ГЕННАДІЙ КУЦАН: “НА МОЇХ ПЛЕЧАХ ЛЕЖИТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЖИТТЯ МІСТА”

 

Великий резонанс викликала заява, підписана стебницькими депутатами, які хочуть відмінити рішення сесії від 31 жовтня минулого року про дочасне припинення повноважень міського голови Романа Калапача. На наші запитання з цього приводу відповідає виконувач обов’язків міського голови, секретар ради Геннадій КУЦАН.

“НЕМАЄ ЖОДНИХ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДАНОЇ СЕСІЇ”

- Геннадію Федоровичу, на п’яте червня Ви призначили позачергову сесію Стебницької міської ради. Чим це викликано?

- Це зумовлено тим, що 17 депутатів підписалося під вимогою щодо позачергового проведення сесії по питанню відміни рішення № 292 від 31 жовтня минулого року. В цьому рішенні йшлося про дочасне припинення повноважень Калапача Романа Степановича як міського голови. Я вважаю, що це питання надзвичайно великої суспільної ваги для міста. Тому я прийняв рішення, що ми повинні провести цю сесію у максимально відкритому режимі. В міській раді цього не вдасться зробити, бо сесійна зала маленька. Тому було прийняте рішення провести позачергову сесію у Народному домі в великому залі для того, щоб забезпечити максимальну зручність для наших громадян. Час проведення сесії - 16 година. Хай люди прийдуть, побачать, послухають, я забезпечу явку як журналістів, так і телебачення, поставимо в зал мікрофони, щоб мешканці могли висловитися, щоб депутати виклали свою точку зору, тим більше, що 17 депутатів підписалося під такою вимогою.

- Наскільки мені відомо, деякі депутати незадоволені таким Вашим рішенням і хотіли би, щоби сесія пройшла у сесійній залі міської ради.

- У п’ятницю, 29 травня, до мене підходили депутати Микола Гориславський, Степан Андруневчин і Олег Ковальчин з вимогою і претензіями про те, щоби я провів сесію у понеділок, 8 червня, о 10 годині в сесійній залі міської ради. Вони були дуже незадоволені тим, що сесія буде проходити в Народному домі, вимагали, щоб я своє рішення відмінив. Я на це не погодився, бо сказав, що рішення прийняте, а я хочу, щоб люди були максимально проінформовані про хід подій і могли максимально взяти участь у цій сесії.

- А що юристи кажуть з приводу цієї сесії?

- Перш ніж прийняти рішення про проведення позачергової сесії, я проконсультувався з юристами. На їхню думку, немає жодних передумов для проведення даної сесії. Закон зворотньої дії не має. У законі чітко прописана процедура позбавлення повноважень міського голови, але не передбачена процедура повернення міського голови, власне, через рішення сесії. Цю справу має право вирішувати тільки суд. Зараз на даному етапі триває судовий процес Романа Степановича Калапача проти міської ради щодо його поновлення на посаді міського голови. Депутати, на мою думку, своєю вимогою порушують закон, наполягаючи на проведенні такої сесії. До речі, я сказав Миколі Івановичу Гориславському, що згідно нашого регламенту, згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, всі питання, які розглядаються на сесії, повинні бути обговорені на депутатських комісіях, зокрема, на профільній депутатській комісії, і має бути підготовлений проект рішення, і має бути доповідач. Тобто голова тієї депутатської комісії, яка розглядала питання, має доповідати на сесії й повинен зачитати проект рішення. Микола Іванович відмовився збирати свою комісію, не давши жодної мотивованої відповіді. Мабуть, ці депутати прекрасно розуміють незаконність своїх дій і тому бояться прямо вийти перед людьми, стати перед громадою міста Стебника і заявити про свою позицію. Одна справа, кулуарно в міській раді про це поговорити, а інша - перед людьми.

“НЕХАЙ СТЕБНИЧАНИ ПОБАЧАТЬ, ЩО Є ЛЮДИ, ЯКІ ХОЧУТЬ ПОВНІСТЮ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ ЖИТТЯ У МІСТІ”

- Серед тих, хто підписав листа, є троє членів “Нашої України” (Кузьмак, Андруневчин, Головкевич), а також троє представників “Пори” (Лобос, Гнатів, Ковальчин), яка увійшла до фракції “Наша Україна” у Стебницькій міській раді. Ви є лідером Народного Союзу “Наша Україна” у Стебнику. Як Ви розцінюєте цей факт? Адже фактично члени фракції виступають проти Вас?

