Стратегія розвитку міста-курорту – погляд зі сторони
Незважаючи на відмінності в політичних поглядах, сповідування різних ідеологій, різне бачення перспектив Трускавця представниками його політичних еліт, в одному вони єдині – Трускавець мусить розвиватися в першу чергу як місто-курорт. Без цього розвитку майбутнє його жителів було б фатально нецікавим, депресивним і убогим. Убогим як в плані розваг та моралі, так і в матеріальному, економічному, фінансовому, адже саме прибульці, відпочиваючі, курортники становлять основне джерело доходів для пересічного трускавчанина. І навіть той, хто ніколи не брав на квартиру відпочиваючих, не займався туристичним бізнесом і ніхто з його сім’ї не працював і не працює в жодному з санаторіїв чи готелів, розуміє, що все у Трускавці мусить бути підпорядковане єдиній меті – збільшенню кількості відпочивальників, бо саме від них залежить стан доріг, розвиток торгівлі, комфорт в закладах різного типу (не лише освіта, медицина, а й інші), благоустрій цілого міста, добробут.
Не так давно відділ з питань реклами курорту вилучили зі штатного складу КП «Наше місто», навантаживши цією роботою відділ з питань рекреації, туризму, благоустрою та екології трускавецької міської ради. Чи ефективно працюватиме в цьому напрямку штат в складі трьох осіб, які і крім цього мають масу інших обов’язків? Чи потрібно ввести ще кілька додаткових місць, залучити до цієї сфери діяльності осіб, які не просто складатимуть місячні, квартальні, річні звіти, але працюватимуть в поті чола для виконання поставлених завдань?
Питання стоїть не так в цьому, як в тому, що кожен з нас, незалежно чи це власник (керівник) готелю, санаторію, ринку, школи, оздоровчого закладу, малого приватного підприємства, будь-хто інший – мав би внести свої раціональні пропозиції по посиленні промоції Трускавця як курорту, підвищенні його іміджу та рейтинговості, а окрім пропозицій не поскупитися – при розумному інвестуванні кошти могли б окупитися досить швидко. Навряд чи Трускавець з його ресурсами, в тім і інтелектуальними, потребує «варягів» - столичних чи інших дядь, які з розумним виглядом тицятимуть під ніс перспективні плани та багатоцифрові розрахунки, серед яких левова частка припадатиме на їх же забезпечення. Невже Трускавецька міська рада з її чисельними відділами та роздутим штатом, Асоціація промисловців і підприємців Трускавця, керівники відомчих та інших санаторіїв, ЗАТ «Трускавецькурорту», готелів великих і малих, туристичних фірм, політичних партій, депутати та інші зацікавлені особи не могли б спільно виробити стратегію розвитку Трускавця як курорту? А чисельні громадські організації хіба не могли б на кілька тижнів відкласти свої атаки на міську владу чи опозицію, щоб спільно, за одним столом вирішити ряд таких важливих для міста-курорту питань, серед яких головне – його реклама, перспективи, бачення розвитку?
Я, будучи в певному сенсі профаном, «чайником» в питаннях реклами, все ж дозволю собі на Ваш розсуд винести кілька своїх поглядів з цього питання. Буду радий, якщо хоча б один з цих пунктів візьмуть до уваги ті, хто має владу, гроші, амбіції, прагнення заробляти і надалі, а найголовніше бажання щось робити в цьому напрямку, візьмуть і використають для доброї справи промоції курорту, в якому ми живемо.
