Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 61 (87)  від  25 серпня  2009 р.

 

Новини Трускавця та регіону

В Стебнику потроху забувають про гральні автомати

В Стебнику ще один колишній зал гральних автоматів перепрофілювався під магазин – на цей раз магазин взуття. Ще нещодавно ми повідомляли про відкриття в залі, де колись процвітав ігровий бізнес, магазину навчальної книги.

У вересні – фестиваль…

26 – 27 вересня у Трускавці проходитиме Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Кришталевий Трускавець-2009». Вік учасників необмежений. Всі довідки за телефонами 8-095-794-03-52 та 8-067-665-61-08.

… і пікет міської ради

Опозиційні до мера міста сили планують орієнтовно у вересні місяці провести масштабне пікетування міської ради Трускавця. Маємо інформацію, що можливою є підтримка пікетувальників навіть одним з народних депутатів. Меру хочуть висунути ряд серйозних закидів.

Інша ж опозиція планує провести ряд антимерських заходів дещо пізніше.

Нещаслива «тринадцятка»

Борг населення Трускавця за послуги з водопостачання та водовідведення станом на 21 серпня становить орієнтовно 600 тисяч гривень, про це повідомив генеральний директор ТзОВ «Трускавецький водоканал» Володимир Возняк. Біля 150 абонентів заборгували суму більше 1 тисячі гривень, 91 з них вже вислано повідомлення про припинення подачі води (хоча технічно це неможливо зробити силами водоканалу). Послуга ж так званого «Спруту» з Кременчука чи Полтави коштуватиме 800 – 1000 гривень для відключення одного боржника, при цьому блокується система водовідведення (каналізація).

На прохання водоканалу публікуємо прізвища 13 найбільш злісних неплатників: Лісний та Петрів з Бориславської, Шиян з Данилишиних, Подляшецька, Саприкіна, Голубець та Конкольняк з Мазепи, Смакула, Хамандяк, Шменда та Гамрищак зі Стебницької та Гуцило і Надибський зі Стуса.

Натомість в інтерв’ю міському радіо 20 серпня п. Возняк зазначив, що все ж у Трускавці борг населення значно менший, ніж борг підприємств. Він повідомив теж, що до кінця жовтня водоканал Трускавця освоїть 850 тисяч гривень для встановлення нового обладнання для дозування гіпохлориду і коагулянту в приміщенні хлораторної установки. А для введення в експлуатацію нової насосної станції треба би 20 мільйонів гривень ( їх би вистачило і на зонування Трускавця по насосних відмітках), ва оскільки таких грошей нема, то і хотілося б їх позичити в Світового банку. Не було сказано лише, чи не на вічне віддавання.

Жінки єднаються…

У вівторок 18 серпня у Львові відбулося засідання Світової федерації українських жіночих організацій. Трускавець представляла колишня директор ЦБС п. Катерина Ківацька.

… і анонімні алкоголіки теж

12 – 13 вересня у Дрогобичі, в приміщенні Центру душпастирства для молоді Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, що на вулиці Шевченка, проходитиме Всеукраїнська конференція організацій, що об’єднують анонімних алкоголіків та наркоманів (так звані «енеївські групи»). В Дрогобичі анонімні алкоголіки та наркомани збираються щонеділі пополудні в приміщенні благодійного фонду «Карітас», багато з них проходять реабілітацію в центрі «Назарет», що на території колишньої військової бази біля с. Рихтичі.

Вереснева конференція буде присвячена питанням подяки, перед тим проходив подібний захід на тему «Віра. Надія. Любов». Початок реєстрації учасників – 12 вересня о 10.00.

Буде міліцейський будинок

Неподалік від приміщення старого ДАІ у Трускавці планують звести будинок для міліціонерів. Поки що впирається все у брак коштів. З цієї ж причини не можуть перебратися у збудоване, але ще не викінчене приміщення по Івасюка (неподалік від котельні на 19а) і працівники Трускавецького міського центру зайнятості.

