Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 71 (97) від 28 вересня 2009 р.
Новини Трускавця та регіону
Уточнюють персональні дані виборців
У Трускавці проходить первинне уточнення персональних даних Державного реєстру виборців. Днями в скриньку кожного трускавчанина потрапили стандартні повідомлення, де виборцям пропонували перевірити свої персональні дані. У випадку неточностей потрібно звертатися в кабінет № 25 (на ІІІ поверсі) Трускавецької міської ради, що на Бориславській, 2. Там потрібно буде заповнити відповідну заяву та надати ксерокопію паспорта. На даний час робота по уточненню персональних даних у Трускавці кипить, особливо багато звернень є щодо неправильно записаного місця народження.
Не смійтеся, ще одна газета в Трускавці
24 вересня у Трускавці побачила світ ще одна (нова) газета під назвою «Трускавецька ґазета» - як спецвипуск журналу «Чорноморсько-каспійський регіон» під редагуванням п. Руслана Солонця. Майже дві третини першого «млинця» присвячено міській освіті ( в основному СШ № 2, де директором є пенсіонер п. Бутенко). Нагадаємо, що це вже друга свіжа газета вересня – на початку місяця почала виходити оновлена міська газета «Відродження Трускавця».
Санаторій «Либідь» продають
Як повідомляє міська газета «Франкова криниця Підгір’я», на сайті однієї з агенцій нерухомості виставлено для продажу за 2 мільйони доларів трускавецький санаторій «Либідь». Санаторій розрахований на 60 відпочиваючих – 2 номери «Люкс», 4 одномісні та 24 двомісні, відстань – 1 км від нижнього бювету.
Пропаганда здорового способу життя
Протягом минулого тижня спеціалісти Трускавецького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді провели ряд лекцій у всіх трьох школах міста щодо шкідливості алкоголю, тютюнопаління та вживання психоактивних речовин.
«Барви осені»
Під такою назвою проходить виставка живопису львівського художника Богдана Задорожного в музеї Біласа у Трускавці.
Велопробіг проти зухвалості
В неділю, 27 вересня у Трускавці пройшов велопробіг проти зухвалості автомобілістів.
«Розбірки» між Трускавцем та Бориславом
Цими вихідними біля одного з нічних клубів нашого міста трапилася бійка між представниками Трускавця та Борислава. Жертв немає.
У Яценюка Трускавець та Дрогобич вважають селами
На офіційному сайті кандидата в президенти пана Яценюка Трускавець та Дрогобич не названі серед міст, які він відвідував 15 – 18 вересня, а входять до списку «сіл та селищ регіону» ( див. http://frontzmin.org/view_post.php?id=412 ). З цього приводу велика кількість користувачів Інтернету з наших двох міст вже висловили своє глибоке обурення та сказали «ФЕ!» цій людині, яка не вартує доброго слова. Між іншим, Новояворівськ та Дубляни містами назвали, а от Дрогобич та Трускавець для них – село. Може тому, що тут так мало підтримують «щирого українця»?
Власна інформація
Дрогобицький суд поновив на роботі Стебницького міського голову Романа Калапача
23 вересня у Дрогобицькому міськрайонному суді завершили розгляд позовної заяви Романа Калапача щодо незаконного позбавлення його повноважень Стебницького міського голови. Суд задовільнив позов. Відповідно до постанови суду, Роман Калапач має негайно приступити до роботи. Йому буде виплачена компенсація в сумі 26 тис. грн. Нагадаємо, що повноваження Романа Калапача було припинено 31 жовтня минулого року рішенням сесії міської ради.
У 1972 році, будучи національно свідомим юнаком, патріотом України, Роман Калапач разом з групою випускників школи організував і здійснив підняття синьо-жовтих прапорів у Стебнику, за що КҐБ через три місяці взяло його під арешт в аудиторії Львівського державного університету під час складання ним вступних іспитів. Відбув три роки суворого режиму у Пермських таборах.
У Дрогобичі – новий директор департаменту міського господарства
24 вересня Дрогобицький міський голова Микола Гук підписав розпорядження про призначення директором департаменту міського господарства 34-річного Юрія Миколайовича Кондратюка і представив його колективу.
До 24 липня директором департаменту був Степан Кізима, який пропрацював у цій структурі на керівних посадах більше ніж 20 років і звільнився за власним бажанням. З кінця липня обов’язки директора департаменту виконував перший заступник Орест Рудницький.
