Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 30 (56) від 23 квітня 2009 р.
Х Р И С Т О С В О С К Р Е С ! ! !
Христос воскрес! Радіймо, браття,
Велике свято в нас сьогодні:
Живий Спаситель, що помер був,
Він повернувся із безодні.
Христос воскрес! Це справді чудо,
Якого ще не було зроду,
Він смерть прийняв, щоби спасіння
Принести для свого народу.
Христос воскрес! В цей день святковий
Б`є радість з серця джерелом,
Збирається ціла родина
За Великоднім вже столом.
Христос воскрес! І слава Богу!
Це справді чудо із чудес.
Нехай несеться Alleluja –
Христос воістину воскрес.
Інтерв’ю з Наталею Пономаренко – секретарем Трускавецької міської ради, заступником голови Трускавецької міської організації “Батьківщина”
1. Ви вже три роки працюєте секретарем міської ради в м. Трускавці і зарекомендували себе як хороший спеціаліст, людина, яка не просто виконує свої посадові обов’язки, але старається по максимуму допомогти людям (і це незважаючи на урізання повноважень). Робота секретаря ради Вам подобається?
Питання подобається чи не подобається робота просто не можна ставити, коли реально потрібно працювати - допомогти людям, які потребують допомоги реальної, бодай хоч вислухати, вирішуючи їх проблеми, які перед ними поставило життя. Вирішуючи багато питань, що стосується життєдіяльності мешканців міста, багато вчишся і в них. Адже мешканці міста можуть багато що підказати, порекомендувати, запропонувати шляхи розвитку міста. І владі варто прислухатися до них.
В моїй роботі мені допомагає Бог. І звісно це моя праця. А все інше – це результат. Кладеш цеглину до цеглини і з`являються перші зрушення в розв’язанні будь-якої проблеми. Має домінувати єдність, без найменших ознак розбрату. Маємо стати вище вчорашніх образ, негативних емоцій, містечкової суєти. Маємо не опускати, а піднімати, не розділяти, а поєднувати. Якби ми щиріше говорили один з одним про те, як зробити Трускавець щасливим - кар`єрні устремління були третьорядними. І тоді…
2. Під вашим патронатом проходять цікаві заходи в м. Трускавці, один з прикладів - концерт Ромчика Саланя, а окрім цього і культурний обмін із Слов`янськом, і плани щодо цирку „Каскад”. Що спонукає Вас це робити?
Важко передати відчуття словами, коли очі дітей сяють радістю. І для цього ми, дорослі, повинні все зробити, щоб вони були щасливі. Ці проекти, про які ви згадали виникли не випадково. Взаємозв`язок між містами-побратимами Трускавцем і Слов`янськом власне розпочали діти - наше майбутнє. Немає принципових відмінностей між мешканцями Заходу і Сходу, як нам нав’язують політики перед черговими виборами, адже одна Україна була соціалістичною багато років, одне виховання отримували діти. І тоді, на зламі утвердження незалежної України, потрібно було активно впроваджувати взаємозв’язки між східними і західними областями, містами то сьогодні, не стояло б питання прізвищ політиків східних і західних, а стояло лише питання єдиної УКРАЇНИ.
Щодо інших проектів місцевого значення, хотілось побільше нетипових заходів, тому коли звертаються люди з цікавими ідеями, я завжди радо іду їм назустріч. Адже стільки у нас трускавецьких талантів! Їм потрібно лише наша підтримка, і не завжди матеріальна. Гості нашого міста повинні не тільки запам’ятати місто здоров`я Нафтусею, але й нашими традиціями, звичаями і людьми. Адже люди – це наше найбільше багатство. Щоб кожен трускавчанин гордився, що він є жителем міста-курорту.
3.Які, на вашу думку проблеми Трускавця як курорту і як населеного пункту на теперішньому етапі і які можуть виникнути в майбутньому? І яка ваша думка щодо можливих шляхів вирішення цих проблем?
