Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 23 (146) від 26 березня 2010 р.
Новини Трускавця та регіону
Загальноміська Хресна Дорога
Сьогодні, в п’ятницю, 26 березня, у Трускавці відбудеться загальноміська Хресна Дорога. Ініціаторами цього заходу, який стає традиційним в кінці Великого Посту, виступили греко-католицькі парафії міста. Початок – о 18.00.
Мисливці Трускавця мають голову
В четвер, 25 березня, в актовому залі санаторію «Карпати» відбулися звітно-виборні збори Трускавецького низового колективу Дрогобицького районного товариства мисливців і рибалок «Лісівник». В порядку денному було 7 питань. Звіт про виконану роботу за 5 років зробив голова трускавецьких мисливців і рибалок Олександр Ковальчук. Найактивнішими мисливцями, які завжди відгукуються на потреби, він назвав Мацька, Кречківського, Дубкова, Масейка, Болюка та ряд інших (близько 15 осіб), а також окремі підприємства. Трускавецькі мисливці, а їх з 58 по списку на зборах було 41, обговорили діяльність товариства за цей період, роботу Олександра Ковальчука визнано задовільною. Після цього перейшли до обрання нового голови колективу. Три претенденти (Василь Мацько, Олександр Ковальчук та Михайло Білас) розповіли про своє бачення подальшого розвитку товариства мисливців у Трускавці. Відкритим голосуванням мисливці обрали на 5 років нового голову (25 голосів з 41 присутніх у залі), ним став Василь Мацько.
Обрали мисливці і делегатів на конференцію дрогобицької районної ради «Лісівника», яка відбудеться у жовтні, ними стали Мацько, Шивко, Луговий, Грицак, Яковлєв, Ткаченко (1 делегат від 10 членів товариства). На конференції обиратимуть нового голову районного відділу товариства, повідомив теперішній голова Богдан Сушириба.
Звітно-виборні збори тривали майже 2 години, в пункті 7 порядку денного «Різне» мисливці обговорили потребу більш активної участі мисливців у піклуванні про ліс та озеро Уличнянка, недопущення відвідування лісу з собаками в весняно-літній період, проблему будівництва вольєра, який необхідно за літо спорудити, незважаючи на коштовність цього проекту, боротьбу з браконьєрством, засадження топінамбуром території на Іваниках, де було викопано труби і земля є розпушена, встановлення солонців та годівниць для звірів та ряд інших поточних моментів.
Мінеральних вод Трускавця вистачить на всіх
На нижньому бюветі протягом одного дня споживається близько 7 м. куб. Нафтусі, 3 м. куб. Марії, 1 м. куб. Броніслави і 0,5 м. куб. Софії, повідомляє газета «Трускавецькурорт» з посиланням на спеціалістів ГГРЕС (підрозділ – станція приготування мінеральних вод). На верхньому бюветі мінеральних вод використовується значно менше, оскільки там менше споживачів. Нагадаємо, що трускавецькі мінеральні води лікують більшість урологічних недуг та такі хвороби шлунково-кишкового тракту як гастрити, ентероколіти, виразкова хвороба, коліти та інші. Вживання лікувальних вод повинно проходити за призначенням лікаря та під його контролем.
Проти підприємств Борислава порушено дві кримінальні справи
Як повідомив прокурор Борислава Володимир Павич (певний час він був і прокурором Трускавця), в 2010 році вже порушено 2 кримінальні справи за фактами заборгованості по заробітній платні на бориславських підприємствах ВАТ «Бориславреммонтаж» (заборгованість – 386,7 тис. грн.) і ДП БУ-48 ВАТ «Прикарптабуд» (заборгованість – 302 тис. грн.). Перевріка другого підприємства показала, що службові особи не виплатили людям належні їм гроші умисно та безпідставно. Окрім того, порушено кримінальну справу щодо посадових осіб ТзОВ «Сахара Еко-ойл», на даний час проводиться і перевірка дотримання трудового законодавства ЗАТ «Діброва» (заборгованість – 102,1 тис. грн.).
