Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 56 (82) від 05 серпня 2009 р.
Без коментарів. Заява до депутатського корпусу Трускавецької міської ради з приводу проекту рішення щодо взяття багатомільйонного кредитуТзОВ «Трускавецький водоканал» під гарантії Трускавецької міської ради.
Ми, депутати Трускавецької міської ради, обрані за виборчим списком Блоку Юлії Тимошенко та міська партійна організація політичної партії «ВО» Батьківщина» звертаємося до депутатського корпусу з наступною заявою.
Рішенням № 333 від 15 червня 2004 року Трускавецької міської ради було створено ТзОВ «Трускавецький водоканал», в якому частка міста становить 51%, а частка приватної структури «Альфа плюс» становить 49%. Також рішенням міської ради було затверджено концепцію розвитку водопостачання міста Трускавця. Згідно цієї концепції підприємство «Альфа плюс» отримує 49% власності в ТзОВ «Трускавецький водоканал», а натомість «Альфа плюс» вкладає в розвиток водопостачання міста 140 млн. грн. і отримує в оренду, як інвестиційна зацікавленість, 136 га землі. 140 млн. грн. це кошти, які згідно затвердженої концепції водопостачання м. Трускавця, були необхідні для повної реконструкції всієї системи водопостачання міста.
Проте розмови про багатомільйонні вкладення підприємства «Альфа плюс» в систему водопостачання міста виявилося прямим обманом трускавчан.
На даний час підприємство «Альфа плюс» викупило в міста (без аукціону) 132 га. землі на загальну суму 65 млн. грн. (ці кошти не пішли на реконструкцію водопостачання, а були витрачені на різні необдумані проекти).Підприємство «Альфа плюс» являється власником 49% частки «Трускавецький водоканал», а сума, яку підприємство вклало в водопостачання міста нікому офіційно не відома і не підтверджена.
Між Трускавецькою міською радою і підприємством «Альфа плюс» існує діюча угода, в якій передбачено, що у розвиток водопостачання міста вкладаються кошти зі сторони міста 25%, а зі сторони «Альфа плюс» - 75%. Та дана угода підприємством «Альфа плюс» не виконується, а зі сторони міської ради не заявляються жодних претензій до підприємства «Альфа плюс».
Міський голова Трускавця Л. Грицак не вчиняє жодних дій щодо виконання підприємством «Альфа плюс» взятих зобов’язань по виконанню угоди і це дає нам підстави стверджувати про те, що Лев Грицак не діє в інтересах міста.
Виходячи із вищевикладеного хочемо заявити, що діючий міський голова, керівництво ТзОВ «Трускавецький водоканал» та підприємства «Альфа плюс» повністю дискредитували себе в очах громадськості міста і тому ми і мешканці міста ставимося до них з недовірою і переконані, що отриманий багатомільйонний кредит буде використаний не ефективно і не за призначенням.
В свою чергу хочемо зазначити, що м. Трускавець справді потребує капіталовкладення у системи водопостачання, але це повинно робити підприємство «Альфа плюс» згідно взятих на себе зобов’язань або відмовитися від своєї частки в ТзОВ «Трускавецький водоканал».
Якщо підприємство «Альфа плюс» має бажання взяти багатомільйонний кредит на реконструкцію системи водопостачання Трускавця, то і гарантом повернення коштів повинна бути саме підприємство «Альфа плюс».Місто не може бути заручником і брати на себе відповідальність за кредит приватної структури.
Ми звертаємося до всіх депутатів Трускавецької міської ради кому не байдужа доля міста не підтримувати дане рішення.
Голова ВО «Батьківщина» в м. Трускавці : Р.Крамар
Голова депутатської групи БЮТ у
Трускавецькій міській раді : Ю.Беднарчук
Новини Трускавця та регіону
Сесія не відбулася
В четвер, 6 серпня, повинна була відбутися сесія ТМР з питання запозичення від 3 до 5 мільйонів гривень від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (дивись минулий номер «ТВ»). Проте за відсутності кворуму (з`явилися лише 22 депутати замість необхідного мінімуму 24) сесія не відбулася, натомість депутати одностайно (що не могло не здивувати) погодилися на пропозицію мера міста Л. Грицака провести депутатські збори. На цьому їхня одностайність закінчилася, до доповідача (генерального директора ТОВ «Трускавецький водоканал» Володимира Возняка) було багато запитань, сповнених недовіри. Депутати побоюються, що кошти можуть бути витрачені неефективно, а ще більше побоюються, що місто може загрузнути в борговій кабалі, якщо прийдеться ці гроші віддавати власне місту, а не компанії «Альфа Плюс», яка їх освоюватиме.
Після зачитання депутатом Юрієм Беднарчуком заяви депутатської групи БЮТ в ТМР, яку ми вмістили в цьому номері «ТВ», представники БЮТ та частина фракції «Наша Україна» покинули зал засідань. Мером було поставлено на голосування (рейтингове) пропозицію щодо підтримки рішення, проголосувало за це 11 із 18 депутатів, які залишилися. В повному складі за таке рішення, яке, в принципі, нічого і не вирішує, бо не є якимось офіційним документом, проголосували «Відродження» та ХДС Алієва.
Планується, що депутати Трускавця зберуться на сесійне засідання у вересні.
17 га – це земля Трускавця, а не Модрич
Як повідомляє наше джерело в ТМР, Трускавець подав всі необхідні документи, які підтверджують право Трускавця на земельну ділянку 20 га, 17 з яких було продано в грудні минулого року за понад 20 млн. грн. У випадку програшу в суді Львівською міжобласною природоохоронною прокуратурою цієї справи «Модричі проти Трускавця», можуть бути звільнення в цій прокуратурі – переважно так вчиняє прокурор області Олексій Баганець.
Трускавець на цьому судовому процесі представляють головний архітектор міста О. Грищенко, начальник управління земельних ресурсів Р. Карпович та начальник юридичного відділу Н. Потічна.
Через тиждень – відпуст
Наступної суботи, 15 серпня, в свято Успення Пресвятої Діви Марії за григоріанським календарем, у Трускавці – відпуст в латинській парафії, повідомив настоятель Якуб Зелінський, отець-редемпторист. Початок урочистої Святої Меси – о 11.30.
В цей день традиційно освячують зілля в храмі, а також здійснюють хресний хід навколо костела. В латинській традиції це свято більш відоме під назвою Внебовзяття Пречистої Діви Марії.
За юліанським календарем свято Успення Богородиці відзначається 28 серпня.
Власна інформація
Вісті зі Стебника
- Начальник КП “МВУЖКГ” Ігор Кузьмак написав заяву на звільнення. Виконувач обов’язків міського голови, секретар ради Геннадій Куцан цю заяву задовільнив. Ігоря Кузьмака звільнено за згодою сторін. Геннадій Куцан каже, що пропонуватиме на цю посаду Андрія Грицка, який уже виконував обов’язки начальника КП “МВУЖКГ”.