В останній день літа – сесія

На 31 серпня (понеділок) планують зібрати чергову сесію ТМР. Серед першорядних питань, які розглядатимуть – питання земельні.

Остання неділя серпня – День міста в Стебнику

30 серпня в сусідньому Стебнику – День міста.

Під знаком „ЕТНО”

Цього року День Незалежності в Трускавці проходив під знаком „Етно” – новинкою святкувань були виступи учасників фестивалю „Етновир” представників Того, Конго, Македонії, Індії, Польщі та інших країн.. Їх доповнили виступи українських етнічних колективів. Бажаючих по фотографуватися з „екзотичними” гостями було безліч, особливо дітлахів.

Святкування розпочалися о 16.00 з вітального слова заступника мера Ярослава Чистогорського та благословення отця-декана Петра Івасівки. Згодом були нагородження грамотами обдарованих дітей Трускавця. Після концерту – феєрверк о 22.15. Порівняно з Днем Міста парк залишився напрочуд у чистому вигляді.

Подвійне свято

24 серпня для багатьох мешканців Дрогобича – подвійне свято, адже поряд із Днем Незалежності України – це ще і храмове свято в римо-католицькій парафії святого Варфоломія. Урочисту Святу Месу о 12.00 очолив новопризначений настоятель стрийського храму о. Юзеф Легович у співслужінні з півтора десятка священиків з Дрогобича, Стрия, Трускавця, Берездівців, Львова, Яворова, Миколаєва, Жидачева, Ходорова та інших парафій. Від УГКЦ вже традиційно прийшов розділити радість свята о. Іван з Болехівців.

А вже в суботу відпустова урочистість буде в латинському храмі Самбора (свято Усікновення Глави Іоанна Хрестителя), натомість 8 вересня, на Різдво Пресвятої Богородиці – в Стрию. Саме Стрий та Самбір були найближчими осередками, де вірні католики збиралися на молитву за комуністичних часів.

Нова людина в міській раді

В четвер, 20 серпня, призначено нового начальника відділу рекреації, туризму, охорони навколишнього середовища і благоустрою ТМР. Ним став Слободян Михайло Володимирович, уродженець Івано-Франківська, закінчив в рідному місті Університет нафти і газу, а згодом Львівський інститут внутрішніх справ. У Трускавці – 3 1992 року, працював спочатку заступником головного лікаря санаторію „Алмаз”, потім  - в санаторії СБУ, а згодом (до червня 2009 р.) – в самій Службі Безпеки України.

Власна інформація

Полтавчани вибивають гроші

СТЕБНИЧАНКА ЗАБОРГУВАЛА ЗА ВОДУ МАЙЖЕ ДЕВ’ЯТЬ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Минулого тижня декілька стебницьких родин поставили перед фактом – їх примусово відімкнули від каналізації. Це стосувалося тих, чий борг за водокористування налічував більше тисячі гривень.

Своєрідною рекордсменкою виявилася п.К., яка проживає у будинку № 9 на вулиці Січових Стрільців. Її борг станом на перше серпня поточного року склав 8 тисяч 764 гривні 15 копійок.

Працівники “Стебникводоканалу” змушені були вдатися до послуг своїх полтавських колег. Ті без проникнення у помешкання на дахах застосували хитромудру техніку, яка дозволяє відмикати від каналізації. Іншими словами, водою ви можете користуватись, але вона не стікає у каналізацію, а заливає вашу квартиру. Зварити зупу чи скип’ятити чайник теж можна, але ходити у туалет вже не можна, мусите йти до сусідів – якщо вони вас, звичайно, пустять, або, даруйте, робити на відро.

Працівникам “Стебникводоканалу” катастрофічно не вистачає коштів на ремонт міського водопостачання. Всього по місту є 25 злісних боржників. Якби вони заплатили борг, це суттєво би поповнило скарбницю підприємства. Очевидно, багато хто змушений буде це зробити, аби жити у цивілізованих умовах. Однак їм доведеться чекати аж до січня наступного року, коли знову до Стебника приїдуть працівники “Полтававодоканалу” і ввімкнуть каналізацію. За ввімкнення боржники повинні будуть теж заплатити.