А за 2009 рік прокуратура Борислава подала в суд 76 позовів щодо примусового стягнення зарплати – працівника реально виплачено 137 742 грн. заборгованості. І все ж заборгованість по зарплаті в Бориславі зростає, якщо станом на 1 січня 2009 вона становила 1843,5 тис. грн., то на 1 січня 2010 року вона склала 2844,0 грн., інформує газета «Нафтовик Борислава».
Між Опакою та Залокотем збудують капличку
На горі Кобила між селами Опака та Залокоть Дрогобицького району, де під час І світової війни пройшов бій між Українськими січовими стрільцями та московською армією, постане капличка, інформує газета «Нафтовик Борислава». Кошти збирають з ініціативи залокотьчанина Василя Химина, вже зібрано біля 3 тисяч гривень. Кожен, хто бажає внести свою лепту в спорудження каплички, нехай звертається в Бориславі до Степана Сокола в годинникову майстерню, що на площі Івана Франка (з 10 до 17 години крім вихідних).
Три професійні свята протягом тижня
Цього тижня у Трускавці свої професійні свята відсвяткували працівники водоканалу (День працівників водного господарства т Всесвітній день води і водних ресурсів припав на понеділок, таким чином водоканал святкував від Дня комунальника в четвер аж до понеділка), працівники культури (відділ очолює п. Світлана Ковальчин, свято припало на вівторок) та наші співробітники Служби Безпеки України (відсвяткували в четвер). Есбеушників привітав і міський голова Лев Грицак, через це, з його слів, він і запізнився трохи на збори мисливців.
Власна інформація
У Дрогобичі вшанували пам’ять В’ячеслава Чорновола
25 березня у Дрогобичі біля пам’ятника В’ячеславові Чорноволу відбулося вшанування 11-річниці його трагічної загибелі. Перед присутніми виступив заступник міського голови з гуманітарних питань Богдан Пристай, секретар міської ради Алла Гладун, голова Дрогобицької міськрайонної організації Народного Руху України Ростислав Стецівка, його заступник Роман Курчик, депутат міської ради Віра Байса. До пам’ятника цього визначного патріота, борця за Україну були покладені вінки від влади, політичних партій та громадських організацій.
Нагадаємо, пам’ятник В. Чорноволові у Дрогобичі відкрили минулого року на початку квітня. Він розміщений перед бібліотекою, яка теж носить ім’я В. Чорновола.
У Дрогобичі розпочався І-ий Всеукраїнський турнір з баскетболу «Весна Прикарпаття»
25 березня у Дрогобичі на стадіоні ДЮСШ розпочався І-ий Всеукраїнський турнір з баскетболу серед дітей 1997-98 р.н. «Весна Прикарпаття». Як повідомив начальник відділу фізичної культури та спорту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Василь Карпин, участь у турнірі беруть дві дрогобицькі команди, а також команди баскетболістів з Полтави, Ужгорода, Чернівців та Хмельницького. Турнір триватиме три дні.
Учениця ЗОШ № 2 Оксана Захарія вдруге перемогла на Всеукраїнській олімпіаді з німецької мови
Як повідомив начальник відділу освіти виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Петро Сушко, дрогобичанка Оксана Захарія стала переможницею Всеукраїнської олімпіади з німецької мови. До речі, дівчина уже вдруге перемогла у цій олімпіаді. Оксана Захарія навчається в 11 класі ЗОШ № 2, володіє блискучими знаннями німецької мови.
Іван Тихий
Лепта в розбудову храму
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Трускавці (УГКЦ) на чолі з настоятелем храму о. Володимиром Боднарчуком спільно з Почесним головою Благодійного фонду „Трускавчани” Євгеном Юником організовують акцію "Ваш камінець у розбудові храму Покрови Пресвятої Богородиці”. Головною метою акції є збір коштів на розбудову храму Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж Великодніх свят можна буде придбати символічний камінець номіналом 20, 50, 100, 200, 500 або 1000 грн., на якому буде зазначене ім’я жертводавця чи родини, який нагадуватиме про жест благодійності, зроблений в їхньому імені для розбудови храму Покрови Пресвятої Богородиці. З однієї сторони символічний камінець вказуватиму на важливу подію в особистому житті людини, а з іншої – підкреслить її вагомий внесок у розбудову храму. Імена жертводавців постійно згадуватимуться у молитвах на щонедільних Літургіях, а по завершенні акції встановиться мармурова плита, на якій будуть викарбувані ім’я та прізвища усіх жертводавців. Таким чином кожен, хто придбає такий камінець, зможе долучитися до акції, безпосередньо внісши свою маленьку лепту у розбудову храму.
