопостачання наших помешкань в повному обсязі.

2.      Припинити звинувачувати мешканців у виникненні даної проблеми, а взятися за негайне її вирішення.

3.      Скласти акт відсутності теплопостачання в рушникосушках по квартирах ІІ під`їзду будинку № (вказано будинок і вулицю) з метою здійснення перерахунку за надані послуги за жовтень, листопад та грудень 2009 року згідно з типовими договорами, укладеними між КП «Наше місто» та мешканцями будинку.

4.      У разі невиконання наших вимог доручити представляти наші інтереси юридичному відділу Трускавецької міської ради як представницького органу, який зобов’язаний діяти в інтересах громади в цілому та окремих мешканців зокрема.

Письмову відповідь на наше колективне звернення просимо надати у терміни, зазначені в Законі України «Про звернення громадян» за адресою (вказано)

Щиро надіємося на вашу допомогу та позитивне вирішення вищезазначеної проблеми в найкоротші терміни.»

Проте запевнення, що цю таку простеньку проблему буде вирішено в найкоротший час, були липовими. Прийшов Новий Рік, надходить Різдво, а рушникосушки як були холодними, так і залишилися такими. Міський голова, напевно, і не здогадується, що від його імені чи від імені п. Алієва хтось в міській раді чи може і юрист п. Артур Дикий вже штампує наперед заготовлений бланк відповіді, прийнятої надсилати в такому випадку, щось  на зразок «Ваше питання розглянуто» чи «вирішити його немає змоги через об’єктивні причини». А може надішлють «в такому випадку рекомендуємо Вам встановити автономне опалення»?

Пані Марія роздобула телефон прямої лінії міністерства з питань ЖКГ, вона так не хотіла туди телефонувати, очікуючи на теплопостачання в нормальному режимі у своїй ванній кімнаті. Але не дочекалася. Ні, Богу дякувати зі здоров’ячком у неї проблем немає, хіба що зір поганий і не хоче вона вже ходити на поклін та просити зробити те, за що справно платить (обслуговування). Як і інші мешканці, які вкотре переконалися, що критика КП «Наше місто» зовсім не є безпідставною.

Дивно, чому пан Юрій Алієв все довідувався про пані Марію, хто вона, де і скільки працювала, чому він так само мало що не збирав досьє в минулому році на автора цієї статті, який опублікував не одну критичну замітку про так звану «роботу» КП «Наше місто» та проблеми, які випливають з такої діяльності чи бездіяльності? Ми пам’ятаємо погрози Юрія Алієвича, висловлені ним влітку минулого року на одному з сесійних засідань, яке проходило  в санаторії «Карпати»,  про те, що «Я все про Вас знаю – хто Ви і звідки», як і те, що лише втручання депутата Юрія Беднарчука врятувало від неприємного продовження цієї розмови тоді. Чому замість займатися тим, що треба та вимагати від своїх підлеглих прямого виконання своїх посадових обов’язків, звинувачувати пробують справних платників, споживачів послуг, які далеко не назвеш послугами найвищої якості? Мені особисто нема чого соромитися свого сільського походження, хоча тут кожному зрозуміло, що зовсім не в походженні справа, це один з методів маніпуляцій, якими так вправно володіє Юрій Алієвич, щоб «пудрити мізки» всім – міському голові, депутатам, відвідувачам на прийомі. Та не того ґатунку людей пані Марія, щоб йому повірити. «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», кажуть в народі. А ще кажуть, що «трафить коса на камінь».

Попереду в нас ще один Новий Рік – так званий «старий», з 13 на 14 січня. Пані Марія та інші мешканці продовжують поки що надіятися, що цю мініатюрну, мізерну, дрібнесеньку їхню проблему все ж буде вирішено. Вони вірять, що надія вмирає останньою. Вони не хочуть зневірюватися в тому, що влада все ж на їхньому боці і  що ця влада складається не з одних алієвих та грошків. Вони хотіли б висловити свою підтримку чинному меру міста як гаранту порядку в Трускавці. Але вони ще вагаються. Бо їхні рушникосушки холодні як лід. А ви кажете, що там якась рушникосушка… В малому пізнається велике…

Володимир Ключак

 

 

 

Різдво

Якщо не маєш приятелів – шукай їх,

Різдво – це зустріч.

Якщо маєш неприятелів – примирись із ними,

Різдво – це мир.

Якщо маєш бідних біля себе – допомагай їм,

Різдво – це дар.

Якщо маєш гордість – поховай її,

Різдво – це покора.

Якщо маєш борг – заплати його,

Різдво – це справедливість.

Якщо маєш темряву – запали свій маяк,

Різдво – це світло.

Якщо маєш смуток – відживляй твою радість,

Різдво – це щастя.

Якщо ти в блуді – роздумуй,

Різдво – це правда.

Якщо маєш ненависть – забудь її,

Різдво – це любов.

«Католицький вісник»

Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».