Дрогобицький універмаг піде з молотка
24 вересня під головуванням міського голови Миколи Гука відбулася позачергова сесія Дрогобицької міської ради, на якій депутати затвердили експертну оцінку об’єкту комунальної власності цілісно-майнового комплексу комунального підприємства роздрібної торгівлі “Універмаг” всумі 7 328 400 грн. Прийнято рішення про проведення аукціону з продажу ЦМК КПРТ “Універмаг”, якою встановила мінімальну ціну продажу об’єкту в сумі 15 млн. грн. Організовувати і проводити аукціон доручено ПП “Компанія “Захід Плюс” .
У Дрогобичі відновлять в’їзні брами
Старовинний Дрогобич мав в’їзні брами. Про це свідчать не лише архіви, але й назва однієї з вулиць – Горішня Брама. «Нині, коли ми говоримо про Дрогобич, як про місто, в якому одним з провідних має бути туристичний бізнес, мусимо подбати про повернення містові історичного ареалу», - каже міський голова Микола Гук. Він доручив відділу архітектури і містобудування розробити проект в’їзних брам, в яких має бути відображене минуле і сучасне Дрогобича. Брами будуть встановлені на в’їздах у місто з Львова, Трускавця. Борислава і Самбора. За словами головного архітектора Михайла Винницького, у Дрогобичі оголосять конкурс на кращу проектну пропозиції щодо в’їзних брам, які буде обговорено на засіданні містобудівної ради. Автор найкращої пропозиції ввійде в історію рідного міста.
Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua
За підтримку дрогобицького мера покарали 6 депутатів-бютівців: «порушники партдисципліни» шукатимуть правди у Тимошенко
У Дрогобичі відбулося спільне засідання бюро міської організації та депутатської фракції «Батьківщина», на якому було покарано 6 депутатів-бютівців Дрогобицької міської ради. Вони підписалися під заявою про недоцільність апеляційного оскарження рішення Гагарінського апеляційного суду м. Севастополя про поновлення Миколи Гука на посаді Дрогобицького міського голови.
Голова міської організації Михайло Ваврин пропонував виключити з членів партії Станіслава Кузьменка, Осипа Ліщинського, Миколу Летнянчина, Юрія Мацюрака, Романа Пукала, Ігоря Шиха. Проте, в ході обговорення від радикального задуму відмовилися. «За порушення Програми та Статуту партії» їм оголосили догани, а Станіслава Кузьменка, Осипа Ліщинського та Миколу Летнянчина рекомендували ще й виключити з членів бюро. «Порушники партійної дисципліни» не згідні з цим і вирішили шукати правди у вищих інстанціях партії і в самої Юлії Тимошенко.
Діти з Борислава відпочиватимуть на Кримському узбережжі
Сьогодні школярі двох бориславських спеціалізованих шкіл-інтернатів поїхали відпочивати до міжнародного дитячого центру "Артек", що на Кримському узбережжі. Загалом – дев'ятеро дітей-інвалідів віком від 12 до 16 років. Виїзд зініціювала благодійна організація "Фонд розвитку України", що оплатила всі організаційні витрати та забезпечила медичний нагляд за дітьми. За сприяння "Фонду розвитку України " школярі вдруге поїхали до моря. На початку вересня сорок дітей з малозабезпечених сімей Дрогобицького району вже відпочивали у Криму. Нагадаємо, декілька місяців тому організатори заходу звернулись до відповідних державних органів з проханням виділити путівки для дітей з Дрогобиччини на відпочинок у дитячому центрі "Артек". Завдяки наполегливості президента фонду Андрія Шкіля діти з Борислава також проведуть три тижні у міжнародному дитячому центрі.
"Сподіваюсь, організація таких поїздок стане доброю традицією нашого фонду. Ці діти повинні влитись у суспільство, відчути себе його частиною. Ми намагаємось їм у цьому допомогти", - пояснює Андрій Шкіль.
Прес-служба БО «Фонд розвитку України»
Філософія лікаря
Ігор Ямелинець: «Людина повинна постійно рухатися – не лише фізично, а й прагнути до чогось»
Ігор Петрович Ямелинець працює завідувачем терапевтичного відділення Стебницької поліклініки. Ми розмовляємо з ним про проблеми сучасної медицини і про те, як зберегти своє здоров’я.
- Пане Ігоре, скільки Вам було років, коли Ви захотіли стати лікарем?