Анатолій Власюк, газета „Воля громади”

 

Стебничанам нарешті дали землю

ДЕПУТАТИ ПОЗА ЗОНОЮ ДОСЯЖНОСТІ

чергове пленарне засідання сесії Стебницької міської ради, яке відбулося в п’ятницю, 14 серпня, як і зазвичай, розпочалося з запізненням, - цього разу на 40 хвилин. Не допомогло депутатам вчасно зібратися й те, що на сесію прибув потужний дрогобицький “десант” – заступник міського голови Богдан Пристай, депутат обласної ради Михайло Ваврин, лідер нашоукраїнців Богдан Іванців, два представники міжрайонної прокуратури і представник СБУ.

ТРИ В ОДНОМУ

Здавалося, все буде відбуватися за сценаріями попередніх пленарних засідань. Нагадаємо, що упродовж останніх півтора місяця це вже була п’ята спроба депутатів затвердити порядок денний.

Як і завжди, каменем спотикання стало питання навколо особи виконувача обов’язків міського голови, секретаря ради Геннадія Куцана. Опозиційно налаштовані до нього депутати зажадали не лише звіту секретаря ради, а й виконувача обов’язків міського голови. Цю пропозицію подав Ігор Кузьмак, його підтримали Орест Середницький, Ігор Говірко, Олег Ковальчин. Геннадій Куцан нагадав, що до такого звіту він не готувався, адже у попередніх депутатських зверненнях народні обранці саме у такій інтерпретації звіту від нього не вимагали.

Дійти до порозуміння намагався депутат Тарас Паньків. Він зазначив, що Геннадій Куцан звітуватиме про роботу виконкому, а, отже, й про свою, як виконувача обов’язків мера, але це не влаштувало опозицію.

Ореста Середницького як керівника депутатської комісії з бюджету не влаштувало й те, що саме він повинен доповідати про виконання бюджету. “Це несерйозно, - заявив він. - Я не є розпорядником коштів. Нехай доповідає Куцан, хто використовує бюджет. Ви сидите на зарплатах, розкажіть, як ви це робите”.

Ситуація знову могла зайти у глухий кут, якби вкотре свої дипломатичні здібності не виявив лідер Блоку Юлії Тимошенко Ігор Боднар. Він запропонував розпочати не з розгляду бюджетних, земельних і приватизаційних питань, як це було передбачено порядком денним, а зі звітів Геннадія Куцана як секретаря ради (і в тому числі про роботу виконкому за перший і другий квартали поточного року), першого заступника міського голови Богдана Асафата і заступника міського голови Лілії Шологон.

Здається, ця пропозиція усіх задовільнила, хоча ще за інерцією депутати продовжували сперечатися між собою.

Ситуація загострилася, коли лідер нашоукраїнців Роман Юзефович заявив, що напередодні фракція прийняла рішення проводити сесію у закритому режимі, заслухати звіт секретаря ради і земельні питання. Він запропонував депутатам проголосувати за це.

Представників громади, які були присутні на сесії, обурило те, що депутати хочуть працювати таємно від людей. Власне, на сесію вони прийшли з двох причин: захистити Геннадія Куцана і не допустити повернення Ігора Кузьмака на посаду начальника КП “МВУЖКГ”. Якщо дійсно над Геннадієм Куцаном навис Дамоклів меч звільнення, хоча опозиція ніяк не може набрати достатньої кількості голосів, то про повернення Ігора Кузьмака наразі не йдеться. Нині він як безробітний отримує допомогу в центрі зайнятості, так що має багато часу, аби віддаватися депутатській діяльності і, зокрема, таки відправити у відставку Геннадія Куцана, аби “помститися” за те, що сам залишився без роботи. Принаймні, мотив “помсти” з боку Ігора Кузьмака, на думку багатьох депутатів, видно неозброєним оком. Можна лише припустити, що з поверненням Романа Калапача Ігор Кузьмак знову керуватиме КП “МВУЖКГ”. Очевидно, повернуться на роботу й ті декілька ключових працівників, які разом з ним написали заяву на звільнення.