- Перший заступник міського голови Богдан Асафат цього вівторка заявив на нараді у міській раді, що має намір винести сміттєпроводи з будинків і створити сміттєві майданчики. Окрім того, він буде вести переговори з керівництвом Борислава про те, щоби львівські машини, які вивозять сміття з міста нафтовиків, прилучилися до цієї ж роботи у Стебнику і вивозили сміття на Бориславське сміттєзвалище.
- Місяць тому Стебницька міська рада оголосила конкурс на заміщення вакантної посади спеціаліста першої категорії в справах неповнолітніх, молоді, спорту та туризму (на час відпустки по догляду за дитиною). Проте за цей час ніхто не зголосився на цю посаду. Отже, конкурс не відбувся. Якщо у Дрогобичі декілька відділів у ратуші працюють з молоддю і спортсменами, то у Стебнику виконання цих обов’язків покладено на заступника міського голови Лілію Шологон.
- Керівник одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Богдан Данилишин стверджує, що на Мельника, 4 дві квартири відключені від світла, оскільки затекла проводка. На різні ремонтні роботи потрібно три тисячі гривень, яких в об’єднання нема, а міська влада навряд чи дасть. Якщо так і далі буде, то, за словами Богдана Данилишина, цей будинок навряд чи буде готовий до включення тепла.
- За перше півріччя 2009 року в Стебнику народилася 81 дитина, а померло 106 осіб. За цей же час одружилося 38 пар і прийнято 48 заяв на шлюб. За липень поточного року народилося 14 дітей і померло 14 осіб. Одружилося 9 пар і прийнято 7 заяв на шлюб.
- Як повідомив директор КП “Дрогобичводоканал” Роман Шагала, з 5 серпня у Дрогобичі та Стебнику розпочне роботу мобільна бригада працівників “Полтававодоканал”, яка буде проводити відключення системи каналізування квартир боржників від комунального стояка житлового будинку. У своїй роботі працівники “Полтававодоканал” використовують запатентовану у Державному департаменті інтелектуальної власності системи “Зигзаг” та “Спрут”.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
24-річний чоловік намагався покінчити з собою, кинувшись під потяг «Львів-Трускавець»
5 серпня о 22.40 у м. Трускавець на ділянці колії між залізничним переїздом по вул. І. Мазепи та залізничним вокзалом кинувся під другий вагон електропотягу № 819 сполученням «Львів-Трускавець» 24-річний Богдан С., житель с. Бабино Самбірського району. Про це ЗІКу повідомили в управлінні з питань надзвичайних ситуацій ОДА. Хлопець вирішив покінчити з собою через побутову сварку. У результаті він отримав травми обох ніг і був доставлений у Дрогобицьку міську лікарню.
Волинянин прикувався ланцюгом у центрі Львова, вимагаючи зустрічі з Віталієм Кличком задля об’єктивного розслідування смерті свого сина у Трускавці
Мешканець міста Камінь-Каширський Волинської області Володимир Богута вже другий день голодує на пр. Свободи у Львові. Чоловік прикувався ланцюгом до лавки поблизу пам’ятника Шевченку і вимагає об’єктивного розслідування обставин смерті свого 21-річного сина Романа, яка сталася вночі з 12 на 13 січня 2007 року у Трускавці за досі не з’ясованих обставин. Про це повідомив кореспондент ЗІКу. «У вересні 2006 року мій син студент 5 курсу юридичного факультету Київського національного університету культури і мистецтв одружився. У січні 2007 року після здачі зимової сесії молодята поїхали у весільну подорож до Трускавця. Дружина його вже була на п’ятому місяці вагітності. Під час відпочинку у Трускавці вони зайшли у бар «Абордаж», що на вул. Суховоля, 54. Далі якимось чином мій син опинився скинутим у котлован з 18-ти поверхової новобудови, яка знаходиться поруч з баром за адресою вул. Суховоля, 54 а», – розповів чоловік.
При цьому, як стверджує батько, прокуратура Трускавця не вжила належних заходів для об’єктивного розслідування факту смерті його сина, не віднайшла та не опитала свідків. А власник бару, який є одночасно власником фірми-генпідрядника з будівництва новобудови гранд-готелю, як переконаний чоловік, зробив все, щоб знищити всі докази насильницької смерті хлопця (а такі були), оскільки у барі працювало відеоспостереження.
«Цілий рік не відкривали кримінальної справи за фактом смерті сина. У цей час справою займалася прокуратура Трускавця, яка знищила всі факти. Вони хотіли мене переконати, що мій син напився-накурився, за лічені хвилини виліз на 18-й поверх новобудови у незнайомому місці, переліз через паркан на об’єкт, який охороняється охороною з собаками, і при цьому ніхто нічого не бачив», – аргументував В. Богута. Водночас він наголосив, що підстав вважати, що син вчинив самогубство не було ніяких. «Експертиза показала, що в нього не знайшли ні алкоголю, ні наркотичних речовин. Мій син вчився всі 5 років на підвищеній стипендії, писав вірші. Під час навчання у школі він прислуговував у церкві. Ми на нього покладали всі надії», – розповів батько.
Зараз В. Богута вимагає, щоб його ознайомили з матеріалами досудового слідства кримінальної справи за фактом смерті сина, щоб йому надали мотиви відмови у притягненні до кримінальної відповідальності колишнього прокурора Трускавця, а зараз прокурора м. Борислава Павича В.С., слідчого та судмедексперта, які працювали у справі. Також чоловік вимагає особистої зустрічі з власником 18-ти поверхової новобудови гранд-готелю в м. Трускавці, відомим боксером Віталієм Кличком.
«У мені є підстави вважати, що прокуратура Трускавця приховала, знищила факти. Я вимагаю притягнення до відповідальності прокурора, слідчих прокуратури Трускавця, де було вбито мого сина. Вони мені дають абсурдну відповідь, що вони приїжджали на місце і не знали, що там працюють відеокамери, тому їх не переглянули», – заявляє В. Богута.
Він розповів, що фактом смерті його сина вже два роки займається Київське бюро судмедекспертизи. Також батько розповів, що домагався правди, звертаючись у всі можливі інстанції в Україні: голодував під Генпрокуратурою, під Київською міською радою задля зустрічі з депутатом Кличком, був під Секретаріатом Президента, звертався до Уповноваженого ВРУ з прав людини, однак всюди отримував формальні відписки. Зараз В. Богута звернувся до Європейського суду з прав людини.
«Я звертаюся до громадськості Львова з тим, щоб змусити прокуратуру Львівської області притягнути до кримінальної відповідальності тодішнього прокурора Трускавця і слідчого. Хай вони дадуть свідчення. Я вимагаю справедливості. Щоб власник бару-власник фірми, яка є генпідрядником будівництва гранд-готелю, був притягнутий до кримінальної відповідальності», – заявив мешканець Волині.
«Мені не потрібна держава, яка покриває злочини. Мені не потрібне керівництво, яке рветься до влади, щоб набити кишені і знищувати наших дітей – цвіт нації», – з сумом додав він.
