Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 77 (103)  від  19 жовтня  2009 р.

 

Новини Трускавця та регіону

Діти з Дрогобицького району поїхали до "Артеку"

18 жовтня учні з дев'яти шкіл Дрогобицького району Львівської області поїхали відпочивати до міжнародного дитячого центру "Артек", що на Кримському узбережжі. Загалом – 27 дітей, серед яких діти з  малозабезпечених сімей, сироти та діти-інваліди віком від 8 до 17 років. Виїзд вкотре зініціювала благодійна організація "Фонд розвитку України", що оплатила всі організаційні витрати та забезпечила медичний нагляд за дітьми.

У вересні за сприяння "Фонду розвитку України " дві групи школярів вже їздили відпочивати до моря. Нагадаємо, декілька місяців тому організатори заходу звернулись до відповідних державних органів з проханням виділити путівки  для дітей з Дрогобицького району на відпочинок у дитячому центрі "Артек". Завдяки наполегливості президента фонду знову група знедолених дітей відпочиватиме та оздоровлюватиметься на відомому дитячому курорті.

"Організація таких поїздок вже стала доброю традицією нашого фонду. Сподіваюсь, що й надалі зможемо допомагати дітям, до яких доля була не надто прихильною, бодай таким чином, – пояснює Андрій Шкіль, президент "Фонду розвитку України". – Ці діти вже знають, що таке негаразди й страждання. Тож ми зробимо усе, аби вони не відчували себе покинутими, а навпаки,  відчули себе частиною суспільства".

Депутатів не 38, а 39

Як повідомляє наше конфіденційне джерело, в п’ятницю, 16 жовтня, провела своє засідання трускавецька міська територіальна виборча комісія. Було зареєстровано депутатом наступного за списком кандидата від партії «Відродження» п. Володимира Маринкевича, головного лікаря санаторію «Карпати». Це сталося тому, що ще 4 вересня помер депутат від «Відродження» Михайло Дмитрович Вронський. Натомість по 7 депутатах від БЮТ комісія прийняла рішення, яке навряд чи можна вважати законним – подала запит на ім`я міського голови стосовно того, чи подавали 7 виключених депутатів письмові заяви про їх вихід з  фракції. Рішення трускавецького міського суду, яке зобов’язує ТВК зареєструвати нових депутатів-бютівців, до уваги не бралося.

В зв’язку з тим, що певні кола звинувачують у нереєстрації 7 кандидатів від БЮТ депутатами міської ради чинного мера, ми звернулися до нього з проханням прокоментувати такі звинувачення. «Я і не можу жодним чином впливати на роботу трускавецької територіальної виборчої комісії, і не хочу цього робити. Скажу лише, що, на мою думку, вона повинна діяти виключно в рамках чинного законодавства України», - таким коротким був коментар Лева Грицака.

Дільниці в ПК «Мир» не буде

У Трускавці є 10 виборчих дільниць, 9 з них залишаться в приміщеннях, які діяли і на минулих виборах (СШ №№ 1, 2, 3, ДЮСК «Спортовець», БУТ, санаторій «Дніпро», центральна міська бібліотека, ПК імені Шевченка, дитячий садок «Ялинка»). Натомість з ПК «Мир», який є надто занедбаною спорудою, виборчу дільницю перенесуть в дитячу установу по вулиці Бориславській «Сонечко».

10 будинків не опалюються

Як повідомив на щопонеділковій нараді при міському голові генеральний директор КП «Наше місто» Ю. Алієв, станом на 19 жовтня зі 117 будинків з централізованим опаленням у Трускавці теплоносій подано до 107. Проблемними є кілька будинків по Бориславській та Сагайдачного (там йде налагодження львівським інститутом індивідуальних теплових пунктів), Івасюка, 9, Данилишиних, 7, Мазепи, 6а (ОСББ «Весна») та ще кілька дрібних будинків.

Подяка для МНС та Ластовецького

МНС – чи не єдина служба в місті, яка без зайвих запитань (чому, звідки взяти кошти, яка це територія – районна чи міська і інші) завжди оперативно реагує на виклики, виїжджає, ліквідовує наслідки. Так було і минулого тижня, коли необхідно було ліквідовувати наслідки стихії, коли повалило дерева, обірвало лінії електропередач тощо. Про це було повідомлено на що понеділковій нараді при міському голові Трускавця.

А 15 жовтня у Львівській ОДА відбулася нарада, на якій підведено підсумки роботи мобілізаційних відділів області. Мобілізаційний план Трускавця визнано одним з кращих, а керівнику відповідного трускавецького відділу Адаму Ластовецькому за оперативність та високий професіоналізм оголошено подяку. Як він повідомив спеціально для нашого видання, трускавецький мобілізаційний план – це 150 документів на 400 сторінках, він стосується життя мешканців міста на всі випадки життя. При нагоді п. Ластовецький висловив вдячність за допомогу у підготовці такого плану планово-економічному відділу, УЖКГіБ, управлінню праці та соціального захисту, іншим службам.

Бюджет розвитку виконано не буде

В зв’язку з нестачею коштів у державному бюджеті державним казначейством не проводяться платежі окрім захищених статей (зарплата, енергоносії, харчування, медикаменти). Це означає, що навіть при наявності в місті коштів їх неможливо перерахувати за певні види робіт, а це спричинить невиконання не лише бюджету розвитку, а й загального бюджету міста Трускавця. Такий стан речей триває вже третій тиждень.

Це питання обговорили на щопонеділковій нараді мер Трускавця Лев Грицак, начальник фінансового відділу ТМР Микола Федоричак, начальник УЖКГіБ Василь Стечкевич. Не обійшлося і без репліки Ю. Алієва, який звинуватив у цьому, як і завжди, Прем`єр-міністра України та уряд в цілому, а також казначейство, яке підконтрольне уряду. Микола Федоричак зазначив, що це питання, можливо, вирішиться, коли отримають наступний транш з МВФ. Мер натомість зазначив, що такий стан речей може привести (та і вже призводить) до зривів планів щодо реконструкції Площі Незалежності, вулиці Макомацького, по теплопостачанню. Так, саме через це не вдається завершити роботи в котельні міської лікарні. Свою стурбованість тим, як перерахувати кошти за обслуговування медичної техніки в міській лікарні, тим більше, що до кінця року буде обласна перевірка по метрології. Мер міста натомість дав доручення п. Стечкевичу переговорити з кількома підрядниками, щоб ті не припиняли робіт і сказав, що в найгіршому випадку кошти їм будуть виплачені вже після президентських виборів.

Офіційно стартувала передвиборча кампанія

З понеділка, 19 жовтня, офіційно стартували президентські перегони. В зв’язку з цим відділ ведення державного реєстру виборців (міська рада, 3-й поверх) розширив графік прийому громадян – в будні дні з 8 до 17 (обід з 12 до 13), а в суботу з 8 до 12 години. Також є вже розпорядження міського голови щодо виготовлення та встановлення стендів для агітації – цим займеться КП «Наше місто». На наступному засіданні міськвиконкому, яке планується провести або 28, або 29 жовтня, буде створена група по сприянню виборам, відповідальні працівники міської ради будуть закріплені за кожною дільницею.

