роздуми

 
 

 

    Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Трускавецький Вісник

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 8 (131)  від  25 січня  2010 р.

 

Новини Трускавця та регіону

Ковзанку відкрито

22 січня на тенісних кортах СШ № 2 було відкрито льодовий каток. Під захоплені вигуки дітвори та схвальні відгуки батьків, після виступу вертепу зі СШ № 2 та виступів заступника міського голови Трускавця Ярослава Чистогорського і директора ДЮСК «Спортовець» Любомира Мацьковича, перші любителі ковзанярства та фігурного катання на льоду легко і граціозно проїхалися по ідеально рівній льодовій поверхні. Присутніх тепло вітав і депутат фракції «Відродження» в міській раді, начальник міського відділу освіти Орест Павлович Лобик. Погода дозволяє утримувати каток в хорошому стані, так що щодня з 10.00 до 20.00 всі бажаючі можуть насолодитися цим видом відпочинку, який раніше для трускавчани був недоступнім. Вхід вільний, в ДЮСК «Спортовець» всього за 15 гривень можна взяти на прокат ковзани, в тамтешньому буфеті можна зігрітися гарячим чаєм чи смачно перекусити. Довідки за тел. 5-26-86, 6-66-15.

До речі, каток освітлюється, постійно грає музика. В суботу та неділю багато дітей саме на катку проводили свій вільний час.

Нам морози не страшні

У Трускавці морози, які в неділю зранку сягали -25оС – -27оС, а в понеділок 22 – 25 морозу, не призвели до якихось надзвичайних ситуацій. Як повідомив головний лікар міської лікарні Йосип Свіжинський на понеділковій нараді, пацієнти з обмороженнями в міську лікарню не поступали, не зріс і травматизм, якого можна було чекати при слизьких дорогах. В школах навчання продовжується у звичному режимі, є гаряче харчування, працюють і дошкільні заклади, повідомив начальник відділу освіти Орест Лобик. Натомість не поїхали на фестиваль вертепів у Яремчу трускавецькі діти – морози в цьому карпатському місті сягали 29 градусів нижче нуля, тому батьки не відпустили своїх дітей в дорогу, вважаючи непотрібним наражати їх на небезпеку.

Про аварійні ситуації

Як повідомив на понеділковій нараді заступник міського голови Віктор Марченко, в суботу сталася аварія на силовому кабелі, через що на короткий час було припинено електропостачання вулиць Івасюка, Стуса та прилеглих. Це вже друга подібна аварія (перша мала місце 2 січня) в цьому році, вона стала причиною і перебоїв з водопостачанням, а могла призвести і до припинення подачі теплоносія. Міський голова доручив начальнику УЖКГіБ Василю Стечкевичу підготувати лист в електромережу, щоб попередити виникнення подібних ситуацій в майбутньому, які можуть перерости і в статус надзвичайних.

А генеральний директор КП «Наше місто» Юрій Алієв повідомив про проблеми з будинком 31 по Дрогобицькій, де підмерзла вода, а ліквідувати аварію нема можливості через відсутність власників. «Прийдеться розбирати стрих», - констатував він. Натомість начальник міської міліції Василь Бурик повідомив, що в таких випадках цілком можливо проникнути в квартиру навіьть без рішення суду, є відповідна законодавча база. «Потрібно лише створити комісію, куди ввійдуть комунальники, представники міліції, сусіди і тоді можна взламувати двері», сказав Василь Іванович.

В неділю, 24 січня, через прорив чавунної труби створилася аварійна ситуація і на водогоні на Стебницькій (біля господарських дворів). Силами міського водоканалу аварію ліквідовано.

Що, де, коли

У вівторок, 26 січня, відбудеться засідання комісії з надання субсидій (о 15.00), а в середу – з надання допомог (о 14.00), повідомив заступник міського голови Ярослав Чистогорський. Натомість загальноміські заходи, присвячені пам’яті Героїв Крут відбудуться в п’ятницю, о 14.00 в СШ № 2.

А керуючий справами ТМР Ігор Петранич повідомив, що основним завданням ТМР є і надалі підготовка до президентських виборів – другий тур відбудеться 7 лютого. «Після визначення нового складу комісій, а зміни стосуватимуться 80% складу, ми зразу ж приступимо до роботи, - повідомив Ігор Михайлович. – До речі, відділ Державного реєстру виборців у Трускавці працює без вихідних». В день виборів 17 січня уточнили свої дані 50 виборців Трускавця (з понад 17 тисяч).

