Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 57 (83) від 12 серпня 2009 р.
Новини Трускавця та регіону
Відкрито соціальний кіоск
4 серпня у Трускавці по вулиці 'Мазепи (біля зупинки на Борислав) відкрився соціальний кіоск, де продукти можна купити за поміркованими цінами. В першу чергу це стосується борошна, круп, макаронних виробів, консервації тощо. Кіоск без торгівельних націнок розрахований в першу чергу на потреби пенсіонерів, інвалідів та малозабезпечених трускавчан. Його відкриття – один з чисельних соціальних проектів міської організації партії «ВО «Батьківщина» та її голови Руслана Крамара.
Негри та індійці приїдуть до Трускавця
На День Незалежності до Трускавця з концертними програмами можуть завітати учасники Міжнародного фестивалю фольклору «Етновир», який проходитиме у Львові з 20 по 24 серпня, повідомила спеціально для видання «Трускавецький вісник» завідувач відділу культури ТМР п. Світлана Ковальчин. У фестивалі беруть участь фольклорні колективи «Акрова» з Того (17 учасників – акробати, жонглери, актори на ходулях та маріонетки), «Тім Данс» з Конго (25 учасників), «Ілінден» з Македонії (43 учасники), ансамбль пісні і танцю «Ілай-ілай» з Іспанії (40 учасників), «Панджаб» з Індії (16 учасників), ансамбль з Північного Кіпру та інші. Звичайно, що всі вони до Трускавця не приїдуть, бо трускавецька сцена не вмістить ансамблі по 40 учасників, але негри та індійці могли б приїхати.
А тим часом, як повідомила Світлана Богданівна, на заходи до Дня Незалежності України станом на 10 серпня є хіба 1,5 тисячі гривень, а оргкомітет з цього приводу ще не збирався.
До Дня Незалежності планується відкрити і оновлений Народний Дім Трускавця. Так само триває підготовка до відзначення річниці від дня народження Івана Франка.
Делегація з Трускавця готується до виїзду в Польщу
Керуючий справами трускавецького міськвиконкому Ігор Петранич займається організацією поїздки до побратима Трускавця польського міста Ліманова, яке святкуватиме день міста 15 – 16 серпня. Від міської ради поїдуть заступник мера В. Марченко, заввідділом культури ТМР С. Ковальчин, журналісти комунальних ЗМІ, інші офіційні особи. Про це повідомив на щотижневій вівторковій нараді з розпорядниками коштів помічник мера Олег Блажівський, повідомляє наше джерело в ТМР. Разом з вищеназваними особами поїде і колектив «Золоті діти», а також циркова студія «Каскад», в яких на даний момент є певні проблеми з візами.
Художників у Ліманові представлятиме трускавецька сім`я Копчаків, які тепер виробляють паспорти на картини, щоб перевезти їх через кордон без проблем.
Заїзд на Площу Незалежності буде унеможливлено
Як повідомив директор комунального підприємства «Парк Курортний» Олексій Балицький, найближчим часом клумбами буде перекрито заїзд на Площу Незалежності. Ця площа, подібно як і площа Січових Стрільців та вулиця Бандери – це пішохідні зони, проте ряд водіїв дозволяли собі заїзд не те що в парк, але навіть на газони.
Також пан Олексій повідомив спеціально для «Трускавецького вісника», що минулого місяця в парку встановлено нові урни, кожного тижня проводиться косіння партерної частини парку та території біля пам’ятника Міцкевичу, а всі інші території в парку косяться раз на два тижні (або двічі на місяць). Четверо працівників здійснюють прибирання в парку з 4 години ранку, це при тому, що 80% працівників КП «Парк Курортний» не є місцевими, трускавецькими, а «доїжджьиючими» (це з їх слів, а не зі слів директора парку). Також щотижня проводиться чистка фонтану біля сходів, працівники виловлюють по 5 – 6 гривень копійками. Також п. О. Балицький зазначив, що «працівники міліції здійснюють контроль за стихійною торгівлею на території парку». «Головне наше завдання – це утримання території», - зазначив директор КП.