КРУ перевірятиме міську раду

нашого Трускавця вже  починаючи з цього тижня, повідомляє наше джерело.

Юлія Мостова та прес-конференція у Трускавці

Дружина кандидата на пост президента України А. Гриценка та редактор видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова може взяти участь у Трускавці в прес-конференції на тему «Свобода слова в розумінні журналістів і чиновників», повідомляє міська газета «Джерела Трускавця», яка виступає ініціатором та організатором проведення такої прес-конференції. Особливо такий захід стає актуальним після загострення стосунків цього видання з мером міста. Юлія Мостова так прокоментувала конфлікт: «Я не знаю стосунків газети “Джерела Трускавця” і вашого мера. Але якщо це була традиція і раптом цього не сталося, ви маєте просто пояснити читачеві те, де ви розійшлися з мером: суспільні, громадянські інтереси. Я думаю, на другий раз він добре подумає, що краще вас запрошувати на наради, щоб ви могли почути і його точку зору і не робили інвентаризацію його помилок. Я думаю, це було б правильно, щоб ви давали і його, і свою точку зору. Ми б вчинили так».

 Нагадаємо, що пан Гриценко побував у Трускавці минулого тижня та мав зустріч з виборцями в санаторії «Кришталевий палац». Представники Інтернет-видання «Трускавецький вісник» на зустрічі з п. Гриценком  не були,  а на зустріч з А. Яценюком (прес-конференцію)  нас попросили взагалі не приходити.

Музеї очікують на відвідувачів

З 2 жовтня по 25 листопада триває виставка ікон з бісеру «Струни сакрального мистецтва» (ІІ частина) сім`ї Благути в Єпархіальному музеї по Бандери. А 19 жовтня відкрито виставку робіт Яна Сюти в музеї Михайла Біласа.

Мер приймає щодня

Весь цей тиждень,  з понеділка 19 жовтня по п’ятницю 23 жовтня мер міста Лев Грицак проводитиме прийом громадян з питань автономного опалення. Початок прийому – о 10.00.

Два місяці без зарплати

сидять працівники КП «Наше місто». Словесна перепалка з цього приводу відбулася між двома чиновниками в приміщенні міської ради Трускавця вже після щотижневої апаратної наради, повідомляє наше джерело.

Буде соціальний магазин і соціальна аптека

Тривають перемовини щодо того, щоб у приміщенні міської лікарні облаштувати аптеку із зниженими цінами (так звану соціальну) для найбільш незахищених категорій громадян міста. Окрім того, як повідомляє наше джерело з оточення мера міста Лева Грицака, найближчим часом він зреалізує свій давній намір відкриття у Трускавці соціального магазину, швидше за все на вулиці Сагайдачного, в приміщенні, яке певний час не використовувалося.  Цим кроком чинний мер вибиває козирі з рук окремих своїх супротивників та здобуває бали, яких йому і так не бракує.

Окрім того, стараннями мера міста для інвалідів Трускавця було знайдено (чи придбано) 12 (за іншими джерелами – 20) інвалідних візочків. 2 з них вже в понеділок, 19 жовтня було вручено двом інвалідам, які проживають по вулиці Дрогобицькій. Такою миттєвою була реакція влади на звернення у вівторок, 13 жовтня, по цьому питанні.

«Постав крапку»

Під такою назвою в Народному Домі Стебника з 18 по 25 жовтня проходять вечори для молоді. Організаторами виступили благодійний фонд «Нове Життя» та мережа ЛЖВ (люди, що живуть з ВІЛ). Акція спрямована проти статевої розпусти, алкоголізму, наркоманії та інших залежностей та гріховних пороків. Вхід – за запрошеннями (так пише на оголошеннях, розклеєних по місті, насправді організатори запрошують приходити всіх небайдужих). Початок – о 17.00 щодня.

Всеукраїнський форум слідчих у Трускавці

проходив 16 жовтня, повідомляє наше джерело. Окремі з гостей форуму мали зустріч з мером нашого міста, потім зустрілися теж з головою Наглядової ради ЗАТ «Трускавецькурорт» Павлом Якубенком. Деталі розмов нас просили не вказувати.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

1. Як завжди, зима прийшла несподівано - для керівництва міста і керівників комунальних служб. Тільки-но зранку на вівторковій нараді у міській раді обговорювали питання готовності до опалювального сезону, як після обіду в Стебник завітала зима. Керівник комунального підприємства “Стебниктеплокомуненерго” Орест Лабовка сказав, що є проблеми з пуском котельні, але запевнив, що вона таки запрацює. За його словами, виникають проблеми з опаленням у загальноосвітній школі № 7 та дитячому садочку №21. Натомість керівник комунального підприємства “МВУЖКГ” Володимир Вакуленко повідомив, що житловий фонд на 90 відсотків готовий до опалювального сезону. Мабуть, шановні керівники не чули запевнення Прем’єр-Міністра України Юлії Тимошенко про стовідсоткову готовність комунальної служби нашої держави до зими.
2. Тариф на проїзд зі Стебника до Дрогобича збільшився на 50 копійок. Тепер замість однієї гривні 75 копійок треба платити дві гривні 25 копійок. За словами першого заступника міського голови Богдана Асафата, це незаконно, оскільки перевізники не погоджували підвищення тарифів з міською владою. У ситуацію мала би втрутитися прокуратура, однак поки що стебничани переплачують по 50 копійок, аби добратися до Дрогобича. Чи звернулася влада до прокуратури, аби захистити стебничан?
3. За словами начальника Стебницького відділення міліції Вадима Рябцева, у Стебнику затримали чоловіка, який займався незаконним обігом наркотиків. Проблемою номер один у місті залишається вживання алкоголю, причому цим займаються малі й старі. А нещодавно стебницькі міліціонери розкрили крадіжку, яка трапилася ще влітку в магазині, що біля загальноосвітньої школи № 18, хоча власник про це не заявляв. Тоді поцупили товару на три тисячі гривень.

Газета «Воля громади»

У Дрогобичі голови ОСББ та житлових кооперативів відмовляються приймати тепло

Керівники об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлових кооперативів відмовляються приймати теплоносій, - про це, сьогодні, 19 жовтня, на оперативній нараді в міській раді повідомив директор КП «Дрогобичтеплоенерго» Ігор Хом’як. Відмову мотивують тим, що занадто високі ціни на тепло, а також тим, що поки що не дуже холодно. Одночасно деякі мешканці з цих будинків уже зверталися до міської влади з усними скаргами, що їхні будинки і досі не обігріваються. Перший заступник міського голови Петро Суда доручив директорові департаменту міського господарства Юрію Кондратюку запросити голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлових кооперативів на нараду до Ратуші для того, щоб визначити графік подачі тепла до їхніх будинків. Попередньо цей графік має бути узгоджений з мешканцями будинків.