- Звичайно, це є ганьба для цих депутатів, тому що їхня позиція мала би бути узгоджена на засіданні фракції. Робити такі суспільно значущі заяви і кроки є абсолютно неприйнятним як для цивілізованого світу. Ми всі хочемо мати демократію і справедливе вирішення тих чи інших питань, але в той же час депутати грубо порушують елементарні норми як законодавства, так і етичні норми поведінки людини, громадянина і депутата. Не можна одноосібно робити певні заяви в цьому напрямку. Є фракція, є депутатська дисципліна. Як можна було проігнорувати той факт, що дійсно людина йшла від блоку “Нашої України”? Тоді на виборах всі вони заявляли, клялися, що будуть підтримувати партійну політику блоку, будуть підзвітні фракції, будуть узгоджувати свої позиції. Зараз цього не сталося. Мені дуже шкода, що мої колеги-депутати таким чином поступають. Життя на цьому не закінчується, ми зробимо відповідні оцінки й висновки. Нехай стебничани побачать, що є люди, які хочуть повністю дестабілізувати життя у місті. За цими їхніми діями стоять чисто меркантильні питання. Один з них хоче зберегти за собою посаду керівника комунального підприємства, до роботи якого я маю масу претензій, бездарної роботи на посаді керівника, я не боюсь цього слова, відповідаю за нього і готовий повторити перед широким загалом. Є маса прикладів бездарної роботи Ігоря Кузьмака - а саме про нього я кажу. Мало того, що він не хоче працювати, то ще й дестабілізує роботу підприємства, вже третій місяць на лікарняному, захопив з собою печатку. Хоча люди й працюють, але нема можливості вчасно виплатити зарплату, провести певні господарські розрахунки, сплатити податки і таке інше. З іншого боку, дивує мене й позиція наших колег із фракції “Пора”. Якщо чесно, я не розумію цієї позиції. Адже до того вони були одними з найбільших противників політики Романа Калапача. З їхніх вуст лунали критичні зауваження стосовно його методів і результатів роботи. Орест Лобос і Олег Ковальчин є членами тимчасової слідчої комісії, яка досліджувала роботу Романа Степановича Калапача, вони все прекрасно бачили, як робилося, що робилося, скільки було порушень. І зараз водночас поміняти свою позицію? Для мене це дуже дивно. Вони не дали наразі жодних пояснень, хоча я декілька разів телефонував до них, бо хотів з ними зустрітися, переговорити, але вони не беруть слухавку. Я думаю, що вони будуть мати можливість на сесії пояснити свою позицію. Ми всі її почуємо, зрозуміємо, можливо, що змінилося і що вони хотіли тим сказати.

- Хотів запитати Вас про депутата Говірка, чий підпис є під цим зверненням. Я часто бачив його у Вашому кабінеті. Він допомагав Вам документи готувати на сесію, в інших питаннях. В мене склалося враження, що досить тісно і плідно Ви з ним співпрацювали. Що трапилось? Чому його прізвище з’явилось у тому списку?

- Ви знаєте, я не можу сказати, що я з кимось більш плідно працював, з кимось менше. Так, Ігор Говірко досить часто був у моєму кабінеті. Ми разом обговорювали різні проблеми, варіанти їхнього вирішення. Але це стосується й інших депутатів, які приходили до мене, - Лобоса, Ковальчина. Так само можна сказати за будь-якого депутата. Але з’ясувалося, що Ігор Говірко переслідував свої особисті цілі. Кожен має щось скрите від інших, але він хотів, і потім почав про це відкрито говорити, бути першим заступником міського голови. Практично всі його візити зводились до вимог, що він повинен бути першим заступником. Я вважав таку вимогу неадекватною і неетичною. І не тому, що на даній посаді працює Богдан Іванович Асафат. Знаєте, в депутатів теж неоднозначна думка про його роботу. Але я вважаю, що він справляється з роботою - звичайно, в тій чи іншій мірі. Але треба завжди ставити себе на місце тієї чи іншої людини. Якби були благородні цілі в Ігора Івановича, він міг би поставити собі за мету допомогти, а не підривати працездатність міської ради. На жаль, він того не зробив. Всі його дії звелися до одного: я хочу бути першим заступником. Але людина на цій посаді теж повинна відповідати певним критеріям. Коли він зрозумів, що я не піду на конфлікт з Богданом Івановичем, то різко перейшов до протилежного табору. Можливо, Роман Степанович дав йому певні обіцянки.

- Роман Калапач міг пообіцяти цю посаду ще комусь.

- За моїми даними, всі посади у міській раді переобіцяні декілька разів.

“ЮРИДИЧНА ПІДСТАВА ЗВИНУВАЧЕНЬ НА АДРЕСУ РОМАНА СТЕПАНОВИЧА НЕ ЗНИКЛА”

- А як у суді йдуть справи? В мене складається таке враження, що Роман Калапач навмисно затягує хід судових засідань.

- Справи складаються таким чином, що Роман Степанович на кожне судове засідання вимагає витребувати ті чи інші матеріали. Я неодноразово казав на судових засіданнях, що готовий прийняти пана Калапача разом з його адвокатом в себе, показати всі документи, які є і які їх цікавлять. Я нічого не ховаю. Тим більше, що задовго до сесії 31 жовтня він мав усі матеріали, з якими  працював: рішення і висновки комісії, яка працювала по даному питанню, рішення сесії і таке інше. Зараз він робить вигляд, що він нічого того не має, нічого не знає, ніби з іншої планети прилетів. Коли йому щось розказують, він не орієнтується, про що йдеться. Я думаю, що то його свідома політика.