Будуть гаївки
Парохи греко-католицьких церков м. Трускавця за підтримки Почесного голови Благодійного фонду «Трускавчани» Євгена Юника організовують Великодні гаївки за участю гурту автентичного співу «Коралі» (м. Львів). На усіх присутніх чекає прекрасна нагода навчитись співати та водити гаївки, а також вивчити нескладні для виконання, але надзвичайно цікаві в образно - емоційному плані, старовинні танці. Кожен отримає чудову нагоду доторкнутись до живих традицій рідного краю, сповнитися творчою енергією та Божим благословенням.
Метою проведення гаївок є ознайомлення дітей та молоді з Великодніми традиціями, поширення їх серед громадськості, збереження та продовження традиції водіння гаївок, відродження українських традицій і автентичної культури, показ їхньої важливості. Пройдуть гаївки за таким графіком: 4 квітня – 14:00 (церква св. Миколая), 4 квітня – 17:00 (церква Покрови Пресвятої Богородиці), 5 квітня – 13:00 (церква св. прор. Іллі).
Прес-служба БФ «Трускавчани»
Не все так погано у нашому домі
Опоненти чинної міської влади не так давно любили повторювати: «От, мовляв, згине сніг, розпочнеться весна і всі болячки вилізуть, побачимо стан доріг, побачимо фатальний стан господарки, бруд, нечистоти, непорядок». Дивно, що про щось подібне взагалі могла йти мова, але може воно й на краще – прийшла весна, сніг згинув досить швидко, вулиці сухі, всюди прибирається, все йде нормальним, закономірним ходом – місто готується до Великодня. Проблеми завжди були, є і будуть, від них нікуди не подінешся, та й життя було б нецікавим, якби не треба їх вирішувати. На щастя, Трускавець і близько не має тих багатьох проблем, з якими доводиться стикатися багатьом подібним містам. Як на мене, то зараз у місті є одна велика глобальна проблема – де знайти кошти та як їх правильно розподілити при майбутньому формуванні бюджету розвитку. Але нехай мене про це голова не болить, в місті є голова і депутати, є безліч спеціалістів, значна частина з яких є дійсно кваліфікованими посадовцями, то ж нехай вони і вирішують такі питання.
Я ж взагалі то хотів розпочати з іншого – як сприймається наше місто зі сторони. Отже, до честі трускавецької влади і громади, основна маса тих, хто тепер перебуває у Трускавці на лікуванні чи відпочинку, в цілому задоволені своїми умовами. Так, водопостачання недостатнє, але все ж воно краще, ніж було рік, два чи п’ять років тому. Вулиці та тротуари поступово звільняються від бруду – роботу двірників та і комунальників в цілому варто все таки оцінити. Реально критикувати завжди легше, ніж самому робити таку роботу, результат якої на другий день вже не видно. Чи задумуємося, коли йдемо зранку до праці і дивимося на нелегку роботу двірників, що вони стараються і для нас? І що чужу працю треба шанувати, бо і нашу можуть не пошанувати? Звичайно що ми не візьмемо в руки шуфлю, віник чи лопату, але ми можемо принаймні цілитися, викидаючи банку від пива чи енергетичних напоїв, недокурок чи обгортку від чіпсів чи цукерків.