Нагадаємо, відповідно до розпорядження міського голови Миколи Гука, опалювальний сезон у Дрогобичі розпочався 15 жовтня. Подача тепла до будинків має бути завершена протягом тижня.

Богдан Бах став заступником Дрогобицького міського голови з житлово-комунальних питань

19 жовтня на оперативній нараді в Ратуші Дрогобицький міський голова Микола Гук представив нового заступника з питань житлово-комунального господарства Богдана Баха, якого 16 жовтня рішенням сесії міської ради було затверджено на цю посаду. Голосували одногоголосно, що мало б свідчити про те, що Багдан Бах у своїй роботі матиме підтримку депутатського корпусу.

Дотепер  Богдан Бах багато років працював інспектором Львівського держуправління екобезпеки у м.Дрогобичі.

Депутати Дрогобицької міської ради не проголосували за підвищення тарифів на воду

Міський голова Микола Гук у п’ятницю, 16 жовтня, на сесії міської ради двічі ставив на голосування рішення виконавчого комітету щодо підвищення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення на 47 відсотків, однак воно не набрало необхідної кількості голосів.

Тепер, на думку міського голови, своє слово з цього приводу має сказати громада. Микола Гук пропонує винести питання щодо підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення на громадські слухання. «Хай громада скаже, що вона хоче, - каже Микола Гук. – Чи і надалі цілоденно мати в помешканнях воду і платити за високими тарифами, чи обмежити водопостачання, подавати воду лише у ранковий та вечірній час і платити менше».

Нагадаємо, що 15 жовтня виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення “Про тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення», яким було підвищено плату на 47 відсотків. Міський голова Микола Гук голосував проти цього рішення, мотивуючи тим, що таке значне зростання тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення нині є непосильним для мешканців міста. Про це свідчать численні скарги мешканців міста на їх низьку платоспроможність через призупинення роботи провідних підприємств міста, негативні наслідки економічної кризи в країні.

У той же день Дрогобицький міський голова Микола Гук підписав розпорядження про зупинення дії рішення виконавчого комітету міської ради від 15 жовтня і доручив секретарю міської ради винести його 16 жовтня на розгляд сесії міської ради.

Дрогобич готується до святкування 20-річчя демонтажу із шпилю Ратуші радянського прапора і підняття синьо-жовтого знамена

 18 жовтня у Дрогобичі в сесійній залі Ратуші відбулися збори депутатів першого демократичного скликання міської ради, на яких вони обговорили план підготовки до знаменної дати – 20-річчя демонтажу із шпилю Ратуші радянського прапора і підняття синьо-жовтого знамена, яку відзначатимуть 2 квітня 2010 року.

Планується 2 квітня 2010 року відтворити події 20-річної давності – провести урочисту сесію Дрогобицької міської ради у міському Народному домі ім. Івана Франка, відтак святковою колоною пройти до Ратуші, де буде освячено, винесено на вежу Ратуші і встановлено на шпилі Державний прапор України. Буде відкрито пам’ятну таблицю на міському Народному домі ім. Івана Франка, депутатів першого демократичного скликання нагороджено відзнакою міського голови «За підняття Національного прапора над Дрогобицькою Ратушею», для них організуть святкову вечерю. У навчальних закладах відбудуться Уроки історичної пам’яті на тему: «Всеукраїнське значення підняття Національного прапора над Дрогобицькою Ратушею». До знаменного ювілею випустять фотоальбом, який розповідатиме про знаменну подію двадцятирічної давності, підготують виставку малюнків та фоторобіт молоді міста. 20-річчю підняття над Дрогобицькою Ратушею синьо-жовтого знамена буде присвячено велопробіг вулицями міста з Державними прапорами України.

Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua

Вибори мерів відбудуться у 2011 році, а дострокові парламентські, ймовірно, у травні 2010, – нардеп Косів

Виборів до органів місцевого самоврядування у березні 2010 року швидше за все не буде. Така інформація вже обговорюється у політикумі. Голів у березні не обиратимемо, адже, щоб ці вибори відбулися у цей час, як це прописано у Законі, потрібно, щоб виборча компанія стартувала 28 грудня. Постає питання: чи витримає країна такий процес, коли не завершивши одні вибори, вже треба розпочинати інші. Про це сьогодні, 18 жовтня, під час урочистого святкування десятиріччя Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» повідомив народний депутат України Михайло Косів, який приїхав зі столиці привітати своїх однопартійців.

За його словами, зараз країни живе у атмосфері жахливих міфів та брехні, яка спрямована в першу чергу проти БЮТу. «Взяти хоча б історію навколо здравниці «Артек», – каже Косів, – Я впевнений, що по цій справі не буде жодного факту. Вся ця інформація спрямована лише на заплямування ім’я БЮТ».

Він зазначив, що, як це не прикро констатувати, але атмосфера міфів та брехні йде він найпершої особи у державі – від Глави держави. Прикро, каже Косів, що людина у вишиванці, яка ходить майже кожного дня на різні культурницькі заходи, говорить неправду.

«На жаль, так є. І ми мусимо це терпіти ще до 17 січня наступного року. Так вже склалося, що перемогу може мати або він, або вона. Якщо матиме перемогу він, то я боюсь за державу», – каже нардеп.

Він зазначив, що представники «Його» відверто говорять, що, зокрема, що стосується економіки, то вони будуть співпрацювати із ЄЕП. «Усім зрозуміло, що навіть не він буде президентом, якщо здобуде перемогу. Вихідці з Алтаю будуть керувати в Україні. Я не думаю, що галичани і львів’яни, зокрема, дійдуть аж до того, що він стане президентом», – сказав Косів.

Як приклад він навів розмову у парламенті із своїм другом «колегою народним депутатом від «Нашої України», який сказав, що «Наша Україна» обирає між двома – «яке зло менше». Я й питаю його, а що може бути варіант, що ви будете голосувати за нього? А він мені відповідає, що так, це цілком можливо.

Що стосується виборів, то Косів також повідомив, що, найімовірніше, вибори до органів місцевого самоврядування відбудуться аж у 2011 році. А вже після п’яти років повноважень ВРУ відбудуться наступні вибори у країні: чергові парламентські.

«Хоча цілком можливо, що вибори до парламенту, дострокові, відбудуться вже у травні. Нас чекають ще безперервні бої», – резюмував нардеп.

www.zik.com/ua

УПА: герої чи виродки

Я народився в Західній Україні. І як кожен галичанин-українець, сприймаю УПА як національну армію, яка боролася за визволення України як від фашистів, так і від комуністів. Моє рідне село Ямельниця довгий час було центром повстанського руху, в ньому діяла підпільна радіостанція під кодовою назвою «Афродіта», а «в лісі» були хлопці чи не з кожної хати. Мій дядько (брат дідуся, який загинув на війні) за участь в УПА був заарештований і відсидів у Сибіру, а згодом до кінця своїх днів прожив у Казахстані, бо не мав дозволу на повернення додому. Моя тітка Юлія Яцків за активну участь повстанцям відсиділа в тюрмі 25 років – вона ще жива і є  свідком тих подій. Допомагали, чим могли, повстанцям і моя бабуся, вся інша родина. Тому вважаю, що маю повне право плюнути в очі тим, хто називає воїнів УПА виродками, бандитами чи фашистськими посібниками. Для мене вони – герої, а Бандера чи Шухевич давно перетворилися з постатей в символи нескореної боротьби.