- Перші мрії з’явилися, коли мені було п’ять-шість років. Я потрапив у залізничну лікарню, бо батьки були залізничниками. Вперше побачив лікаря, це був хірург. Пам’ятаю своє захоплення. Це посилювалося й бажанням матері. Вона була в підпіллі, під іншим прізвищем, ніж удома. З дому Чайківська, а стала Тарнавською, вчилася в залізничному медичному училищі, але недовго – щось з місяць, втекла. Відповідно ця її нездійснена мрія передалася мені, та й характером я більше до неї надався. Батько був категорично проти того, аби я став лікарем. Поступав я фактично три рази. Поступив після армії, коли мої однолітки провчилися шість років і вже закінчували медінститут. Я відчував, що нагляд був за нами, коли вчився. Я хотів бути хірургом, ходив на профільні гуртки, але на п’ятому курсі мав важку черепно-мозкову травму, з втратою пам’яті.
- А що трапилося?
- Не знаю. І досі не знаю, ніхто мені не сказав, що трапилося. Мав розбиту голову. Це був той період, коли вбили Володимира Івасюка. Я був на концерті, початок пам’ятаю, а далі не знаю, що трапилося. Не пам’ятав, що було до того, а зранку не пам’ятав, що було після. Хоча бачили мене, як я йшов, але я нічого не пам’ятаю. Лише пізніше повернулася пам’ять, але той період і досі повитий туманом. Пізніше були проблеми зі здоров’ям, я розумів, що вже хірургом не стану.
- Куди Ви поїхали на роботу?
- У Рівненську область. Працював п’ять років, там одружився. Потім по сімейних обставинах шукали роботу в Новояворівську, потрапили до Стебника. Дружина працювала 25 років в аптеці. Син теж медик, але він санітарний лікар.
- І як Вам працюється у Стебницькій лікарні? Які, на Вашу думку, тут існують основні проблеми?
- У Стебнику, звичайно, дещо краще, ніж я працював на Рівненщині, в глибинці. Я сюди приїхав і побачив, що медсанчастина у підпорядкуванні калійного заводу, постачання було відповідне, це не порівняти. Щодо сучасного стану, то проблеми тут ті ж самі, що у всій медицині. Насамперед надто низьке фінансування. Тому я й пішов у депутати Дрогобицької міської ради. Хоч якийсь, але результат є. Маємо дах над головою, відремонтований коридор. Можливо, це нескромно, але щось вдалося сюди притягнути.
- Ігоре Петровичу, нещодавно Ви казали, що вже більше не хочете бути депутатом. Розчарувалися?
- У деякій мірі так. Коли нас обирали за мажоритарною системою, то кожен депутат мав свою думку. А зараз існує партійна дисципліна: думаєш так, а мусиш голосувати по-іншому. Одним словом, відчуваю себе некомфортно, тим більше, що я завжди хотів і хочу бути лікарем. А тут витрачаєш багато часу на сесії, засідання фракцій, депутатських комісій. Постійно поспішаєш кудись, а хворий потребує уваги. Я навіть відчув, що втратив певний контингент хворих. Можливо, як депутат я зробив і більше, але як лікар... Та й скоро вже шістдесятка...
- Крім лікарської справи, чи маєте якісь захоплення, хобі, як модно тепер казати?
- Дуже люблю ліс. В ньому відпочиваю, гриби збираю. Їжджу на свою рідну Яворівщину, ходжу в Карпати. Колись спортом трохи займався – і бігом, плаванням, а зараз чимраз важче це робити, і ніби часу нема, і сім’я, і робота. Поки я став лікарем, здобув п’ять спеціальностей, які у значній мірі допомогли мені, в тім числі й дещо удосконалити медичну апаратуру. Найперше був взуттєвиком, працював на “Прогресі”, також на заводі радіоелектронної апаратури, у травматологічному пункті, бо мріяв бути хірургом. У житті все пригодилося, навіть на підсвідомому рівні, бо лікар повинен мати аналітичний розум. Читати дуже люблю. Зараз здебільшого читаю медичну літературу. Коли вчився, читав художню літературу. З дитинства це у мене. І брат читав, і мама. Хоч вона селянка, і в радянські часи і ланку мала в колгоспі, і на залізниці працювала на переїзді, але вона читала багато, взагалі в неї така художня натура. Фактично у дитинстві ми з братом два чи три рази перечитали сільську бібліотеку. Зараз більше мене вабить медицина, маю вдома повно книжок і тут, на роботі, передплачую спеціалізовані журнали. Радянські журнали були суто для науковців, а зараз вони наближені до практичної медицини. Якщо лікар хоче чомусь навчитися, то з цих журналів обов’язково почерпне для себе корисну інформацію. Якщо раніше був обмежений перелік ліків, то зараз асортимент набагато більший, і навіть пересічна людина може в ньому орієнтуватися.
