Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 25 (51) від 27 березня 2009 р.
Репортаж: Маніфестація правди
Шокуючі відкриття
25 березня 2009 року в автокатастрофі загинув В’ячеслав Чорновіл. Можна було б перелічувати його титули, розповідати біографію, але чи варто? Про нього знають всі. І навіть вороги могли його ненавидіти, боятися, але не могли не поважати...
Музей історії міста Трускавця (директор – п. Любов Константинова) в цей день провів вечір пам`яті. Спільно з Народним Домом (директор – п. Олена Соляник) та будинком учнівської творчості (директор – п. Бойко). Невеликий музейний зал не міг вмістити більше 50 – 60 учасників, переважно осіб старшого віку. Бо молоді дійсно було мало. Але варто було б прийти і послухати, бо враження – незабутні.
Для мене особисто багато з почутого було шоком. І парадокс в тому, що не про Чорновола, а про Трускавець. Інформація, яка звучала ніби побічно, хвилювала зал чи не найбільше, а окремі „присутні” „йорзали” на стільцях, не можучи дочекатись, коли ж той, хто говорить, врешті замовкне. Бо гострі слова, що п. Бурлаков – „не наша людина” і що це була помилка Чорновола з вуст п. Марії Поліщук, простої вчительки з с. Бистриця Дрогобицького району та друга дитинства Атени Пашко, слова бориславського „кунівця” та мера Борислава в 1990 – 1994 рр. п. Володимира Копися про партократку Олену Старун та її перешкоди в розвитку національно-визвольного руху в кінці 80 –х – початку 90-х рр. і потім нагородження її в 2000 році іконою Пречистої Матері Божої з рук єпископа Юліана Вороновського, розповіді про зраду Лавриновича, якому так довіряв Чорновіл, про Гриніва, про розкол РУХу на власне НРУ та УНП і кому це було вигідно тоді та вигідно тепер і багато чого іншого.
Знаковим було і те, хто був і кого не було. НРУ – так, в особі п. Орислави Хомик, депутата Львівської обласної ради, в особі рядових рухівців. УНП не прийшли, а може я всіх і не знаю... Зрештою, це особиста справа кожного, бо можна ходити напоказ, а можна жити як Чорновіл і це було б найкращим його вшануванням.
На вечорі були і представники трускавецької влади – секретар ТМР п. Наталія Пономаренко та начальник відділу культури ТМР п. Світлана Ковальчин.
Спогади, вірші, пісні...
Вечір пам`яті проходив під гаслом – словами Чорновола, які красувалися над виставкою світлин. „Дай, Боже, нам любити Україну понад усе – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши”. Ведучі (працівники музею) Галина Коваль та Ольга Борисович крок за кроком наближали постать Чорновола присутнім – через його біографію, через дії, слова, через його дух, який був незримо присутній в залі. Звучала задумлива музика, діти розказували вірші, люди ділилися спогадами – про буремні 80-ті, про співпрацю з В’ячеславом Максимовичем в обласній раді, про його відкритість та бажання допомогти в подоланні несправедливості, про похорон...
Емоційний виступ пані Марії Поліщук, з якого випливав ідеалізований український патріот, який відкривав вчителям української літератури Володимира Сосюру, який милувався красою нашого галицького краю і готовий був піти на розпяття заради Добра Українського Народу змінювався критичним виступом п. Володимира Копися з Борислава, який не погоджувався з Чорноволом стосовно націоналізму та довірливості, який своє помешкання в Бориславі зробив таким собі „Смольним” і зробив перший на Львівщині мітинг, який організовува людей на похорон в 1999, бо ні НРУ, ні УНП не мали бажання в Бориславі цим займатися.
Відомий далеко поза межами Трускавця лікар Мирон Бучацький, який мусив зайнятися політикою, щоб побачити на будівлі Верховної Ради український прапор та герб, поетична п. Орислава Хомик, в кожне слово якої вслухаєшся, немов в поетичні рядки Ліни Костенко, і разом з цим всім – згадка про ті ніби й недалекі часи ( а насправді пройшло вже 20 років), які для мене асоціюються з пізнім дитинством та ранньою юністю... А в Чорновола за плечима тоді вже були роки тюрем, членство в ПЕН-клубі, визнання в світі та ненависть партократів. А що ще його чекало – і 1991, коли не став президентом, і відмова бути „намісником” президента та робота в Верховній Раді, і трагічний березень 1999, коли так спішив не допустити розколу, але його лет був обірваний...