Завжди, коли надходить свято Покрови, День українського козацтва і День створення УПА, тобто 14 жовтня, спостерігаємо одну й ту ж картину. З однієї сторони – промосковський шабаш недобитих комуняк, з іншої – мітинги правих. Я завжди стою на стороні правих, хоча в Західній Україні легко стояти і говорити, що підтримуєш УПА. Попробуй це зроби в Криму чи Донецьку. Але і там є колишні бандерівці. Хоч, по правді, бандерівці колишніми не бувають – і це добре.

Та мене турбує дещо інше. Навіть не недобиті більшовички з портретами Сталіна чи Леніна, думаю, дочекаємося, що вони виздихають. Мене турбують деякі ура-патріоти, які роблять ідею УПА мало не своїм брендом, сприяють створенню недолугих фільмів про УПА типу «Залізної сотні» чи зводять ідею УПА чисто до зовнішніх атрибутів. Мене дивує те, наскільки кожного року «молодшають» воїни УПА, наскільки їх більше стає в той час, коли роки невблаганно беруть своє. З досвіду рідного села знаю, що тих, хто реально воював в лавах повстанців і тих, хто допомагав їм, ризикуючи життям, залишилось одиниці. І це люди скромні, які тоді тихо робили свою справу і які тепер не виступають по мітингах і не одягаються в нові «повстанські» однострої. Бо часто доводилося їм бути і без форми. Я блукаю лісом по опалому листі і думаю, що ще може натраплю на стару криївку сам, адже моя тітка вперто не хоче їх показувати (а знає місце розташування не однієї). Навіть хід потаємний з помешкання до лісу не хоче показувати. Дай Боже, щоб не треба було. А якби так, не дай Боже, реальна загроза – скільки з тих «бравих хлопців» у вишиванках перед виборами взяли б до рук зброю, скільки б із них відмовилися від втечі за кордон, навіть до тієї Польщі, яку вони показують чи не основним ворогом після Московщини?

Я розумію, що правда в очі коле. І не раз я обпікався, бо казав правду, але не можу інакше – свою совість та честь я ставлю вище за інтереси вузької чи навіть і широкої групи. Я знаю факти, про які ніхто не бажає говорити і від яких мороз іде поза шкірою. Реально наші сільські хлопці, які казали, що вони УПА, мордували жидів. Не багатих, а бідних, які втікали з сусіднього Орова і очікували на захист. Їх, жида, жидівку і їхніх малих дітей, вивели в безлюдну місцину і там позабивали ломаччям. Ним же трупи і поприкидали. Тепер на цьому місці навіть вдень страшно, навіть вдень чути дитячий плач і жалісливий стогін, хоч багато хто не знає чому. Я як історик за освітою знаю факти різанини польського населення упівцями на Волині, подібно як і те, що поляки теж не жалували українців і винищували цілими сім`ями. І не хочу це списувати, що «час був такий», адже і в той час були люди, а були «людиська».

Проте і надалі, однозначно залишаюся твердо переконаним прихильником того, що саме на прикладах героїв УПА потрібно виховувати молоде покоління українців, а не на прикладах Морозових, Матросових чи Штірліців. Що серед воїнів УПА, які боролися за нашу волю і кращу долю, героїв було незрівнянно більше, ніж окремих виродків (адже отара не без  паршивої вівці). І я радий, що інколи на наших вулицях окрім «Здрастє», «Прівєт», «Добрий день» чи «Салют» можна почути ще і «Слава Україні!». І в тому теж заслуга Української Повстанської Армії.

Володимир Ключак

Щоб зберегти спадщину, або Про необхідність перевидання першого тому спогадів отця Олекси Пристая під назвою «Із Трускавця у світ хмародерів»

В Україні багато цінних творів, виданих раніше,  тепер пішли в небуття чи то пак забуття, а є й забуті, що ніколи не бачили світу на рідній землі. До таких творів належать спомини о. Олекси Пристая "З Трускавця у світ хмародерів".

Ця вартісна праця становить безсумнівний інтерес для представників різних галузей знань, передусім краєзнавства, етнографії та історії матеріальної культури. Мало того, у ній знаходимо багатющий матеріял для характеристики Трускавця на зламі ХІХ-ХХ століть. Автор подає докладний, етнографічно точний опис типової для Трускавця хати, господарських будівель, загалом усієї садиби, відображає специфіку господарського життя села кінця XIX століття, одяг населення, спосіб харчування, здобутки народних умільців.

Визначний журналіст і публіцист, автор цілого десятка книг на історичну тематику Осип Назарук, ознайомившись із рукописами споминів отця Пристая, писав у листі до нього: "Гріхом було б, коли б Ви, Отче, зійшли з цього світу, не залишивши по собі, як український священик, громадянин і патріот, жодних записок. Я зауважив по Ваших статтях і розвідках великий досвід у Вас і здоровий погляд на світ, а зокрема на українську справу... З повною щирістю і по глибокій задумі пишу отцю оцінку: це брильянти!".

Користуючись нагодою, що на початку 2009 року побачила світ велика книга (фоліант) Літописця В'ячеслава під назвою "Трускавець - володар "живої води", варто дати нове життя друкованій праці трускавецького пілігрима о. Олекси Пристая, зважаючи на той факт, що вона повністю присвячена історії курортного селища Трускавець понад столітньої давності.

У свій час заслужений журналіст України, багатолітній редактор "Франкової криниці" Ігор Сусюк всерйоз переймався не тільки долею збереження світлої пам'яті про нашого славного краянина - отця Олексу Пристая, але й видав кілька "окремих зошитів" його спогадів у додатку до газети. На жаль, за життя йому не вдалося реалізувати ідею перевидання книги в Україні.

Аби ця надзвичайно цікава і змістовна книга ніколи не щезла з пам'яті людей та щоби вшанувати пам'ять автора і його вагомий труд, пропонуємо видрукувати бодай кілька сотень тих книжок. У такий спосіб ми повернемо Українському народу дещицю духовної спадщини отця Олекси Пристая. Не будьте байдужими! Книга має право на життя і саме від нас залежить, коли це буде!

Наталя Пономаренко,

заступник голови Трускавецької міської організації партії «ВО «Батьківщина»,

газета «Наша Батьківщина»

Чи покарають винних у вбивстві Вадима Шестакова?

Дрогобицька міжрайонна прокуратура передала до Дрогобицького міськрайонного суду справу про вбивство Вадима Шестакова.

Слідство тривало майже два роки. Прокуратура встановила, що міліціонер перевищив службове становище і застрелив дрогобицького юнака. З іншого боку, потерпілого в цій справі колегу Вадима Шестакова, якому прострелили дві ноги, звинувачують у нападі на міліціонера й теж шиють кримінальну справу. Прокуратура вважає, що таким чином зробила правильні висновки й вибрала золоту середину. Однак багато що у цій справі насторожує.