Через аварію знеструмлено Трускавець та Стебник
7 серпня о 4.27 внаслідок технологічного порушення (аварії) вимкнувся трансформатор Т-2 на абонентській підстанції „Стебник” напругою 110/35/6 кВ, що належить Стебницькому ДХГП „Полімінерал”. Це призвело до знеструмлення міст Трускавця (частково) та Стебника, сіл Доброгостів (частково) та Селець (частково). Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі ВАТ „Львівобленерго”.
ВАТ „Львівобленерго” здійснило організаційно-технічні заходи для відновлення електропостачання споживачам. Місто Трускавець заживлено частково о 5.36, заживлено повністю о 7.26; с.Доброгостів - о 7.47; Стебник та с.Селець - о 8.00.
Для відновлення електропостачання ВАТ „Львівобленерго” застосувало резервні схеми живлення.
Просимо споживачів з розумінням стаитися до ситуації, яка виникла не з вини Товариства.
Наголошуємо, що ВАТ „Львівобленерго” згідно з чинним законодавством, не несе відповідальності за технічний стан абонентських мереж.
У Дрогобичі відзначили 65-ту річницю визволення міста та вшанували жертв комуністичного терору
6 серпня у Дрогобичі біля Меморіалу військової слави відбулися урочистості з нагоди 65-ої річниці визволення Дрогобича від фашизму, організовані Дрогобицьким осередком КПУ та комітетом ветеранів Великої Вітчизняної війни. На мітингу виступили ветерани, учасники бойових дій. Участь у заході взяв Дрогобицький міський голова Микола Гук, перший секретар Львівського обкому КПУ Олександр Калинюк. Учасники урочистостей прийшли до меморіалу з квітами та прапорами Комуністичної партії.
Одночасно біля пам’ятного знаку з нагоди Хрещення України, який розміщений майже поряд із Меморіалом Слави, проводила акцію Дрогобицька організація партії “Свобода». Її учасники роздавали перехожим партійну газету, гучно лунала патріотична музика. Як зазначив голова Дрогобицької організації ВО “Свобода» Ігор Бараняк, ця акція присвячена вшануванню пам’яті жертв комуністичного терору. Її учасники поклали квіти до могил борцям за волю України. Зі слів Ігоря Бараняка, завершиться акція покладанням квітів до пам’ятника Степанові Бандері.
Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua
Впродовж трьох тижнів юнаки та дівчата вчились бути християнськими лідерами на парохіях
З 10 липня по 2 серпня молодь з різних міст та сіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії прибувала у с. Довге-Гірське, що на Дрогобиччині для того, щоб оновитись духовно та розвинути у собі вміння очолювати молодіжні християнські рухи, що
існують при парохіях. Молодіжні вишколи відбулись в три тури. Перший тур для молоді віком від 17 років тривав впродовж 10-19 липня. Другий, організований для студентів вузів, проходив 20-26 липня. У третьому турі з 27 липня по 2 серпня взяли участь юнаки та дівчата віком 13-16 років. Організацією вишколів займались Єпархіальна комісія у справах молоді, яку очолює прот. Василь Поточняк, а також капелан університетської молоді м. Дрогобича о.
Олег Кекош. Як заначають організатори вишколів, метою цих літніх молодіжних зібрань було допогти священикам на парохіях Самбірсько-Дрогобицької єпархії у праці з молоддю. "Завдання цих юнаків та дівчат - дпомогти душпастирюу згуртуванні старшої та юної молоді на парохії," - стверджує прот. Василь Поточняк. Зусиллями учасників вишколу було проведено 20 тематичних вечорів на цю тематику, а також окремі заходи духовного відпочинку. З усіх учасників вишколу близько половини осіб проявили якості християнського лідера. "Комісія у справах молоді планує ще бодай тричі упродовж 2009-10 рр. зустрічатися з ними і допомагати у розкритті себе як лідера на парохії," - підводить підсумки о. Василь.
о. Олег Чупа, прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
З точки зору закону
АВТОНОМНЕ ОПАЛЕННЯ – ДОЗВОЛЕНО!
Чимало стебничан звертається до міської ради з проханням встановити автономне опалення. Проте чиновники у більшості випадків не дозволяють цього робити.
Чи діють вони згідно чинного законодавства? Ситуацію намагався прояснити в інтерв’ю нашій газеті Володимир Кондзьолка, голова Громадського об’єднання “Товариство “Юрій Дрогобич”. При об’єднанні створений Центр енергозбережень, який, власне, і займається цими питаннями.
- Багато стебничан звертаються до міської влади з проханням встановити автономне опалення і отримують відмову. Що би Ви порадили робити у таких випадках?
- Давайте насамперед зробимо коротенький аналіз, чому люди звертаються. Існує ряд причин, чому не задовольняє центральне опалення. Багатьом у Дрогобичі – я думаю, в Стебнику теж – не подається гаряча вода. Друге – висока вартість послуг, які надаються “Теплокомуненерго”, і при відносно незадовільній якості їх. Третє – є загроза, що ці послуги можуть не надаватися взагалі, тому що “Теплоенерго” може бути боржником, і йому просто не дадуть газ. Звідси кожна людина хоче забезпечити і реалізувати своє право на отримання тепла. Для того щоб регулювати ці засади, Міністерство житлово-комунального господарства України видало наказ, в якому відрегульовано відключення споживачів від мереж центрального опалення, в якому сказано, що відключаються цілими будинками. І ми підтримуємо таку постановку питання, що кінцевий результат, але підкреслюю – кінцевий результат – це відключення цілим будинком. Бо якщо будинок не буде відключений, значить, це будуть додаткові затрати на “Теплоенерго”, відповідно це буде хаос у теплопостачанні, і може просто вмерти вся система теплопостачання.
- Але чимало випадків, коли не всі можуть дозволити собі встановити автономне опалення. Як бути тим, хто хоче відключитися від централізованого опалення?