Для Трускавця надзвичайно актуальною є проблема з нестачею питтєвої води. Ще депутати 4 демократичного скликання у 2004 році затвердили Концепцію розвитку водопостачання міста Трускавця, яку неодноразово ми переглядали, затверджували графік робіт по втіленню цієї Концепції. В порядок денний 26 сесії було внесено питання звіту по виконання рішення сесії, але у зв’язку з відсутністю на засіданні інвестора ТзОВ „Альфа-Плюс” дане питання не було розглянуто. А Трускавець - це бальнеологічний курорт.
Наступна проблема, як би не прикро про неї говорити, - це утилізація сміття. Не зрозуміло, чому це питання не вирішується на державному рівні, не відчувається гостроти цього питання. Адже такі проблеми мають практично всі міста України.
Звичайно, держава зацікавлена у подальшому розвитку одного з найкращих своїх курортів. Однак, вважаю, що піклування має бути ширшим. Без допомоги держави на обійтися при реконструкції і споруджені водогонів, оновленні каналізаційного господарства, вулиць, парків, захист природного середовища. Також вважаю, що Трускавець має всі підстави претендувати на статус курорту державного значення (для цієї роботи в Трускавці створено комунальне підприємство ГГРЕС).
4. Чи відстоюють депутати міської ради інтереси міста чи лобіюють власні інтереси? Вам з президії це, напевно, видно дуже добре…
Я вважаю, що політичні амбіції часто домінують над прагматизмом. Роль депутата взагалі зменшується. Депутат, який закріплений за своїм округом, несе персональну відповідальність перед виборцями, бо йому звітувати перед ними. З іншого боку, коли є депутатська група чи фракція, легше вирішити питання місцевого значення, звернувшись і до обласної фракції. Все залежить від окремо взятого депутата. Більшість депутатів активно стараються вирішувати питання громади міста. А як це їм вдається –скажуть трускавчани.
5. Що, на Вашу думку, потрібно зробити, щоб влада в Трускавці була більш відкритою для мешканців міста, для вирішення їхніх насущних і найактуальніших проблем?
Шановні трускавчани! Не вірте тим, хто гарно говорить, вірте собі, аналізуйте, порівнюйте! Співставляйте, хто що зробив. Кожен в місті старається працювати на звичайного трускавчанина, на місто. Зрозумійте, сильне місто, сильна область - сильна держава. Тільки разом працюючи, роблячи кроки один назустріч одному ми зможемо досягнути європейського рівня нашого Трускавця. І власне Вам оцінювати роботу кожного з нас.
6.В період Великодніх свят що хочете побажати трускавчанам?
Своїм служінням Ісус спонукав людей любити ближнього, відстоювати істину, прозріти від темряви та бездуховності. Нехай він торкнеться кожного серця трускавчанина, дарує здоров`я, вселяє мир і спокій в душу, спонукає залишити після себе спадщину любові та добра. В світлий час Великодніх свят щиро бажаю Вам святкового настрою, душевного тепла, злагоди в родинах. Хай охороняє вас Господь на всіх дорогах життя.
Розмовляв Володимир Ключак
Пластуни відзначили 97-му річницю першої пластової присяги
11-12 квітня Національна скаутська організація України Пласт відзначила 97-му річницю від дня свого заснування. Святкування проходили у рамках відзначення 20-ліття відновлення Пласту в Україні.
Неможливо уявити незалежну Україну без Пласту. Тому не даремно Пласт почав відновлюватись ще тоді, коли Україна стояла на порозі незалежності. Хочеться вірити, що і пластуни, молоді та натхненні, зробили свій маленький, але впевнений вклад для повернення незалежної та вільної держави.
Саме тому, ми з втіхою можемо говорити про те, яку позицію займає Пласт в незалежній Україні сьогодні. Сучасний Пласт – це сильна та монолітна організація, яка щодня робить значний вклад у творення майбутнього власної держави – виховання дітей та молоді.
Від імені молодшого покоління, ми дякуємо усім пластунам, які 20 років тому починали важку, ризиковану, але таку необхідну справу – повернення Пласту на його історичну батьківщину. Багато із тих пластунів відійшли на Вічну Ватру, але справа їхня жива, а запалена ними пластова іскра живе у наших серцях.