Майже кожного тижня на прийом до мера приходять по 10 – 20 – 30 осіб, які мають проблеми. Це погано? Ні, так це ж дуже добре. Бо люди не мовчать, вони шукають виходу із ситуації, яка для них складається не завжди найкращим чином. І хоча не завжди все можна вирішити, але проблема не замовчується, не ховається під сукно. Відносно демократії, то не побоюся звинувачень у лицемірстві і скажу, що в Трускавці громадські організації все таки контролюють владу, зокрема владу виконавчу, значно сильніше, ніж по Україні в цілому. Та і Львів може сховатися, наш славний обласний центр вустами мера Садового при зустрічі з Колєсніковим показав всю «висоту духу». Це так, до слова. В Трускавці ж громадяни, мешканці звертаються не лише в міську раду, в різні відділи, але і до депутатів, політичних сил, громадських організацій. Різні проблеми, які виникають чи то по вулицях, чи то по мікрорайонах, чи то по місту в цілому, як і проблеми «малої людини», обговорюються та представляються на розгляд громади і благодійними фондами «Трускавчани», «Відродження Трускавця», «Лінія життя», і громадськими організаціями «Рада міста», «Трускавець-2012», іншими, і окремими депутатами, серед яких направду активними є досить багато, хоча і не всі. Люди звертаються і в громадські приймальні – для прикладу, в 2008 – 2009 роках до приймальні партії «Батьківщина» в Трускавці звернулося людей напевно не менше, ніж до офіційної влади. І всі ці факти доводять, що поступово Трускавець стає взірцем демократичного суспільства в окремо взятій самоврядній одиниці, що на наш курорт можна рівнятися, запозичуючи позитиви. Хоча саме це інколи так бісить окремих наших сусідів, які віддано служать українській національній тварині.
Не варто грішити проти істини і замовчувати наші проблеми – їх треба вирішувати. Але без гіперболізації, без пересмикування фактів, без шарпанини в той чи інший бік (в залежності що, кому і як вигідно). Спільна праця на благо міста влади і опозиції можлива, із залученням простих мешканців і з врахуванням їхніх інтересів, звичайно ж. Робота в спокійній обстановці дасть значно більше плодів вже сьогодні, ніж обливання одні одних брудом на очах в ошелешених громадян, які інколи і близько не розуміють, про що йдеться на шпальтах газет Трускавця в період загострення інформаційних воєн.
«Мир і спокій цьому дому, тут немає місця злому». Ці слова з вертепу не втрачають актуальності ні в Великий Піст, ні після Великодня, ні в будь-який інший час життя. Проте часто руку, яку хтось подає для примирення, бояться потиснути, а в очі, сповнені добра та віри в людську доброту, намагаються плюнути чи і взагалі зробити так, щоб вони закрилися навіки. Так-так, в нашому Трускавці теж.
Трускавець готується до Великодніх свят. Святковий настрій вже витає в повітрі. Свято Пасхи означає зміну, буквально «перехід», перехід від рабського життя в Єгипті до життя вільного, від життя старого, заскорузлого, до оновленого життя і погляду на нього, на себе, на ближніх, на свої стосунки з ними. Місто, в якому ми живемо, завдяки особливому статусу курорту просто зобов’язано доброзичливо ставитися до приїжджих. Хотілося, щоб доброзичливе ставлення було і в середовищі політиків, громадян, багатих і бідних, скромних і не дуже – доброзичливе ставлення одних до інших. І не варто бачити в очах у ближнього (спеціально не хочу вживати слова «ворог» чи «опонент») скалку, треба радіти, що в твоїх очах нема колоди. Не все так погано у нашому домі, браття. Тож не наговорюймо на нього та не видумуймо собі проблем штучних, а припинімо всілякі чвари. Адже ubi concordia, ibi victoria (Де згода, там і перемога).
Володимир Ключак
Файне село Ямельниця
Коли чуємо про Тернопіль, на рівні підсвідомості автоматично виникає асоціація «файне місто» завдяки популярній пісні братів Гадюкіних. Цілком можливо, що колись і про село Ямельниця, яке знаходиться в якихось двох десятках кілометрів від Трускавця, виникатимуть асоціації типу «файне село». В принципі той, хто хоча б один раз побував в цьому мальовничому куточку, і не сумнівається в тому, що село «файне», але річ в тому, що багатьом не доводилося побувати там. А шкода.