Реконструкція водопровідних мереж та котельні біля лікарні завершується
Як повідомив спеціально для Інтернет-видання «Трускавецький вісник» начальник УЖКГіБ п. Василь Стечкевич, на даний час тривають роботи по завершенню реконструкції двох важливих для міста об’єктів – котельні біля міської лікарні та водопровідних мереж біля цієї ж лікарні. Реконструкцію водопроводу здійснювала львівська фірма «Цифрові технології» (директор – Федоришин Степан Дмитрович), а котельні – дрогобицька фірма «Захід-Енерго» (директор – Ярема Роман Ярославович).
З бюджету розвитку на реконструкцію котельні було виділено 2 мільйони гривень, з яких на даний час освоєно 1 млн. 132 тис. грн. Замість застарілого обладнання встановлено сучасні суперові котли. «Тепер буде можливість надання стабільного і надійного теплового навантаження корпусів трускавецької міської лікарні та здійснювати їх гаряче водопостачання, а паровий котел і далі буде постачати пару для потреб пральні, зазначив Василь Мирославович і додав, - реконструкція ведеться вже 2 місяці і роботи виконані орієнтовно на 70 – 75%».
«Замовлені і нові металопластикові вікна для котельні, вони будуть встановлені найближчим часом», - зазначив у розмові з нашим кореспондентом п. Петро Шашкевич, директор філії з теплопостачання КП «Наше місто». Петро Михайлович показав трускавецьким журналістам, що вже зроблено і що ще треба доробити. Він теж зазначив, що стара теплотраса від санаторію «Карпати», хоча і не використовуватиметься, все ж буде під страховкою на всякий випадок.
Натомість щодо водопровідних мереж, то п. Василь Стечкевич зазначив, що вже поміняно 1080 метрів труб німецької фірми REHAU з полівінілхлориду діаметром 160 мм. Хоча спочатку планувалося, що роботи обійдуться в 1 млн. 600 тис. гривень, все ж вдалося зекономити і видатки склали всього 649 тис. грн. Економія споживання води міською лікарнею становитиме біля 30%. Дана реконструкція забезпечить стабільне водопостачання міської лікарні за умови наявності води в магістральному водопроводі.
На даний час завершується облаштування території біля міської лікарні Трускавця.
Будуватися стане важче
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 489, тепер розпочинати будівництво стане значно важче, повідомив спеціально для «ТВ» представник трускавецького Управління архітектури. На всі об’єкти тепер треба робити містобудівельні обґрунтування. Доходить до абсурду – тепер міськвиконком мусить людині надавати дозвіл на розробку містобудівельного обґрунтування. Володимир Кирилович зазначив теж, що багато прибудов, якими обростають будинки, є незаконними, адже є рішення виконкому № 110, прийняте ще в 2002 році, за яким забороняється добудова до комунальних будинків – прибудовувати можуть до тих будинків, які не відносяться до КП «Наше місто» (наприклад ті, які мають створені ОСББ).
Ця Постанова ще більше забюрократизовує систему видачі дозволів – така думка представника Управління архітектури. Він теж зауважив, що не їх Управління має реагувати на порушення, а в першу чергу ДБК.
Брати Яремчуки співатимуть за підтримки БЮТ
В суботу, 15 серпня, в Палаці культури ім. Шевченка в Трускавці відбудеться концерт заслужених артистів України братів Дмитра та Назарія Яремчуків, синів легендарного Назарія Яремчука в рамках концертного туру по Львівщині. Початок концерту – о 15.30. Концерт відбудеться за сприяння трускавецької міської організації партії «Батьківщина» - саме в її громадській приймальні (Мазепи, 21е, оф. 14) можна отримати запрошення на концерт, причому абсолютно безкоштовно. Всі довідки за телефоном 6-94-51.
Аварія на стебницькому кільці
У вівторок, 11 серпня, о 13.45 сталася ДТП на стебницькому кільці – за метр від переходу на Мазепи (навпроти податкової). Передня частина автомобіля «Ауді» повністю пошкоджена, проте, на щастя, обійшлося без людських жертв. Працівники ДАІ склали протокол на місці.
Згодом ще кілька порушників правил дорожнього руху було спіймано даішниками, які влаштували засаду по вулиці Мазепи між будинками 21 та 21Д.