Важко уявити й Пласт без України. Тому дякуємо усім пластунам у діаспорі, які змогли на чужині не тільки зберегти, а й примножити та збагатити пластові знання. Дякуємо і за те, що у 1989 році повірили у Пласт в Україні!
За 20 років нового Пласту в Україні відбулись сотні таборів, кілька тисяч акцій, народились нові пластуни; організація виховала нових громадян з новою, не рабською свідомістю. Це є нові громадяни нової держави! У тому мабуть і є найбільша заслуга Пласту!
Сьогодні ми також, кожен на своєму місці, у своєму місті та містечку, селі, пластовому курені та гуртку, продовжуємо творити власну історію та історію цілої держави. Ми запалюємо пластовими піснями, пластовим усміхом та вірою серця тих, хто біля нас, поруч. Ми ставимо цілі і долаємо перепони на шляху до мети. Ми дотримуємось пластової Присяги та любимо вечірню таборову ватру. Тому нам дуже хочеться, щоб 2009 рік Ви також провели разом з Пластом та пластунами!Святкування відбуватимуться у кожному місті, де діє пластовий осередок.
Найбільш масштабні святкування пройдуть у Львові – місті складання Першої пластової присяги, дату якої і прийнято вважати днем народження Пласту. Всього у відзначенні Дня Пласту у Львові візьмуть участь понад тисячу осіб – як львівських пластунів, так і пластунів з інших осередків.
Прес-служба трускавецької станиці Пласту
Наскільки міцною є твоя страхівка!?
Жив був собі чоловік, жив поживав та добро наживав. І було у нього все добре в житті, мав будинок, гроші, автомобіль, роботу та і все, про що мріє пересічний громадянин. І жінка в нього, і діти, і на роботі авторитет мав. В тому місті, де він жив, було багато банків та страхових компаній. До речі місто називалось місто N. Чому N? Та тому, що під цей опис попадає кожне місто на Україні, незалежно від кількості населення чи площі, яку воно займає. Ну так ось, жив собі чоловік. Одного разу йому запропонували застрахувати все, що він має, та навіть життя, не кажучи вже про майно громадянина з міста N. До нього підходили страхові агенти та пропонували послуги своїх «найнайнадійніших компаній». Вони мали купу паперів і наввипередки говорили, як то вигідно страхуватися та страхувати. Вони навіть страшили чоловіка (назвемо його Данило). Казали: „Якщо ти не застрахуєш себе, дітей, жінку та все, що ти маєш, то ти будеш боятися того, що в тебе все викрадуть, а компенсації ніякої не буде”. Вони все повторювали гасла своїх компаній «краще нас ніхто не попіклується про вас та ваше майно», «ми кращі в регіоні», «11 років на ринку страхування». І ось, не довго думаючи, Данило та його дружина вирішили застрахувати себе та все, що в них було. І вибрали вони компанію під назвою «Плакаливашіденюжки». Все, як годиться, підписали, зробили внесок і призначили їм кожного місяця сплачувати внесок у сумі 150 доларів. Всі раділи та тішились обіцянками компанії. Страхові агенти були не одинокі, хто давив на психіку Данила та його сім’ї, кругом банки пропонували свої послуги: кредити, депозитні рахунки тощо. І тут наш герой Данило також вибрав банк під назвою «Якігарантіївищо?» та вложив хорошеньку та кругленьку суму, для того, щоб жити припіваючи, бо банк пообіцяв 20 відсотків на місяць. І звідки було Данилу знати, що потім ці 20 відсотків дійсно банк відправить на Місяць, а може і далі в іншу Галактику.
Данило потирав долоні ,очікуючи зірвати хороший «куш» від своїх капіталовкладень. Він думав так: « Старість забезпечена, життя до старості також, машину, якщо і вкрадуть, то страхова компанія поверне гроші на нову, як добре...»
І ось в один день Данило та Данили, схожі на нього, зрозуміли, що грошей їм не повернути, все, на що вони надіялись, луснуло, як кулька з мила. Опора була вибита з-під ніг і так як не залишалось надії, то хтось наклав на себе руки, а хтось топив себе у винному морі.