- Скажімо, 50 відсотків мешканців хочуть відключитися, а 50 – не мають коштів для встановлення автономного опалення. Для останніх зростає загроза росту вартості тепла. На мою думку, такий будинок міська влада має брати під спеціальну програму, вивчати, хто залишився у будинку, їхній майновий стан, їхні доходи, - і прийняти рішення: раз уже 50 відстоків відключилося, значить, цей будинок має йти на відключення. Для малозабезпечених розробляється програма допомоги, а для тих, хто є забезпечений і може заплатити, ставиться термін: наприклад, в 2010 або в 2011 році ваш будинок буде відключений від тепла. Як це можна зробити, звідки взяти гроші для малозабезпечених? Закон про місцеве самоврядування, стаття 69 говорить про те, що можна ввести самооподаткування населення. Тобто якщо є проблема, а це є проблема велика – встановлення опалення для малозабепечених, значить, згідно цієї статті збори громадян приймають рішення про введення місцевого збору на встановлення індивідуального опалення. Таким чином, платячи певну суму грошей, створюється спеціальний фонд в бюджеті, з якого гроші мають витрачатися виключно на той будинок, в якому мешкають платники. З тих грошей має оплачуватися допомога для малозабезпечених – від стовідсоткового встановлення котла за кошти бюджету до безвідсоткового кредиту покриття відсотків по кредиту для такої людини. Взагалі все законодавство про місцеве самоврядування говорить, що міська влада має приймати економічно ефективні і оптимальні схеми вирішення тієї чи іншої проблеми. Я б дуже хотів, щоб Стебницька міська рада зробила певні розрахунки і показала людям, у що обійдеться створення нормальних умов для подачі гарячої води, в що обійдеться реконструкція тих мереж, які є, в що обійдеться реконструкція котелень. І з другого боку, в що обійдеться встановлення індивідуального опалення в будинку? Давайте наведемо простий приклад. Якщо у стоквартирному будинку 50 відсотків людей хочуть від’єднатися, 50 квартир залишається. З них нехай на 20 квартир треба допомогти людям, тобто 20 відсотків таких, що не зможуть самі дати собі раду, хай ми говоримо, що це стовідсотково їм треба поставити, хай це буде двісті тисяч гривень. І за двісті тисяч гривень, які міська влада вкладе у цей будинок, вона відключає будинок, вже не потрібно ремонтувати внутрібудинкові мережі теплові, не потрібно ремонтувати трубу, яка йде з теплом до цього будинку, не потрібно ремонтувати котли, які треба збільшувати, нарощувати чи там робити з ними якісь дії, для того щоб забезпечити теплом цих громадян. А я приведу приклад порівняльний, який базується на нашій концепції, на прикладі 2005-2006 років, постанови Кабінету Міністрів. Постановою Кабінету Міністрів в тих роках було виділено у Дрогобичі 1,3 мільйона гривень на будівництво цілої автономної котельні в лікарняному містечку і постановою в тих же самих роках було виділено 1,4 мільйона гривень на ремонт двох кілометрів, підкреслюю, теплової траси. Тобто якщо співставити затрати, які понесе місто на реконструкції котелень, на реконструкції теплових мереж, внутрібудинкових мереж, і затрати на те,щоби допомогти будинку відключитись, вони є між собою неспіврозмірні. Місто Борислав. Два роки тому відремонтували котельню за два мільйони на вулиці Дорошенка. Тепер влада каже, що йде масове відключення громадян від централізованого тепла саме в цьому мікрорайоні. Фактично ця реконструйована котельня не потрібна, ці два мільйони пішли... На сьогодні “Теплоенерго” – це монополісти, влада підтримує монополістів, а монополізм веде до загнивання, тому що ми бачимо, що за ті 18 років української влади ми не відійшли від радянських схем теплопостачання. “Теплоенерго” не модернізувались по сучасних зразках західних і тому відверто скажем, що це є просто дуже великий витратний механізм. На одному з круглих столів у нас один з керівників запитав: “Скажіть, будь ласка, чи є державницька позиція в тому, що малозабезпеченим кожного місяця надаються величезні субсидії на покриття затрат по теплу?”. Чому не звернутися владі, політичним партіям до Кабінету Міністрів, до Верховної Ради, щоб субсидії надавались на купівлю обладнання автономного. Ця субсидія буде тривати рік або два, максимум три, після того різко падають кошти, тому що автономне опалення вже на сьогодні – значна економія. Ми сьогодні справедливо говоримо, що енергію, газ населення купує в два рази дешевше, ніж “Теплоенерго”. Але ми можемо сказати, що навіть якщо газ подорожчає до вартості того, що купує “Теплоенерго”, я вважаю, що все одно це тепло буде значно дешевше. Це дуже легко порівняти для кожного громадянина: якщо у вас є така сама квартира як у сусіда, ви платите далі там 400 гривень чи 500, а він платить 80 або сто, то означає, що проблема не тільки у вартості газу, дуже велика проблема у втратах тепла. І тому навіть, якщо люди почнуть платити тоді, коли газ подорожчає, то нехай зі 100 гривень воно стане 200 гривень, але все одно воно ніколи не стане 400, чи 500. Тому забороняти ставити автономне опалення не можна, я вважаю, що це суперечить і здоровому глузду, і суперечить чинному законодавству.
- На які основні документи слід посилатися заявникам на відключення від централізованого опалення?
-Статтею 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом. Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.
- І все ж на практиці людині дуже важко довести своє право.
- Це все рецидиви тієї радянської системи управління, але чомусь мені ситуація нагадує кріпацтво: приписали селян до пана, і вони не мають права від нього від’єднатись. Мені здається, що треба створити конкурентні умови. І ми можемо дійти до центрального опалення. Але років через десять, коли люди, поставивши автономне, створять нові системи у себе в квартирі, що не будуть стояки йти, а у мене буде тільки один вихід біля котла – раз, друге – коли будинок буде утеплений, коли настане час вам і мені міняти котел, то може тоді з’явитись нова організація, яка скаже: панове, а нащо вам відповідати за той котел? Може, ми вам поставимо котел на даху вашого будинку, що не треба буде тягти кілометри теплотрас, а може ми до того котла поставимо сонячні батареї, які вам літом будуть давати гарячу воду взагалі безкоштовно? І стане так, як у Європі. В Європі чому вибирають центральне опалення? Бо воно дешевше, ніж індивідуальне. Коли будуть створені умови конкуренції, коли центральне опалення буде конкурувати з індивідуальним, тоді, я вам скажу, підвищиться якість послуг, стандарти, і тоді кожен собі вибере, що йому зручно. Але це є цивілізований механізм.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Від сесії до сесії живуть депутати весело
КОМУ ВИГІДНЕ БЕЗВЛАДДЯ ВЛАДИ?
Ось уже понад місяць депутати ніяк не можуть провести чергову сесію міської ради. Проспівавши 30 червня гімн на відкритті сесії, вони за цей час так і не спромоглися затвердити порядок денний, хоча мало відбутися три пленарні засідання.
Каменем спотикання стало питання про звіт виконувача обов’язків міського голови, секретаря ради Геннадія Куцана. Ні для кого не було секретом, що частина депутатів хоче дочасно припинити його повноваження. Ті, хто стоїть в опозиції до нього, спочатку домоглися перенесення сесії з 30 червня на 15 липня, а потім і на 24 липня, мотивуючи це тим, що Геннадій Куцан не підготував належним чином сесію і не дотримався ряду необхідних процедур.
У ці дні пленарні засідання теж не відбулися з огляду на те, що було дуже далеко до кворуму депутатів. Натомість на сесію двічі приходили мешканці міста з вимогою розв’язати проблему вивезення сміття. Ситуацією скористалися представники Партії регіонів, які виступили з ініціативою написати листа до народного депутата України Петра Писарчука, в якому сказано про “бездіяльність директора КП “МВУЖКГ” Ігоря Кузьмака, що призвело до антисанітарного стану в Стебнику і загостренню соціальної напруги”. Геннадій Куцан оголосив Ігореві Кузьмаку догану, яку той оскаржив у суді.
Нарешті опоненти Геннадія Куцана пішли в рішучий наступ і зажадали проведення 4 серпня позачергової сесії Стебницької міської ради з питання “Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради, виконувача обов’язків голови міста Стебника Куцана Геннадія Федоровича”. Під депутатською вимогою підписалися народні обранці Говірко, Кузьмак, Гориславський, Середницький, Головкевич, Лобос, Рущак, Гера, Андруневчин, Григоренко, Мицак, Ковальчин, Стечкевич.