Насамперед прокуратура робить висновок, що покійний Вадим Шестаков і його колега були п’яними. Натомість чимало людей  і “Тустань” відразу після трагічного інциденту про це написала  стверджують, що хлопці не вживали того дня алкогольні напої. Більше того, п’яними були міліціонери, і це бачило чимало свідків не лише на вулиці, а й у лікарні. Інакше як пояснити їхню жорсткокість і неадекватність у поводженні зі зброєю? Міліціонерів, крім усього іншого, вчать ще й навичок контактного бою. Маючи кийки, вони могли легко упоратися з двома юнаками, а не вбивати одного й калічити іншого.

Мабуть, якби Вадим Шестаков був живий, він теж би постав на лаві підсудних з колегою. Але, видається, тоді би не звинувачували міліціонерів у перевищенні ними службового становища. Чесно кажучи, я сумнівався, що прокуратура взагалі доведе цю справу до кінця і визнає міліціонера винним. Звісно, останнє слово за судом, і ще не знати, як обернеться справа. Я би не хотів, щоби все виглядало як протистояння між прокуратурою і міліцією (а це часто буває!), а щоб суд дійсно докопався до істини і виніс справедливе рішення. Проблема з дрогобицькими міліціонерами виникла не на порожньому місці. Зневага і ненависть до неї тягнуться десятиліттями. Сотні покалічених ментами людей могли би багато розказати, як їх катували, вибивали зізнання, змушували зізнаватися у злочинах, яких вони не скоювали. Нехай таких садистів не було багато, але саме вони, а не чесні міліціонери визначали обличчя дрогобицької міліції.

Друга біда дрогобицької міліції полягає в тому, що її начальство не лише не реєструє всі злочини, а й намагається відбілити своїх підлеглих. Сміття із хати можна не виносити лише стосовно взаємин у сім’ї, бо соромно. А щодо зловживань у міліції не повинно бути соромно, адже мова йде про порушення закону, про загрозу здоров’ю і самому життю дрогобичан.

Велике значення має те, наскільки моральною постаттю є перший керівник. “Тустань” неодноразово писала про, м’яко кажучи, аморальні вчинки начальника Дрогобицького міського відділу підполковника міліції Дениса Гусашвілі, який вперто не відповідав на інформаційні запити газети і щодо сумнівного з фінансового боку проживання у готелі, і щодо неправдивої інформації, наданої публічно в зв’язку з убивством Вадима Шестакова. Сподіваюся, що суд зверне на це увагу і винесе окрему ухвалу щодо пана Гусашвілі.

Історія з убивством дрогобицького юнака нічого не навчила міліціонерів і їхніх керівників. Вони й далі продовжують пиячити в публічних місцях і у формі, займаються поборами у тих же “забігайлівках”, не гребуючи нічим. А те, що у центрі Дрогобича не можуть багато років поспіль виловити торговців підробленим алкоголем чи спиртом,  про що свідчить? А що залишається робити непрофесіоналам у міліцейській формі, якщо їхній начальник живе явно не на зарплату?

А зв’язки наших міліціонерів зі злочинним світом, їхні спільні посиденьки у ресторанах? Про це ходять легенди, які не додають честі тим, хто мав би нас захистити від бандитів. Влада теж не має впливу на міліцію, натомість змушуючи її виконувати невластиву функцію  наприклад, розганяти вуличну торгівлю, однозначно розписуючись у власному безсиллі щодо створення належних умов підприємцям і підставляючи людей у погонах.

Те, що п’яні менти застрелили юнака і двічі прострелили ноги його колезі, коли він від них утікав, не навчило й громаду, яка мала би вимагати усунення від посади такого начальника міліції, підлеглі якого завтра можуть убити будького, і ще й будуть патякати, що вони праві. Це не пізно зробити і після рішення суду.

Говорячи про дрогобицьких міліціонерів, я не хочу наводити тінь на порядних людей, які працюють у цій структурі. Але мушу сказати: з їхньої мовчазної згоди творяться усі ці неподобства. Вони знають набагато більше і про цю, і про інші справи, але мовчать, аби спокійно допрацювати до пенсії. Не дай, Боже, щоб завтра біда трапилася з вашими дітьми. Але якщо ви сьогодні не зупините злочинця у погонах, нехай він і ваш колега, завтра він скоїть ще більш зухвалий злочин  не виключено, що й проти ваших родичів.

Насамкінець хотів би сказати про засоби масової інформації. Жодна дрогобицька газета, крім “Тустані”, чи місцевий Інтернет-сайт не подали двох точок зору щодо вбивства Вадима Шестакова. Була висвітлена лише позиція Дениса Гусашвілі. Якщо й далі робота дрогобицької міліції висвітлюватиметься лише у райдужних барвах, ми ніколи не зможемо очистити міський відділ від тих, хто заплямував себе негідними вчинками.

Вадим Шестаков спочиває на дрогобицькому цвинтарі. Свого часу від міліціянтів постраждав його брат, що спричинило розлади у його здоров’ї. Тоді ту справу не довели до кінця. Невже від рук садистів у погонах повинен загинути ще хтось із сім’ї Шестакових, аби нарешті ми зупинили цю вовчу зграю убивць і костоломів?

Судити треба не сержанта, який убив дрогобицького юнака, а всю правоохоронну систему, яка не захищає нас.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Повне порозуміння з міським головою

СЕРЕД СТЕБНИЦЬКИХ ДЕПУТАТІВ Є АВАНТЮРИСТИ І ПРОВОКАТОРИ, АЛЕ ВИННА У ВСЬОМУ ... БАБА ЯГА?

(У п’ятницю, 9 жовтня, завершила свою роботу чергова сесія Стебницької міської ради)

П’ЯНІ ДЕПУТАТИ ХОДЯТЬ НА СЕСІЇ

Як це вже завжди трапляється, сесія розпочалася з запізненням хвилин на сорок. Думалося, що не буде кворуму, але вдалося “нашкребти” 16 голосів (15 депутатів плюс міський голова), аби приступити до роботи. Потім до колег приєдналася Ольга Мицак.

У традиційній “розминці” депутат Микола Гориславський заявив, що на минуле пленарне засідання деякі депутати після обідньої перерви прийшли напідпитку, заважали працювати. Він знову запропонував змінити регламент, аби робота сесії тривала максимум до 15 години, без перерви на обід. Мабуть, тут громада повинна була би сказати своє слово, чи потрібні їй такі народні обранці. Не обурила поява на сесії п’яних депутатів і Романа Калапача, який узагалі вже не “зачіпається” з народними обранцями, аби не накликати біду на свою голову.

