Трускавчанин Роман Різняк

Вже стало традицією в Трускавці 12 березня вшановувати пам`ять нашого земляка, керівника спецбоївки ОУН Романа Різняка на псевдо Макомацький. Минулого року це було вшанування біля пам'ятника, встановленого неподалік родинного обійстя (недалеко від нижнього бювету мінвод), цього річ - зустріч-спогад в конференц-залі ПК імені Шевченка. Ініціатором заходу "Життя, віддане боротьбі" став музей історії міста, учасниками - учні шкіл, представники ветеранських організацій, працівники установ культури та, зрештою, всі ті, кому небайдужі ні доля України, ні доля нашого Трускавця.

Сестра Романа Різняка Оксана традиційно виступила зі словом, в якому зупинилася на спогадах - про свою родину, важке життя через вірність Україні, поневіряння по Сибірі, а згодом і тут, на рідній землі. Адже в Трускавці сестру легендарного Макомацького не хотіли навіть бачити, тому і довелося оселитися на Стрийщині, звідки родом її чоловік.

Про родину Гусяків, з якої походила мати Романа Різняка, розповів президент трускавецького клубу "Сива давнина" Микола Іваник. Він разом з Ігорем Ліщинським та іншими небайдужими до історії людьми трохи зупинився на проекті "Трускавецькі шляхетні родини", який здійснюється спільно з газетою "Джерела Трускавця" і вже побачили світ статті про родини Біласів та Габшіїв, а в цьому номері буде інформація про родину власне Гусяків.

Літератор Роман Пастух з Дрогобича говорив чи не найбільше - і про свій проект видання книги-фоліанта про всю Дрогобиччину, в тім і про Трускавець, і про те, що назва нашого міста може мати спільне коріння з балканським кряжем Трескавиця, і про те, що саме Різняк є автором однієї з небагатьох пісень УПА, присвячених боротьбі з німецькими фашистами - "Україна в огні", і про можливу співпрацю дружини керівника совєтських партизан та керівника НКВД на Дрогобиччині Сабурова удмуртки Інни з УПА. А головним лейтмотивом його виступу було - не втратити нашу спадщину, віднаходити та зберігати історичну пам`ять.

Не обійшлося і без виступу трускавецького тріо в складі Євгена Коніва, Галини Павлічко та Бориса Прохорчука, без віршів Стефанії Шумило, без покладання квітів до пам'ятника, бо саме цим і завершився захід - спільним походом до пам'ятника Макомацькому.

Наостанок слід ще зазначити, що під час заходу можна було придбати книгу В'ячеслава Цвєткова, який останнім часом публікується під псевдонімом Літописець В'ячеслав (про його 800-сторінкову книгу "Трускавець - володар живої води" ми вже згадували) - книгу власне про Романа Різняка. 120-сторінкова книжка носить назву "Людина-легенда Макомацький".

Володимир Ключак