Як зазначив один із опонентів Геннадія Куцана, який побажав залишитися невідомим, вже є 22 депутатських голоси, аби відправити керівника міста у відставку. Так це чи ні, важко сказати, але депутати збиралися на сесію майже дві години, телефонували колегам, аби ті “підтягнулися”. За моїми підрахунками, необхідних для відставки 16 голосів не назбирувалося, адже було чимало депутатів, які відверто захищали Геннадія Куцана.
Читач, мабуть, уже здогадався, що позачергова сесія того дня не відбулася. Радше це було засідання депутатського клубу, причому народні обранці не лише піарилися на камеру, а й, забувши, що стебничани побачать те все по кабельному телебаченню, не соромилися у виразах на адресу один одного. Присутнім у залі запрошеним особам спочатку було смішно, а потім стало соромно за народних обранців.
Особливо відзначилися Марія Губицька та Ігор Говірко. Марія Петрівна говорила, що треба негайно розв’язувати проблему гуртожитків, бо вже до першого жовтня (термін, відведений “Львівобленерго”) залишилося мало часу, і людям знову відімкнуть світло, що “Альфа-плюс” може виставити свої фінасові та майнові претензії місту, що в Стебнику погані дороги і таке інше.
Натомість Ігор Іванович звинуватив її у піар-акції, що буцімто лише вона одна дбає про місто, а 29 депутатів нічого не роблять. Від криків обох аж зашкалювало, і якби не втручання Ольги Мицак, яка звернулася до їхньої совісті, не знати, як далеко би зайшла справа.
Геннадій Куцан заявив, що проводити позачергову сесію не буде, бо на це немає підстав, а чергове пленарне засідання повинно відбутися 14 серпня. Він також зажадав від депутатів представити факти порушення ним Конституції та законів України, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень. Геннадій Куцан підкреслив, що ненадання таких фактів є грубим порушенням закону про місцеве самоврядування і регламенту стебницької міської ради.
Ігор Говірко навів приклад, на його думку, зловживань з боку Геннадія Куцана. Він зачитав листа на свою адресу від тимчасово виконуючого обов’язки начальника УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області В.Попського, в якому, зокрема, сказано: “За результатами перевірки відносно виконуючого обов’язки голови Стебницької міської ради Куцана Г.Ф. складено адміністративний протокол про порушення п. “А” ч.2 ст. 1, п. “Б” ч. 3 ст. 5, п. “Г” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” і стверджував, що згідно змін у цьому законі корупціонер не має права упродовж трьох років займати керівні посади. Депутат попросив Геннадія Куцана пояснити, за що ж його звинуватили у корупції, але той відповів, що розповість про це Ігореві Говірку особисто, що, звичайно, лише підлило оливи у вогонь, а пристрасті між депутатами загострилися. Після цього частина народних обранців, зрозумівши, що сесії не буде, а шарпанина ні до чого доброго не призведе, покинула сесійну залу.
Богдан Гера звинуватив Геннадія Куцана у невдячності: “Коли було потрібно обрати вас секретарем ради, а потім – виконувачем обов’язків міського голови, ми були потрібні, а зараз ми для вас – ніхто”.
Ігор Говірко пригадав слова Ореста Середницького на сесії 31 жовтня минулого року, коли знімали Романа Калапача. Тоді той засумнівався у тому, що Геннадій Куцан буде кращим керівником. “Нинішній керівник у сто разів гірший за Романа Калапача”, - констатував Ігор Говірко.
Орест Середницький зауважив, що депутатами маніпулюють, і саме через Геннадія Куцана йде реалізація цих маніпуляцій. Він переконаний, що треба шукати компроміс. “За борги зараз віддадуть чимало об’єктів, це вже випробувано багато разів, а потім з’ясується, що у Стебнику з’явилися нові власники”, - підкреслив Орест Середницький.
За моїми особистими спостереженнями, негласним лідером у депутатському корпусі нині є, власне, Орест Середницький. Ні, він не дає прямих вказівок колегам-депутатам, але до нього сходяться всі невидимі важелі керівництва процесом. Як на мене, Орест Середницький діє за принципом: чим краще, тим гірше. У липні, наприклад, можна було запросто провести два пленарні засідання, заслухати не лише звіт Геннадія Куцана та заступників міського голови, а й розв’язати низку бюджетних, приватизаційних і земельних питань, на що сподівалися стебничани. Натомість маємо ситуацію, коли люди говорять про бездіяльність міської влади. У такій ситуації важко захищати інтереси громади на судових засіданнях у Дрогобичі та Львові.
Геннадій Куцан сказав, що Орестові Середницькому дешевше скинути секретаря ради, ніж “воювати” у судах за меблевий магазин. Він звинуватив Ігоря Говірка та Ореста Середницького у відстоюванні власних інтересів.
І в цьому контексті видалася цікавою, якщо не сказати більше, думка, висловлена Миколою Гориславським: “Калапач і Середницький виграли суд, і в цьому ніхто не мав сумнівів”. Він сказав це як доконаний факт. Можна було би ці слова залишити без коментарів, але цікаво, звідки пан Микола знає про рішення суддів, адже засідання ще не закінчилися? Це вони йому сказали чи панове Калапач і Середницький? І чи не можна у такому випадку це вважати своєрідним тиском на суд?
Микола Гориславський запропонував Геннадієві Куцану написати заяву на звільнення, бо, мовляв, через нього нема єдності у депутатському корпусі. Кандидатуру наступника, на його думку, слід обговорити у партійних і громадських організаціях, на депутатських комісіях, а потім винести на сесію. Він звинуватив Геннадія Куцана у безгосподарності, бо навіть біля будинку міської ради нема порядку.
Можливо, безлад на депутатському зібранні тривав би й далі, якби не конструктивна позиція лідера фракції БЮТ Ігоря Боднара. Він запропонував, аби голови депутатських комісій узгодили порядок денний і винесли його на сесію. З цим усі погодилися, і пристрасті поволі вгамувалися.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Нещасні мери
МІСЬКИМ ГОЛОВОЮ ДРОГОБИЧА ПОВИНЕН СТАТИ ... СТЕБНИЧАНИН
Нещодавно за пропозицією Дрогобицької міськрайонної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” зібралися два колишні мери – Мирослав Глубіш і Михайло Лужецький, а також чинний міський голова Микола Гук. Ще один “колишній” – Олексій Радзієвський - з поважних причин був відсутній.
Разом з мерами прибули керівники і чільні діячі фракцій, представлені у дрогобицькому міському парламенті. Всі разом говорили про ефективність (радше – про неефективність) місцевої влади.