Депутата Тараса Паньківа цікавила доля меблевого магазину. Як відомо, у Львові суд прийняв рішення на користь сімейства Середницьких. Багатьох дивує, як комунальна власність міста, яку здали в оренду, могла потрапити в приватні руки. Але рішення суду є, і його треба або виконувати, або подавати апеляцію до Києва. Ось депутата і цікавило, як буде діяти в цьому випадку Роман Калапач і яка роль Дрогобицької міжрайонної прокуратури в захисті інтересів стебницької громади. Міський голова не зміг дати відповіді на ці запитання Тараса Паньківа. Складається враження, що він не хоче і не може займатися в силу певних причин цією справою. Продаж меблевого магазину дав би два-три річні міські бюджети, але Романові Калапачу, мабуть, важливіше зберігати спокій у депутатському корпусі, не рухати депутата Середницького і його прибічників, бо він пам’ятає, як рік тому вони дочасно припинили його повноваження. Вдруге потрапляти в таку халепу, яка дорого йому обійшлась і морально, а, головне, матеріально, Роман Калапач не хоче. Здається, ніби так і має бути: дорогий у буквальному розумінні цього слова об’єкт “пішов” на сторону, а депутат Орест Середницький продовжує читати на сесіях “моральні проповіді” й учити, як це воно має бути. У цивілізованому суспільстві такого депутата не лише би позбавили керівництва бюджетним комітетом (за рахунок меблевого магазину можна було би вирішити питання вивезення сміття, ремонту доріг, ліфтів і дахів, розв’язати чимало інших стебницьких проблем), а й узагалі змусили би його розпрощатися з високим званням народного обранця. Але громада байдуже ставиться до тих, хто її зневажає, а тому не має права нарікати на стан справ у місті.

Вже пізніше на цій сесії депутат Марія Губицька повернулася до цієї болючої проблеми. Відчувалося, що вона серйозно ображена на Ореста Середницького, який на минулому пленарному засіданні “не так” проголосував щодо магазину її сина. Але образа образою, а тут Марія Губицька запропонувала винести це питання на громадські слухання. На її думку, саме громада повинна висловити свою думку з цього приводу. Романа Калапача такий поворот подій не задовільнив, він сказав, що не слід поспішати з громадськими слуханнями. Його позицію Марія Губицька витлумачила по-своєму і сказала, що з Романом Калапачем чи без нього, але такі слухання проведуть.

Також Марія Губицька, про яку кажуть, що вона буде балотуватися на міського голову Стебника, запропонувала подавати воду не з п’ятої, а з четвертої ранку, з відповідним корегуванням графіку в вечірній час. Інша її пропозиція стосувалася рішення щодо підвищення тарифу на проїзд. На її думку, цього не слід робити.

Депутат Ігор Кузьмак нагадав, що свого часу на сесії була прийнята постанова щодо погашення боргу “Львівобленерго”. Зокрема, було вирішено знайти об’єкт для продажу і виділити з міського бюджету 40 тисяч гривень. Ця постанова не виконана. На його думку, неприпустимо, коли КП “МВУЖКГ” перераховує гроші зі свого рахунку “Львівобленерго”. Фактично цим підприємство “вбиває” саме себе, не виконуються нагальні роботи, не виплачується зарплата. “Чому КП “МВУЖКГ” повинно розплачуватися за борги ЖЕКу, який існував до нього?”, - задав риторичне запитання Ігор Миколайович, хоча прекрасно розуміє, що мова йде про правонаступництво. Роман Калапач запевнив його, що це питання вирішується, але з контексту відповіді було зрозуміло, що до рішення попередньої сесії він не буде повертатись, а все перекладе на плечі КП “МВУЖКГ”. Логічно буде припустити, що згодом він звинуватить нинішнього керівника підприємства Володимира Вакуленка у неефективному керівництві, згадає йому кумівство з Геннадієм Куцаном – з усіма сумними висновками, що з цього випливають.

Відтак знову слово взяв депутат Микола Гориславський. Він зачитав звернення Товариства захисту тварин, яке вже тривалий час просить депутатів вирішити питання щодо надання приміщення для стерилізації та утримання собак. Ця проблема не розв’язана. По Стебнику гуляє чимало бродячих псів, які кидаються на людей і особливо на дітей. З наближенням холодів ця проблема загострюється. Але, здається, голос Миколи Гориславського був голосом волаючого у пустелі. Мабуть, ця тема нікого з депутатів не хвилює. Ось коли хтось із них зіштовхнеться з цією проблемою, тоді й зрозуміє хибність своєї позиції. До речі, так сталося з одним із депутатів, який категорично проти надання приміщення Товариству захисту тварин. Але коли захворіла його улюблена кицька, то прислав родичку за порадою, як врятувати чотирилапого друга саме до цієї організації. Тож, може, не слід випробовувати долю, а серйозно зайнятися розв’язанням цієї проблеми? Ось тільки складається враження, що депутати позитивно розв’язують ті проблеми, якщо мають з них “навар”. Чи не так? Якщо вони допоможуть Товариству захисту тварин, я першим публічно вибачусь і зніму свої звинувачення.

Депутати Головкевич і Гориславський говорили про погане освітлення вулиць у вечірній і нічний час в Колпці та Стебнику. Але депутат Тарас Паньків справедливо зауважив, що треба починати з ремонту доріг, бо машина не може заїхати, аби відремонтувати світло.

На цьому “розминка” закінчилась, і депутати приступили до розгляду питань, до яких не дійшла черга на попередньому пленарному засіданні.

ВИКОНКОМ СЛІД ОНОВИТИ

Насамперед вони розглянули питання “Про внесення змін в рішення № 293 Стебницької міської ради “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Стебницької міської ради” від 14.10.2008 року”. Як відомо, заяву про вихід зі складу виконкому написав Павло Побережний, заступник голови Асоціації підприємств і підприємців Стебника, мотивуючи це незгодою з політикою Романа Калапача, яка проявила себе у попередні роки як така, що нехтує інтереси і потреби стебничан й веде до занепаду стебницької громади, а також через його принципове небажання займатись у складний для міста період політиканством. Також у проекті рішення з даного питання було виведення зі складу виконкому Євгена Комарницького, колишнього керуючого справами, у зв’язку з його звільненням із служби в органах місцевого самоврядуванння. Окрім того, в проекті рішення передбачено було затвердження членом виконкому міського голови Романа Калапача, якого свого часу вивели з виконкому в зв’язку з дочасним припиненням його повноважень.

Здавалося б, що це просте питання, яке не потребує додаткового обговорення, але з’ясувалося, що депутатам є що сказати, особливо коли трапилася нагода постати перед громадою Стебника на телеекранах завдяки кабельному телебаченню.

Депутат Тарас Паньків запропонував увести до складу виконкому представника від громади Колпця.

Натомість Ігор Кузьмак був категоричним і запропонував розпустити виконком, обрати новий і ввести до нього представника від освіти.

Депутат Орест Середницький запропонував заслухати виконком і дати йому оцінку. Він засумнівався, чи варто розпускати виконком, бо тоді виникне вакуум у роботі.

Зрештою, 16 голосів депутатів були достатніми для того, аби розглянути ці пропозиції на наступній сесії, а наразі Романа Калапача ввели до складу виконкому, а Павла Побережного і Євгена Комарницького вивели.