ПРОКУРАТУРІ ЗАКОН НЕ ПИСАНИЙ?

Але повернімося до роботи сесії.

Ігор Говірко запропопонував об’єднати питання про звіт секретаря ради і звіт виконкому й поставити його першим.

Депутат Микола Гориславський скористався ситуацією, коли вже ніхто нікого не слухав, дотримуючись власної точки зору, і зачитав листа від товариства захисту тварин, в якому йшлося про сприяння в оренді приміщення для стерилізації собак та створення вольєрів. Оскільки ця проблема не розв’язується, захисники тварин просили це питання розглянути на сесії. Депутати проголосували за включення питання до порядку денного.

Але Микола Гориславський як досвідчений апаратник зумів заволодіти увагою депутатів і присутніх іншим. Лист від товариства захисту тварин був, як кажуть, лише затравкою. Він зачитав подання “Про усунення порушень бюджетного законодавства”, яке надійшло з Дрогобицької міжрайонної прокуратури.

Депутати Стебницької міської ради Орест Середницький і Микола Гориславський звернулися до прокуратури щодо “ефективності виплат підприємцю М.Яніву за представлення у судах інетерсів міської ради та Геннадія Куцана”. Нагадаємо, що свого часу депутати проголосували за надання 60 тисяч гривень п.Яніву, аби він представляв інтереси громади у справі повернення меблевого магазину до комунальної власності та у справі позову Романа Калапача про поновлення на посаді міського голови. Відповідне рішення про це було прийняте на сесії 27 березня поточного року. Наразі підприємцю виплачено 38 тисяч гривень.

У поданні прокуратури сказано, що “проведеною перевіркою Дрогобицького об’єднаного КРВ встановлено, що вищенаведені факти (про перечислення грошей підприємцю – А.В.) є порушенням статей 88, 91 Бюджетного кодексу України та п.20 Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”. Суть зводиться до необхідності дотримуватися суворого режиму економії коштів, а в міській раді, мовляв, працює юрисконсульт, “в посадові обов’язки якої входить ведення претензійної та позовної роботи, представлення в установленому порядку інтересів виконкому Стебницької міської ради в загальних та господарських судах усіх рівнів, інших органах під час розгляду правових питань, здійснення правової експертизи”.

У своїй відповіді Дрогобицькому міжрайонному прокурору, раднику юстиції п.Соболю щодо цього подання виконувач обов’язків міського голови, секретар ради Геннадій Куцан вказав, м’яко кажучи, на незнання законів з боку прокуратури. У листі, зокрема, сказано: “Згідно статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, подання прокурора може бути адресоване до державного органу, громадської організації або посадової особи, які наділені повноваженнями усунути порушення закону. В даному випадку сесія Стебницької міської ради не є жодним із вищеперечислених суб’єктів”.

Далі Геннадій Куцан пояснив прокуророві, чому, власне, був найнятий професійний юрист для ведення таких справ: “Зважаючи на велике суспільне значення для громади міста успішного вирішення судових справ про повернення до комунальної власності нежитлових приміщень по вулицях Володимира Великого, 12 А та Шептицького, 5 і згідно позову Р.Калапача, зважаючи на недостатню кваліфікацію юрисконсульта міської ради, на сесії Стебницької міської ради було прийнято рішення про залучення кваліфікованого юриста для ведення вищевказаних справ. Всі проплати проводились згідно актів виконаних робіт”.

Справді, повинна ж бути рівноправність у веденні справи. І Роман Калапач, і панове Середницькі залучили кваліфікованих юристів й, очевидно, платять їм у декілька разів більше, ніж ту мізерну платню, яку отримує юрисконсульт міської ради.