Насамперед вразило те, що за три години розмови колишні і нинішній мер Дрогобича, а також інші місцеві політики жодним словом не згадали Стебник, ніби його і не існує на карті. Що ж, стає очевидним: Стебник і стебничани стають потрібними можновладцям лише тоді, коли надходять вибори і треба заручитися підтримкою місцевого електорату. Тоді обіцяють золоті гори, а, здобувши перемогу, тут же відвертаються від розв’язання наболілих проблем стебницької громади.
Переповідати зміст розмови немає сенсу. Ніби й говорили розумні речі, але кожний, що називається, гнув свою лінію. Виходило, що за час його правління лише він успішно керував Дрогобичем.
Оскільки всі вже були налаштовані на пустопорожні теревені, які ні до чого не зобов’язують, я вирішив задати провокаційне питання мерам, що залишилися на зустрічі (Микола Гук дочасно покинув зібрання, зіславшись на невідкладні справи): “Яку найбільшу помилку в своєму житті ви зробили за час, коли керували містом? Чи будете балотуватися на посаду міського голови”.
Мирослав Глубіш довго не думав і заявив, що найбільшою помилкою було те, що він погодився стати головою міської ради, а на посаду мера більше балотуватися не буде.
Михайло Лужецький думав довше. Він сказав, що помилився в друзях і довіряв багатьом людям, які потім його підставили. Щодо балотування в мери, то він ще не знає.
Як подумаєш, то якими нещасними людьми є наші колишні мери!
А стебничани повинні зробити однозначний висновок: голосуючи за міського голову Дрогобича, насамперед думати над тим, чи буде він займатися проблемами Стебника.
А, може, простіше на мера Дрогобича висунути стебничанина? Звичайно, автоматично він усіх проблем не розв’яже, але принаймні максимально цьому сприятиме.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
“Беркутом” – на “торгашів”?
ДРОГОБИЦЬКІ ПІДПРИЄМЦІ МАЮТЬ НАМІР БЛОКУВАТИ РОБОТУ РАТУШІ
Ще з 1996 року дрогобицька влада намагається очистити центр міста від приватних підприємців, які торгують, що називається, на асфальті.
Справа ніби благородна, але цим самим підприємцям ніяк не можуть облаштувати місць на вулиці Пилипа Орлика, в районі автобусної станції.
Микола Гук, який повернувся після севастопольського “заслання”, зробив спробу розрубати цей гордіїв вузол. 2 липня сесія Дрогобицької міської ради вкотре відтермінувала переселення підприємців з центру міста. Це не сподобалося мерові, і вже 16 липня за його ініціативою міськвиконком фактично відмінив це рішення. Підприємців мали зігнати з насиджених місць до першого серпня.
Минулої п’ятниці підприємці з плакатами зібралися біля ратуші, вимагаючи відмінити рішення міськвиконкому. Були серед пікетувальників і стебничани, які торгують на дрогобицькому ринку.
Ситуація ускладнилась тим, що містом поповзли чутки, буцімто підприємців має розганяти “Беркут”. Щоправда, один високопоставлений чин з міського відділу міліції запевнив, що “Беркут” цього робити не буде, а просто чергує у місті, бо не вистачає працівників патрульно-постової служби.
Того дня у Дрогобичі відбувалася сесія міської ради, і депутати змушені були повернутися до цього питання. Вони підтвердили рішення попередньої сесії.
Розповідає Тетяна Литовченко, голова громадської організації “Об’єднання підприємців”:
- Влада каже, що на Пилипа Орлика підготує для нас усі умови для роботи. Але спочатку підготуйте, а потім переселяйте. Ринок повинен мати відповідні умови для торгівлі. На Пилипа Орлика нема ніяких умов. Ми постійно стояли в центрі 13 років, нас перенесли на Пилипа Орлика, а там далі лишилися торгувати в центрі. Тобто влада не робить кардинальних дій. Вона просто перекидає людей, а не забезпечує їх нормальними торговими місцями, тоді би люди перейшли свідомо. Майданчику ще немає, він ні з ким ще не погоджений. Там є недобудова, треба визначити її аварійний стан, на якій відстані може знаходитися людина, щоб не було завдано шкоди життю людей, і тому ми протестуємо проти таких кардинальних рішень. Ми не проти того, бо центр треба привести до ладу, але не можна людей переносити так хаотично. Два роки роблять майданчик, і нічого не зроблено.
- І які ваші пропозиції?
- Є постанова Кабінету Міністрів про те, що всі ринки повинні пройти інвентаризацію, тобто хай зроблять документи на всі ринки, і на Пилипа Орлика теж немає документів. Не має влада грошей, підприємці самі згідні собі облаштувати територію. Нехай віддадуть землю підприємцям, і не буде проблем.
- Скільки треба часу?
-Якщо буде співпраця з владою, це порядку до двох років можна буде зробити. Облаштування нового майданчика на Пилипа Орлика - це близько тисячі торгових місць, а зараз криза, ви самі розумієте, що в умовах кризи не кожен зможе виділити велику суму грошей.
- А скільки всього є підприємців?
- На промисловому ринку є більше 700 підприємців, але там торгових об’єктів є більше тисячі, і тут, в центрі, є більше 160 підприємців.
- А якщо зараз влада не прийме рішення, яке вас задовільняє, - що далі?
- Ми будемо блокувати роботу ратуші, будемо бити по бюджету міської ради.
До розмови долучається Ольга Хомічак, голова громадської організації “Підприємницька ініціатива”:
- Поки в центрі буде ринок, доти біля нього завжди будуть ставити столики, потім виростати палатки, і так уже багато років, просто Гук цього не знає, бо він був у Севастополі в той час. Але якщо знає, то він, значить, виконує чиєсь замовлення. Ми як дрогобичани розуміємо, що такого бардаку в центрі міста не може бути. Ми приходимо до нього вже три роки з різними пропозиціями, з різними проектами, нас не слухають.
Її підтримує Віктор Сабат, заступник голови громадської організації “Підприємницька ініціатива”:
- Ініціатива завжди мала бути від влади, не така ініціатива: на голу землю кинути куди-небудь. Мала бути завжди якась ідея. Вони тільки збирали кошти і казали, що ринок неприбутковий. Постійно казали, що ринок не приносить гроші. Великі кошти надходять у бюджет міста з ринків. А завжди чомусь ринок стає неприбутковим. Чому? Що, нема кому перевірити, як це так - великий ринок і підприємці платять великі кошти, і нема далі прибутку в місті? Якщо у владі нема кому цього перевірити, це просто абсурдні речі.
До підприємців вийшов міський голова Микола Гук. Він сказав, що “торгашів” виселять ще за його каденції, за що отримав справедливе: “Ганьба!” і повернувся до ратуші.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Розпочалося відродження Стебника?
КНИЖКОВИЙ МАГАЗИН ЗАМІСТЬ ЗАЛУ ІГРОВИХ АВТОМАТІВ
У середу, 5 серпня, у Стебнику сталася знаменна подія: відкрили книжковий магазин. У 90-х роках минулого століття закрили книгарню, і місто, в якому проживає понад 20 тисяч мешканців, залишилося без духовної їжі. Книжковий стенд у магазині канцтоварів не міг задовільнити попиту читачів.