1. Додаткові дослідження мінеральних вод. Мінеральні води Трускавця, серед яких «Нафтуся» є королевою, досліджувалися ще в ХІХ столітті, їхній лікувальний вплив ніхто не оспорює. Але більшість про це знає лише в загальних фразах. Чи існують монографії, дисертації по дослідженні трускавецьких мінеральних вод, якщо так, то як їх використовують для популяризації Трускавця? Хто займався такими дослідженнями в останні 10 – 20 років, яких результатів досягнуто? Які процедури проводяться на нашому курорту, в чому їх унікальність, чим вони корисні і як їхню користь обґрунтовують медична та інші науки? Якими повинні бути курси лікування мінеральними водами, дозування, чи не можуть бути побічні ефекти? Як проводиться діагностика для подальшого лікування водами Трускавця? Чи можна їхати в Трускавець з метою профілактики захворювань, яких саме? Де відгуки тих, кому наші джерела (а їх є 14 плюс озокерит та сіль Барбара) реально допомогли, кого поставили на ноги? Які чудові лікарі, визначні фахівці, працюють у Трускавці? Бо виглядає, що окрім професора Козявкіна, солідних імен немає, але хіба це так? На всі ці та інші питання інколи важко знайти відповіді навіть нам, тим, хто живе у Трускавці, не кажучи вже про наших братів і сестер зі Сходу, Півдня, Півночі чи з-за кордону. Рекламуємо шикарні апартаменти готелів, власні санаторії та власні СПА, власне новітнє медичне обладнання, забуваючи про головне – «Нафтусю», «Софію», «Марію», «Юзю», озокерит. На що опираємося, коли пропонуємо їхати саме в Трускавець? Невже не страшно, що Східниця, Моршин та інші курорти витіснять нас помаленьку з цього сегменту і вийде так, що лікують ТАМ, а ТУТ лише відпочивають? Людям, клієнтам потрібно себе пропонувати, постійно нагадувати, пропозиції робити такі, від яких важко або й неможливо відмовитись. За другорядним не забути про головне – Трускавець був ще за часів Австрії і Польщі відомим європейським бальнеологічним курортом і саме так треба його позиціонувати, а не як містечко борделів чи тайських масажів, не як просто відпочинок, а як відпочинок лікувальний. І від цього виграють всі.
2. Не конкуренти, а партнери. Часто при рекламуванні того чи іншого санаторію, СПА-центру, готелю чи іншого закладу в Трускавці складається враження, що рекламодавець хоче показати в позитивному світлі виключно себе, інколи – на шкоду «конкурентам». Зрозуміло, що коли клієнт обирає один заклад для відпочинку, то він одночасно не побуває в іншому. Але все одно від приїзду клієнта виграє ціле місто – приїжджий іде на базар, в магазини, купує сувеніри на згадку про перебування в Трускавці, відвідує ресторани, сауну, певні процедури тощо. Потрібно не бути короткозорим, а дивитися в корінь, отже, головною метою має бути приїзд клієнта саме в ТРУСКАВЕЦЬ, а вже те, куди саме він приїде і чому його вибір такий, а не інакший, є справою якщо не другорядною, то і не першорядною. Звичайно, що працювати потрібно і для іміджу конкретних оздоровниць чи турфірм, але всі спільно маємо працювати на імідж міста. А такого партнерства інколи бракує. І це не голослівні слова – підприємці, які надають одні послуги, але не надають інші і при цьому тісно співпрацюють із сегментами, до яких вони не мають безпосереднього стосунку, завжди в виграші порівняно з гордими ізоляціоністами, які діють виключно за принципом «Я САМ».
3. Трускавець як туристичний центр. Не віддаючи нікому статус першокласного лікувального курорту, спрямованого на оздоровлення сечостатевої, травної та інших систем організму, необхідно думати і про привабливість Трускавця як частини великого туристичного маршруту, як міста, яке має що запропонувати для показу приїжджим. Близькість до Дрогобича, в якому є багато визначних пам’яток архітектури, в певному сенсі і шкодить нашому курорту, але нема такої шкоди, яку не можна б використати на благо. Розробка переліку пам’яток, які варто відвідати саме в Трускавці, розробка привабливих, цікавих туристичних маршрутів за участю спеціалістів в галузі туризму та практиків, видання буклетів зі скрупульозно, до дрібниць дослідженим та перевіреним текстом та дизайном та їхнє розповсюдження, в тім безкоштовно по всіх оздоровницях міста, а також на різноманітних виставках та презентаціях, обов’язкове акцентування на близькості Дрогобича, Тустані в Уричі, скель Бубнища та інших атракцій, можливо Славського, якихось сакральних об’єктів тощо, все це має бути підпорядковано меті включення Трускавця до карти найпривабливіших туристичних маршрутів Західної України в цілому, а Львівщини зокрема. Вважаю, що таку роботу можна проводити і спільно з Дрогобицькими міською та районною владою, заручившись в цьому випадку підтримкою дрогобицького лобі, яке часто до проблем Трускавця ставиться з позицій заздрісного сусіда. Шукати не ворогів, а партнерів, які допомогли б не лише здобути для нас так важливий статус курорту державного значення, але і реально промувати Трускавець як одну з перлин регіону, який варто зробити туристично привабливим.