Реакція на нашу публікацію

На початку січня в нашому «ТВ» було опубліковано статтю «Що там якась рушникосушка…», в якій ішлося про довгу боротьбу мешканців одного з будинків Трускавця за своє право на якісне теплопостачання. В даній статті ми пообіцяли повернутися до цього питання після Старого Нового року, допомогли мешканцям в оформленні заяви на ім’я міського голови і пообіцяли тримати справу на контролі. Як повідомили нам мешканці будинку по вулиці Стуса, станом на 21 січня їхня рушникосушка нарешті почала гріти – стала гарячою. Вони подякували нашому «Трускавецькому віснику» за підтримку та попросили через наше видання висловити вдячність за вирішення проблеми міському голові, а також генеральному директору КП «Наше місто» Юрію Алієву.

ГО «Рада міста» - за спорудження пам’ятника Бандері у Трускавці

Громадська організація «Рада міста» звернулася з проханням до міського голови Трускавця Лева Грицака підтримати її ініціативу щодо спорудження в нашому місті пам’ятника Степану Бандері, провіднику ОУН. «Просимо Вас, пане міський голово, винести нашу пропозицію на сесію міської ради для ухвалення рішення і визначення місця для монумента. Сподіваємось на Ваше, як міського голови, розуміння важливості поставленого питання, розраховуємо на патріотизм і свідомість депутатів міської ради. Також закликаємо усі інші громадські організації і політичні партії об’єднатися навколо ідеї спорудження у Трускавці пам’ятника Бандері і сприяти у зборі коштів», - зазначається у зверненні.

Нагадаємо, що ще в минулому році депутат ТМР від БЮТ Юрій Беднарчук ініціював звернення до Президента України Віктора Ющенка з проханням нагородити Степана Бандеру званням Героя України. Міська рада Трускавця та міський голова тоді підтримали цю ініціативу. Ющенко зробив це тільки минулого тижня – своїм указом № 46/2010.

У Трускавці вже є пам’ятні знаки представникам національно-визвольного руху І половини – середини ХХ століття – трускавчанам Василю Біласу, Дмитру Данилишину, Роману Різняку-Макомацькому, є і вулиці, названі іменами Макомацького, Данилишиних, Біласа, Героїв УПА, а одна з центральних вулиць міста носить назву С. Бандери, на центральній площі Трускавця споруджується пам’ятник Свободи, який символізуватиме нашу пошану і до всіх діячів національно-визвольного руху.

Власна інформація

Вісті з Борислава

  • В Бориславі 44,8% виборців (9 089) проголосувало за Ю. Тимошенко, друге місце зайняв В. Ющенко (3 918 голосів), наступні – А. Яценюк (2 452) та О. Тягнибок (1 231). Всі інші кандидати не набрали і тисячі голосів кожен – 883 за Януковича, 822 за Тігіпка, 380 за Гриценка, 238 за Симоненка, 129 за Литвина. З 29 081 осіб, включених у списки голосувати прийшли 20 233. 354 бориславців не підтримало жодного кандидата.
  • Пам’ятні подяки за вклад у справу відродження української державності від Президента України отримали 12 січня у Львові делегати Установчих зборів НРУ за перебудову (представники Борислава) – Роман Копись, Любов Дадацька, Мирослав Пігур, Любомир Дум’як, Володимир Копись, Богдан Дмитришин, Валерій Тересь, Олег Паламарчук, Іван Ільницький та Орест Сенів. Про нагороджених трускавчани ми вже повідомляли.
  • 22 січня в Бориславі пройшла урочиста академія, присвячена Дню Соборності України. Відбулася вона в міському палаці культури, який і виступив її організатором разом з відділами культури та освіти Бориславської міської ради та Бориславською дитячою школою мистецтв.

За матеріалами газети «Нафтовик Борислава»

Повідомляє служба «102» міста Борислава

У період з 10 по 20 січня в Бориславі скоєно 3 крадіжки. Маємо також 9 випадків погроз фізичною розправою, 6 фактів нанесення громадянам міста тілесних ушкоджень, 1 хуліганство, 3 випадки шахрайства та 2 злочини по лінії боротьби з економічною злочинністю.

Завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам розкрито 2 справи за фактами крадіжки. Працівники Бориславського МВ УМВС встановили також особи зловмисників, які погрожували громадянам міста фізичною розправою та нанесли тілесні ушкодження. Розкрито також справи по лінії боротьби з економічною злочинністю, за фактами вчинення хуліганських дій та шахрайства.

До адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов’язків притягнуто голову 1 із дільничних виборчих комісій міста, де напередодні виборів втрачено печатку-штамп. Цікаво, що її ніхто не викрадав – печатку-штамп просто загубили під час святкування Старого Нового року. Це зробив 1 із членів комісії, якому голова дала ключ від сейфу. Член ДВК гр. М. повинен був узяти із сейфу печатку-штамп і прибути із нею у Дрогобич для оформлення в окружній виборчій комісії документів, пов’язаних із отриманням виборчих бюлетенів. Гр. М. печатку із сейфа забрав, але доїхати із нею до Дрогобича не зумів. Як з’ясувалося у ході перевірки, чоловік зайшов у кафе «Калина», щоб випити традиційних «сто грамів» із нагоди Старого Нового року. Добре «заправившись» у «Калині», член виборчої комісії влаштував «поправини» біля магазину на вул. Тернавка. Набрався чоловік так, що і до Дрогобича не поїхав, і печатку загубив. Зрозуміло, членам ОВК та працівникам міліції довелося добре попрацювати, щоб у день виборів жоден виборець не відчув незручностей, які могли виникнути у зв’язку із втратою печатки-штампу дільниці. Для святкувальника втрата штампу обійшлася легким перестрахом, а голові комісії доведеться заплатити чималий штраф.

Приблизно у 20 гривень було оцінено 2 метри електричного кабелю, який невідомі зловмисники викрали із свердловини № 386 «Стателянд-24». Свердловина розташована у лісі на віддалі більше півкілометра від вул. Корленка, тож для викрадачів не виникало ніяких труднощів для здійснення крадіжки, якщо, звичайно, не брати до уваги факт, що електрокабель був під напругою. За фактом крадіжки проводиться перевірка.

До відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків вимагає притягнути у письмовій заяві відповідальних працівників комунальної галузі Борислава гр. Г., яка впала на одній із вулиць міста. Під час падіння громадянка отримала тілесні ушкодження і тепер вимагає притягнути до адміністративної відповідальності комунальників, які вчасно не прибрали та не посипали слизькі ділянки вулиці піском.

Газета «Нафтовик Борислава»

Римо-католики на Львівщині організовують збір коштів для потерпілих жителів Гаїті

Голова Конференції Римсько-Католицького Єпископату України звернувся до всіх дієцезій з проханням організувати збір коштів для допомоги потерпілим жителям Гаїті. Про це  ЗІК повідомив архієпископ митрополит Львівський Мечислав Мокрицький. «У середу 13 січня цього року світ дізнався про трагедію, яка сталася внаслідок землетрусу на Гаїті. Під завалами лікарень і житлових будинків загинули сотні тисячі людей, а дуже багато втратили весь достаток свого життя.

Ми всі глибоко зворушені цією трагедією, тим більше, що вона торкнулася однієї з найбідніших країн світу. Вірю, що як завжди в таких ситуаціях, вірні нашої Церкви в Україні та всі люди доброї волі допоможуть потерпілим. Усіх тих, хто під час землетрусу відійшов до вічності, довіримо Божому Милосердю. А сиріт і вдів, усіх потерпілих оточімо нашою сердечною молитвою і даром від серця.  Звертаюся до Карітасу всіх Дієцезій, щоби в найближчий час організували грошову збірку перед храмами по всій Україні, а зібрані пожертви якнайшвидше передали до центрального офісу «Карітас Спес Україна» в Києві. Нехай Добрий Господь щедро благословить усіх, хто якимсь чином включиться до цієї справи милосердя», – сказано у зверненні.