Лунають вірші Симоненка, виступає і місцева трускавецька поетеса, вірш, написаний 24 березня 2009 року в Трускавці зачитує поет з Херсона Валерій Кулик, виконують пісню Євген Конів та Борис Прохорчук, згодом для виконання другої пісні до них приєднується троє жіночих голосів. „Не даймо нації пропасти, ми ж українці, а не чиїсь раби...” – слова пісні падають в зал, немов пелюстки жовтих троянд – улюблених квітів В’ячеслава Максимовича.Людина-символ
Похорон В’ячеслава Чорновола був маніфестацією правди. Тодішня влада, незважаючи на всі зусилля, не змогла зупинити людський потік, який проривав міліцейські кордони, який ішов за своїм, народним та улюбленим, тим, якому та ж влада згодом дала „Героя України”. В нас так вміють – зневажати, вбити, а потім „нагородити” та зробити божка. Але Чорновіл не божок хоча б тому, що ще так багато його пам`ятають – недосконалого, зі своїми слабкостями, людини, яка попри все для всього світу була „голосом України”, „символом України”, „совістю та сумлінням України”. На похороні Пинзеник сказав, що „незамінних людей немає...” А Чорновола до сьогодні ніхто не зміг замінити... І він не зважав на слова „... яка перебудова? Вони відпустили лише для того, щоб подивитися, хто чим дихає, а потім буде катівня...” Бо він пройшов катівню, пройшов шлях, який був тернистий, немов вся Голгофа українського народу, пройшов до кінця і випив свою чашу до останньої крапелини...
Незрима присутність Чорновола за виданням „Український голос”, за „Час-Time”, його всюдисущість та непримиренна позиція по багатьох питаннях, а разом з тим – помилки по кадрових питаннях, незрозуміла довіра та майже дитяча наївність, яку багато хто не міг зрозуміти. В сотні великих українців йому теж знайшлося місце, його ім`ям називають вулиці, сквери, бібліотеки. В Трускавці маємо площу Чорновола, на вечорі пролунала пропозиція і бібліотеку назвати його іменем так, як це має місце в Дрогобичі, вшановуємо символ – східняка, який міг підняти зі сну нас, хвалених-перехвалених галичан.
Хоча Чорновіл помер 10 років тому, він продовжує крокувати нашими землями, продовжує залишатися совістю нації і чекає разом з нами всіма „.. Вашингтона з новим і праведним законом...” А чи дождемось ми цього Вашингтона? Чи може ним і був В’ячеслав Чорновіл, а ми дозволили його вбити, бо „нема пророків у своїй вітчизні”... Відповідь зависає, немов комп’ютер, бо наше сьогочасне суспільство і нагадує цей завислий комп, який так потребує перезавантаження...
Вшанування продовжили в бібліотеці
А вже наступного дня, в четвер, 26 березня Чорновола вшановували в центральній міській бібліотеці Трускавця. Тут теж не обійшлося без шоку для декого з присутніх, адже при виступі лікар Мирон Бучацький, спровокований окремими вигуками з залу та запитаннями, намалював сумну картину, яка може чекати Трускавець в найближчому майбутньому. Фраза „На підставних осіб забрали майно, шаленим темпом будують будинки, наших повиганяли, а набиратимуть своїх, щоб мати своїх 5 тисяч населення в Трускавці, а відтак і свого мера” була більш ніж прозорою. Бо всі зрозуміли, про яку структуру йде мова. Щодо самого Чорновола, то пан Бучацький сказав так стосовно політичної ситуації на даний момент: „...знову треба Чорновола В’ячеслава Максимовича, бо треба підняти тих людей, роз`яснити їм, що зараз мовчати не можна...” та „...в тому, що сталося, ми теж винні – часткою своєї інертності...”
А почалося вшанування пам`яті Великого Борця словами поетеси Стефанії Шумило. „Не стало Чорновола, в жалобі Україна, знамена з чорним крепом схилилися униз...” – зачитує вона свій вірш „Смертоносний КАМаз”, написаний в дорозі на похорон В’ячеслава, у виконанні бібліотечних працівників Віри Заяць та Галини Грицило немов розгортається Книга Життя політика, горить свіча як і годиться за християнським звичаєм, хоча кожен усвідомлює, що для Чорновола вона припинила своє горіння десятиліття тому...
Затамувавши подих слухають всі присутні члена Спілки політв’язнів та репресованих п. Марію Гурбу, яка поезію переплітає з гіркою прозою життя. Виступає і голова Спілки в Трускавці п. Наталія Мінько, презентуються книги Чорновола і про Чорновола, зокрема п’ять томів творів В’ячеслава Максимовича із запланованого 10-томного видання, яке здійснює видавництво „Смолоскип”.
Пройшов час, вшанував Чорновола Трускавець, вшанував Львів, Дрогобич, вшанувала вся Україна. Але чи такої шани він би хотів? Можливо, що і так, бо ця людина заслужила на нашу пошану і славу. Але окрім пошани і слави варто було б слова Чорновола закарбувати в своєму серці, а його любов до України, яка проявилася в конкретних справах, взяти до наслідування. Варто було б...