Нещодавно створений сайт «Файне село Ямельниця» на http://yamelnicya.com є проектом вихідців з Ямельниці, тих, хто не забуває своє коріння, своїх предків і хто не перестає любити рідний край, починаючи від малої Батьківщини. Як на село, яке на даний час налічує менше півтисячі осіб, сайт просто досконалий, але повторюся – робили його мешканці Трускавця, де ямельничан хоча й менше, ніж вихідців з Орова, але все-таки досить для того, щоб могла діяти «ямельницька діаспора». Велика кількість уродженців Ямельниці проживає і в Дрогобичі, Бориславі, Стебнику, Стрию, Львові, є наші і за кордоном, зокрема в Чехії. Чому кажу «наші»? Та тому, що теж маю таке щастя народитися саме в Ямельниці, там і пройшли мої дитинство та юність, там, в не дуже лагідних, а можна сказати і суворих умовах вироблялися характер та світогляд. Притаманною рисою всіх ямельничан є працелюбність, відповідальність, наполегливість в досягненні мети, щирість та чесність, по цьому їх легко пізнати в світі.
Сайт «Файне село Ямельниця» містить історичну довідку про село, легенди та бувальщини, які перед тим публікувалися в газеті «POST-Поступ» та на нашому віснику, титульна сторінка містить офіційні дані про село та вірш про рідне село, з любов’ю написаний одним з ямельничан. Проте для більшості трускавчан, а також тих, хто цікавиться туризмом та екстримом, цікавою буде розділ «Скали». Справжні поціновувачі дикого туризму, скелелазіння (навіть можна сказати альпінізму), не зіпсутої цивілізацією дикої природи вже знають про це село в глибині гір. Із Трускавця і колись, і тепер піші екскурсії на ямельницькі скелі – одні з найпопулярніших для учнів шкіл, саме про такі походи вони згадують через 20 – 30 – 40 років після закінчення школи. Свої тренування та вишколи в Ямельниці біля скель проходять і пластуни, і члени патріотичного товариства «Спадщина», всі, хто хоче відпочити та набратися сил на дикій природі, від матінки-землі.
Сайт про Ямельницю знаходиться ще в стадії наповнення, в майбутньому планується розмістити на ньому і багато фото з краєвидами, цікавими місцями та цікавими людьми, скелями. А тим часом пропонуємо вам ознайомитися з уривком тексту «Скелі в Ямельниці» із сайту http://yamelnicya.com Можливо, вам теж захочеться відвідати цей райський куточок – Ямельницю.
1. Скелі на Ровені. Ровінь є центральною частиною села Ямельниці, де розміщені сільська рада, школа, пошта, медичний пункт, клуб, церква та всі три торгівельні заклади. Недалеко від сільської ради знаходиться єдиний більший на Ровені камінь – Ксьондзів Камінь. Висота його порівняно невелика – орієнтовно 6 – 7 м, знаходиться він зразу за мостом навпроти колишньої резиденції священика, де тепер розміщені пошта та медпункт. Проте навряд чи це має якийсь стосунок до назви каменя, адже резиденція була збудована лише в ХХ столітті, а назва каменя існувала значно давніше. Цілком можливо, що камінь розміщувався на грунті, який колись належав церкві і від цього пішла ця назва. Окрім Ксьондзового Каменя на Ровені є ще невеликі скелі, які навіть не отримали окремої назви, знаходяться вони обабіч стежки з Ровені на Тису і від того дехто їх називає Каміння на Тисі, один з них, плоский камінь, має назву Теклина Верета.
2. Скелі на Тисі. Тиса є одним з найкращих оглядових майданчиків, з якого видно майже всю без винятку територію села. Особливістю Тиси є те, що з цієї частини села можна побачити навіть найстарішу частину села Матьхову, яка більше не проглядається так добре з жодного місця. В цій частині села проживає найменша кількість мешканців, головно через брак води, потрібної для приготування їжі, для худоби та для побутових потреб. На Тисі є кілька Каменів, один з них через свою легку доступність є місцем для забав місцевого люду. Більші чи менші скали можна побачити по дорозі з Тиси на село Підгородці, один з них – Чорний Камінь, який має серед місцевих жителів недобру славу.