4. Погляд на Схід і на Захід. Реклама – двигун прогресу, торгівлі, розвитку, в тім і розвитку Трускавця. Достукатися до сердець та кишень потенційних клієнтів буває важко, але пробувати треба. Люди, які вже заробили собі немалі статки у Трускавці знають, що принцип Маккіавелі «Мета виправдовує засоби» не такий вже й цинічний, як його намагаються інколи подати. Гроші не пахнуть і один з кандидатів на посаду мера так і заявив: «Я готовий стояти при в’їзді в Трускавець і цілувати руку росіянину, поляку чи кожному іншому, хто везе в Трускавець гроші». На зустрічі мера міста з підприємцями керівник санаторію «Карпати» Володимир Маринкевич розповів, що реклама на азербайджанському телебаченні привела до значного притоку відпочивальників з цієї країни в санаторій, який він очолює, тому і було спільно вирішено зайнятися промоцією Трускавця назовні, тобто для Росії і пострадянських країн, зокрема на РТР «Росія». Хто пам’ятає ще 80-ті роки і тисячі вихідців із Закавказзя та Середньої Азії в Трускавці, справжнє людське море біля бюветів і «золотий час», коли пропозиція місць в приватних помешканнях дорівнювала попиту? Хіба неможливо постаратися, щоб такі часи в позитивному значенні слова повернулися? А можливостей тепер ще більше, бо можна сподіватися, що не лише гості зі Сходу, але й із Заходу будуть приїжджати в Трускавець лікуватися. Одним з перших кроків в цьому напрямку, на мою думку, має бути більш посилене залучення Інтернет-ресурсів, які мали б розумно рекламувати Трускавець не лише українською та російською, але і англійською, німецькою, польською, чеською, литовською та іншими прибалтійськими мовами, можливо теж і азербайджанською, вірменською, щоб розширити кількість тих, хто прочитає про Трускавець у всесвітній мережі і вибере саме нас, можливо навіть як «хороший закордонний відпочинок». Участь у різноманітних виставках, більш активна співпраця з Львівською ОДА по залученні коштів для цього, розробка буклетів на різних мовах і промоція нашого міста при кожному закордонному відрядженні наших трускавецьких чиновників – це лише окремі штрихи тої роботи, які варто зробити для експансії на світовому ринку лікувальних та туристичних послуг. Саме бренд «Трускавець» потребує розкрутки, а не тільки бренди якогось окремого санаторію чи готелю. Близькість Євро-2012, якщо Львів не вдарить обличчям в грязюку, збільшує наші шанси розтрубіти всьому світові, що ми є, існуємо і що ми чекаємо на гостей.
5. Сервіс по-трускавецьки. Немаловажне значення має те, з якими настроями не лише їдуть в Трускавець, але і повертаються з нього. І що потім про наше місто розказують. І тут ми кульгаємо, відстаючи на багато позицій не те що від провідних європейських курортів, але навіть від інших курортів України, навіть від Львова. Дорогі трускавчани, чи задоволені ви обслуговуванням вас в наших трускавецьких ресторанах, принаймні в деяких? А чи думаєте ви, що відпочиваючі в захваті від перебування в окремих блискучих на вигляд (це в кращому вигляді, а інколи обшарпаних ззовні) готелях, санаторіях? Інколи складається враження, що в погоні за швидкими заробітками власники одних чи інших забувають про таке явище як «табличка ділення» і не вкладають навіть частини того, що потрібно вкладати в подальший розвиток, в інфраструктуру, в промоцію, в комфорт. Є звичайно кілька брендів, які ставлять високі вимоги на перше місце в Трускавці, але який це відсоток в порівнянні з іншими? Заради тої ж вигоди жертвується професійністю кадрів і замість того, щоб взяти на роботу кваліфікованого спеціаліста, набирають гамузом (оптом) дешеву робочу силу з сіл Дрогобицького, Сколівського, Самбірського, Турківського та інших районів нашої області, які можуть навіть інколи собі дозволити підняти тон в розмовах з клієнтом, які не готові працювати на високому рівнів, надавати високий сервіс, адже не навчені цього. Правила «Клієнт завжди правий» в окремих закладах міста начебто не існує, в результаті часто з відпочинку їдуть з неприємним осадом, інколи з відчуттям, що тебе «надули», обманули, використали і з бажанням більше сюди не повертатися. А гість у себе на батьківщині, на фірмі, із знайомими ж спілкується – от і маємо приклад готової антиреклами. В Трускавці фактично є вже неформальний клуб основних гравців, які могли б зайнятися контролем стану речей, послуг, які надаються – не виключено, що варто вводити жорсткі санкції до тих, хто заплямовує репутацію курорту в цілому, хто хоче грати у свою гру за своїми правилами, плюючи на інших. Як розробити певну колегіальну відповідальність – це вже до тих самих основних гравців, яких інакше називають Клуб Головних Лікарів.