Володимир Ключак
Новини Трускавця та регіону
Проблеми трускавецької освіти
В п’ятницю, 27 березня, в прямому ефірі трускавецького радіо (о 14.00) взяли участь начальник відділу освіти п. Орест Лобик та голова постійної депутатської комісії з питань освіти, директор ЗСШ № 3 п. Галина Умнова. Головною проблемою міської освіти названо матеріально-технічне забезпечення шкіл. Багато років не закуповується нічого нового для кабінетів фізики, хімії, інших кабінетів. П. Лобик запевнив, що освітяни Трускавця не мають чого хвилюватися, адже і зарплата, і всі надбавки, передбачені чинним законодавством (за вислугу років, перевірку зошитів, класне керівництво, оздоровчі тощо) виплачуватимуться вчасно, кошти в бюджет закладено. З 2 млн. 600 тис. грн. на трускавецьку освіту більше 2 млн. припадає на заробітну плату працівникам.
З 6 млн. 120 тис. грн., закладених в бюджет розвитку міста Трускавця, більше 3,5 млн. піде на завершення будівництва басейну площею 1500 кв. м., інші підуть на завершення інших об’єктів (харчоблоки, спортивні зали). Басейн планується відкрити влітку 2009 року, до Дня міста, причиною затримки робіт по його облаштуванні є і використання новітніх технологій, і неритмічність фінансування, зростання цін на матеріали, зміна підрядника тощо.
Порушувалися питання і харчування в школах та дитсадках, яке названо найкращим в області, кадрові проблеми, зокрема в БУТ, питання конфлікту в ЗСШ № 1, зовнішнього оцінювання та інші проблемні справи. Проходив прямий ефір під гаслом „Вкладати кошти в освіту – це вкладати кошти в майбутнє”.
Наступної п’ятниці, 3 квітня, міське радіо проведе прямий ефір за участю головного лікаря міської лікарні п. Йосипа Свіжинського щодо питань охорони здоров`я, медицини.
Люди хочуть зустрічей з депутатами
Люди, обурені діями міської влади та варварським поводженням з громадою, хочуть висловитися на підтримку членів переслідуваної ГО „ВОЛЯ” та обговорити поточні проблеми міста. Одна з таких зустрічей відбудеться з мешканцями будинків 30, 34 та сусідніх з ними по вулиці Мазепи. На зустріч пообіцяв прийти і депутат ТМР від БЮТ Руслан крамар, якого мер на останній сесії обізвав „Фіделем Кастро”.
Грицаку мером допоміг стати суддя Зварич
Така версія останнім часом стала однією з тих, які гуляють містом щодо причин хвороби нашого мера. Кажуть, що саме за допомогою рішення адміністративного апеляційного суду у Львові мер зміг ним стати вдруге. Інші версії пов’язані з аморальністю, тому ми на них зупинятися не будемо.
Ще раз хочемо побажати Леву Ярославовичу швидкого одужання, адже люди знову мають намір прийти на сесію.
Обласна санстанція перевіряє Трускавецьку міську лікарню
16 чоловік з Львівської обласної СЕС здійснюють перевірку трускавецької лікарні, причому не „пішаки”, а „солідні” персони. Такої перевірки лікарня не мала давно.
Борислав відзначить 20-річчя Народного Руху України
5 квітня о 16.00 в Бориславі в палаці культури відбудуться урочисті збори до 20-річчя утворення Народного Руху. Ця організація стала однією з перших на Галичині, яка найактивніше включилася в процес національного відродженя
Центр виглядатиме по-людськи
Розпочинається реконструкція центральної площі Трускавця в курортному парку. Цілу осінь і зиму люди обходили сміття, болото, калюжі. І ось нарешті завезли будівельні матеріали, щоб привести площу до ладу. Планується, що на місці колишнього пам’ятника Лєніну в Трускавці стоятиме Пам’ятник Свободи.
Члени ГО „Воля” дають свідчення
12 березня зразу після зриву сесії мер подав кляузу на людей – мешканців Трускавця в прокуратуру. Оскільки оригінального тексту заяви в нас немає , то подаємо наше припущення, яким він міг би бути.
„Шановний Юрію Васильовичу! Доводжу до вашого відома інформацію про факти умисного перешкоджання роботи пленарного засідання двадцять шостої сесії Трускавецької міської ради, які відбулись 12 березня 2009 року при наступних обставинах. У приміщенні актового залу санаторію „Карпати” о 10.00 год. розпочалося пленарне засідання двадцять шостої сесії міської ради, у якому я був головуючим. Окрім депутатів міської ради, працівників виконавчого комітету, були присутні ... за їх словами, мешканці міста, близько 50 чоловік. Ці громадяни не були запрошені на засідання сесії і не проходили встановлену Регламентом ради реєстрацію.
В порядку оголошення депутатських звернень виступив депутат Р. Я. Крамар. Він зачитав звернення-протест Трускавецької міської організації „Воля” (копія додається) та повідомив, що члени цієї організації знаходяться в залі. Після цього без мого дозволу до мікрофона підбіг гр. О. Шоломіцький ... і почав висувати вимоги до депутатів міської ради та міського голови узаконення мешканцям міста автономного опалення, які вони самовільно встановили в своїх помешканнях, подачі гарячого водопостачання тощо. Присутні мешканці почали викрикувати з місця, ходити по залі, образливо висловлюватися у бік міського голови та депутатів: „злодійня”, „бандити”.