Тому що ні Данило, ні страхові компанії та банки навіть не здогадувались, що є на світі Бог. Бог який керує історією та любить людей. В час розквіту всесвітньої фінансової імперії люди відчули себе «богами», тому що збагатилися і не мали ні в чому потреби. Забули про Бога люди, кожен будував щось своє. А Той, хто віддав Свого Єдинородного Сина, був забутий. Люди почали поклонятись грошам та надіятись на людей, які помиляються, як і всі ми хто живе під небом.
Ця вся історія нагадує слова, які записані в Новому Заповіті в Євангелії від Луки, 12 розділ, притча про безумного багача, що збирав своє багатство та думав, як думали багато людей у нашій країні та по цілому світу. Багач думав так в собі: «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» Бог же до нього сказав: «Нерозумний, - ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти наготовив?» Так буває із тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Лк. 12:16-21)
Бог поряд з кожним із нас і хоче, щоби люди надію свою складали на Нього, тому що Він єдиний, хто може зберегти та врятувати нас та наше майно. Саме найгірше, що може бути в житті людини - це те, коли людина забуває свого Творця. Бог має великі плани на життя кожного з нас і навіть набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Наш Небесний Отець має забезпечення нашого життя, як в молодому віці, так і в старості. І самий вагомий внесок, який може зробити кожна людина – це надія та довіра Богу у всьому.
Недаремно у Біблії (книга Псалмів) записано такі слова: «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує,- даремно сторожа сторожує!» (Пс. 126:1)
Якщо Господь не збереже твої: гроші, машину, будинок та інше, то хоч став у самий «надійний банк » чи страхуй у самій «продвинутій» страховій компанії, все піде на вітер.
Творець світу має хороші наміри щодо нашого життя. Але так часто ми забуваємо, що Бог - наша надія і віддаляємося від Нього, думаючи, що самі все зможемо. На шляху до прогресу, якщо поряд немає Господа, шлях закінчиться тупиком.
Невже мало обітниць Божих записаних у Біблії, які Сам Бог говорить до нас. Бог не людина, що обіцяє, а потім не робить. Кожна обітниця - вірна і правдива. Все, про що говорить Бог у наше життя, збувається. Є лише одна умова - це тверда надія на Бога та утіха від того, що він є у нашому житті.
У Псалмі 36:4,5 є обітниця: «Хай Господь буде розкіш твоя,- і Він сповнить тобі твого серця бажання! На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить».
Ось є тверда основа нащої віри та нашої надії і ніхто не зможе замінити нам Бога - ні політики, ні економісти.
Ось страховка, яку Бог видає кожному, хто складає надію на Нього та довіряє кожному Його слову, яке записане в Біблії:
Страхівка християнина.
Так говорить Господь:
- Страхівка від води та вогню: «Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки-не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, - не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я. Бо Я – Господь Бог твій Святий....» (Іс. 43:2,3)
- Страхівка від грабежу та крадіжки: « ...і вони не загинуть по вік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець Той, що дав їх Мені, Він більший за всіх, - і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки» (Ів. 10:28,29)
- Страхівка та захист прав християнина: «Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдовує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, - Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас» (Рим. 8:33,34)
- Страхівка пенсійного віку: «І Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!» (Іс. 46:4)
- Страхівка від самотності: «Сам Бог сказав: « Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!»» (Євр. 13:5)
- Страхівка на добре життя: «Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи» (Пс. 22:6)
- Гарантія вічного життя: «... Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, - хто і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в мене, - повіки не вмре» (Ів. 11:25,26)
- Гарантований вічний дім на небі: «Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, - дім нерукотворний та вічний» (2 Кор. 5:1)
Печать:
«А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав!» (1 Кор. 15:57)
Якщо ти ще не маєш такого документу, Бог чекає тебе, щоби дати тобі все те, що Він обіцяє тим, хто надію складає на Нього.