6. Не виносити сміття з хати. Проблеми має кожне місто. Чи не для всіх це дороги, житлово-комунальне господарство, екологія, водопостачання, для окремих ще й рівень злочинності, корупція, транспортне сполучення, чистота влади. Люди, які їдуть на курорт, мають цього всього достатньо в себе вдома, вони хочуть потрапити в такий собі «рай», де відчують опіку та турботу, піклування, від якого сподіваються оздоровлення, поправи фізичної форми та самопочуття, можливо розваг. Тому гучні заяви певних політиків місцевого рівня про катастрофічний стан того чи іншого (дороги, ЖКГ, тепло- чи водопостачання, інфраструктура, сервіс) швидше відлякують потенційного клієнта, ніж приваблюють. Тому потрібно бути максимально обережними, щоб не вийшло, що намагаючись зашкодити чинній владі, можна зашкодити всьому місту, курорту, який нас годує. Гострі, інколи навіть справедливі сюжети на обласному телебаченні, на загальноукраїнському радіо навряд чи допоможуть тому чи іншому претенденту на посаду депутата чи мера в Трускавці. Бо не так багато виборців нашого міста уважно дивляться (та чи дивляться взагалі?) 12-й канал, а тих, хто слухає радіо «Ера», то і взагалі в нашому місті одиниці. І навряд чи передачі на ЗМІ вищого рівня дуже вплинуть на думку пересічного трускавчанина, який сам знає, що й до чого, бо бачить власними очима проблеми міста. Але дуже вже негативно може це вплинути на тих, хто збирає манатки і хоче їхати на відпочинок. В останній момент грошовитий пан може відмовитися від Трускавця власне через антирекламу, яка робиться такими передачами. Є в нас дві міські опозиційні газети, одна з яких має сайт свій і використовує ще два дрогобицькі Інтернет-ресурси, є місцеве телебачення, то може варто на цьому і зупинитися, а не вести підривну діяльність, спрямовану на нищення влади Грицака та нищення статусу курорту?
7. Всі види реклами. Без сумніву, Трускавець має подумати над проведенням акцій, які можуть дати результат. Реклама на білбордах в міста Центру, Сходу, Півдня України коштуватиме грошей, їх треба шукати і треба знайти. Графічна продукція, яку можна і безкоштовно розповсюджувати в поїздах сполученням із Західною Україною, особливо з Трускавцем, і на виставках бізнесових та туристичних, і в Києві через партнерів-знайомих, яких немало в трускавецького бомонду, нашої еліти, як би ми її не любили. В Інтернеті потрібно ще попрацювати над тим, щоб рівних в сегменті реклами курорту у нас не було, причому «на Схід і на Захід» (дивись пункт 4). Телебачення, спеціалізовані журнали, флаєри, радіо, в тім FM, заручення підтримкою впливових осіб в міністерствах, областях, департаментах. Хтось скаже, що останнє попахує корупцією, але хіба не казали ми, що мета виправдовує засоби? Хіба не варто напрягатися, якщо куш великий? І чим погана фраза з «Хрещеного батька» Маріо П’юзо, що варто робити такі пропозиції, «від яких неможливо відмовитись»?
Насамкінець ще раз хочу сказати, що всі вищенаведені пропозиції є результатом аналітичної роботи дилетанта, точніше – вчителя історії, а не менеджера з туризму, не бізнесмена, не головного лікаря санаторію чи власника чи керівника готелю чи пансіонату, врешті-решт не піар-менеджера. Можна мої зауваги скритикувати в пух і прах (якщо в вас хіба нема алергії на пух і прах), висміяти, але не можна заривати голову в пісок і казати, що проблеми нема або що вона вирішиться сама по собі. Варто розпочинати роботу в цьому напрямку, не давати собі кілька років чи навіть місяців на розкачку чи чекати, що нехай це робить влада (одні), ті, кому це потрібно (другі) чи виключно замкнуте коло осіб (треті). Від залучення коштів, від приваблення відпочиваючих, від співпраці з особами, які мають владу на рівні області та столиці, залежить те, як рухатимемося далі, чи розвиватимемося. Бо Трускавець мусить розвиватися, адже стояння на місця, стагнація означає регрес, рух у зворотному напрямку. Обов’язком кожного небайдужого трускавчанина є долучитися до благородної справи розробки стратегії розвитку курорту Трускавець, промоції курорту, посилення його іміджу, репутації, твердої позиції в гроні курортних міст не лише України, але всього світу.
Володимир Ключак