3. Скелі в Бичковій. В цій частині села, назву якої виводять від того, що колись там різали биків (хоча жодних фактів правдивості цієї версії немає), скель є чи не найбільше і саме тут знаходяться найбільш недоступні з них. Вже від церкви та цвинтаря, які знаходяться на межі між Ровінню та Бичковою, можна побачити величні бичківські скали в лісі Сигла, які теж інколи називають Камені Сигли, хоча кожен з них має свою назву. Висотою своєю вони перевершують навіть старі смереки, їхні схили покриті ягідником (так звані афини, які в селі називають «сині ягоди», або ж «чорні ягоди») та кущами. Найвищі камені, які проглядаються з села – це Шиятий, Острий, Високий (чи Великий) та Циганський. Зразу ж варто зауважити, що скель із назвою «Шиятий» в Ямельниці є кілька – не лише в Бичкові, але і в Нижньому Кінці та Підділом каміння, які мають вигляд велетня із кам’яною головою (розміщеній на «шиї»), носять цю назву. Видряпуючись на ці скелі, варто пам’ятати, що інколи спуск із них становить значно більшу проблему, ніж здобуття «голови». Бичківські скелі знаходяться порівняно недалеко від потічка, обрамлені вони густою рослинністю і прикметним запахом біля цих скель є запах сирості, чого практично немає біля інших скель села. Проте найбільшими, найзагадковішими та найдужче віддаленими від села є камені, об’єднані в цілий скельний комплекс під назвою «Юшкова Яма». Адміністративно ці камені знаходяться на території села Підгородці, проте абсолютна більшість туристів добираються до цього без перебільшення чуда природи саме через Бичкову (проходять через всю Бичкову аж на Плай і потім ще потрібно йти біля 20 – 30 хвилин). До речі, багато місцевих людей з інших кінців села не може показати дорогу тільки до цих скель (на інші знають добре), найкраще дорогу туди знають лише жителі Бичкової. Описувати Юшкову Яму не має сенсу, там потрібно побувати.
4. Скелі Підділом. Кінець села в напрямку до Орова має назву Підділ, назва походить від того, що гора, яка розділяє Ямельницю та Орів, називається Ділом. В даному кінці кількість мікро топонімів є чи не найбільшою. Підділ та Матьхову розділяє невеликий пагорб, який у Матьхові називають просто Горби, а Підділом Матьхівські Горби. Підділом знаходяться камені, в основному заховані в густому лісі, як от Івахів Камінь та інші. Першими підділянськими каміннями, які зустріне подорожний, є Шиятий Камінь (цікаво, що позаду нього є невеличкий камінь теж у формі «голови» (ніби запасної до тієї, яка є на «шиї» велетня) та камінь у Стіні. Останній на відміну від інших підділянських каменів є майже зовсім не покритий рослинністю (тільки біля підніжжя), досить стрімкий і без навичок альпінізму вибратися на нього майже неможливо. Неподалік від каменя у Стіні по дорозі на Івахів є невеличка мальовнича кам`яна печера, яку інколи важко помітити через зарості кущів. Вона може бути прихистком від дощу для групи з кількох осіб, тим більше, що є в ній «вікна», створені самою природою. Йдучи вгору з Підділа на Матьхову, натрапляємо на Кикошів Камінь.
5. Скелі в Матьховій. Кикошів Камінь в минулому міг бути єдиним величезним каменем-пісковиком, розколеним протягом певного часу на кілька частин. Доказом цього є факт розколу одного з кикошівських каменів на дві частини під час однієї з великих повеней 90-х рр. ХХ ст. Висотою понад 15 метрів Кикошів Камінь умовно можна поділити на два «поверхи» - перший з них є легко доступний, на нього ведуть стежки збирачів ягід, зате на другий вилізти вже не так легко. Неподалік від цього скельного комплексу знаходяться менші брили каміння. Від Матьхової в напрямках Орова, Стинави та Вишнього Синевіцька (так в селі називають селище Верхнє Синєвиднє) – густий ліс, який можна б навіть назвати пралісом. З глибини віків до нас прийшли легенди про місцевість Заглухів на межі Ямельниці, Орова, В. Синевідська, де навіть в полудне страшніше, ніж в інших місцях у північ, де велетенські дерева падають самі по собі, де є змії небаченої довжини та товщини, а перед людиною може постати велетень. Проте в цьому лісі кількість скель є незначною, ці шляхи туристів не приваблюють.