Пленарне засідання стало некерованим і я оголосив перерву ... згідно Регламенту Трускавецької міської ради. Оскільки після перерви у сесійному залі панувала атмосфера, що перешкоджала проведенню пленарного засідання, мешканці не розходилися, крики тривали, я оголосив цього дня засідання закритим.
Вважаю, що саме з ініціативи депутата Р. Крамар та за його сприяння вказаними громадянами було проведено з порушенням установленого порядку збори у приміщенні, де відбувалось засідання сесії ради.
За участю та головування цього ж таки депутата проводилось пікетування Трускавецької міської ради 10 лютого цього року, де висувались аналогічні вимоги в зверненні ГО „ВОЛЯ”.
Окремо зауважую, що за даними державного реєстратора у виконавчому комітеті Трускавецької міської ради Трускавецька міська організація „ВОЛЯ” не є легальною та введеною до ЄДРПОУ.
Враховуючи вищенаведене, прошу Вас дати належну правову оцінку діям членів ГО “ВОЛЯ” та депутата Трускавецької міської ради Р. Крамара.”
На даний час міліція „тягає” людей, які прийшли на сесію, бо таке їхнє право. І вони його зреалізували. Гоже це чи негоже? Негоже „капати” на представників громади, яка такого ж мера собі і вибрала. А щоб не бути причетними до цього скандалу та не стояти на будь-чиїй стороні, обмежимося лише кількома риторичними запитаннями в сторону нашого мера та членів ГО „Воля”:Які події відбувалися 72 роки тому на українських землях в СРСР?
Чи розумієте ви суть термінів „косуха”, „разводящий”, „опускати”, „хата”, „смотрящій”, „лєпіла”, „казьол”, „трамбон”, „параша”, „пагони”, „вєсло”, адже ці знання можуть пригодитися?
Хто такий Йосиф Джугашвілі та які були методи його керівництва?
В чому суть хвороби „параноя”?
Хто дбає про те, щоб в Трускавці в майбутньому збільшилася кількість політв’язнів та репресованих?
Ця цифра говорить сама за себе, це не запитання.
Власна інформація
За отримання 2,2 тис. доларів хабара затримано начальника Дрогобицької виправної колонії № 40
За отримання хабара в розмірі 2 200 доларів США затримано начальника Дрогобицької виправної колонії № 40. Арештованого конвоювали до Львова. За цим фактом правоохоронні органи ведуть розслідування. Хабар ніби-то було отримано за сприяння в оформленні документів на умовно-дострокове звільнення одного із засуджених.
Обласне КРУ перевірить використання бюджетних коштів у Дрогобичі
26 березня на сесії міської ради депутати висловили свою стурбованість неякісно проведеним ремонтом доріг, інших об’єктів. Зі слів депутата Богдана Звіра, роботи велися вкрай незадовільно, вкладені у дороги 12 мільйонів гривень не ліквідували у місті проблему бездоріжжя. «Асфальтне покриття зійшло разом зі снігом», – резюмував депутат.
Депутат Микола Летнянчин каже, що неякісно було проведено ремонт будинків – з відремонтованих торік фасадів будинків дощі вже змили фарбу, відвалюється штукатурка. Депутати також припускають, що на ремонтно-будівельні роботи були завищені ціни, кажуть, що 40 млн. грн.. бюджету розвитку використано нераціонально. У зв’язку з цим депутати Богдан Звір, Петро Старосольський вимагають провести незалежну аудиторську перевірку.
Разом з тим, депутат Роман Курчик засумнівався в об’єктивності аудиторських перевірок. «Їх проводять приватні аудиторські установи, – каже Роман Курчик. – Тому часто результати такі, які хоче побачити той, хто їх замовляє». Депутат вважає, що перевірку має провести Львівське обласне КРУ. Як повідомила секретар міської ради Алла Гладун, Львівське обласне КРУ вже у травні перевірить наскільки ефективним було витрачання бюджетних коштів у 2008 році.
У Дрогобичі вирахували «творця» несанкціонованого сміттєзвалища за документами, які знайшли на смітнику
У Дрогобичі на вулиці Гайдамацькій між ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» і ВАТ «Дрогобицька фарба» утворилося несанкціоноване сміттєзвалище. Про це сьогодні, 27 березня повідомив кореспондент ЗІКу з посланням на начальника відділу екології та благоустрою «Інспекція благоустрою» Надію Марущак.
З її слів, одного з порушників Правил благоустрою і утримання території Дрогобича вдалося встановити. Це – керівник регіонально-структурного підрозділу транспортної компанії САТ Микола Савшак. Не уклавши угоди з КП «Комбінат міського господарства» на вивезення твердих побутових відходів, він в такий спосіб вирішує сміттєву проблему підприємства. Інспекція благоустрою склала протокол про адміністративне правопорушення, який Микола Савшак підписав. Але при цьому додав пояснення, мовляв, фірма діє лише з початку року, а сміття вивозить на смітники, що на вул. Є. Коновальця.