Щоправда, Микола Гориславський зіронізував, що Геннадій Куцан знає закони краще, ніж прокуратура, але від фактів, як кажуть, нікуди не втечеш. Звинувачення на його адресу, що він скривав це подання від депутатів, теж не мають підстав, бо сесія, як відомо, не проводилася півтора місяця. Зрештою, це питання зависло у повітрі й важко сказати, якою буде реакція прокурора на відповідь Геннадія Куцана.

“Що тут є ще в місті такого, що можна вкрасти?”

Поза тим сесія продовжувалась, і головну роль у розвінчуванні Геннадія Куцана взяв на себе депутат Олег Ковальчин. Так, він дивувався, навіщо треба затверджувати договори оренди, на що Геннадій Куцан відповів, що всі договори необхідно затверджувати. Олег Ковальчин знайшов один договір від 1 грудня минулого року, який не був затверджений, а лише погоджений головою комісії М.Вариводою, а тому, на його думку, комісія підлягає розпуску. В пана Вариводи були свої аргументи, але він вирішив дочекатися, коли це питання будуть розглядати по суті.

Олег Ковальчин так і не дочекався відповіді від Геннадія Куцана на свій запит, скільки є приватизовано майна. Секретар ради послався на те, що спеціаліст, який займається цими питаннями, зараз на лікарняному.

На жаль, пан депутат не втримався і від гострих слів, які можна трактувати як особисту образу на адресу п.Куцана, зазначивши: “Ви Куцан, і політика ваша куца”, на що звернув увагу Ігор Боднар, закликавши депутатів не піддаватися емоціям і не вдаватися до образ.

Зрештою, порядок денний прийняли за основу, але під час уточнень, за яким порядком розглядати питання, знову почалися суперечки. Це викликало бурхливу реакцію з боку депутата Ольги Мицак, яка запропонувала всім депутатам написати заяви і “йти геть”. До цього справа не дійшла, але депутати проголосували за проведення сесії у закритому режимі.

Це викликало обурення присутніх представників громади, які вийшли з сесійної зали з вигуками: “Ось до чого веде “Наша Україна”!” (нагадаю, що за ініціативою цієї фракції й було прийняте відповідне рішення).

Відтак до виступу напросився лідер дрогобицьких нашоукраїнців Богдан Іванців. Він розпочав із риторичного запитання: “Що тут є ще в місті такого, що можна вкрасти, що ви колотите між собою?” і закликав депутатів до порозуміння. Свого часу він був проти зняття Романа Калапача, але тепер і Геннадій Куцан став неугодним.

Це лише під’юдило депутатів. Ігор Говірко нагадав про корупційні діяння Геннадія Куцана, а Микола Гориславський – про сутичку з Богданом Іванцівим біля Народного дому, коли вони (до речі, п.Гориславський – майстер спорту з боксу!) ледве не побились через, власне, особу Геннадія Куцана.

Михайло Ваврин намагався згладити гострі кути, сказавши, що треба вирішувати питання, які можна вирішити. “Якщо будете бачити в Куцану лише негативне – нічого не буде!” – наголосив він. “Є так багато питань, які можуть обєднати нас, - сказав депутат обласної ради. – Це і виступ Мєдвєдєва, і поїздка патріарха Кирила, і шовінізм у Закарпатті. Треба приймати рішення по цих питаннях”. Михайло Ваврин запропонував бути “третім”, коли за пляшкою горілки і палкою ковбаси депутати дійдуть до порозуміння, але емоції аж зашкалювали.

Так, депутат Ігор Говірко зауважив, що Геннадій Куцан має керувати містом, а не вчитися й робити експерименти на людях.

Намагався примирити депутатів і помічник прокурора Павло Хімчук, але і його спроба була марною.

Заступник міського голови Богдан Пристай, аби не підливати оливи у вогонь, услід за силовиками та іншими представниками дрогобицького “десанту” тихенько вийшов із сесійної зали і більше не повертався.