До речі, настоятель трускавецької парафії РКЦ о. Христофор Щигло звернувся теж з аналогічним зверненням до вірних. На адресу трускавецьких редемптористів прийшов лист від отців ЧНІ з Гаїті, де вони повідомляють про велику кількість жертв та страшні руйнування.

www.zik.com.ua

Феєрія успіху

«І знайшов я річ гіршу від смерті – то жінку, бо пастка вона, її серце – тенета, а руки її – то кайдани. Хто добрий у Бога, врятований буде від неї, а грішного схопить вона», - любить цитувати книгу Еклезіаста один мій друг-протестант, неодружений, до речі. Я ж завжди відповідаю йому, що «недобре бути одному» і «що полишить чоловік матір свою і батька свою і прилучиться до жінки і будуть вони одним тілом». Жінку називають слабким створінням, недосконалим, саме через неї прийшов гріх у світ, але чи можна уявити собі життя без жінки? Ні, бо жінка є продовжувачем цього життя, всього роду людського, саме жінку ми любимо, будучи дітьми (ту, яка нас годує), будучи дорослими (ту, яка нас ублажає) і будучи старими і немічними (ту, яка нами опікуватиметься). Наскільки приємно споглядати тілесну красу, округлі стегна та сіднички, розкішний бюст, приємне личко, готові до поцілунку губи, наскільки захопливо слухати її сміх чи доторкатися до молодого пружного дівочого тіла, наскільки нестримним є бажання смакувати зовнішню красу очима, а не менш захопливо впиватися та насолоджуватися фізичною близькістю, знає кожен мужчина. Але лише з часом починаєш розуміти і поняття внутрішньої краси, потребу розуму, якого, на жаль, в жінок переважно чомусь менше, ніж у чоловіків (не у всіх!), потребу гармонії, ніжності, вірності, а не лише нестримності та фізичних параметрів. «Красу на тарелі краяти не будеш, доню, головне, щоб ти мала гарну долю», - говорили мудрі українські матері тим своїм донькам, які вважали, що вони не найкрасивіші і мали через це якісь комплекси.

Не завжди в жінках існує гармонійне поєднання краси, розуму, таланту, не кожна навіть красива дівчина вміє сподобатися оточуючим. Проте цього ніяк не можна сказати про учасниць конкурсу «Красуня Прикарпаття», який проходив у Трускавці минулої суботи. Незважаючи на те, що ціна квитків коливалася від 40 до 70 гривень, зал був повний, все проходило майже ідеально. Чому майже? Та тому, що було ряд моментів, над якими організатори недопрацювали. Так, запланована на 15.00 прес-конференція «Молодь і краса» розпочалася аж о 16.35, невідомо на яку публіку орієнтувалися ті, хто запрошував на це свято краси солістів російських груп «Алиє макі» і «Настальґія» чи маловідомий у нас дует з Вінниці. Проте у всьому решта конкурс пройшов просто на відмінно. Надзвичайно вдале поєднання конкурсної та концертної програм, талановиті ведучі Назар Ангельський та Альона Хомич, вміння дівчат триматися на сцені та показати себе по максимуму, чому вони завдячують як і особистим даним, так і важкій тривалій роботі з ними тої ж Альони Хомич, яка виступила співорганізатором конкурсу спільно з РІА «Феєрія» з Дрогобича.

Конкурс представлення, конкурс талантів, вихід у купальниках, вихід у вечірніх сукнях – і всі 10 дівчат розкривалися перед публікою на всі 100, завойовуючи симпатії присутніх, які мали право обрати міс глядацьких симпатій. Представниці Трускавця та Дрогобича мали максимальну підтримку, своєрідне лобі глядачів, які вихід улюблениць супроводжували скандуванням імен, гучними оплесками, своєю активною підтримкою. Професійне журі на чолі з міським головою Трускавця Левом Грицаком довго радилося в дорадчій кімнаті, адже обрати най-найкращу виявилося не такою легкою справою. Бо як можна було не оцінити ефектні виходи Наталії Гавдьо чи Оксани Бережницької, акторську майстерність Галини Нестер, романтичність Наталії Хруник чи оригінальність і щирі слова про вірність Тетяни Кос? Як можна було не нагородити чарівність бориславчанки Зоряни Гутович, особливо її успіх з виконанням пісні у конкурсі талантів, як можна було не зважити на спритність Галини Мах чи Вікторії Сисак чи вихід у вечірній сукні під всезагальне захоплення Марії Рожко? І все ж потрібно було обрати саме одну «Міс Прикарпаття», нею стала Христина Круглій з Дрогобича. Звання першої віце-міс отримала Марія Рожко з Трускавця, другой віце-міс – Оксана Бережницька зі Стебника. Глядачі ж віддали свою беззаперечну перевагу трускавчанці Наталії Гавдьо, студентці юридичного факультету Львівського Національного університету. Бо було за що – грація, впевненість, модельні параметри, кмітливість при відповідях, ефектні виходи.