«Трускавецькурорт» перевіряли санстанція та захист прав споживачів
Як повідомляє газета «Трускавецькурорт», 7 серпня генеральний директор ЗАТ «Трускавецькурорт» п. Віктор Жданов провів спільну нараду з директорами, на якій піддав різкій критиці процес відпусток 2009 року, коли найбільша кількість працівників відпочиває саме тоді, коли в санаторіях оздоровлюється найбільша кількість пацієнтів. Тепер цим має зайнятися начальник відділу кадрів Наталія Лісніченко та профком. А аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТу за 7 днів серпня зробив заступник директора з економіки та фінансів Орест Бродович.
Про хід перевірки обласною санстанцією санаторію «Весна» доповіли на нараді в. о. головного лікаря-директора філіїІрина Радзієвська і заступник начальника медвідділу з санітарно-епідеміологічної роботи Галина Стояновська. А керівники «Рубіну» та «Кристалу» А. Левицький та А. Стародуб та директор з організації харчування Ірина Лема прозвітували про результати перевірки цих філій Львівським управлінням захисту прав споживачів.
Санстанція перевіряла і дитсадки
Як повідомила спеціально для «ТВ» заступник начальника відділу освіти ТМР Надія Сенишин, завершено перевірку дитячих садків міста стосовно постачання овочів та фруктів. Відділ освіти готується до проведення серпневої вчительської конференції. Пані Надія теж повідомила, що значна частина трускавецьких випускників поступила у вузи, в тому числі і до Києва (відомо 2 факти - на біологію в Шевченка та хореографію в Університет культури Поплавського).
Михайло Білас відзначив 85-ліття
Нещодавно відзначив свій 85-літній ювілей митець Михайло Білас, трускавчанин, твори якого вміщені в єдиному в Україні персональному музеї. Святкування проходило скромно в сімейному колі. Незважаючи на вік, митець продовжує багато працювати, наприклад, на даний час є 12 майже готових гобеленів, він теж і багато малює.
Як повідомила заввідділом культури ТМР п. Ковальчин, є певні проблеми із доведенням до ладу музею Біласа, винуватцем цього вона назвала одну з трускавецьких фірм, яка не дуже якісно та добросовісно ставилася до виконання своїх зобов’язань.
Фіаско велопробігу «Стежками Степана Бандери»
Широко розрекламований велопробіг «Стежками Степана Бандери», який проходив і через Дрогобич, не став доконаним фактом. Замість 1 800 км шляхами України, Польщі, Австрії та Німеччини роверисти проїхали лише 600 по Україні. Перетнути українсько-польський кордон їм не вдалося з банальної причини – неналежної підготовки документів, зокрема, віз. Подібно як із зривом фестивалю «Свірж», повну відповідальність за ганебний провал акції мали б взяти на себе організатори заходу, вони натомість стараються «перевести стрілки» на польську сторону. Шкода, що така акція на честь Провідника ОУН, людини, яка вартує того, щоб мати звання Героя України, але не дочекалася його навіть посмертно від «народного президента», закінчилася таким скандалом. Це доводить давно відому істину, що не кожен, хто називає себе націоналістом, дійсно ним є.
Трускавець на другому місці в області
По позитивному вирішенні звернень громадян місто Трускавець знаходиться на другому місці в області після Моршина серед 9 міст обласного значення, про це «ТВ» повідомив помічник мера міста Олег Блажівський. Він теж зазначив, що порівняно з минулим роком кількість скарг та звернень трускавчан скоротилася на 55%.
Цукор – дефіцит?
Ажіотаж навколо нестачі цукру в торгових закладах є штучний і швидше за все, пов'язаний із змовою виробників та постачальників, повідомляє наше джерело в Львівській ОДА. Ціна в 6 – 6.50 грн. за кілограм солодкого продукту є значно завищеною. Для прикладу, в магазині «Рукавичка» в Стебнику цукор минулого тижня продавався по 3.99 (щоправда, це цукор із Держрезерву та продавали не більше, ніж по 5 кг в одні руки).
Кинувся під поїзд через дівчину
Ми вже повідомляли про нещасний випадок, який мав місце у Трускавці на початку серпня. Як нам стало відомо з достовірних джерел, хлопець кинувся під поїзд через дівчину. Одружений чоловік мав ще й коханку, але справа настільки складна, що нею займається міліція. У вівторок, 11 серпня, проходив допит свідків і можливе порушення кримінальної справи по статті «доведення до самогубства».