Напругу розрядив депутат Ігор Кузьмак, який запропонував розглянути земельні питання, а далі рухатися за порядком денним. Доволі швидко депутати на це пристали і до обідньої перерви розглянули близько 600 земельних питань, які стосувалися конкретних людей, і прийняли по них 18 рішень. Лише три земельні питання вирішили перенести на розгляд наступної сесії.

А після обіду зібралося лише десять депутатів. Микола Гориславський телефонував до своїх колег, які хотіли відставки Геннадія Куцана, але ті були поза зоною досяжності. Спересердя колишній міський голова сказав, що, мабуть, напише заяву на відмову від депутатського мандата.

Питання про звіт Геннадія Куцана знову зависло у повітрі. Чи вдасться опозиціонерам назбирати достатньо голосів для його відставки, чи все обійдеться “малою кров’ю”? Про це ми незабаром дізнаємося.

Анатолій Власюк, газета „Воля громади”

Ностальджи

Слово «ностальгія» означає тугу за рідною домівкою. За рідними, які далеко від тебе, за країною, де всюди чутно материнську мову, за тим краєм, до якого лине твоя душа, але лиха доля закинула тебе далеко-далеко і ти бачиш його хіба у своїх снах та в образах, які виникають під час телефонних розмов з рідними. Але в тебе все одно залишається невмируща надія, що прийде час – і ти знову поклонишся рідній землі, припадеш губами до батьківської криниці, всотуватимеш у себе той дух, який з часом вже почав вивітрюватися.

Проте є і ностальгія іншого ґатунку – ностальгія за минулим, за тим, що вже ніколи не повернеться. А інколи так хотілося б… В нас на квартирі в 80-х роках проживала мусульманка, яка завжди ввечері починала плакати. Коли її запитували в чому річ, вона відповіла просто: «Я плачу кожного вечора, адже мені вже на один день ближче до смерті…». Проте не кожна людина над цим замислюється і тим більше, ніхто не збирається плакати з такого «нікчемного» приводу. А от коли розкладаєш на стіл «старі фотографії», як співає Скрябін, або поринаєш у спогади, навіть якщо ти не прожив ще і половини свого життя, то тоді і приходить ця пані Ностальджи, а в «слабко-нервових» на очах виступають сльози.

Давайте спільно зробимо таку собі невеличку мандрівку в минуле, в екскурс нашого життя у Трускавець 20 – 30 – 40 років тому. Чому? Для чого? Та хоча б для того, щоб порівняти наше життя тоді з життям теперішнім, поглянути на зміни, які відбулися в місті, яке стало з похмурого совєтського курорту тим, чим є на сьогодні. Застерігаю – ніякої політики, просто задоволення від спогадів. Якщо хтось вважає, що це «брєд» (маячня), то прошу далі не читати.

Отже, центральна вулиця Лєніна (колишній «Дептак», теперішня Бандери) і пам’ятник «вождю пролетаріату». Погожа сонячна днина і море відпочиваючих зі всіх куточків Радянського Союзу. Люди в тюбетейках такі ж чисельні на сірих вулицях та тротуарах міста, запорошених пилюкою, як і люди в капелюхах. Колоритний одяг вихідців з Середньої Азії та Закавказзя, колгоспний ринок «Ювілейний» та ще старий залізничний вокзал. Навпроти новозведених будинків по теперішній Стуса (тоді – 150 років курорту) – траншеї, це продовжується будівництво. Ще напередодні там стояли хати, звичайні сільські будиночки, але їх знесли, бо так захотіла «радянська влада», а їй заперечувати було неможливо. Коли приходив вечір, жаби в ставку голосно кумкали, а маленький хлопчик сидів у крихітній кімнатці в «Червоній Руті» (мається на увазі гуртожиток, а не ресторан) і дивився, як «Запорожці», «Ниви» та «Волги» проїжджають вечірнім містом з Мічуріна на Філатова. Йому завтра йти в садок, а потім, через рік  – «у другу школу». Про протистояння між «першою» та «другою» школами у Трускавці, думаю, немає потреби говорити, адже в кожного про це свої спогади. І хоча пізніше розпочалося будівництво суперсучасної на той час «третьої» школи, все ж конкуренція між двома основними «СШ» не зникла і по сьогодні.