Проте жодна з дівчат не залишилася ображеною – на них очікував зорепад подарунків і перемога в інших номінаціях. Представники спонсорів немов змагалися в тому, хто ж краще обдарує тих, хто реально заслужив на ці подарунки – і відпочинок в готелі «Бескид» в «люксі», і відвідування спа-центру «П’ятий океан», і романтична вечеря в ресторані «Мисливський рай», і квіти від відомої дрогобицької квітникарської фірми «Тандем», яка не поступається кращим голландським підприємствам в цій галузі, і відпочинок в Рибнику, і абонемент в «Козацький хутір», і абонемент на відвідини басейну в санаторії «Карпати», і навчання в школі модельного бізнесу, і подарунки від мережі ювелірних магазинів «Каблучка», і від наших друзів з ТРК «Алсет» та «Твоє радіо» (генеральний директор – Віктор Возняк), і від глянцевого видання «Style Boom», від ТМ «Трускавецька кришталева», від туристичної компанії «Глобус-Сервіс», від фотомагазину «Фуджі», від мережі салонів краси «Наталі» в Дрогобичі та інші.. Перепрошуємо, якщо когось зі спонсорів не згадали – всі вони вартують подяки, сподіваємось, що на сайті організаторів конкурсу, який буде розроблено, їх згадають більш детально.

Отже, «Міс Оригінальність», «Міс Чарівність», «Міс Грація», «Міс Вишуканість», «Міс Гламур», «Міс Фото», «Міс глядацьких симпатій за підсумками Інтернет-голосування», «Міс… міс… міс…» - номінацій було багато, тож жодна з дівчат не залишилася без титулу. Їх вітали члени журі, організатори, журналісти, рідні та близькі, кохані, а також артисти, без яких свято не було б таким яскравим та насиченим, веселим та зворушливим, захоплюючим та неповторним. Сергій Дмітрієв, відомий рок-музкант не лише в нашому регіоні, але і в Східній Україні, де він останнім часом найбільше їздить з гастролями, рок-гурт з Дрогобича «Fusion», «Viva», яка не потребує реклами, бо є добре знана на наших теренах, як і дует «Ми-леді», трускавецький танцювальний колектив «TNT hip-hop Formation», танцювальний колектив «Ультра» з Дрогобича. А як веселили глядачів хлопці з «СПП» (повна назва – «Стрибок з перепідвипідвертом»), перевтілившись у Януковича та Тимошенко та розповідаючи новини зі Станилі, Дрогобича, Стебника та Трускавця, від яких просто можна було кататися по підлозі. Танці, пісні, жарти, вдалі експромти ведучих – весь часовий простір між конкурсами був заповнений якісно, чотири години пройшли як одна мить. Довгоочікуваний час нагородження настав після 22.00.

Вашій увазі пропонуємо і інтерв’ю з головним суддею змагань, міським головою Трускавця Левом Грицаком, підготовлене організаторами конкурсу.

  • Леве Ярославовичу, якими міркуваннями Ви керувалися, вирішивши підтримати проведення конкурсу краси у місті-курорті Трускавець? Чи може цей конкурс стати візитною карткою Трускавця?
  • Насамперед, хочеться жителям Трускавця та гостям міста подарувати свято. Знаєте, наше життя – складне, нам бракує позитивних емоцій, а позитивні емоції – це здоров’я. А конкурс краси – саме той привід відчути, що нас оточує багато прекрасного, і в той же час непоміченого в шаленому темпі життя. Я гадаю, що цей конкурс стане візитівкою і Трускавця, і Дрогобицького регіону. Це один із тих заходів, що презентують місто як в регіональному, так і загальнодержавному масштабі, спонукають людей приїхати на відпочинок саме до нас. Я задоволений, що конкурс проводиться у Трускавці вже вдруге і претендує стати традиційним. Думаю, цього року він буде ще краще організований і географія учасниць буде дійсно відповідати назві регіональний.
  • Як відомо, краса – річ нематеріальна, тому немає того мірила, яке дозволило б однозначно оцінити вроду, талант, неповторність кожної із конкурсанток. І, безумовно, кожен із суддів, так чи інакше орієнтуватиметься на свої власні смаки та уподобання. Чи існує певна система критеріїв чи принципів, якою Ви керуватиметесь при оцінюванні дівчат?
  • Так, це, насамперед, об’єктивність, принциповість. Тут головне не образити людину, бо дівчата, зазвичай, дуже чутливі до публічних оцінок їх зовнішності. Потрібно об’єктивно підійти до визначення переможниці, розгледіти у кожній учасниці неповторні грані її особистості.
  • Леве Ярославовичу, маючи досвід суддівства на різноманітних конкурсах та фестивалях, скажіть, чи є конкурс краси чимось особливим у цьому плані?
  • Особливість суддівства на конкурсі краси полягає у тому позитиві, який отримуєш від, власне, споглядання прекрасного. Я думаю, це відчувають і глядачі у залі. Бо де молодість і краса – там завжди здоров’я, натхнення, кохання, світлі мрії та сподівання. Все те, чого бракує людині, щоб почуватися щасливою.