Власна інформація
У Дрогобичі освятили новорозписаний храм Успення Пресвятої Богородиці.
У Дрогобичі на Львівщині 9 серпня освятили верхній храм – Успення Пресвятої Богородиці. Відтепер він став двопрестольним. Адже на нижньому поверсі, де досі молилися віруючі, він був знаний, як храм святого апостола Андрія Первозванного. У день святого великомученика Пантелеймона-цілителя було посвячено верхній діючий храм –Успення Пресвятої Богородиці. Хлібом-сіллю зустрічали вірні Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Мефодія. Відтак настоятель храму – протопресвітер Михайло Бачинський, піднісши Блаженнійшому хрест, запросив очолити Божественну Літургію. Наперед відбулося водосвяття. Подякувавши за запрошення, митрополит Мефодій разом із архієпископом Феодосієм та собором священства приступили до освячення однієї із найкращих у Дрогобичі сакральних споруд престолу та самого храму. Ополудні розпочалася Божественна Літургія, по закінченні якої Митрополит подякував найперше настоятелю, який разом із своєю громадою протягом 14 років будівництва храму спорудив духовну окрасу Дрогобича. Близько п’яти тисяч християн різних конфесій цього дня прийшли, аби побачити освячення новорозписаного храму. Митрополит Мефодій нагородив настоятеля храму протопресвітера М.Бачинського орденом святого апостола Андрія Первозванного. Поздоровчого листа на адресу настоятеля і громади надіcлав голова Львівської облдержадміністрації Микола Кміть, який зачитав уповноважений у справах релігій облдержадміністрації Роман Кураш. Урядову привітальну телеграму надіслав також народний депутат Олексій Радзієвський.
Потім отець Михайло подякував Митрополиту Мефодію, архієпископу Феодосію, жертводавцям, будівничим і всім людям. На їхню честь звучали здравиці міцного здоров’я, довголіття і «Многая літа!». Під вечір на церковному подвір’ї відбулася концертно-мистецька програма за участю регіональних церковних хорових колективів Дрогобиччини – із Ясениці-Сільної, Мединич, Доброгостева, Дрогобича, які виконували духовні твори. Розпочала мистецьку програму група «Ми-леді». Також виступили дитячі хори церкви св. ап. Андрія Первозванного, церкви св. вмч. Параскеви-П’ятниці (м. Дрогобич), хор «Відлуння» з дрогобицького кафедрального Собору Пресвятої Трійці (УГКЦ), гурт «Ярослав-На», чоловічий муніципальний хор «Боян Дрогобицький» Дрогобицького педуніверистету імені Івана Франка. Заключним акордом святкувань стала спільна молитва «Отче наш» у виконанні дорослого хору церкви св. ап. Андрія Первозванного та Успення Пресвятої Богородиці (м. Дрогобич) та вірних.
ХТО ВБИВ ОСТАПА ЧАЙКІВСЬКОГО?
Як ми вже повідомляли, 29 травня 2009 року трагічно загинув відомий меценат та бізнесмен, дрогобичанин Остап Петрович Чайківський. Разом з ним в машині знаходились двоє його усиновлених дітей, які вижили.
Правоохоронці звично все списали на дорожньо-транспортну аварію, проте і сам характер убивства (а що це вбивство, не викликає сумнівів не лише у мене), і події, які відбулися перед тим і потому, вказують на те, що Остап, як називали його знайомі, стояв багатьом на заваді.
Остап Чайківський був власником деяких дрогобицьких підприємств, зокрема Дрогобицького машинобудівного заводу (проданий два роки тому), “Уккан” - виробництво паркетної дошки, а також ТзОВ “Сервус” - виробництво і будівництво швидкомонтажних будинків. Він також був власником нерухомості у Дрогобичі, Стебнику і Трускавці. Остапа Петровича знали як мецената, він допомагав дітям-сиротам, фінансував будівництво дитячого будинку “Оранта” в Дрогобичі, був членом “Ротарі-клубу”.
А в ніч на 30 травня поблизу села Медведівка Козятинського району Вінницької області чорний джип “Тойота Лендкрузер” врізався в опору електропередачі. До Козятинської райлікарні доправили чотирьох потерпілих. Один із них, 62-річний Володимир Карпович Кисіль, помер тієї ж ночі в реанімації.