6. Скелі в Нижньому Кінці. Нижній Кінець є найнижче розташованою (над рівнем моря) частиною села, через нього веде дорога, яка сполучає Ямельницю зі світом, вона в селі найкращої якості, оскільки покрита твердим покриттям. До села курсує автобус «Стрий – Ямельниця» і вже з його вікон можна побачити камінь, званий «Під Черенинов», який немов нависає над дорогою. Проте головною цікавинкою Нижнього Кінця є так званий «Пищик» - скельний комплекс, розміщений на півдні Нижнього Кінця. Ці скелі є найпопулярнішими серед туристів і найбільш відвідуваними, адже потрапити на них можна навіть не побувавши в Ямельниці як населеному пункті. 2 км дороги з Ямельничок (зупинка на дорозі «Верхнє Синьовиднє – Урич») – і ви вже в «Пищику». Неподалік від нього в давнину проходила так звана «цісарська дорога» - дорога, яка сполучала Ямельницю безпосередньо з Верхнім Синевідськом, оминаючи Крушельницю та Корчин, пов’язано це було з недоцільністю будівництва мостів через примхливу річку Стрий, яка себе під час повені вміє показати не з найкращої сторони. Скелі в Пищику місцеві дослідники пов`язують з можливістю існування на цих землях дохристиянського язичницького капища, про те, що на цих теренах в давнину жили люди, доводять результати археологічних розкопок, проведених під керівництвом вчителя історії школи в с. Підгородці (згодом керівника музею «Тустань» в Уричі) Романа Щура, проте це тема зовсім іншого дослідження.
А на закінчення хочеться ще розповісти про одне виняткове місце в Ямельниці – острівець (або трикутник) кохання. Пари, які спільно проведуть час на цьому місці неподалік від так званої Цісарської дороги, єднаються не на рік чи два – на все життя. Перевірити, чи відповідає це істині, можете і ви.
Володимир Ключак
Гумор
Щороку навесні переводять годинник на годину вперед. І щороку цим всі незадоволені. Але так просто всіх порадувати! Досить почати переводити годинник не в ніч з суботи на неділю, а в середині робочого дня в п’ятницю!
***
- Хочу говорити з директором!
- Директора немає.
- Але ж я хвилину тому бачив його у вікні?
- Він вас теж бачив.
***
Донька до матері:
- Знаєш, мамо, всі мужчини однакові.
- Ти маєш рацію, але не потрібно це щодня перевіряти.
***
- Лікарю, щоб позбутися цієї хвороби, я готовий продати душу дияволові!
- Ну, голубе, навіщо такі тяжкі думки? Ми допоможемо вам безплатно, і ви спокійно віддасте її Богу.
***
- Лікарю, а правда, що мене завтра студент оперуватиме?
- Правда. та ви не хвилюйтеся. раптом що, то ми йому двійку поставимо.
***
Чоловік поділився відкриттям з дружиною: Виявляється, праця - жіночого роду, а відпочинок - чоловічого!
***
Жінка - це така киця, що будь-якому чоловікові може влаштувати собаче життя!
***
Вдома розруха, голодні діти - матусі в кайф в Інтернеті сидіти.
***
Інтернет - як життя. Робити нема чого, а йти геть не хочеться.
***
Знайомий закінчив університет, почав заробляти гроші і одразу ж зробив відкриття, що заробляти гроші він міг почати шість років тому!
***
«Зайвих грошей не буває», — думає людина. І держава її підтримує: «Зайвих грошей не повинно бути!»
***
Одиниця інтелекту - ціонер. 1 мЦ - міліціонер.
***
Якщо у вас у мікрорайоні поклали новий асфальт, пофарбували всі будинки, відремонтували дахи й поставили нові паркани, а ніхто так і не приїхав, значить, ви — в Німеччині.
***
Сьогодні Путін "мав" по телефону Януковича, коли той "мав" телефонну розмову з Путіним.