80-ті роки «глухого» застою змінилися в Трускавці початком національного відродження. У всіх на вустах було прізвище Бурлакова, хоча в серці – недовіра через «російське» прізвище. Величезна радість при звістці, що отець Петро Івасівка перейшов (а радше – повернувся) зі всією громадою церкви святого Миколая (єдина діюча на той час) в лоно Греко-Католицької Церкви. Незадоволені вирішують будувати православну церкву в Трускавці, не знаючи, що в майбутньому їх буде три в Україні і невідомо, котра з них «найбільш православна». Активізуються баптисти, свідки Єгови, п’ятидесятники. Біля планетарію на молитву починають збиратися поляки, які добиваються повернення костьолу. До міста приїжджає Любачівський, щоб освятити нове чудо – готель «Бескид». Але одночасно з духовним пробудженням, національним самоусвідомленням та вибухом патріотизму та суспільного життя – купони, талони на одяг, мило, пральний порошок, а згодом і хлібні карточки» в Трускавці. Такі білі із синьою табличкою, в яку внесені цифри від 1 до 31 – по півхліба на людину на день.

Жовті «Ікаруси» на Дрогобич замінив один автобус із двома шоферами на зміну. На щастя, з Стебницького «круга» (всі виправляли, що треба говорити «кільце») зранку їздить автобус на Дрогобич з «Молдови». Це – середина дев’яностих. Купони швидко знецінюються. Проїзд, який коштував п’ять «купоно-карбованців», тепер вже – кілька тисяч. На навчання їхати не хочеться, краще піти з дівчиною в «Червону Калину» (інша назва кінотеатру – «Україна», тепер – РЦ «Міленіум») або в «Дружбу». Водопостачання – цілодобове, в тім і гаряче. Ще немає КП «Наше місто» і немає тих проблем, які виникли після його утворення. Що таке автономне опалення – не знають навіть вундеркінди. Помалу звикли до назв нових вулиць. Що вже немає Чкалова, Калініна, 50 років Жовтня. Що вже є Мазепи, Бандери, героїв УПА. Але ще немає Проектно-Депутатської. Хоча є багато землі. Наскільки багато її було тоді – ми розуміємо лише тепер.

З 1994 мером стає Матолич. Він довше керує містом, аніж Бурлаков, але теж свою каденцію до кінця не добуває. З 2002 року трускавчани обирають мером людину, яка до того представляла інтереси Трускавця в Львівській обласній раді – Лева Грицака. Але це вже майже наше сьогодення. Курорт Трускавець європейський чи ні, питання водопостачання Трускавця вирішиться чи ні, автономне опалення буде узаконене ще цією владою чи наступною і чи буде узаконене взагалі, як обрання Президента України в січні 2010 року відіб’ється на подальшій долі Трускавця – це вже питання зовсім не для пані Ностальджи. Як і те, чи погоджуватися з твердженням «Наше майбутнє – в наших руках» чи ні.

Дану статтю можна було б назвати «дебільно-непотрібною». Кому потрібно порпатися в минулому, коли на носі мерські вибори і Трускавець «йтиме ва світле майбутнє»? Вже Совєтський Союз ішов у світле майбутнє – ішов до того часу, поки не вступив у г… так, як жид у партію. Звичайно, кожен має свою думку. Один каже – «тихше їдеш, дальше будеш», а інший – «хто не ризикує, той не п’є шампанського». Один проголосує за Грицака, інший – за Юника, ще інший – за Яворського, або за одного з трьох «будівельників». Хтось дивитиметься на діла людини, а інший віритиме словам. Хтось скаже, що «п..ти – не мішки носити» і не піде на вибори взагалі, а інший продасть свій голос за пакунок чи за пляшку горілки.  А хтось знову казатиме, що Володя Ключак займається агітацією чи продався. Та все це – сьогодення, новий шалений темп життя, потреба вирішення поточних проблем, плітки та обмовляння. Тому інколи треба запросити «на каву» чи «гербату» пані Ностальджи, щоб абстрагуватися від сірої буденщини та зробити свято для своєї душі. І згадати про ті часи, коли «все було так добре» і які, на жаль, вже не повернуться. Про час молодості. Про час, відображений на старих фото. Про час спогадів, які інколи дають можливість краще розібратися в сьогоденні.