Того ж дня у Києві на 63-му році життя загинув голова профспілок “Нафтогазпрому” Олександр Григорович Попел. Офіційна версія - самовбивство через необережне поводження зі зброєю.
І Володимир Кисіль, і Олександр Попел мали бізнесові справи з Остапом Чайківським.
Так, Володимир Кисіль і Остап Чайківський придбали у селі Модричі Дрогобицького району земельні ділянки для будівництва котеджів, а Олександр Попел допомагав придбати Остапові Чайківському санаторій у тому ж селі. Для цього він навіть приїжджав до Дрогобича, але оборудка не вдалася.
Вельми цікавою у цій історії є особа Володимира Кисіля.
Він народився 1 лютого 1946 року в селі Григорівка Київської області. Закінчив секцію вільної боротьби Київського інституту фізкультури.
20 листопада 1981 року Дарницький районний суд Києва засудив Киселя за грабіж на 4 роки позбавлення волі. На зоні він трудився на посаді завгоспа. Після повернення на свободу зайнявся шахрайством - картярством. На початку 90-х створив і очолив одне з найбільш впливових злочинних угруповань Києва. Спеціалізація: грабежі, розбійні напади, здирства, контрабанда, незаконні операції з валютою. Надалі - активна легалізація бізнесу.
Через підконтрольні комерційні структури Кисіль вклав значні суми в “Нафтогаз України”. Восени 1997 року Управління по боротьбі з оргзлочинністю УМВС Києва затримало Кисіля, помістивши його в ізолятор тимчасового затримання. Тодішній керівник “Нафтогазу” Ігор Бакай, який нині переховується від правоохоронних органів у Москві, виділив мільйон доларів на визволення товариша.
Інтереси Кисіля зачіпали і вельми серйозні сфери української економіки в практично всіх регіонах України. Серед них - метал, гірничо-збагачувальні комбінати, міжнародні автомобільні перевезення, контрабанда автомобілів, сфера послуг, розважальний і гральний бізнес і багато іншого.
Доволі багато нинішніх процвітаючих українських бізнесменів, чимало з яких сьогодні є народними депутатами України, у минулому були під “дахом” Киселя. Багато нинішніх українських політиків і бізнесменів буквально стояли в черзі, щоб засвідчити своє шанування Киселю і занести “частку”. Секрет живучості Киселя, якого звали “Дідом”, і його бізнесу полягав у тому, що він, на відміну від своїх колишніх “колег”, не обдирав підопічних бізнесменів як “липку”, а давав їм розвиватися.
З оточення Киселя в самостійні лідери організованих злочинних угруповань виросли такі фігури: Ткаченко Ігор Анатолійович, 1964 року народження, - кличка “Череп”; Кононенко Юрій Миколайович - кличка “Конон”; Балабкін Сергій Борисович, 1963 року народження, - кличка “Балабан”; Гешелін Олександр Наумович, 1967 року народження - клички “Геша”, “Кіндрат”, “Вусатий” (помер від цирозу печінки); Сельтов Микола Миколайович, 1966 року народження, - кличка “Чорний” (зник безвісти); Стащенко Сергій Опанасович, 1963 року народження, - кличка “Стас”; Олєйніков Сергій Михайлович, 1961 року народження, - кличка “Олень”.
4 листопада 2003 року на київській вулиці Рейтарська пролунав вибух у авто, де знаходився Володимир Кисіль. Тоді водій помер на місці, один охоронець втратив ногу, усі інші пасажири залишилися неушкодженими, серед них і “Дід”.
Володимир Кисіль був депутатом Голосіївської райради, президентом Федерації греко-римської боротьби України, майстром спорту з класичної боротьби, Заслуженим тренером України.
Остап Чайківський не мав таких “досягнень”. Подейкують, що він був “смотрящім” у Дрогобичі. Я зустрічався з ним декілька разів, мав тривалі (до трьох годин) і короткочасні зустрічі. Остап Петрович розповідав мені про своє життя. Про це можна писати авантюрно-детективний роман. За своїми моральними якостями Остап Чайківський стояв набагато вище від тих політиканів місцевого розливу, з якими в силу певних обставин змушений був співпрацювати.