«Та це не відповідає дійсності, – каже Надія Марущак, – бо на купі сміття – маса документів, адресованих керівникові підприємства САТ Миколі Савшаку. І, по-друге, за вивіз сміття необхідно платити гроші».
Тепер Миколі Савшаку доведеться давати пояснення міській адміністративній комісії, яка й розгляне питання щодо притягнення порушника до відповідальності відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У Дрогобичі скаженіють ціни
Згідно даних моніторингу, ціни на дрогобицькому ринку значно вищі, ніж на продовольчих ринках Львівської області. Про це 26 березня повідомив кореспондент ЗІКу з посиланням на головного держінспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області Надію Довженко.
З її слів, м’ясо яловичини дорожче на 0,92 грн. за кг, свинина – на 0,15 грн., сир кисломолочний – на 3,81 грн., масло вершкове – на 9,67 грн., крупа гречана на 1,04 грн., макаронні вироби – на 0,39 грн., олія – на 2,58 грн., цукор пісок – на 0,80 грн., сіль на 0,88 грн. На овочеву продукцію середні роздрібні ціни є вищими від 1,88 % до 25 %.
Протягом лютого на дрогобицькому ринку зросли середні роздрібні ціни на такі продукти як цукор – з 4,00 грн. до 5,00 грн. (або на 25 %) , сіль – з 2,66 грн. до 4,00 грн. (50,3 %), на олію – з 10,58 грн. до 11,37 грн. ( 7,5 %), крупу гречану з 4,50 грн. до 5,50 грн. (22,2 %), масло вершкове з 25 грн. до 29 грн. (16 %).
Зниження середніх роздрібних цін відбулось на яйця – з 6,50 грн. до 5,80 грн. за десяток або на 10,8 % , на молоко – на 11,2 % та на моркву, буряк, цибулю – від 10 % до 24%.
З 18 лютого відбулось зростання оптово-відпускних та роздрібних цін на масові сорти хліба, які випікає ВАТ «Дрогобицький хлібокомбінат». Так, ціна хліба «Сільський» вагою 0,7 кг підвищились на 20 коп. – з 2,50 грн. до 2,70 грн., на хліб «Карпатський» вагою 0,68 кг – на 15 коп. за буханку – з 2,30 грн. до 2,45 грн. Основною причиною подорожчання хліба є зростання ціни на газ природний, яка для підприємства з 1 січня 2009 року зросла з 1 519,50 грн. до 2 570,50 грн. (з ПДВ) за 1000 м куб. Незважаючи на це подорожчання, ціни на хліб на Львівщині нижчі, аніж середні по Україні.
Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 19.5.2008 р. № 453,0/5-08 встановлено граничну торговельну надбавку в розмірі 15 % до оптово-відпускної ціни виробника при реалізації основних споживчих товарів та запроваджено декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, сир, сметану масло вершкове, яйця, олію у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 %.
У Дрогобичі відзначать 19-річчя підняття над Ратушею Державного прапора
Секретар міської ради Дрогобича Алла Гладун підписала розпорядження «Про відзначення річниці підняття Державного Прапора над Ратушею», яким затверджено заходи, які мають відбутися 2 квітня у Дрогобичі. Зокрема, передбачено провести урочисте засідання сесії міської ради, на яку запрошено міських голів і депутатів міської ради 1-5 демократичних скликань, а також депутатів обласної ради, народних депутатів України, ветеранів національно-визвольних змагань, керівників підприємств, установ, лідерів партій і громадських організацій. У цей день у навчальних закладах відбудуться відкриті уроки та виховні години. Радіо «Франкова земля» транслюватиме радіопередачу з історії державної символіки.
Нагадаємо, Дрогобич є першим містом в Україні, де за рішенням сесії міської ради у 1990 році зі шпилю Ратуші було демонтовано тодішній червоно-синій прапор УРСР і вивішено синьо-жовте національне знамено.
У Дрогобичі «на гарячому» затримали наркодилера
З початку року в Дрогобицькому районі правоохоронці виявили майже півтора десятки злочинів, пов’язаних з обігом наркотиків. Днями затримали «на гарячому» ще одного наркодилера. Про це ЗІК повідомили у ВЗГ ГУ МВСУ у Львівській області. Під час огляду помешкання торговця наркотиками правоохоронці виявили позначені гроші, наркотичні засоби, та прекурсори – речовини, які використовуються для виготовлення наркотиків. Працівники міліції кажуть, що наркоторгівлею чоловік займався ще з серпня минулого року. За один куб ширки вторговував 40-50 гривень.
За словами, начальника Дрогобицького МРВ ГУ МВСУ у Львівській області Дениса Гусашвілі правоохоронці акцентують увагу на людях, які збувають наркотичні засоби. На сьогодні вже доведено 12 фактів збуту наркотичних засобів. Всі вони доведені оперативним шляхом.