Отже, фінал конкурсу «Красуня Прикарпаття-2010» позаду, Альона Хомич та «Феєрія» зробили разом з міською владою Трускавця ще один крок по рекламі нашого Трускавця, по його популяризації, адже висвітлювали феєричне дійство і 5 канал, і телеканали «Кіно», «Міст», багато радіостанцій. Дівчата отримали головну нагороду, а це не лише титули, а успіх, який вони можуть використати для свого майбутнього. «Пригадую, як ми в «Карпатах» проводили конкурс краси, а згодом щаслива пара мене запросила на своє весілля», - розповідає Лев Грицак на прес-конференції і бажає всім учасницям по максимуму використати можливості, які відкриваються перед ними після перемоги. Ми теж долучаємося до всіх побажань красуням, які своєю участю ознаменували, можливо, початок нового етапу в їхньому житті. Нехай щастить вам, красуні Прикарпаття.

А ми маємо велику надію, що з кожним роком конкурс краси у Трускавці виходитиме на все вищий рівень. Хочеться надіятися, що з часом він міг би перерости і в міжнародний. Тим більше, якщо за справу беруться такі організатори, а такі люди, які були в складі журі, підтримуватимуть це свято краси, молодості та здоров’я.

Володимир Ключак

Арена

Україна стала ареною боротьби. Боротьби нещадної чи боротьби про людське око? Перший тур президентських перегонів визначив – Україною керуватиме або Віктор Янукович, що виглядає найбільш імовірно, або ж Юлія Тимошенко, бо так прагнути влади – це ще треба пошукати. Націоналісти та праві сили в розпачі – результат плачевний, а ще не кінець, бо їм прийдеться обирати між двома такими ненависними політиками. Росія радіє, що Ющенку не бути президентом вдруге, а в той же час наші західні сусіди теж не надто переймаються – поляки вже заявили, що і Тимошенко, і Янукович будуть політиками-державниками, і Він, і Вона вестимуть Україну до НАТО, Євросоюзу, західних структур.

Ні Тимошенко, ні Янукович не є свіжими людьми в українській політиці. Пересічні громадяни мають можливість порівнювати результати керівництва цих двох претендентів на найвищу посаду, обидвоє вони двічі очолювали український уряд і по великому рахунку «обоє рябоє». Наголос на підтримці підприємництва поєднувався з так званою соціальною політикою, в результаті якої незахищені верстви зігрівалися більше від теплих слів, ніж від добрих діл. Ніхто з них двох не вважає українську мову за рідну, за плечима як тендітними, так і кремезними стоять потужні угрупування, гризня між якими закінчиться одразу ж після вступу на пост нового Президента. Чому закінчиться? Та тому, що домовленості були, є і будуть, забули лише нас, виборців, ознайомити з провідними їхніми пунктами.

Згортання демократії неминуче, адже люди ж так скучили за сильною рукою, за віжками, а свободами, в тому числі і свободою слова, можна буде пожертвувати заради зайвого куска ковбаси. Принцип доцільності визначатиме підхід до різних аспектів життя, в тому числі і видань – критичні залишаться, але ж будуть вони під контролем. Не здивуюся, якщо під контролем тотальним, ілюзій не плекаємо.

Якщо ще в когось залишились ілюзії стосовно чесності та справедливості наступних місцевих виборів, то може їх позбуватися хоч сьогодні – залишаться лише видимість цих чесності та справедливості. 7 лютого ми підемо на виборчі дільниці, як ходили і в 1999 – тоді був вибір між Кучмою і Симоненком, тоді ми вибрали «менше зло». Тепер інакше – є вибір між «меншим» та «більшим» добром. Кандидати є людьми віруючими, патріотами, здатними відстоювати національні інтереси та гарантувати права громадян України, записані в Конституції. Тільки Конституції як цілісної та авторитетної нема.