Двічі Остап Чайківський перебував у місцях позбавлення волі. За його словами, спочатку він відправив кавказцям замість машини джинсів - машину ... цегли. Друга справа була серйознішою. Машина Остапа Чайківського збила в Лішні дитину, яка загинула. За кермом сидів інший чоловік, вину якого Остап Чайківський узяв на себе. В загальному він відсидів близько десяти років.
Відтак були його поневіряння у Канаді й Австралії, інших країнах, аж поки Остап Чайківський не зайнявся бізнесом. Деякі правоохоронці стверджують, що це були сумнівні оборудки, але далі слів справа не пішла.
Останні три роки можна вважати найбільш бурхливими в діяльності Остапа Петровича. Пов’язані вони насамперед з обранням Миколи Гука міським головою Дрогобича. Подейкують, що саме Чайківський найбільше приклався до того, аби колишній морський офіцер став мером, хоча сам Остап Петрович це заперечував. Він також спричинився до відставки Гука, коли, на думку депутатів, Остап Чайківський незаконно приватизував кінотеатр “Прометей”. Саме це стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння народних обранців. Подейкують також, що фракція “Пора” у Дрогобицькій міській раді “ходила” під Чайківським і голосувала так, як цього хотів “бос”. Кажуть, буцімто Остап Чайківський фінансував у Гагарінському районному суді Севастополя спробу Миколи Гука поновитися на посаді мера. А ще Дрогобичем ходять чутки, ніби незадовго до своєї смерті Остап Чайківський зустрівся з Миколою Гуком у дрогобицькому ресторані “Черемшина”, і між ними відбулася гучна розмова.
Остап Чайківський вважав себе націоналістом, хоча мав своєрідне уявлення про Степана Бандеру і бандерівців. Для нього героями були батько і мати, фотографії яких кожний бачив у його робочому кабінеті, а своєму вуйкові-оунівцю, який загинув у бою з енкаведистами, він поставив пам’ятник в одному із сіл на Самбірщині.
Покійний був меценатом і не афішував, як деякі політикани, цієї своєї діяльності. Один відсоток коштів його фірма перераховувала на потреби дрогобицької громади.
Говорити про випадковість загибелі упродовж одного дня трьох людей, пов’язаних між собою, не доводиться. Деякі правоохоронці, не відкидаючи випадковості, все ж схильні вважати, що підростає молоде покоління кримінальних авторитетів, більш агресивне і нахабне. Саме воно, мовляв, і прибирає таких, яким був Остап Чайківський. За своєю мораллю він явно не вписувався у цю “команду”.
А ще кажуть, буцімто відставні правоохоронці таким чином відстрілюють тих, кого не вдалося свого часу довічно засадити за грати…
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Історія Трускавця з точки зору поляка
В польському місті Ополє в 2009 році побачила світ книга ректора Опольського Університету та сенатора Речі Посполитої Станіслава Славоміра Ніцєї (наз. відм. – Nicieja) під назвою “Kresowe trojmiasto. Truskawiec. Drohobych. Boryslaw”. Майже 300 сторінок, присвячених трьом містам нашого регіону, не можуть залишитися поза нашою увагою, тому ми вирішили приділити цьому твору дещо більше уваги, ніж просто згадка в рубриці «На книжковій полиці». Тим більше, що книга претендує на єдину польськомовну (на даний час) історію Трускавця, а це не абищо, якщо взяти до уваги, що україномовної історії в нормальному форматі Трускавець не дочекався до сьогоднішнього дня. Я в жодному разі не хочу применшити заслуги дослідників Зенона Гузара, Івана Скибака та покійного Ореста Мацюка, які є співавторами короткого історичного нарису про наше місто, а в нашому Інтернет-виданні вже появлялася згадка про книгу історика Олега Реги про церкву святого Миколая як духовну перлину Трускавця. Свідомо не пишемо про видання дрогобицького автора «Трускавець – володар живої води», адже книга не написана на основі історичних джерел, як це прийнято в історичній науці. Проте жодне з вищеназваних видань не є повноцінною історію міста-курорту Трускавець. А тут маємо видання, яке оздоблене унікальними старовинними фото та підтвердженням фактів, які наші історики інколи воліють замовчувати.