Руслан Цехмейстер, м. Трускавець
Трускавчани відвідали Зарваницю
В суботу, 11 квітня, члени Трускавецької міської організації ВМГО «Батьківщина молода» відвідали відомий Марійський духовний центр в Тернопільській області – Зарваницю. По дорозі заїхали в Рогатин – місто, звідки походить легендарна українка Роксолана. Зараз існують різні думки щодо її постаті – чи була вона героїнею, чи, навпаки, жорстокою – «Роксолана хурем», як називали її турки, але мешканці міста пишаються своєю відомою землячкою, про що свідчить пам’ятник, зведений на її честь на центральній площі міста. Крім Роксолани, Рогатин має ще одну перлину – церкву Святого Духа, збудовану ще в 16 ст. В церкві повністю зберігся іконостас, створений на кошти Рогатинського братства в 1650 р. Рогатинці переказують легенду, що в тій церкві служив священиком батько Насті Лісовської і викрадено її було з-під вінця саме з церкви Святого Духа. Крім цікавих розповідей про Роксолану, молодь познайомилася з традиціями українського іконопису 17 ст. і з будовою іконостасу, правила якого зберігаються і до нині у церквах.
Ще будучи під враженнями від старовинної церкви, молоді люди невдовзі потрапили в інше чудесне місце – Зарваницю, яка своєю красотою і величчю може змагатися з іншими відомими чудотворними місцями – Люрдом, Фатімою. Там нас зустрів отець, який провів екскурсію по монастирському комплексу. Всі бажаючі мали змогу висповідатися і прийняти Найсвятіші Тайни. Крім собору неземної краси, у Зарваниці є хресна дорога, яка веде до маленької дерев’яної церквиці і монастиря монахів-студитів. Коли заходиш у цю церкву, здається , що все навкруги завмирає – є тільки ти і Бог.
Але найбільше Зарваниця відома не монастирем, чи собором, а чудотворною іконою, яка знаходиться в сільській церкві. За допомогою віри і цієї ікони багато людей зцілилися від своїх недуг.
Якщо будете мати колись можливість, обов’язково відвідайте це святе місце. Тут ви отримаєте великий заряд позитивної енергії і це вам додасть сил і бажання жити та боротися з несправедливістю в цьому світі.
Мар’яна Пристай, голова Трускавецької міської молодіжної організації „Батьківщина молода”
Біль та смуток Чорнобиля
26 квітня цього року, виповнюється двадцять три роки від початку Чорнобильської трагедії. Майже непомітно у клопотах пролетіли ті роки. Виросли діти, розлетілася совєтська імперія, утворилася незалежна Українська держава. Радикально змінився наш світ. Напруга боротьби за своє місце у щораз динамічнішому світі не дає можливости нарешті, вже з двадцятитрирічної перспективи, осмислити, що ж тоді відбулося, як воно вплинуло на наше життя і як воно ще впливатиме на нього. Той страшний квітневий день розділив новітню історію України на “до Чорнобиля” і “після Чорнобиля”. Раніше війни відзначалися великою кількістю загиблих. Сьогодні потужні техніко-технологічні монстри здатні завдати шкоди півсвітові, або навіть призвести до його загибелі. Число постраждалих від цієї катастрофи становить близько 9 мільйонів осіб, серед яких 3 млн. — діти. Україна втратила 12 % орних земель, велику територію забруднено радіонуклідами в Білорусії, Росії. І це лише невеличка частка тих катастрофічних наслідків, яких завдав нам Чорнобиль.
Правда про Чорнобиль необхідна як ковток свіжого повітря, потрібна нашим дітям. Якщо прийдешні покоління не знатимуть нічого про Чорнобиль (а сьогодні, на превеликий жаль, вже половина молоді майже нічого не знає із трагічних сторінок своєї історії), то їм ніколи не зрозуміти людській біль. А з байдужої людини не виросте справжній християнин. Ця трагедія забрала життя десятків тисяч людей, завдала і завдає надалі шкоди здоров'ю десяткам мільйонів.