Найпоширеніша наркотична сировина на Дрогобиччині – макова соломка. Сама вона не є наркотиком, проте використовується для виготовлення опію (так званої ширки). Зараз вся увага правоохоронців зосереджується в основному на наркодилерах – продавцях ширки. Сьогодні основне завдання міліціонерів – припинити поширення наркотиків саме на цій початковій ланці. За українським законодавством за незаконне виготовлення, зберігання та збут наркотичних засобів чекає покарання від трьох до восьми років позбавлення волі. Якщо ж це вже не перший такий злочин в біографії наркодилера, то за гратами можна провести і десять років.
У Дрогобичі розпочався Всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах
25 березня у Дрогобицькому музичному училищі ім. В. Барвінського відбулося відкриття II Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах імені Анатолія Онуфрієнка. Розпочався захід міжнародною науково-практичною конференцією «Народно-інструментальне мистецтво на зламі 20-21 століть». У конкурсі беруть участь музиканти з Криму Тернопільської , Вінницької, Луганської, Чернівецької, Дніпропетровської, Хмельницької та інших областей України.
Конкурс у Дрогобичі проводиться вдруге, перший відбувся у 2007 році. Триватиме він чотири дні, кожен з яких буде насичений оригінальними виступами конкурсантів.
www.zik.com.uaСистема пенсійного забезпечення в Україні. Історичний аспект.
Покращення рівня життя, добробуту, забезпечення у випадку інвалідності чи хвороби, а насамперед у старості були, є і будуть важливими для кожної людини.
В Середньовіччі соціальним забезпеченням немічних, хворих і старих людей займались члени сім’ї, а також установа, до якої належала особа (церква, цех, селянська громада, чернечий орден тощо). З бурхливим розвитком промисловості у другій половині ХІХ ст. соціальним забезпеченням поступово починає займатися держава. Вона впроваджує соціальне законодавство, що починає регулювати економічні відносини між роботодавцями та працівниками, вимагає соціальної охорони робітників і службовців на випадок хвороби, інвалідності, старості тощо.
Засновником системи державного соціального забезпечення вважається німецький канцлер Отто фон Бісмарк. Саме він уперше запровадив закони про медичне страхування, страхування на випадок інвалідності, страхування на випадок нещасного випадку та пенсію на старість.
Як же виглядає історія впровадження системи державного соціального забезпечення на українських землях, що перебували під владою різних держав?
Під владою Австрії
Перші закони щодо захисту робітників були впроваджені у 1854 році. Однак, вони відносились лише до гірничої промисловості, якої на українських землях практично не було. А у 1833 році були введені вже так звані промислові інспекторати, що передбачали заходи для захисту жінок та дітей. Законом 1887 року введено обов'язкове страхування робітників від нещасних випадків на роботі (внески сплачували працедавці), а з 1906 обов'язкове страхування службовців (пенсійне й інвалідне). Сільське населення й сільські робітники ніяким страхуванням не користувалися.
Під владою Російської Імперії
Російська Імперія у справі соціального забезпечення була відсталою країною. Лише в 1912 році створено фабричні каси хворих для обов'язкового страхування на випадок хвороби. На Україні ці каси були створені тільки на Донбасі і в деяких великих містах.
Під владою Польщі
На цих землях законом 1924 року поширено страхування від нешасних випадків, а законами 1927 та 1933 років прийнято пенсійне та інвалідне страхування службовців та робітників(також у разі безробіття).
Під владою Румунії
На українських землях під владою Румунії було чинне румунське соціальне законодавство з 1912 року. Лише 1933 року було видано уніфікаційний закон про соціальне забезпечення.
Під владою Чехословаччини
Найпрогресивнішим було соціальне законодавство в Чехословаччині. На Закарпатті до 1924 був чинний угорський закон 1907 року про обов'язкове страхування робітників від хвороби, інвалідності й на старість. В 1924 році введено уніфікаційний закон для всієї Чехословаччини. В 1929 році введено закон про пенсійне забезпечення для службовців.
В усіх цих державах, крім обов'язкового соціального забезпечення, існувало також необов'язкове забезпечення, яке надавали приватні товариства. Обов'язкове соціальне забезпечення ґрунтувалося на співдії застрахованих робітників і службовців у вигляді сплачування внесків визначеного законом розміру. У деяких випадках ці внески сплачували роботодавці (при страхуванні від хвороби і від нещасних випадків на роботі). У створенні фондів безробіття брала участь також держава у формі бюджетних дотацій.
Система соціального забезпечення під владою СРСР
В СРСР введено т. зв. державне соціальне забезпечення, яким займається фонд соціального забезпечення. Фонд формується з відрахувань із прибутків підприємств та організацій у встановленому законом розмірі та з дотацій з державного бюджету. З нього виплачуються допомоги для тимчасово непрацездатних робітників і службовців, вагітним жінкам, а також пенсії.
Існують такі види пенсій як пенсії на старість, інвалідність і в разі втрати годувальника (їх отримують непрацездатні члени родини, що були на утриманні померлого робітника, службовця, військового). Крім цього, є ще пенсії за вислугу років (їх отримують учителі, лікарі, ветеринари, агрономи, військові, робітники культури та ін. держ. службовці, які відслужили передбачену законом кількість років). Окремим видом пенсій є персональні пенсії, які призначаються за особливі заслуги перед режимом.
