Інтерв’ю з депутатом ТМР, членом фракції „Наша Україна” Богданом Процишином.

         На наш заклик прозвітувати про свою роботу відгукнувся п. Богдан Процишин, один з наймолодших депутатів в міській раді. Активний, самодостатній, наполегливий. Розмова з п. Богданом, з яким ми одразу перейшли на „ти”, відбулася 27 березня в офісі приймальні депутата, що по вулиці Івасюка, 19.

В міській раді ти єдиний представник «Народної Самооборони» і в той же час член найбільшої депутатської фракції «Наша Україна». Що з обіцянок вдалося виконати, з ким співпрацюєш зі складу депутатського корпусу. І чи не плануєш ти йти на мерські перегони?

Те, що представник «Народної Самооборони» є в ТМР, є чистою випадковістю. Адже вибори відбулися в березні 2006 року, а партія «НС» Луценка була створена на основі партії «Вперед, Україно» аж в 2007 році. Бо саме в травні 2007 було прийнято рішення про перейменування «Вперед, Україно!» в «Народну Самооборону». І взагалі я б не екстраполював «Народну Самооборону» в Києві і «Народну Самооборону» в Трускавці, бо це просто смішно. До речі, як і інші партії. В мене, наприклад Руслан Крамар ну ніяк не асоціюється з Юлією Тимошенко чи Анатолій Стародуб з Михайлом Поплавським. Подібно і з іншими депутатами та політиками. Я вважаю шкідливим перенесення всеукраїнських брендів на місцевий рівень, бо це означає перенесення київських чвар, війн, протистояння. А це нам тут, на місці, непотрібно.

Обіцянки… Я був співавтором програми «НУ» на виборах до міської ради ( в межах розумного, звичайно) і ми старалися в принципі не обіцяти більше, ніж можна буде виконати.

Результати?.. Співпрацею наші стосунки з владою важко назвати, це швидше співіснування. В 2008 році профінансовано розробку Концепції теплопостачання міста, яка, якби її втілити, коли ще в місті були гроші, так як задумувалося, зняла б повністю проблему теплопостачання мікрорайону вулиць Сагайдачного – Бориславської. І якщо з парною стороною вулиці Сагайдачного ще можна миритися, то стосовно непарної – там може бути справжня катастрофа. В бюджеті були гроші, великі гроші, розробка програми була профінансована, але... Поставлена була система терморегуляції тільки на парній частині Сагайдачного. Було передбачено систему терморегулювання в освіті, в бюджетних закладах, проте до кінця справу так і не довели. Добре, що поміняли батареї, труби в школах, а газ в тих об’ємах, в яких споживався, споживається і далі. Якщо б зробити все, як задумувалося, то це була б фантастична економія бюджетних коштів.

Щодо співпраці… Одне діло – співпрацювати в бізнесовому плані, інше – піти на пиво, а ще інше – робота в депутатському корпусі. Можна назвати багатьох, але я б хотів виокремити таких професіоналів як Лаврінок, Шумин, а що стосується розробки рішень щодо фінансів – це, безперечно, екс-депутат ТМР, начальник фінансового управління Микола Федоричак. На комісії з питань законності, регламенту, правопорядку і зв’язку із ЗМІ – це з головою комісії Романом Корчинським.

А участь в мерських виборах у Трускавці 2010 чи 2011… Я подумаю.

Трускавецькі депутати відстоюють інтереси громади?

Ні. Кількість тих, хто хоче зробити щось добре для міста, недостатня для прийняття рішень. І навіть якщо такі рішення приймаються, не факт, що вони будуть реалізовані так, як належиться. Я можу назвати 150 «позитивних» рішень, які в результаті були «мильними бульбашками». Наприклад, було прийнято 3 рішення про реструктуризацію КП «Наше місто». Або «Про благоустрій міста Трускавця», авторами якого є депутати Лаврінок, Шумин і я. Якби ці рішення були виконані, вдалося б уникнути багатьох проблем, а місто виглядало б як лялька. Що є насправді – ви бачите самі.

Вибори до міської ради Трускавця, на твою думку, відбуватимуться в 2010 чи 2011? І як краще було б для громади – за мажоритарною чи пропорційною системою?

В місті Трускавці це взагалі дуже цікаво. Повноваження депутатів розпочинаються з моменту прийняття присяги депутатським корпусом. Зміни до Конституції були прийняті в кінці квітня – на початку травня 2006 року, а Трускавецька міська рада прийняла присягу в кінці травня.

То що, в 90% міст України вибори до міських рад відбудуться в 2010, а в Трускавці та подібних йому містах аж через рік і так триватиме вічно? Це ж абсурд.

Коли вони відбудуться? По великому рахунку мені все одно, це тільки б поміняло темп моїх дій. В будь-якому випадку це рішення буде не законодавче, а суто політичне.