Захворюваність серед дітей за останні десять років збільшилася втричі, а кількість дітей з вродженими вадами збільшилася у 7,7 разів. ЗМІ зловмисне приховують справжній стан наслідків аварії, а більшість ліквідаторів взагалі забуто державою. Нині існує більше 110 версій причин катастрофи, не враховано лише одну — це Божа кара за зухвалість і агресивність людей, за їх надмірну самовпевненість, жадобу, нестримність у відношенні до всього живого і неживого. Величезна кількість постраждалих людей, які отримали не тільки певні дози радіоактивного опромінення, але й значні психологічні травми через втрату роботи, майна, домівок, рідної землі, хворобу чи загибель близьких, родичів, друзів. Колосальні матеріальні збитки понесла держава за час ліквідації аварії, а скільки невирішених та нових проблем, що збільшуються і вимагають оперативного втручання та розв’язання! Така ціна злочинної недбалості, безвідповідальності посадових осіб, проектувальників, керівників усіх рангів, обслуговуючого персоналу, всіх причетних до атомної енергетики.
Її наслідки ще відчують на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Жодна статистика не скаже скільки людських доль понівечено Чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів дотліває по різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.
Богом благословенний Прип’ятський край із чудовою природою став “зоною”. Величний винахід людства — мирний атом — став джерелом смерті, хвороб і страждань. Мирні мешканці стали раптом “постраждалими”, набули сумного звання “чорнобильців”. Тисячі і тисячі мужніх синів і хоробрих дочок України, не шкодуючи здоров’я і життя, виявляючи при тому велику жертовність працювали над ліквідацією наслідків трагедії. Вони “покладали душу свою за братів своїх”, не на словах, а самим життям своїм виконуючи заповідь Божу про любов до ближнього.Серед них було багато молодих людей на яких чекали удома молоді дружини, маленькі діточки, але вони поставили потреби ближнього на перше місце і думаю що Господь їх винагородить щедро за їх безкорисливу працю. Важко собі уявити, що могло б статися якби не загасили ту страшну пожежу. Сьогодні не було б жодної людини в Європі і половині Азії.
Ось чому треба постійно пам'ятати про Чорнобиль. Бо, коли він остаточно покине наші серця, тоді вже кінець всьому, навіть якщо ми і позбудемося радіації. А позбутися її остаточно можна лише через тисячі років. А якщо судити по плутонію 239, то через 168.000 років. Чи доживе людство на планеті Земля до цієї дати? Бере великий сумнів, дивлячись на розвиток подій на планеті як екологічних, технічних, так і людського фактору, байдужості до всього, а особливо до Бога.
Ми повинні пам`ятати особливо молитовно про тих, хто загинув, захищаючи нас від підступного випромінювання, а їх було не мало! Вічная слава всім, хто вийшов із боротьби з атомною стихією переможцем! Вже двадцять три роки минуло відтоді, але й донині болить серце Матері-України. Дзвін Чорнобиля дотепер дзвенить у кожній віруючій душі, спонукаючи не лише до теплої молитви, а й до глибоких роздумів. Не будемо судити тих, хто із безумною затятістю будував атомні станції у небезпечній близькості від міст і сіл, поспішаючи звести чергову споруду до чергового ювілею чи партійного з’їзду. Не будемо судити й тих, хто, з власної волі чи через злочинний наказ, не зробив потрібного для зменшення згубного впливу радіації. Не будемо судити тих, хто заспокоював людей із екранів телевізорів та на шпальтах газет — замість того, щоб кричати про смертельну небезпеку. Не судімо їх, бо їх судитиме Бог, і знаємо, що велика кара чекає на тих, хто занапастив бодай одне життя!
Але пам’ятаймо! Пам’ятаймо, щоб більше ніколи страшна біда не вривалася у наші оселі, забираючи життя чоловіків і жінок, літніх і юних. Пам’ятаймо, щоб ніхто й ніколи більше не віддавав злочинних наказів, які б руйнували не лише довкілля, але й життя та долі людські. Пам’ятаймо – щоб до кінця виконати свій обов’язок і сплатити борги тим, хто постраждав від аварії на ЧАЕС. Пам’ятаймо ще й тому, що страшна Чорнобильська біда навчає нас не покладатися надміру на власний розум і сили, але частіше згадувати Бога, Який Один є Подателем усякого блага. Без Божого благословення навіть найкращі винаходи, навіть найдосконаліші витвори рук людських можуть перетворитися на джерело зла, бо як каже українське прислівя “без Бога — ні до порога!”.
Тарас Шафран
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
