В здоровому тілі – здоровий дух

Вже минуло два тижні з того часу, як в трускавецьких школах розпорядженням міського голови впроваджено ранкову гімнастику. Щоб переконатися в доцільності такого кроку та вивчити настрої учнів, ми вирішили відвідати одну зі шкіл міста та на власні очі побачити, чи виконується дане розпорядження та як виконується. Наш вибір впав на СШ № 3, де директором працює депутат Трускавецької міської ради від партії «Відродження», хороший педагог і просто чарівна жінка, вмілий менеджер та порядна людина Галина Іванівна Умнова.

Ранок, 8 година. Де-не-де поодинокі перші учні підходять до рідної школи, адже ранкова гімнастика розпочинається о 8.15, тобто за 15 хвилин до початку уроків. Вчителів ще не видно, а Галина Іванівна вже на своєму робочому місці. Отже маємо трохи часу, щоб поговорити не лише про ранкову зарядку,  але і про інші аспекти життя школи.

«Те, що впроваджується ранкова зарядка, не всі сприйняли з захопленням, - каже Галина Іванівна. – На відміну від сусідніх з Трускавцем міст, в нас навчання розпочинається не о 9 годині, а о 8.30. А тут ще й зарядка, так що приходиться раніше вставати. Коли ж в кінці березня переведуть стрілки годинників на одну годину вперед, ці незручності будуть ще більш очевидними. Але є і переваги такого кроку нашого міського голови – гімнастика сприяє отриманню заряду енергії учнями та й звичайно сприяє їхньому фізичному розвитку».

Коли ми йшли до «третьої школи», ми уявляли собі, що всі учні роблять вправи у спортзалі, проте виявилося, що наші уявлення були помилковими. «Вчителями фізичного виховання було розроблено комплекси вправ як для молодших, так і для старших учнів, було проведено тренінги із вчителями школи. Тому в нас ранкова гімнастика проводиться в спортзалах тільки для тих класів, в яких першим уроком буде фізкультура. Інші ж учні проводять безпосередньо гімнастику в своїх класах під наглядом та керівництвом вчителів, які мають в них перші уроки», - пояснює директор школи.

І дійсно, пройшовши по класах після дзвінка на зарядку, бачимо, що розпорядження Лева Ярославовича Грицака тут виконують, в одних випадках зарядку ведуть  вчителі, в старших класах самі учні керують проведенням комплексу вправ, покликаних розрухати інколи заспаних ще учнів та спонукати їх до отримання заряду бадьорості, свіжої порції здоров’я. Не побачили ми лише першокласників – в них уроки тривають по 35 хвилин, тому і зарядка відповідно розпочинається не о 8.15, а о 8.30. З окремими з учнів ми поспілкувалися, ось що вони думають з цього приводу.

Оксана: «Я вважаю, що зарядка потрібна, адже в школі має бути не лише розвиток розуму, але і вдосконалення тіла. Для цього ми ходимо в басейн, для цього маємо уроки фізкультури, займаємося в гуртках. А зарядка додатково сприяє збереженню нашого здоров’я. А те, що треба трішки швидше встати, так це нічого – для нас це своєрідне самовиховання».

Василь: «Воно ніби нічого не змінює, помахати там трохи руками,  ногами, покрутити тулубом, поприсідати, але я по собі відчуваю, що це корисна річ. Раніше бувало, що до кінця уроків відчуваю втому, навіть сонливість, головний біль, а відколи впровадили зарядку, то став себе краще почувати».

Іван: «Моя мама казала, що в них теж була зарядка і то дуже добре. Може і нам прийдеться звикати. Думаю, що не дуже правильним є те, що зарядка обов’язкова, бо все примусове сприймається інколи як погане (сміється)».

Галя: «Та потрібна мені та зарядка як їжаку футболка…»

Оля: «Я вважаю, що зарядка потрібна, але робити її варто було не перед заняттями, коли і так всі прийшли з дому, пройшлися, а десь після 4 – 5 уроку, коли вже починаєш втомлюватися…»

Микола: «Правильно, давно треба було, а то будемо, як ті здихлики, що їдуть до нас лікуватися, які хіба сидять за комп’ютерами в офісах. І фізкультури більше уроків треба зробити замість алгебри та геометрії. Я гадаю, що зарядка не пошкодить – це точно».

Вчителі не дуже горіли бажанням давати свої коментарі, тим більше в присутності директора школи, проте видно було, що їхні думки теж розділилися. Проте зразу видно, що таке нововведення вони не сприймають як зміну надто велику, таку, що її варто обговорювати. Проблем у школах, в тому і в СШ № 3, вистачає і так. У школі, яка розрахована на півтори тисячі учнів, навчається 465 дітей, ніхто з 68 вчителів не має повного навантаження. Освіту давно зробили піддослідним кроликом, якого ніхто не питає, хоче він змін, реформ, які стали в Україні безкінечними, чи не хоче. Автор цих рядків сам 10 років пропрацював у школі вчителем та заступником директора і добре знає шкільні проблеми. Так, відміна на початку тисячоліття поточного оцінювання призвела до спаду успішності, зазнало провалу і перехвалене особистісно-зорієнтоване навчання, 12-бальну систему впроваджували в авральному порядку, що не могло не відобразитися на її ефективності.

Нема спільної думки у вчителів і стосовно зовнішнього оцінювання – Галина Іванівна вважає його великим позитивом, бо діти з малозабезпечених сімей, неліниві та здібні учні набагато легше можуть тепер поступити у вищі учбові заклади. Проте є і вчителі, які вважають, що з приходом на посаду міністра освіти Дмитра Табачника ЗНО відмінять.

До речі, цю тему обговорювали досить активно і 15 березня на понеділковій нараді при міському голові, особливо після заяв віце-прем’єр-міністра Семиноженка стосовно зовнішнього незалежного оцінювання – тема була цікава не лише начальнику відділу освіти Оресту Лобику та меру міста Леву Грицаку, але всім присутнім.

…Раз, два, три, чотири… Учні присідають, роблять «ножиці», повороти тулубом, вправи для розвитку рук, ніг, шиї… Ранкова зарядка у Трускавці поступово стає звичайним щоденним атрибутом. Навряд чи хтось подякує міському голові за таке нововведення, але він вже звик робити добрі діла, не очікуючи вдячності. І хто зна, може лише через багато років, коли з зимових олімпіад українські спортсмени не будуть повертатися без медалей, хтось та й скаже в інтерв’ю: «І одним із факторів того, що я отримав (-ла) цю золоту медаль, стало те, що в моїй рідній школі у Трускавці була ранкова зарядка…»

Володимир Ключак