Історію з давніх часів писали люди на догоду комусь і про цілковиту об’єктивність говорити не доводиться. Тому так важливо було для мене особисто як історика не просто потримати цю книжку в руках, але перечитати її. Звичайно, неприязнь та певна зверхність автора щодо українців дещо применшує вартість твору, проте є щось, що не може не тішити – а це виклад фактів, які наші історики або свідомо замовчують, або не вважають подавати для широкого розголосу, адже правда інколи буває невигідною. Одним з таких фактів є правда про липневий погром дрогобицьких жидів у 1941 році – пекло, яке довелося пережити як винним у співпраці з НКВС, так і зовсім безневинним жидам, і то пекло з рук не гестапівців, а сусідів-українців, не може не вразити. Розповідь про дрогобицький некрополь, розвиток Борислава та нафтового промислу в ньому, розвиток нашого славного курорту – і все через призму життєписів цікавих людей, які цю історію творили – Анджей Хцюк, який був репортером трускавецької літньої газетки «Трускавецькі джерела», славнозвісний Іван Франко, наш український Мойсей, Бруно Шульц та його брат Ізидор, Станіслав Курц та Фелікс Ляхович, і, безперечно, бургомістр Трускавця та його власник Раймунд Ярош. Це далеко не повний перелік тих, хто відіграв немаловажну роль у розвитку цієї частини Східної Галичини, хто досягав вершин і над ким глумилася доля.
На мене особисто справили враження світлини із зображенням вілли «Марія Гелена» (на її місці тепер знаходиться курортна поліклініка № 1), охоронців муніципальної «джерельної сторожі» в уніформі, поштові листівки, в тому числі і жартівливі із зображенням повної сумки грошей під час приїзду та порожньої при від`їзді з Трускавця, світлини з зображенням як простих трускавчан, працівників на курорті, так і гостей, в тому досить значних. А в Трускавці побували і Юзеф Пілсудський, і Іван Франко, і Владислав Рачкевич і Ян Кепура з Мартою Еггерт, і Август Залеський, і Тадеуш Голувко, і Влада Маєвська та Віктор Будзинський, і Бруно Шульц та Софія Батицька, Константін Петст та багато-багато інших. Для нас ці імена можуть нічого й не говорити, але варто копнути глибше і ми будемо вражені, наскільки красивим та заможнім був курорт у довоєнні часи і як його спотворила радянська влада.
Книга так і проситься, щоб її перекласти на українську, проте для цього потрібні як згода автора та обумовлення різних поточних моментів, так і кошти на її видання. З українських ЗМІ вперше про дане видання написав регіональний польськомовний «Kurier galicyjski» (№ 14 від 24 липня – 14 серпня 2009) і, сподіваємося, що наша публікація буде не останньою схвальною рецензією на монографію. Адже знати своє минуле потрібно, бо «хто не знає минулого, той не має майбутнього», а так хотілося б, щоб Трускавець мав дійсно красиве майбутнє. Із врахуванням та відновленням того позитиву, який був на курорті за часів п. Яроша.
Володимир Ключак
СМЕРТЬ “ТРИЗУБА”
Можна було сподіватися, що після смерті Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери Василя Іванишина помре і його дітище, але я не сподівався, що це станеться так швидко.
Нещодавно керівництво цієї організації публічно заявило, що на наступних президентських виборах підтримуватиме кандидатуру Віктора Ющенка.
Василь Іванишин давав різко негативну характеристику нинішньому президентові. Суть його звинувачень зводилася до того, що Віктор Ющенко займається профанацією національної ідеї, а тому в нинішніх умовах державотворення України є більш небезпечним, ніж її відверті вороги. За маскою уболівання за на-ціональне криється міщанство, хохляцтво, спроба розв’язати свої меркантильні проблеми. Помаранчева революція дала шанс Ющенкові стати на чолі нації, але він бездарно розтринькав довіру народу, не про-вів якісних реформ, поставивши Ук-раїну на грань втрати незалежності.
За два роки, що минули після смерті Василя Іванишина, Ющенко не змінився. “Тризуб” навіть не пропонує йому своєї націодержавної програми, складеної Провідником, бо президент її не підтримував і не підтримує...
... Потрібні нові люди, аби втілити в життя ідеї Василя Іванишина.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Політичний гумор.
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