Мажоритарна, пропорційна… Важке запитання… Я, наприклад, чітко усвідомлюю, що мажоритарна система в чистому вигляді виключає будь-яку можливість оновлення депутатського корпусу, принаймні в місті Трускавці. Якщо б ми тільки повернулися до мажоритарки, міська рада буде подібна на Клуб Головних Лікарів міста.

Пропорційна теж не є ідеальна в тому сенсі, що виборці на 70% позбавлені можливості впливати на склад міської ради. Можливо, висновок можна зробити  буде лише шляхом емпіричного пошуку, шляхом проб і помилок,  «тику». Відкрита партійна система, де виборці показують рівень довіри чи недовіри до кандидатів у депутати, унеможливлює появу нових облич.

Люди в нас все одно досить інертні. В нас як – вирішив  раз на п’ятирічку певні питання, наприклад, дістати чи замінити кусок труби, допоміг, бо маєш вплив, зв’язки  – і ти вже „золота” людина. А суть депутатства не повинна зводитися лише до цього...

Проблема з автономним у Трускавці вийшла на одну з перших позицій. А тут ще і зірвана сесія. Щось можеш сказати з цього приводу?

 Проблему з автономним вирішувати потрібно. Я є прихильник від’єднання від централізованого опалення будинками. Так, як це планує робити 19 будинок на Івасюка. Бо інакше ті, хто не може собі встановити автономне, отримуватимуть астрономічні рахунки – Алієв знайде спосіб, як це зробити, для прикладу, вартість доставки тепла до будинку буде не 100 гривень за якусь довжину, а 500. І буде розроблена нова схема розрахунків, люди обурюватимуться, а питання і надалі не вирішуватимуться.

Вирішення  в тій формі, в якій це робиться зокрема Крамаром, це неправильно. А щодо присутності людей на сесії… В статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» говориться про основні принципи місцевого самоврядування. Я не бачу підстав, по яких міська рада  мала би боятися присутності мешканців на сесії. Це з одного боку, а з іншого існує питання поведінки людей, які прийшли на сесію. Чи мають право люди бути на сесії – безперечно. Інша справа – втручатися в роботу сесії. Це вже, підкреслю, перебір. Ми не у Верховній Раді, наша основна робота зав’язана не на раді. Люди відірвалися від своїх справ, щоб виконати обов’язки й розійтись.

Газета «Територія слова» була проектом досить цікавим, гострим та актуальним. Плануєш відновити її випуск, будуть якісь зміни?

З квітня 2009 року. Планується видавати газету на постійній основі. Питання стоїть хоча б в одній постійній штатній одиниці.  Журналіст повинен бути там, де треба і зафіксувати те, що треба. Мені поєднувати депутатські функції з журналістськими було б дещо некоректно. Подаючи своє бачення, наприклад, сесії міської ради,  я буду подавати його з позиції «всі дурні – Процишин молодець». Абсурдно грати з самим собою в шахи, бо в процесі гри ти приймеш сторону білих чи чорних. Це неминуче. А «Територія слова» має бути об’єктивною.

На твою адресу лунають звинувачення, що ти недостатньо відстоював інтереси мешканців кількох будинків по Івасюка у їх справі проти ПП «Роко», а також, що в курортному парку ти ущемив діяльність турфірм, а сам здобув зиск…

Якщо підняти аудіозаписи сесій, то майже рік питання «Роко» було «підвішено», тому що кожен раз вставав такий «вар`ят» Процишин і казав, що будівництво не погоджене з мешканцями будинку 7 по Івасюка. Але прийшов момент, коли набралася «критична маса» голосів депутатів і одного голосу депутата Процишина виявилося замало, щоб можна було на щось вплинути. Те, що там будуть конфлікти з мешканцями – це однозначно. Депутат Шумин пропонував «соломонове» рішення – будувати там будинок не на відстані 8 – 10 метрів від існуючого, а робити «стиковку» з цим існуючим і розширити існуючи житлову площу тамтешніх мешканців. Вони б з радістю на це погодилися, але забудовник мав щодо цього іншу думку. Тепер він хоче там будувати три- чи чотириповерхову будівлю та ще й з мансардою – не думаю, що мешканці пасивно спостерігатимуть.

Щодо ситуації в парку (мова йде про діяльність турфірм порівняно з попереднім періодом – прим. ред.). Ставив я там свій рекламоносій. Місяць я ходив по парку і спостерігав, як виглядає його партерна частина в результаті діяльності турфірм. Думаю, ти пам`ятаєш, що там творилося. «Шанхай» в два ряди і таке інше. Це мене наштовхнуло на думку, що в курортному місті, в самому парку так не мало би бути. Звернувся я в КП «Парк Курортний» і там мені сказали, що у Львові розробляється проект реконструкції парку. Я посидів з проектантами, ми підняли архівні світлини рекламоносіїв часів бабці Польщі, стилізували під новий час і як небайдужа людина і здоровий підприємець я звернувся до міської ради, щоб встановити уніфікованість рекламоносіїв. Плюси від цього очевидні – кращий вигляд парку та приблизно 25 тисяч доходів в рік до бюджету курортного парку. Всіх не задовольниш. Це бажання – задовольнити всіх – призвело, наприклад,  до того, що ми зараз маємо цю тупикову ситуацію з автономним опаленням.