Про одного короля вже можна сказати: «А король то голий». Але після голого прийде король, який одягнеться – за наш рахунок. На щастя, популізму стане менше, не буде він потрібний як мінімум кілька років – після червня 2010. Всі мають бути щасливими – за наказом лідера нації, який може стати уособленням Леніна, Сталіна, Петлюри та Бандери в одній особі. Звичайно ж, що залишаться передачі типу «свободи з різними Шустрими не українцями». Жити стане краще, жити стане веселіше.

Проте, з іншої сторони, буде набагато краще, ніж було хоча б в часи нашої юності. Незалежно чи та юність була на початку 90-х, чи в 50-х. Бо віру в нас ніхто не зможе відібрати, подібно як і позакривати церкви чи нищити в головах думку вільну та бистру, спрямовану для добра свого і добра громади чи й народу, як би це патетично не звучало. Навіть якщо це буде не наш президент, все одно залишиться наша земля, наша Україна, стане більшою згуртованість щодо захисту власних прав. Чого майже нема тепер. Цілком можливо, що буде й кровопролиття, але хто зна, чи не на краще це.

В книзі Генрика Сенкевича «Камо грядеши» є момент, який важко читати без хвилювання – про нищення християн. На арені голодний лев вириває з рук матері її немовля. Публіка шаленіє, радіючи зі споглядань лютого шматування людського тіла зголоднілими дикими звірами, короткозорий імператор Нерон підносить до ока коштовний камінь, який йому служить для побільшення образу, щоб краще все це роздивитися – одне погано, що кров тоді виглядає зеленою, а не червоною. Розіп’яті на хрестах мученики конають в агонії, над цим всім румовищем розносяться веселі мелодії. Але в результаті на крові християнських мучеників виросла віра і зросла Церква. Де тепер той давній Рим і його імператори? А Ватикан височіє над вічним містом – на арені світової історії переможені насправді виявилися переможцями.

Все в Господніх руках, може дійсно ця нова Україна буде для людей, може президент працюватиме не для своєї кліки, а для добра народу. Таке теж інколи трапляється. Так що не втікаймо з арени, навіть якщо перед нами сама нестерпність, не даймося оволодіти нами страхом. Не бійтеся, як пише в Біблії і як любив казати світлої пам’яті наш папа Іван Павло ІІ. Ми переможемо, ми – це Україна, це весь український народ. Так що сміливо йдіть на вибори – вибори початку нової ери. Ставлячи хрестик навпроти ходячого короваю чи сидячого коржика, не поставмо хрест на Україні. Вважаймо, що це плюс, а не хрест, або ж що цей хрест як символ нашої віри, що в Україні все буде добре.

Володимир Ключак

No face no name no number

«Нов фейс, нов нейм, нов намба», ці слова з пісеньки, яка була популярною в часи моєї юності, останнім часом пригадалися в зв’язку з не дуже приємними речами, в які різного типу людці хочуть вплутати моє чесне ім’я. Працюючи в галузі журналістики два роки, я ніколи не боявся ставити своє прізвище під гострими статтями, інколи навіть занадто критичними чи то на адресу влади, чи опозиції. Бувало, що послуговувався я і псевдонімами. Проте жодного разу мені і на гадку не приходила така підлість, щоб використовувати чиєсь прізвище чи ім’я, прикриваючи свої власні думки.

Звичайно, щоб бути в курсі поточних подій у Трускавці та регіоні, я часто переглядаю сторінки найпопулярніших Інтернет-видань, проте мало коли читаю коментарі до новин. Яким же ж було моє здивування, коли зауважив, що якщо справа стосується Трускавця, то в коментарях у переважній більшості є некоректного змісту фрази з підписами «Володя К.», «Ключак», «Володя Клю», «Володимир К.», «Володимир Ключак» та інші, які я не писав і до яких не маю жодного відношення. Інколи по змісту цих «мудрих» коментарів видно, що писала їх людина, надто добре обізнана з тим, що відбувається у Трускавці, пише хтось, хто добре орієнтується у прізвищах, подіях, фактах, хто добре обізнаний з містечковими чутками.