… Чи не цим пояснюється популярність радіостанції «Ретро-FM», каналу М-2, старих пісень та живучості обрядів, що «всі ми родом з дитинства»?  Чи не тому так прагнуть приховати своє минуле люди, яким є що приховувати? Чи не тому ви дочитали до кінця, що кожен прагне розгадати таємницю почуття іншої людини, нехай і зовсім чужої? На ці питання не потрібно давати відповіді. Набагато краще буде, якщо ти, хто прочитав про цю Ностальджи, напишеш свій спогад про свій Трускавець. Про той Трускавець, який ти пам’ятаєш зі свого дитинства чи своєї юності.

Володимир Ключак

Офіційно. Роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо відключення від мереж центрального опалення

Питання відключення від мереж централізованого опалення та від мереж гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 №630 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 №1268).

Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України. Відповідно до частини другої ст.382: «власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир».

До інженерного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Таким чином, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.07 № 1268 внесені принципові зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме:

передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача, а відключення багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів;

відключення може здійснюватися тільки у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання.

У разі дотримання цих вимог з вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до регіональної постійно діючої Комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та від мереж гарячого водопостачання з письмовою заявою з цього питання.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

Заступник міністра з питань житлово-комунального господарства  С. Г. Зімін

 

Вибухонебезпечні предмети – небезпечні для життя людини!

В наш час земля-годувальниця допомагає багатьом вижити у скрутну годину, тому на земельних ділянках можна побачити як досвідчених господарів, так і початківців. Але в землі можна знайти й різні підозрілі предмети, які можуть опинитися небезпечною зброєю минулих війн.

Піротехніки МНС України виконують дуже потрібну i небезпечну роботу зі знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів часів Другої i навіть Першої світової воєн. Ще й досі, як вважають фахівці, в землі України е чимала кількість (за окремими підрахунками, кілька мільйонів одиниць) вибухонебезпечних предметів, у тому числі 100 тисяч авіабомб, з яких кілька сот із підривачами сповільненої дії. Головну небезпеку в таких „подарунках" містять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпасу. Від вологи, перебування в землі, при взаємодії металу та вибухівки утворюються хімічні сполуки - пікрати, які дуже небезпечні (зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів). Пікрати вибухають навіть від невеликого тертя, іскри, удару. Тому, якщо ви виявили підозрілий предмет, до нього не можна навіть доторкатися.

У разі виявлення вибухонебезпечного предмету необхідно:

1. Припинити роботу.

2. Запам’ятати місце (орієнтиром можуть служити – кущі, дерева, стовпи, окремі каміння і т. д.).

3. Встановити огородження та позначити вибухонебезпечний предмет (палиці встановлені навхрест, кам’яні стовпи або купи каміння, кольорові стрічки та інші знаки маркування).

4. Негайно повідомити в МНС за тел. 101, або міліцію.

Пам’ятайте, що після Вашого повідомлення фахівці знищать вибухонебезпечний предмет встановленим порядком, тому

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

брати в руки, витягувати із землі, робити спроби розрізання, завдавати по них ударів, робити спроби розбирання, переносити або перекочувати, кидати в багаття,

збирати і здавати їх на брухт.

Пам’ятайте! В кожній авіабомбі, снаряді, міні таїться смертельна небезпека, яка приводить до загибелі або каліцтва людини!

ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ  НАГЛЯД М. ТРУСКАВЦЯ

 Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».