***
Крапля нікотину вбиває кобилу, а крапля Табачника - освіту.
***
Табачник так любить Україну, що оженився на бабі Парасці і переїхав жити до Тернополя.
***
Табачник-міністр і Табачник-політик - це не одне й те саме. На виконання закону про держслужбовців Табачник - міністр навчить Азарова української, а як політик пояснить йому, що такої мови не існує.
***
У заліковках - гроші,
В книжках - маячня.
Така, мої хороші,
Освітня табачня...
***
Азаров дав перше завдання Шуфричу. Яке? Нестор має відповідати головою, щоб весняною повінню не змило нову коаліцію.
***
Янукович дає Азарову місяць для прийняття бюджету-2010. "А якщо не встигну?"- питає Азаров. Тоді за 2 дні українську вивчиш.
***
Тимошенко запитують: Азаров поскаржився, що ви йому залишили поламаний автомобіль прем’єра. Так, на жаль, більше нічого зламати не встигла.
***
"Не може бути такого, щоб кожен вшивий чиновник їздив на службовому автомобілі. Починати треба з себе", сказав Янукович і побіг в аптеку за дустовим милом (Це уривок з його виступу 19.03.2010).
***
"Ми стали жити краще", - сказав уряд. "Ми за вас раді", - подумав народ.
***
Савік Шустер обдзвонив усі морги й лікарні: Нестор Шуфрич не прийшов на «Шустер Live».
***
"Навіщо утворювати окремі зони, якщо вся Україна незабаром зоною стане" - сказала пані Акімова. Так для бюджету дешевше.
***
- Кому належить ідея з відродження вільних економічних зон?
- А тому, хто не байдужий до слів “воля” та “зона”!
***
З огляду на те, що являє собою наша армія і наші президенти, титул головнокомандувача необхідно переформулювати на говнокомандувача.
***
Наша демократія не розрахована на таку кількість народу.
***
Азаров дзвонить Колеснікову:
- Борис Вікторович, як у нас з підготовкою к Євро-2012?
- Хреново...
- Тільки без прикрас! Говори як є!
***
«British American Tobacco» серйозно занепокоєна антиТабачними настроями в Україні і звернулася до президента з проханням призначити на посаду міністра науки і освіти Кента (прізвище кента поки що не розгоошується).
***
Перша закордонна поїздка Президента.
В готелі заходить в ліфт, а хлопчик-ліфтер запитує:
-Down?
- Даун не даун, а в президенти вибився!
***
"Азарні ігри" – розповсюджене в 2010 році захоплення владоможців та грошовитих людей.
***
Чим думають наші державні діячі - це державна таємниця...
***
Пане президент! Якщо ви не можете підвищити зарплати і пенсії, будь ласка, зробіть контейнери для сміття нижчими, а то залазити незручно.
***
Всіх політиків можна розділити на дві категорії: 1. Ті, хто краде; 2. мертві.
***
Наш світ дивовижний. У флорі, фауні і в людському суспільстві найвільніше почуваються паразити.
***
Недаремно великих начальників називають птахами високого польоту. Краси їхньої не побачити, співу не почути, зате лайна дістається багатьом.
***
Президент України:
- Я підготував договір с Росією. Він розпочинається словами: "Хай Росія продасть Україні газ по дешевій ціні".
Президент Росії:
- Хороший договір, але його треба трішки змінити.
- Яким чином?
- В першім слові треба замінити букву "а" на букву "у".
Реклама
СПА-готель «П’ятий океан» запрошує гостей міста Трускавця зупинитися, відпочити, оздоровитися. На території комплексу функціонує СПА-центр «П’ятий океан» і ресторан «Мисливський рай». Елітність, професійність, конфіденційність та небагатолюдність гарантовано. Детальніша інформація – на сайті www.karpatypremium.com
Незалежне видання «ТРУСКАВЕЦЬКИЙ ВІСНИК». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир КЛЮЧАК. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: Email: anda_panda@ukr.net, тел. 097 38 36 112. Публікація в Інтернеті: на www.turportal.org.ua/visnyk «Інформаційний портал курорту Трускавець», окремі матеріали на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