- Що би Ви порадили стебничанам, аби вони не втрачали здоров’я? Бо якщо втратили, аж тоді починають лікуватися...
- Якщо сказати коротко і в загальному: рух – це життя. Важко комусь індивідуально щось порадити, але людина має хотіти чогось, тобто рухатися, не просто фізично, а прагнути до чогось, ставити перед собою мету і йти до неї. Про це багато написано у літературі. Як кажуть, коли людина хоче, їй і Бог допомагає. Я так виховував сина: “Лежачи на дивані, ти нічого ніколи не здобудеш”. Треба завжди щось робити: ходити, рухатися, думати, досягати вершин у своєму житті. Кажуть про дієти, роздільне харчування і таке інше. Мабуть, це комусь і допомагає. Але якщо людина різко худне, то потім знову набирає вагу. Повинна бути золота середина: все має бути в міру. Треба лікуватися рослинами, де людина народилась. Це природньо, йде адаптація організму до харчування, до води, до рослин. Важко назвати одну формулу для всіх, але безумовно шкодять людині алкоголь, куріння, наркотики. В народі кажуть: якби людина мала курити, то мала би комин. Зараз жінки і дівчата більше курять, ніж це було за Радянського Союзу. Захворювання легенів вважалося суто чоловічою хворобою. А зараз відсоток чоловічий і жіночий вирівнюється. Так само, коли від курива ушкоджуються судини ніг, і людина йде, її болить нога, і вона мусить зупинитися. Зараз це стало і суто жіночою хворобою також. Дивлюся боляче, як дівчата-школярки курять. Не думають, що це позначиться не лише на їхньому здоров’ї, а й на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Це саме стосується і алкоголю. Ми звикли, що чоловіки п’ють – і ніби так і треба. Але подивіться, скільки зараз спивається жінок, деградує. В Стебнику сумна статистика щодо померлих. Якщо 15 років тому помирало 30-40 осіб працездатного віку на рік, то зараз не менше 60. Із тих 60-ти мало би вмерти від п’яти до десяти – якщо є вроджена патологія. А так від отруєнь і травм помирає щороку 15-20 осіб. І більшість смертей пов’язані з алкоголем. А ще ми не враховуємо інсульти й інфаркти. Так само до восьми чоловік помирає від туберкульозу, це теж наслідки зловживання спиртним. Хвороби печінки – до десяти чоловік помирає, теж наслідки алкогольної залежності. І помирають люди в працездатному віці – від 18 до 60 років. Це багатство нації. А скільки у нас інвалідів – і, здебільшого, людина сама винна у цьому. А наркотики? Причому захоплюються ними діти відомих у Стебнику людей.
- Зараз дуже багато людей займаються самолікуванням. Побачать рекламу в телевізорі – біжать купувати ці ліки. Що би Ви порадили цим людям?
- Мені самому важко розібратися в усіх ліках, хоча я вчився в медінституті, їжджу на курси підвищення кваліфікації, маю спеціалізовану літературу. Не можна так бездумно вживати ліки. Безумовно, треба порадитися з лікарем, чи підходять тобі ці ліки. Перша наша заповідь: не пошкодь. І друга заповідь: лікуй хворого, а не хворобу. При одному діагнозі ті самі ліки можуть одному допомогти, а іншому зашкодити. Є у нас хороші лікарі, які мають високий рівень, мені приємно, що я з ними працюю.
- Насамкінець, таке філософське питання. Що ще у своєму житті Ви не встигли зробити?
- Як кажуть, маєш хату побудувати, посадити дерево, виростити сина. Хату не збудував, живу в однокімнатній квартирі. Дерева садив, син росте, хотів би більше, але... Чекаємо на внуків. Хотів би більше вдосконалюватися, більше знати. Прагнень до наукових звань у мене не було ніколи, але все одно, як і в кожної людини, маю своє “я”. Хотілось би здоров’я собі і всім.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
На книжковій полиці. Ярослав Гашек, «Пригоди бравого вояка Швейка», А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. Книгу чеського автора варто прочитати хоча б в контексті пастирського візиту Святішого Отця Бенедикта XVI до Чехії 26 – 28 вересня. Крім того, що «Швейк» для багатьох українців є знаною з дитинства книжкою, читаною зі сміхом, бо таки є над чим посміятися, – то ще твір Гашека є завданням для вельми неслабких духом людей. Аби, не давши себе впіймати на першій же думці протесту (що теж цілком зрозуміло), дійти до суті книжки. Уточню: до тієї суті, заради якої, можливо, сам Господь допустив написання «Солдата Швейка». Ви ж бо, сподіваюся, не думаєте, що Бог є хазяїном історії тільки в розумінні дитячої катехизи, а насправді у світі коїться стільки всього, до чого Він просто «не зміг» поставити перепону?