КОНКУРСНА КОМІСІЯ З ПРИВАТИЗАЦІЇ САМОРОЗПУСТИЛАСЯ

Насамкінець депутати заслухали питання порядку денного “Розгляд заяв і звернень депутатів Стебницької міської ради № Ко-304 від 28.05.2009 року, № Г—378 та № 379 від 30.06.2009 року”. З’ясувалося, що мало хто навіть здогадувався, що це за заяви і звернення, принаймні у переліку робочих документів сесії їх не було.

Ясність внесла депутат Ольга Мицак. Вона написала заяву про виведення її зі складу земельної комісії, пояснивши це тим, що голова комісії Орест Лобос телефонує зранку, а після обіду вже треба бути на комісії. Але ж робота часто не дозволяє цього зробити. Ольга Мицак висловила бажання перейти до комісії, яка займається питаннями духовності, освіти та культури. Бажання вийти із земельної комісії висловив і депутат Олег Григоренко.

Депутати Ігор Говірко та Ігор Кузьмак були обурені тим, що з червня ці питання не розглянуті, але депутати Тарас Паньків і Володимир Вакуленко нагадали їм, що саме з їхньої вини, а також їхніх колег зривалося проведення сесій.

Депутат Олег Ковальчин був стурбований тим, що якщо окремі депутати вийдуть з комісій, то ці комісії будуть недієздатні.

Депутат Орест Середницький запропонував спочатку розглянути це питання на депутатському клубі, аби кожен депутат визначився, в якій комісії він хоче працювати. Ігор Кузьмак передав побажання Романові Калапачу попередньо надіслати кожному депутатові листа, в якому запропонувати визначитися з комісіями. На цьому й зійшлися, 16 депутатів проголосувало “за”.

Відтак депутат Микола Гориславський нагадав, що ще не розглянуті два подання прокурора, адресовані, власне, сесії Стебницької міської ради, а не посадовцям.

Одне з них, навколо якого розгорілися депутатські пристрасті, стосувалося рішень конкурсної комісії на право оренди комунального майна Стебницької міської ради. Зокрема, у поданні прокурора сказано наступне:

“... в ході перевірки встановлено, що 03.03. 2009 року рішенням Стебницької міської ради № 351 затверджено протокол засідання конкурсної комісії від 27.02.2009 року № 4. Даним протоколом засідання конкурсної комісії Стебницької міської ради надано в оренду нежитлові приміщення комунальної власності Стебницької міської ради.

Також у ході перевірки встановлено, що рішенням сесії Стебницької міської ради від 25.07.2008 року № 258 затверджено Положення про конкурсну комісію на право оренди комунального майна Стебницької міської ради. Пунктом 4.1 вказаного Положення орендарі можуть визначатися шляхом проведення конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна або для невеликих об’єктів шляхом визначення орендаря рішенням комісії без проведення конкурсу”.

Прокурор вважає, що рішення сесії було незаконним, “оскільки, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України”. У поданні сказано, що “статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна”.

Дрогобицька міжрайонна прокуратура змушена була звернутися до Дрогобицького міськрайонного суду з позовною заявою про визнання нечинним рішення Стебницької міської ради № 258 від 25.07.2008 року “Про затвердження Положення про конкурсну комісію на право оренди комунального майна Стебницької міської ради”, оскільки даний протест не розглядався на сесії й остаточного рішення про задоволення чи відхилення протесту прокурора прийнято не було. Прокуратура вимагає скасувати це рішення, а позовна заява на даний час перебуває на розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді.

До речі, не знайшлося 16 голосів, аби це подання уповні було зачитано на сесії, а тому депутати звернулися до редакції нашої газети, аби опублікувати його. На жаль, ми не маємо змоги опублікувати текст повністю, але суть його виклали у тій частині, про що говорилось на сесії.

Саме навколо пункту 4.1, про який йшлася мова у поданні прокурора, а також щодо рішень конкурсної комісії й почалася суперечка між депутатами. Тарас Паньків пригадав, що свого часу пропонував викинути цей пункт, але його не послухали – ось і маємо прокурорське подання. Натомість Олег Ковальчин заявив, що дана комісія є недієздатною, і він відмовляється працювати у ній. Він також закликав інших депутатів вийти із цієї комісії, мотивуючи це тим, що там приймають рішення, але ні за що не відповідають. Колегу підтримав депутат Ігор Говірко, який теж публічно вийшов із цієї комісії, заявивши: “Натворили чудес, поки нас не було!”. Він сказав, що вже четверо депутатів покинули комісію, так що вона не може працювати.

На сесії ставало все гарячіше, і Тарас Паньків назвав Олега Ковальчина авантюристом, а той у відповідь кинув: “Провокатор!”. На захист Тараса Паньківа встала Ольга Мицак, сказавши, що пан Тарас їй не друг, але вона любить правду, а депутати часто діють за принципом: “Хто винен? Баба Яга!”. Саме Тарас Паньків боровся з комісією, був проти авантюристів у ній і прийняття авантюрних рішень, а його ще в чомусь звинувачують. До полеміки втрутився Роман Калапач, який заявив, що існують сумніви щодо персонального складу комісії, а Тарас Паньків вводить стебницьку громаду в оману. Цей спіч міського голови заслужив оплески з боку депутатів, так що за долю Романа Калапача можна не переживати: удруге дочасно припиняти його повноваження народні обранці (а чи народні?) вже не будуть, адже він так солодко їм підспівує.

Говорили-балакали, аж поки не схаменувся депутат Орест Лобос, який запропонував внести у порядок денний питання, яке ... щойно обговорювали. Проте для цього забракло голосів. Це питання розглянуть на наступній сесії, тим паче, що в депутатів у зв’язку з цим виникло чимало запитань до секретаря ради Геннадія Куцана, який продовжував знаходитися на лікарняному.

Роман Калапач з почуттям виконаного обов’язку оголосив про закриття сесії, а депутати з натхненням виконали Гімн України.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Єжи Попєлушко (Jerzy Popieluszko)

Двадцять п'ять років тому, 19 жовтня 1984-го, священик церкви Святого Станіслава Костки у Варшаві Єжи Попелушко разом зі своїм водієм повертався з Бидгоща. Дорогу їм перепинили троє міліціонерів, які пересадили їх в інший автомобіль і повезли в невідомому напрямкові.

Дорогою водієві ксьондза Вольдемару Хростовському, колишньому каскадерові й парашутисту, людині з залізними нервами, вдалося вистрибнути з машини. Вже наступного дня вся Польща знала, що викрадено їхнього улюбленця - Єжи Попелушко.

Це ім'я стало символом нескореної Польщі. Папа Римський Іван Павло Другий під час візиту на свою Батьківщину зробив персональний подарунок Єжи Попелушко, що було відразу ж помічено і потрактовано як знак особливої поваги до ксьондза з боку найвищого релігійного достойника.

Єжи Попелушко був тісно зв'язаний із "Солідарністю". Коли незалежні профспілки були заборонені, він почав щомісячно здійснювати спеціальні відправи "Про благо Вітчизни" в своїй церкві Святого Станіслава Костки у Варшаві, на які приїжджали люди зі всієї Польщі. Ксьондз відверто критикував комуністичну владу, закликав народ бойкотувати вибори.