- І навіть останній випадок, коли він захотів переглянути відеозвіт сесії 31 жовтня. Адже міг вже давно звернутися до керівництва кабельного телебачення надати касету, а не чекати чергового судового засідання.

- Абсолютно вірно. Але це є свідома поведінка, щоби зробити винною іншу сторону - в даному випадку мене. Мовляв, я винен у тому, що він не може знайти того відеорепортажу. Я ж ніколи не збирав відеозаписів сесії, тому що стебничани мають можливість побачити це по кабельному телебаченню. Я звернувся до керівника кабельного телебачення, але отримав відповідь, що вони не зберігають подібних записів через їх великі обсяги, і на тому ж носію постійно перезаписують інші матеріали.

- Як Ви думаєте, чому в якості свідків Роман Калапач не викликає депутатів, які були на сесії, а зараз підписали листа?

- А як він їх викличе, якщо на сесії вони виступали проти нього, і це всі чули? Не будуть же вони свідчити проти самих себе. Я завжди дотримуюся такого принципу: якщо не знаєш, як вчинити, поступай по закону. Можна говорити багато емоційних речей, але я завжди закликаю своїх опонентів і співрозмовників до конструктивної розмови, тобто мовою фактів і документів. Звичайно, ці люди могли би прийти і його вихваляти. Вже одного разу він привів трьох “свідків”, які почали розповідати, який він хороший парафіянин, сусід і тесть. Але для суду це не є аргумент. На сесії депутати - той же Ковальчин, чи Лобос, чи Говірко - аргументовано виступили проти Калапача, підкріплюючи свої виступи документами, маючи юридичну підставу. І ця юридична підстава звинувачень на адресу Романа Степановича не зникла. Залишаються фактом ряд порушень, які він скоїв. Ці порушення були скоєні ним особисто або через його бездіяльність, безгосподарність. Є ряд протоколів на корупцію, які на нього складені. Він не звітував перед громадою. Ці факти залишилися. Про що зараз його колишні опоненти, а нині захисники можуть говорити? А закон чітко говорить: наявність хоча би одного порушення є підставою для того, аби почати процедуру відставки. Мабуть, тому він їх і не запрошує в якості свідків, бо ці свідчення будуть мізерними.

“Я НІКОЛИ НЕ РОБИВ ПОДІЛУ НА ТИХ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ МЕНІ ПОДОБАЮТЬСЯ ЧИ НЕ ПОДОБАЮТЬСЯ”

- Зараз кабінет міського голови пустує. Чому б Вам туди не переселитись, тим більше, що Ви сидите в кабінеті № 13. Це нещасливе число на Вас впливає? Ви вірите у забобони?

- Я дотримуюся іншої думки стосовно тринадцятого числа - навіть з огляду на те, що я народився тринадцято-го числа. Число 13 завжди приносило мені в житті приємні моменти. Це був номер групи, коли я вчився в училищі, і таке інше. Символічно, що, прийшовши на роботу секретаря міської ради, я почав працювати в кабінеті під тринадцятим номером. Я не є суєвірною людиною, бо глибоко вірую в Бога. Я не думаю, що через число 13 мене можуть переслідувати якісь нещастя. А що стосується кабінету міського голови, то я ніколи не мав якихось хворобливих амбіцій, що я можу піти в той кабінет. Ніхто в Стебнику не скаже, що я когось просив, аби вигнали Романа Степановича, щоби посісти його місце. Це є кабінет міського голови. Я ж секретар ради, який волею долі змушений виконувати обов’язки міського голови. Чому я повинен йти у кабінет міського голови, коли я не є міським головою?

- Що б Ви хотіли побажати депутатам, які прийдуть на позачергову сесію?

- Я ніколи не робив поділу на тих депутатів, які мені подобаються чи не подобаються. Сутність моєї посади полягає в тому, щоби я підтримував доброзичливі стосунки з усіма депутатами. Я хотів би побажати їм, щоби вони добре подумали, коли будуть іти на цю сесію, прийняли для себе виважене рішення, яке би йшло від їхніх сердець і душ, щоби вони могли чесно подивитися в очі своїм колегам-депутатам і всім стебничанам, щоби вони потім не жалкували за поспішно прийнятими рішеннями. Життя продовжується, ніхто з нас не збирається виїжджати із Стебника. Вийде наш термін, прийдуть інші люди на наше місце, і ми будемо працювати в цьому місті, ходити вулицями Стебника. Я хочу, щоб ми могли потім зустрічатися, чесно дивитися людям в очі і не соромитися за якісь свої вимушені кроки.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»