Прикметно, що на відкриття не прибув ніхто з керівників міської влади, не було й жодного депутата, хоча приїхав міський голова Дрогобича Микола Гук.
Новий магазин функціонує у приміщенні, де ще донедавна був зал ігрових автоматів. Площа невелика, всього 40 квадратних метрів, але хочеться вірити, що з відкриттям книжкового магазину розпочнеться відродження Стебника.
Приміщення освятив отець Андрій з церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а п. Руслан Коник з Дрогобицької райдержадміністрації подарував ікону Почаївської Божої Матері.
Розмовляємо з директором магазину пані Любов’ю Шуригайло (до речі, матір’ю шести дітей).
- Пані Любо, як виникла ідея відкриття магазину в Стебнику, адже подібний магазин Ви маєте у Дрогобичі?
- Так, магазин “Навчальна книга” у Дрогобичі працює вже шостий рік. До нас поступають книги з дев’яти видавництв виключно на українській мові. Я свою діяльність розпочинала у Стебнику, працювала у книгарні на початку 90-х років. Книжка була єдиним духовним товаром, духовним хлібом, який купували стебничани, духовно гарні люди. Стебничани приїждали до нас у Дрогобич за книгами, і давно було таке бажання відкрити книжковий магазин у Стебнику. Доходило до парадоксів: дитина приїжджала до нас за контурною картою, що коштувала півтори гривні, а на маршрутку мусила витратити набагато більше.
- Яке основне завдання ставите перед собою?
- Хочемо, щоб Стебник був чистим містом, в тому числі й духовно чистим, а без книжки цього досягнути не можна.
- У цьому приміщенні колись був зал ігрових автоматів.
- Так, я знаю про це. Думаю, що книжка все-таки буде набагато цікавішим і кращим заняттям. Знаєте, я відчула досить своєрідну ауру стебничан. Вчора забіг хлопчик і запитав: “Що тут буде?”. Я відповіла: “Книжковий магазин”. І знаєте, що він сказав? “Сила! Я люблю читати!”. Це таке духовне піднесення для мене. І сьогодні, від самого ранку, ще до відкриття, приходять люди, а в мене таке відчуття, що ми вже тут працюємо декілька років. Наскільки це все природно, органічно і потрібно людям.
- Які книжки можна буде придбати у магазині?
- Все, що потрібно учням, книги зі шкільної програми. Єдине, що у нас не буде того, що суперечить християнству. Це не є для нас бізнесом. Бажаю нашим покупцям хорошої книжки, легкого читання і хорошого навчання.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Гармонія душі
ІКОНИ З БІСЕРУ МИРОТОЧАТЬ ДОБРОМ
Нещодавно група стебничан відвідала виставку ікон з бісеру “Струни сакрального мистецтва”, що демонструється у Єпархіальному музеї Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ у Трускавці. Виставка працюватиме до другого жовтня цього року.
Автори незвичайних творінь – сім’я Благути з Журавна Жидачівського району. Пані Оксана – інженер-метролог, пан Володимир і його син працюють пожежниками, а донька перейшла до одинадцятого класу.
Розмовляємо з талановитим сімейством.
- Скажіть, будь ласка, як Ви відчули свій талант? Як це до Вас прийшло?
Пані Оксана: - Зараз мене переповнює відчуття радості. Я тут сьогодні з ласки Божої, бо інакше не можу сказати. За те, що ми робимо, насамперед дякуємо Господу Богу, що Він дав нам змогу показати малесеньку краплину своєї безмежної величі й мудрості. Кожний, хто дивиться на наші роботи, принаймні ми би цього хотіли, відчуває гармонію душі. Сказати правду, я навіть не знаю, звідки це до мене прийшло. Так якось робилося само, незалежно від когось, від чогось. Робилося, та й робилося. Але в душі я завжди тягнулася до Бога. Взагалі-то я малюю від дитинства. Кажуть, що малюю добре. Якось намалювала образ Матері Божої, яка тримає на руках Ісуса Христа. То було десь років 20-25 тому. Ось, можливо, від того образу все й почалося. Коли я працюю над картиною, то відчуваю тільки добро, інакше не можна. Я, думаю, що і чоловік, і діти відчувають те саме, ми не можемо щось погане думати. Якби було по-іншому, то це би відобразилось на наших картинах. Мене так сюди тягнуло, я не знала дороги, я перший раз у своєму житті в Трускавці. Дякую всім, хто долучився до організації цієї виставки.
- А хто першим почав це робити?
Пан Володимир: - Оксана першою почала то робити. Якби мені ще років десять хтось сказав, що я щось подібне можу зробити, я би не повірив.
- Чи є роботи, які ви робили разом, усією сім’єю?
Пан Володимир: - Ні, ми робимо кожний своє. Але є одна робота, яку робили разом. Бо фактично одну роботу всі не можуть зробити.
Пані Оксана: - Навіть не знаємо, з чим це пов’язано. У нас вдома є правдивий образ Господа Нашого Ісуса Христа, думала вишивати на полотні. Але щось не виходило. Я не можу передати вам того відчуття: дивиться на мене Ісус Христос, живі правдиві очі. Тіло почало тріпотіти, я не знаю, що зі мною робиться. Я помолилася. Ми всі були цим вражені. І наразі є така плащівниця у нас вдома, ми її освятили, віднесли до нас до церкви.
- Скажіть, будь ласка, в чому суть вашої техніки?
Пан Володимир: - То як верстат, ткацька робота. Натягається нитка і набирається на неї бісер. До кожного візерунку береться певна кількість ниток. З другого боку ми це закріплюємо двома нитками. Йдуть вертикальні й горизонтальні закріплення. Воно йде так, можливо, як вітраж, як мозаїка. Залежно ще ким зроблено. Це не клеєно, а нанизано на нитки.
Пані Оксана: - Діти з дитинства ось цей бісер прикріплювали до іконок. Досить гарно було. Це, може, був нам поштовх до того, що ми робимо зараз. Ми скріплюємо нитками, і воно таке досить цупке. Це як звичайне полотно. Стараємося брати бісер якісний, щоби колір не вигорав до світла, до сонця. Нитка повинна теж бути добротна, шовкова.
- Скільки часу треба на виготовлення однієї картини?
Пан Володимир: - Це досить копітка робота. Кожну картину треба робити три-чотири місяці, але кожного дня не менше шести годин. За ці десять років ми зробили 50 картин. Всього на наших картинах десь три мільйони бісеринок. Ми завезли у село Станків Жидачівського району в подарунок церкві два образи – Ісуса Христа і Матері Божої, зроблені нашими руками. Вони вписали їх в іконостас. Ми через Інтернет цим цікавимося, можна дещо почерпнути.
- Де купуєте матеріал для своїх картин?
- На базарах. Чеський бісер дуже мініатюрний. А здебільшого працюємо з тайванським бісером. Його так називають. А де його роблять, я не знаю. Якщо би ікона була зроблена з тайванського бісеру, вона десь удвічі була би більшою, ніж з чеського.
- Чи не сняться вам сюжети, а потім ви робите картини? Бо багато художників казали мені, що їм наснилося.