Що найбільш неприємно, так це те, що позиція таких писак часто є діаметрально протилежною з моєю власною. Я ніколи не дозволяю собі безпідставні образи кого б то не було, а під моїм прізвищем людина без обличчя і імені (а може таким людцям нєсть чісла) пише всілякі дурниці і проти міського голови Лева Грицака, і проти керівника міської «Батьківщини» Руслана Крамара, і проти секретаря міської ради Наталії Пономаренко, і проти заступника мера Ярослава Чистогорського, і проти голови правління ГО «Рада міста» Руслана Козира, і проти багатьох інших – Ковальчин, Умнова, Алієва, Беднарчука, а також проти місцевих журналістів. Особливо таким кляузникам не подобаються Татомир, Татаревич, Куц, інші журналісти. Гидко мені читати, для прикладу, такі слова у повідомленні до новини про трускавецький фестиваль телевізійних фільмів авторства «Ключака»: «дуже слабенька організація фестивалю. Зали були практично пусті. Та й робота прес-служби незадовільна. Запрошення роздавали тільки своім а журналістам ні. Керувала ціею службою оля куц людина неврівноважена і злопамятна таку навіть не можна допускавти близько до такого форуму». Я спеціально скопіював цей текст із помилками, щоб показати, що такі слова мені не належать і належати не можуть, адже я не дозволю ніколи собі опуститися до рівня тих, які хотіли б показати всьому світу, що все зло походить від Володі Ключака. Тим більше що я вважаю, що фестиваль пройшов на найвищому рівні, про що я і писав як у «Трускавецькому віснику», так і в газеті «Відродження Трускавця». Я вважаю себе дуже скромною і надто порядною людиною, щоб опускатися до обливання брудом людей, яких я особисто поважаю (як у прикладі з журналістами Ольгою Куц чи Тетяною Татомир), незважаючи на те, що мої погляди багато в чому не збігаються з їхніми.

У Трускавці людей з прізвищем Ключак є менше десятка, в телефонному довіднику жодного, а зі списку виборців я виписав усіх Ключаків і з більшістю з них розмовляв. Що цікаво, ніхто з них не називається Володимир, мої подвійні тезки є в Дрогобичі, вони такою фігнею, як коментарі до трускавецьких подій, не страждають. Хотілося, щоб окремі не дуже юні партизани, які вважають себе сильними та потужними борцями за справедливість у Трускавці, не боялися підписуватися своїм прізвищем. Або принаймні не використовували чуже. Не хотілося б вдаватися до так званих ударів нижче пояса, хоча б того самого застосування проклять та здійснення не дуже хороших речей, тим більше, що направду не бажаю нікому жодного зла, але реагувати буду. Буду, якщо такі неподобства не припиняться. Знаю, що мене недолюблюють власне через те, що я гостро та оперативно реагую на все, що стосується моєї персони чи моїх честі, іміджу, позитивного образу, але не може інакше, я звик жити і діяти справедливо та за законами природи, серед якої я зростав і дитям якої себе вважаю.

Так що наступного разу, шановний пане Безликий, так і підписуйтеся, що ви ніхто і звати вас ніяк, а не використовуйте мої особисті ініціали чи прізвище. А то буде вам направду дуже зле, коли ні з того ні з сього у вас розпочнуться проблеми по всіх напрямках – з грошима, здоров’ям, сім’єю, дітьми, сном, друзями. Краще ніж образити чесну людину такими підставами, підіть до священика, посповідайтеся у скоєному і покайтеся – і проститься вам. Бо кожен сам торує свій шлях, якщо це є згідно з Промислом Божим. Так що нехай пан Безликий і Безіменний має і фейс, і нейм, і намба, нехай пише під своїм поганялом, чи справжнім прізвищем, або краще хай взагалі не пише і займеться якоюсь корисною справою. А то можна спрогнозувати, що така діяльність до добра не доведе, а ми ж бажаємо добра всім, навіть тим, хто невідомо чому проголосив себе нашим ворогом.

Володимир Ключак

Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».

 

 
НОВИНИ  СТАТТІ Інтервю Репортаж ПДМ Архів 2008 Архів 2009 Вітання ФОТО Старий Трускавець Сучасне місто ОГОЛОШЕНЯ КОНТАКТИ Старий сайт Форум_ТВ
 
Lemky.com Каталог сайтів України