Соціального забезпечення людей, що працюють в колгоспі, до 1964 року не було. Передбачені колгоспними статутами допомогові каси колгоспів, як правило, не існували. Лише у 1964 році введено державну систему матеріального забезпечення селян: створено т. зв. централізований союзний фонд соціального забезпечення колгоспників, що формується з відрахувань із прибутків колгоспів. З цього фонду виплачують пенсії на старість, інвалідність і т. д. Ці пенсії були значно нижчими, ніж пенсії робітників і службовців.
Підготувала: Наталя Копичин, регіональний консультант м. Трускавець
Інформацію по НПФ «Покрова» можна отримати по безкоштовній гарячій лінії: 8 800 503 63 90, на сайті www.pokrova.in.ua. Свої запитання, відповіді на які Ви хочете отримати, надсилайте на адресу консультаційного центру в місті Трускавець: НПФ «Покрова», оф.117, вул.С.Бандери 19, м. Трускавець, 82200; e-mail: truskavets_nk@vseapf.com.ua
Тема номера: Християни чи язичники?
Радикальні християни, люди не від світу цього – такі слова давно вже не про нас. Всередині нашої Церкви з’явилась нова, дуже зручна релігія: феншуйно-забобонно-астрологічне християнство. Особливості та зацікавлення цієї категорії віруючих варіюються від віку та вподобань конкретного вірянина.
НОРМАЛЬНІ «ПАЦАНИ І ДІВЧОНКИ»
Олег, водій-далекобійник відчув на власній шкірі всі тяготи далекої дороги. Як побожний католик, він знає, що автомобіль має бути освячений, а про добру дорогу молитись треба до святого Христофора. Але Олег пішов ще далі: він обклеїв салон машини образками Ісуса, Марії та всіх святих разом з плакатами не повністю вдягнених (чи не повністю роздягнених) жінок. Тепер в будь-якій ситуації (залежно від потреби) є на чому спинити погляд і до кого звернутися. На слизькій трасі можна з молитвою благально піднести очі до іконки, а щоб не заснути у довгій дорозі - варто лиш подивитись на плакати. Завдяки цьому, тьху-тьху-тьху, водій жодного разу не потрапляв у серйозну аварію.
«Християнські амулети» сьогодні користуються популярністю у всіх. Християни носять медальйони вперемішку з оберегами, хрестики – з підковами. І при цьому почувають себе добре!
Олена з дитинства ходить до костелу і пишається своєю приналежністю до найбільшої у світі Церкви. Олена – дуже гарна дівчина і постійно страждає від «недоброго ока», тому купила собі медальйончик святого Бенедикта, щоб оберігав від всього зла. А коханий (ще поки невіруючий, та вона сподівається, що після шлюбу він навернеться) подарував дівчині на день народження золотий кулончик скорпіона – її знак Зодіаку. Спочатку Оленка зраділа прикрасі, а потім задумалась: як же вона, католичка, буде носити на одному ланцюжку освячений медальйон із зображенням святого та знак Зодіаку. Але проблема швидко вирішилась – красуня почепила кулон на браслет: і святий Бенедикт не образиться, і коханому буде приємно!
ХРИСТИЯНИ ПО ФЕН-ШУЮ
В селах та малих містах і досі думають, що фен-шуй сьогодні в моді. Отже, аби йти у ногу з часом (себто, по фен-шую), потрібно вміти правильно облаштовувати домівки, робити покупки, спілкуватись, дихати і жити! Головне - знати правила. Наприклад, фен-шуй квартири залежить від її орієнтації (не сексуальної, а по сторонах світу), кольору інтер’єру (тут вже не до особистих смаків), оточуючого ландшафту та ще купи всього іншого. Тоді нарешті прийде щастя!
Ірина - теж людина і теж дуже хоче щастя! А все ніяк не може вирватись із злиднів! Але тепер вона знає, що робити, аби жити стало краще. Подруга, що захоплюється всякими модними фішками (ви б подивились яка у неї хата!), порадила купити червоний гаманець, мовляв, він гроші буде притягувати. Іра гаманець купила і поклала у нього ще іконку Божої Матері, аби берегла кровні від розтрат та крадіжок. Коли гаманець притягне гроші, буде страшно їх втратити, тоді Богородиця прийде на допомогу!
А вдома, знову ж за порадою подружки, Ірина змінила інтер’єр. Тепер образи зі святими, згідно правил фен-шую, висять на стінах у червоних рамках з привабливими китайськими китичками. Дія ікони таким чином підсилюється фен-шуєм!
ВОРОЖБА «ПО-КАТОЛІЦКОМУ»
Баба Ганя щодня ходить до костелу, знає напам’ять всі польські літанії і підспівує бек-вокалом ксьондзу на Службі молитву консекрації. Баба Ганя – авторитет в парафії, вона має рецепти на будь-які негаразди. Коли треба - яйце викачає, і не просто, як якісь непобожні бабки-ворожки, а з молитвами і піснеспівами. Якщо когось вчепились «вроки», то у неї знову ж є метод – «скидання вогнем» разом з шептанням молитов.