Пані Оксана: - Ні. Ще такого не було. Навпаки, як ми робимо, то спати не можемо.
Пан Володимир: - Ось робив картину Ісуса Христа, то десь два тижні не міг спати, бо не знав, як до цього приступити. То треба три-чотири роки робити, щоб знати, як впевнено починати картину.
- Чи продаєте ви свої картини?
Пан Володимир: - Ще ні. Ми хочемо показати наші роботи. А як хтось купить, то вже ніхто не побачить їх. Ми даруємо свої картини друзям.
- Чи дуже дорогий цей бісер?
Пан Володимир: - Дорогий. Треба враховувати, скільки йде відходів. Відходів – 40 відсотків. На одну картину гривень 400 треба витратити на бісер. Але ми не купуємо спеціально на одну картину. Є гроші, купили, а там кожний використовує для своїх картин. Подорожчала нитка.
- Чи маєте учнів?
Пані Оксана: - Ніхто не хоче вчитися, бо це треба мати багато терпіння.
- Чи не хочете мати свій музей?
Пан Володимир: - Мабуть, ще рано.
- А ще хтось робить так, як ви?
Пан Володимир: - Роблять, але обличчя малюють. А у нас вся картина з бісеру.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
У турнірній таблиці тісно
ФУТБОЛІСТИ СТЕБНИКА “ПЕРЕГОРІЛИ”
12 липня відбувся одинадцятий – заключний – тур першого кола чемпіонату району з футболу у вищій лізі.
Наша команда грала на виїзді з одним із лідерів чемпіонату – командою Підбужа. Перед цим туром ми у турнірній таблиці займали перше місце і перед командою Підбужа були на три очка попереду.
Першими на футбольне поле вийшли молодіжні склади. Показавши гру, гідну лідера чемпіонату, наші молоді футболісти перемогли суперника з рахунком 3:1 і закінчили перше коло у чемпіонаті на першому місці.
Пізніше на футбольне поле вийшли головні склади. На цю гру наша команда налаштовувалась серйозно, бо у випадку перемоги ми перше коло закінчували на першому місці. Але, мабуть, перегоріли, над нами висів тягар лідера. Нам потрібна була максимум перемога, а мінімум нічия. Проте доля зіграла з нами злий жарт.
Гра не клеїлась, футболісти були млявими, і в кінцевому результаті наша команда програла з рахунком 1:4.
Чотири команди набрали по 22 очки, в тому числі й ФК “Стебник”, – і очолили турнірну таблицю. Це говорить про те, що цьогорічний чемпіонат в другому колі буде дуже цікавим, впертим і непередбачуваним, тому що максимум 6-7 команд будуть вести боротьбу за призові місця.
У перерві чемпіонату відбуваються ігри на кубок району “Незалежність”. Згідно жеребкування в ¼ фіналу ФК “Стебник” зустрічався з командою “Олімпія” (Раневичі). В першій грі на виїзді наша команда 19 липня зіграла внічию 1:1. Це давало надію, що у домашній грі 26 липня наша команда має хорошу можливість пройти у півфінал кубку регіону. Наші футболісти грали у послабленому складі. Були відсутні чотири футболісти основного складу: Кісак Ігор, Войтович Василь (травма), Мелько Дмитро і Крижанівський Ігор. Тому тренер Іван Бішко включив до складу п’ятьох футболістів з молодіжної збірної.
З самого початку гри почався відкритий футбол. Вже на початку першого тайму нам вдалося забити м’яч. У другому таймі команда із Раневич додала обертів і за десять хвилин до кінця гри зрівняла рахунок і почала ще з більшою силою атакувати. Але наша команда упіймала суперників на контратаках і наш кращий нападник Олександр Куленич забив два м’ячі й вивів нашу команду в півфінал кубку району.
В неділю, 2 серпня, на виїзді ми зустрічались із командою з Рихтич, якій у першому колі на домашньому стадіоні програли 2:4. Гра закінчилась з таким самим рахунком 4:2 на користь Рихтич. І це при тому, що в першому таймі ми вели гру і перемагали з рахунком 2:1. Як показав другий тайм, ми не витримали і, пропустивши три м’ячі, програли гру. Але є ще домашня гра, і ми сподіваємось на перемогу нашої команди.
Гра відбудеться 9 серпня о 16 годині на стадіоні шостої школи. Просимо уболівальників прийти і підтримати нашу команду. Є можливість ФК “Стебник” 23 серпня в с.Доброгостів зіграти у фіналі. Але найперше треба перемагати у домашній грі. Упродовж багатьох років ми важко граємо у кубкових іграх. Є великий шанс цю погану для нас традицію змінити. Думаємо, що наша команда прикладе максимум зусиль і при підтримці уболівальників здобуде таку бажану перемогу для всіх нас.
Оргкомітет СК «Стебник», газета «Воля громади»
Чорний гумор. Ох ці фатальні останні слова…
П’яного водія: «Чортів стовп! Зверне він урешті з дороги чи ні!»
Автослюсаря: «Опусти трошки платформу…»
Машиніста екскаватора: «Що там за циліндр ми викопали? Глянемо…»
Дружини водія: «Виїжджай, праворуч – вільно!»
Біолога: «Ця змія нам відома. Її отрута не є небезпечною для людини»
Сапера: «Все. Точно червоний. Ріж червоний дротик!»
Пілота бомбардувальника над ворожою територією: «Вау! Оце так феєрверк!»
Постачальника піци: «У вас чудовий цуцик…»
Стрибуна з тарзанки: «Краса-а-а-а!!!»
Хіміка: «А якщо ми це трішки-трішки нагріємо?»
Покрівельника: «Ні тобі вітерця сьогодні…»
Діабетика: «Це був цукор?»
Дружини: «Чоловік повернеться лише вранці»
Чоловіка: «Ну, кохана… Ти ж у мене не ревнива!»
Екзаменатора в автошколі: «Припаркуйтесь тут, на набережній!»
Парашутиста: «Проклята міль!!!»
М’ясника: «Ромку, кинь мені отой ножик!»
Новобранця з бойовою гранатою: «До скількох, ви кажете, я маю долічити?»
Ката: «Петля тисне? Зараз перевірю…»
Двох приборкувачів левів: «Як? Я думав, ти їх погодував!»
Кухаря заводської їдальні: «Щось підозріло тихо в залі…»
Сина президента: «Татку, а навіщо ця червона кнопка?»
Автогонщик: «цікаво, механік ще не пронюхав, що я з його задастою жіночкою фіглі-міглі кручу?»
Маляра: «Усе прекрасно, риштування витримає!»
Астронавта: «Ні, усе гаразд! Повітря мені ще вистачить хвилин на п'ятнадцять»
Фізика-атомника: «Критична маса – не критичні дні, можна пережити…»
Зека-втікача: «Ось тепер ми добре прив’язали мотузку»
Тарзана: «Яка сволота обпаскудила мою ліану!»
Капітана підводного човна: «Тут треба негайно провітрити!»
Аскольд Печерний, газета «Експрес»
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