В одному з листів до свого друга в 1983 році Єжи Попелушко писав: "Прокуратура порушує проти мене справу по звинуваченню в зловживанні свободою совісті та відправи культу. Але хіба можна зловживати свободою совісті? Можна урізати свободу совісті, але зловживати нею ніяк не можна. Я даю собі звіт, що за Істину треба брати на себе страждання. І тому я готовий до всього". Викрадення священика викликали гнів і обурення. Влада зарухалась - і вже через шість днів були заарештовані ті, хто викрав Єжи Попелушко. Ними виявились офіцери держбезпеки, які переодягнулись у міліцейську форму, - капітан Гжегож Піотровський і лейтенанти Вольдемар Хмелєвський і Лех Пєкала. Вони зізналися, що не лише викрали Єжи Попелушко, а й убили його.

Щороку 19 жовтня у Польщі - день пам'яті Єжи Попелушко. Могила ксьондза устелена квітами, біля неї завжди горять свічки. Все нові й нові прочани йдуть віддати шану людині, котра в умовах тоталітарного режиму не боялася говорити правду й наближала день справжньої незалежності Польщі.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Лев Салабун – чемпіон області з боксу

Наприкінці вересня боксери спортивного клубу “Патріот” порадували тренера Олександра Смалія, а також і все керівництво товариства. Це відбулось у Львові, де проходив чемпіонат Львівської області з боксу. Стебник представляли Руслан Павлик, Лев Салабун та Микола Рябов. Першим у бій вступив Руслан Павлик, який здолав у півфіналі дрогобичанина, кандидата у майстри спорту. У фіналі на нашого земляка чекав стриянин, майстер спорту. Після важкого чотирираундового двобою судді надали мінімальну перевагу суперникові Руслана, хоча стебницький спортсмен виглядав не гірше.

Микола Рябов у півфінальному поєдинку в другому раунді з явною перевагою достроково переміг боксера зі Львова. До речі, стебничанин заважив 91 кілограм 200 грамів. Богатир у 16 років! На фінал він не приїхав через сімейні обставини, а тому автоматично отримав друге місце, хоча міг би поборотись і за перше.

А Лев Салабун не перестає дивувати. У фіналі він достроково здолав львівського спортсмена. Тренерський штаб львів’ян на початку другого раунду викинув рушник на ринг, що означало припинення бою. Підсумок змагань для “Патріоту” був такий: маємо одного золотого і двох срібних призерів чемпіонату області, а це чудовий показник для клубу і для стебницького боксу загалом. Спортивний клуб “Патріот” дуже вдячний адміністрації Стебницького професійного ліцею (Шемигону Сергію Михайловичу, Стечкевичу Ігорю Орестовичу, Мицак Ользі Ярославівні). Ці люди допомогли нам підготуватися до змагань і зробили свій внесок у нашу перемогу.

Олег Григоренко, голова ГО “Спортивний клуб “Патріот”

На книжковій полиці. Пишу про цю книгу, адже в ній згадано про Трускавець. «Феофантову вдалося вивідати в одного з колишніх журналістів «Щоранку», що, буцімто, їхній шеф купив собі будиночок у Трускавці, в якому живе сам і нікуди не виїжджає. Хлопець присягався, що бачив його там три дні тому, бо їздив до Трускавця взяти в нього інтерв’ю, натомість отримав пораду відвідати статеві органи обидвох статей». Насправді ж книгу Олега Шміда «Павук», видану ЛА «Піраміда» ще в 2005 році, варто прочитати зовсім не через це. Сюжет такий: спочатку у Львові, а потім в Україні з невідомих причин масово гинуть цілком здорові люди. Головний герой Остап Барбара недавно одружився, його Юстина теж гине від невідомої пошесті. Тим часом події в Україні перетворюються в національну катастрофу, держава опиняється на межі загибелі. А зараз пропонуємо уважно прочитати ще такий уривочок: «Найвищого піку напруження досягло 17 січня. Того дня сталися події, які змусили навіть найзатятіших скептиків повірити у те, що масова паніка і безладдя в країні викликані не фінансовим дефолтом і не економічним колапсом, а цілком реальною фізичною небезпекою, перед якою суспільство беззахисне» (стор. 52). Нагадаю – 2005 рік. До речі, ви звернули увагу на дату 17 січня? Ото ж бо…

Володимир Ключак

Трускавецька політична загадка

Нижче вміщуємо описи 7 відомих і не дуже трускавецьких політиків – більшість з них, а може і всі, претендуватимуть на крісло мера Трускавця на наступних виборах. Опис кожного – це суб’єктивна думка редактора, який може помилятися. Вам, шановні читачі нашого Інтернет-видання, пропонуємо вгадати – хто є хто. Відповіді просимо надсилати на нашу скриньку anda_panda@ukr.net в порядку “цифра – політик». З кожної скриньки прийматиметься лише одна відповідь. Приз тому, хто правильно вгадає всіх 7 політиків – після оголошення результатів виборів. У випадку кількох вгадувань правильних відповідей – жеребкування. Приз становитиме 20 гривень від редакції і, сподіваємося, значно більшу суму від новообраного мера. Правильні результати опублікуємо теж після проведення виборів міського голови. Теж прохання вказати вашу думку, хто очолить Трускавець після виборів. Успіхів! (Даємо одну підказку: в кожному з прізвищ є літера «к»).

1. Старший і досвідчений, радше будівничий, ніж руйнівник, хитрий, колишня професія зобов’язує любити чіткість та порядок, бізнесмен, має повагу серед багатьох корінних мешканців.
2. Радше старший, ніж молодший, не має негативу, проте і позитив відсутній, імідж потребує покращення, непоступливий у дрібному, але може поступатися у великому, в деяких речах романтик, хоча в більшості прагматик, надто прямолінійний і залежний.
3. Старший і досвідчений, хитрий, проте надто довірливий, радше будівничий, ніж руйнівник, буває страшний у гніві, має авторитет, проте не у всіх, йде до мети впевнено і наполегливо.
4. Молодий, бізнесмен, до мети йде жорстко, але впевнено, готовий до компромісів, радше будівничий, ніж руйнівник, до нього мешканці ставляться з осторогою, ще має над чим попрацювати.
5. Молодий, злетів з низин до вершин, а потім впав знову вниз, радше не будівничий, а руйнівник, щирий патріот, навіть націоналіст, був зраджуваний, багато обіцяє, має великий потенціал, який проте важко піддається обробці.
6. Молодий, життя перетворило його з наївного романтика, який вірить у справедливість, в жорсткого прагматика, має авторитет, який базується на роботі і якому і пляма не зашкодила, не руйнівник, але й не будівничий, бавиться в політику, а політика бавиться ним.
7. Молодий і перспективний, родинна опора дуже йому допомагає, любить чи змушений займатися лобіюванням, допомагає людям, старається виконувати обіцянки, хитрий, вміє домовитися і з владою, і з опозицією.

Редакція

 

Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».