Яким є твоє бачення майбутнього Трускавця?

Курорт мав би не розбудовуватись, а розвиватись. Можливо, в когось і є системне бачення його розвитку, але системного бажання і роботи нема в нікого. Хто б не став міським головою, ми стикаємося з тим, що тих грошей, які були останні три роки, в місті не буде ніколи. Грубі гроші закінчилися. Як використані були ці кошти? Нераціонально – відповідь сумна і однозначна. З цим вже не можна нічого зробити, а можна лише констатувати факт

18 мільйонів – це остання велика сума грошей, яка зайшла в місцевий бюджет. Є ще правда, єдиний варіант, щоб відомчі санаторії (маються на увазі „Трускавець”, „Трускавецький”, „Кришталевий палац”, „Перлина Прикарпаття” та ще кілька – прим. ред.)  та ЗАТ “Трускавецькурорт” викупили землю, яка є в їх постійному користуванні, але я дуже сумніваюся, що вони на це підуть найближчим часом. Постійне користування передбачає ставку плати за землю — 1 до 1 ставки податку, а оренда може бути і 12 до 1.  В нас до недавнього часу був екстенсивний метод існування міста - продати і потратити, проте ця епоха вже закінчилася. Гроші від продажу  будуть, але це вже будуть копійки.

Будь-який міський голова, а під будь-яким я не виключаю і теперішнього, мав би зібрати за круглим столом всіх серйозних гравців курортного бізнесу і узгодити план дій. Де є реклама: Трускавець, Нафтуся, вода, місто? Кожен гравець рекламує себе окремо, а єдиної рекламної політики курорту Трускавець немає. Її треба розробити. Східниця і Моршин наступають на п’ятки, в тому числі і в інформаційному просторі.

Чому міський парк утримується з бюджету міста? Я особисто в парку гуляю десь раз – двічі на місяць. В основному там щодня – відпочиваючі. Парк треба утримувати кожен рік. На його утримання по повній програмі потрібно біля 1 мільйона гривень (на рік)  – це орієнтовно по 50 тисяч з кожного санаторію. Путівка на 24 дні в середньому коштує 5 тисяч. Один із санаторіїв за газ заплатив за місяць (!) 600 (не 60!) тисяч гривень. Коментарі потрібні? І це я тільки взяв парк курортний, за ці кошти була б куплена техніка, парк був би, як то кажуть, «під ключ».

Я цих людей за круглим столом не організую, для цього потрібно бути як мінімум міським головою. Якщо чогось подібного не буде, то нічого доброго в Трускавці не слід чекати.

Людина, яка їде не по профспілковій путівці, а платить живі гроші, вибирає. Уявіть собі, хтось приїхав і вийшов на Суховолі в період «напіврозпаду», коли будувалася «Женева». Що він скаже? «Я в житті сюди не поїду більше. І друзям скажу, щоб не їхали».

Дивлюся на старі світлини – в парку виносні пальми, на Помярках – немов кримські курорти, пляжі з пісочком (ці світлини ми публікували і в нашому «ТВ» - прим. ред.). Якщо це не зробити найближчим часом, то нічого доброго в місті не слід очікувати. Бо людина десять раз подумає, чи потрібно їй сюди їхати. Якщо вона приїде, то тратить гроші. Ці гроші мають вертатися людям, які працюють в інфраструктурі. Без відпочиваючих Трускавець буде вмирати як курорт. А як не-курорт Трускавець в принципі не існує.

Проте не хочу закінчувати на такій сумній ноті, адже ми мусимо в щось вірити, вірити, що в Трускавці будуть зміни на краще, а інакше – чого ж ми тут сидимо, а не їдемо, для прикладу, в Португалію. Думаю, що сумним є те, що є зараз, а не те, що буде в майбутньому.

Всі проблеми від того, що йдучи на поводку власних інтересів, всі йдуть на компроміс з суспільним. Бо якщо тобі виділили землю з волі першої особи, ти не можеш піти проти її волі. Всі компроміси потрібно перевернути так, як ти, Володя, перегортаєш сторінки свого зошита чи я перекидаю цей настільний календар і почати все з нової сторінки, від такого-то  числа. І не взаємними хабарями займатися, не популізмом, а по-іншому – от, є місто Трускавець, є курорт, є його інтереси. І треба діяти, захищати ці інтереси, робити те, що треба і для міста, а не лише те, що треба для себе.  Але так поки що не буде. На жаль. А щоб не закінчувати на песимістичній ноті, скажу, що при вмілому підході до справ  Трускавець може мати блискучі  перспективи.  І ми повинні не чекати, що хтось прийде та й зробить нам тут рай у Трускавці, а брати ініціативу і в свої руки. :)

Дякую за розмову.