Отець-вікарій на проповіді щось там розпинався про гріховність таких практик. Але баба Ганя на нього не ображається – він ж іще молодий, мало життя бачив, а їй єпископ Ольшанський людей лікувати дозволив (твердження дуже сумнівне, та перевірити його вже неможливо), то ж вона свято переконана, що робить все «по-католіцкому». Онучку, що ніяк не годна вийти заміж, бабка теж вчить своїх секретів: «Виходь вночі на вулицю, дивись на зорі і кажи: «Три зориці, три мої сестриці, дайте мені щастя і долю, і доброго чоловіка», - а після цих слів молись «Отче наш» і «Радуйся, Маріє» - будеш щаслива, - розказує бабуся дівчині. Бо ж від всього серця бажає внучці щастя! Адже Бог без допомоги зірок не подужає влаштувати онуччине життя.
Юлія Завадська, журнал „Credo”
Через ігрову залежність син сказав матері: „Ти для мене вже ніхто!”
«Діти - квіти життя», сказав хтось із великих. Безумовно, діти – це радість і потіха. Проте, коли вони підростають, то нерідко замість радості приносять своїм батькам біль, тривогу та сльози. Де шукати відповіді, чому так стається? Хто винен? Неправильне виховання в сім’ї? Поганий вплив вулиці? «Неправильні» друзі? Недогледіли вчителі? Мабуть, точної відповіді на ці запитання не може дати жодна педагогічна теорія. Як і відповіді на те, де шукати порятунку тоді, коли в двері постукала біда…
Не в одні двері стукала наша читачка, дрогобичанка Мар’яна Максименко, мати 23-річного Ігоря (з етичних міркувань імена та прізвища змінено). В нашу редакцію жінка звернулася, немов хапаючись за останю рятівну соломинку. Біда в її дім закралася вже близько 10 років тому – тоді ще малолітній син не на жарт захопився ставками в букмекерській конторі і з часом став там постійним відвідувачем. В батьків це викликало занепокоєння, тому почали шукати шляхи виходу із ситуації. Було очевидним, що простими заборонами та читаннями моралі проблемі не завадити, адже ставки в букмекерських конторах можна робити через сторонніх осіб, заплативши за цю послугу додатково дві-три гривні… Тому Максименки вирішили піти іншим шляхом: коли хлопцеві виповнилося 15 років, відправили його на навчання до Львова, щоб мав повну свободу. Таким чином, мала би зникнути привабливість «забороненого плоду» - немає табу, отже не має потягу його порушувати. Однак, ця методика не спрацювала, а юнак щораз більше втягувався у петлю ігрової залежності.
Зараз йому 23, він працює на одному із заводів нашого міста, не п’є, не палить, та ігроманія нівелює вщент цей, здавалася б на перший погляд, позитивний образ хлопця. Справа зайшла так далеко, що він взяв кредит, під який заставив батькову хату. Пані Мар’яна переконана, що гроші Ігор зайняв для друга, теж затятого відвідувача букмекерських контор, щоб було за що робити ставки, бо той вже взяв два кредити і зараз за нього розраховується мама-вдова… Про цей кредит в сім’ї Максименків дізналися вже тоді, коли з банку приїхали описувати заставлене майно. Зараз за хлопця гроші сплачують батьки, оскільки він це робити відмовляється. Ні сльози, ні дорікання, ні вмовляння не можуть зворушити обледеніле серце сина. Він стає дедалі агресивнішим, взагалі перестав слухати маму і одного разу під час сімейного скандалу заявив нещасній жінці, що вона для нього вже ніхто… Масштабність даної проблеми може зрозуміти хіба той, хто сам пережив подібну біду. Але, незважаючи нінащо, пані Мар’яна не опускає рук і продовжує боротися за сина. В її душі ще жевріє іскорка надії, що хлопець оговтається та знайде у собі сили вирватися з лабет ігрової залежності. Із сторінок нашої газети жінка просить сина отямитися:
«Сину, хоч я для тебе вже ніхто, та ти для мене все. І я буду боротися за тебе до кінця. Схаменися, поки не пізно».
Хочеться вірити, що Ігор Максименко прочитає ці рядки і нарешті зрозуміє всю повноту болю материнського серця, яке продовжує любити його палкою любов’ю, незважаючи нінащо.
Віра Чопик, газета „Твоя фортуна”, м. Дрогобич
Оголошення
Спілка політичних в’язнів та репресованих м. Трускавця уклінно просить надати матеріальну допомогу колишнім політв’язням та репресованим, які в даний момент прикуті до ліжка, одержують маленьку пенсію і фактично соціально незахищені. Тільки ваша добра ласка допоможе їм вижити в даний скрутний час.
Наш р/р 26009630298651, іден. код 22410974 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Трускавець, МФО – 325019.
Голова Спілки політв’язнів та репресованих Н. Мінько, 5-27-77
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