Атеїстична пропаганда вельми широко користувалася різною художньою. Літературою задля зганьблення, висміювання віри, віруючих, побожності, Церкви. Сатана у своїй злості поспішає нападати. Однак він не Бог, бачити весь світ у повноті його історії йому не дано. Одна з найпарадоксальніших думок стосовно нашого відкуплення звучить так: єдине, що міг зробити сатана, аби не допустити нашого спасіння, – це не дати Ісусові загинути. Проте у своїй злості він надто поспішає нападати, аби зважити, чому й навіщо Бог допускає різні речі…
Гашек був анти клерикалом з великою образою в серці. Образою на те, що образ любові, істини, добра, справедливості був настільки спотворений. Згадаймо при нагоді фільм «Дім, який збудував Свіфт» і цитату: «Якби Свіфт справді ненавидів людей, він не робив би це з таким запалом». І ще одну цитату, авторство якої приписують одразу кільком святим Католицької Церкви: «Ніщо так не заважає людям прийти до Бога, як Церква».
Я певна, Богові анітрохи не менше, ніж щирим віруючим, болить те, до чого люди нерідко зводять віру і Церкву. І що саме через це Він допускає, аби різні люди в різні часи виступали зі словами протесту. Хіба Гашек із чистої злості взяв і вигадав образи хронічно п’яного фельдкурата Отто Каца або слова, якими прості солдати зустрічають відірвані від життя проповіді? І Гашек вигадав купівлю вигідних місць у Церкві, розпусне життя пастирів, їхню власну невіру в те, що вони здійснюють, а також присутність хрещених на відправах заради «подивитися, що буде цікавого»?
Дзеркало «солдата Швейка» - вельми криве, бо надмірно спотворене. Але не варто зосереджуватися на кривизні зображення. В Божому дзеркалі істини і справедливості воно виглядатиме набагато огидніше.
Ірина Єрмак, «Католицький вісник»
Кришталевий Трускавець-2009». Фоторепортаж.
В неділю, 27 вересня у Трускавці на Площі Незалежності проходив гала-концерт конкурсу «Кришталевий Трускавець-2009». Напередодні в концертному залі санаторію «Кришталевий Палац» учасники фестивалю змагалися між собою. Офіційна частина тривала досить недовго – було оголошено результати конкурсів, а лауреатам та переможцям вручено дипломи (вручали мер Трускавця Лев Грицак, його заступник Ярослав Чистогорський, заввідділом культури ТМР Світлана Ковальчин та гості зі столиці). Різноманіття вражало – від цирку «Каскад» та співаків Ромчика Саланя та Наталії Бегін з Трускавця до гостей з сусідніх Стрия та Дрогобича, Верховини та Івано-Франківська, Хмельниччини, Житомирщини, Києва та Вольногорська з Дніпропетровщини. І хоча на початок заходу глядачів було досить небагато, все ж до кінця концерту площа була вщерть заповнена як відпочиваючими, так і мешканцями нашого міста. По-літньому тепла погода сприяла хорошому настрою як учасників фестивалю, так і глядачів. А ось кілька думок щодо «Кришталевого Трускавця-2009».
Маленька Улянка з Верховини: «Надзвичайно сподобалось, у Трускавці я вперше і думаю, що ще не раз приїду сюди. Нас надзвичайно добре прийняли, журі оцінювало справедливо. Я дуже задоволена, що побувала у Трускавці на конкурсі «Кришталевий Трускавець».
Батько Ромчика Саланя Андрій: « Шкода, що багато трускавчан не прийшли підтримати наші таланти».
Розалія Бегін, трускавчанка: «Виступатиме моя внучка, я не могла не прийти, адже їй потрібна підтримка зі сторони рідних, друзів».
Мер Трускавця Лев Грицак: «Ми повинні підтримувати талановиту молодь, адже молодь – наше майбутнє. Подібні заходи підвищують імідж нашого славного курорту, з кожним новим конкурсом чи фестивалем росте і слава Трускавця».
Володимир Ключак
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
