Лікарі рекомендують «Нафтусю» … і регулярний секс

Їдуть «на води» – крутять романи…

 Курортні романи – штука нехитра. Погуляти без подальших зобов’язань – кожен мастак. Але щоб гуляв увесь курорт! Таке враження, що сюди усі приїхали з однією метою – у пошуках любовних пригод. І дарма, що йдеться про знану лікувальну Мекку – найдавніший бальнеологічний курорт Європи Трускавець. Попити “Нафтусі”, “Марії” та інших цілющих мінеральних водичок сюди з’їжджається люд не лише з усієї України, а й з Росії, Білорусі, Молдови, Польщі... На вулицях Трускавця (місцевого населення – лише 30 тисяч) чути й англійську, німецьку, італійську мови... І неозброєним оком видно, як цьому інтернаціональному “міксу” до вподоби відпочинок, приперчений “лямурними” походеньками.

Фатальні левиці і... дури, що ходять на процедури

Про те, що Трускавець славиться не лише чудодійними мінеральними водами, а й “любовними властивостями”, мене поінформували ще перед поїздкою. Мовляв, дивись там... Приїхала. Дивлюся... Контингент відпочивальників для моєї вікової категорії не дуже – здебільшого пани та пані за 40-50. І якщо у чоловіків “у розквіті сил” при погляді на 27-річну панянку (яка ще й виглядає на двадцять) – своє на гадці, то мене перспектива такої “романтики” мало надихала. Особливо після того, як у місцевій аптеці на найпомітнішому місці поруч із розмаїттям презервативів побачила не менше розмаїття засобів для покращення і вдосконалення “чоловічої сили”...

Тож вирішила зосередитися на питті водички, читанні книжок і милуванні місцевою природою, гірськими краєвидами. Сусідка по кімнаті (жили ми в одному із санаторіїв) – жінка із Вінниці, в якої є син мого віку, обрала ту ж стратегію відпочинку. Вона одразу розповіла мені “коронний” трускавецький анекдот:

- Жінки, які приїжджають відпочивати у Трускавець, поділяються на три види: левиці (беруть чоловіків без жодних зусиль - одним своїм виглядом), тигриці (самі вирушають на полювання за сильною статтю) і... дури (ходять на процедури)...

- Чоловіки ж відпочивальники бувають чотирьох видів: леви (прийшов-побачив-переміг), вовки (відчайдушно полюють на здобич), шакали (підбирають тих, хто залишився після левів та вовків) і віслюки (споріднені душі з дурепами – себто лікуються)...

«Будете жити! Довго, щасливо і... регулярно»

“Оглядовим майданчиком” і місцем знайомств у Трускавці є центральний (ще його називають нижнім) бювет. Це тільки на перший погляд народ ходить сюди тричі, а то й шість разів на день, наче вівці до водопою. Насправді левова частка тих, хто приїхав покращити здоров’я, приглядаються у місці мінерального паломництва до протилежної статі. Чоловіки стоять купками – і тільки те й роблять, що роззираються навсібіч. А пані – одна від іншої краща! І каблучки, і зачіски, і професійний макіяж... Три “виходи на люди” – зміна трьох нарядів! Таку ж жіночу дефіляду на будь-який чоловічий смак можна спостерігати і в санаторній їдальні – за сніданком, обідом та вечерею. Чоловікам простіше: натягнув штани й футболку – і у бій...

На кожному кроці в Трускавці – романтичні кадри. У мальовничому місцевому парку, в якому сама атмосфера просто-таки кричить про романтику – звучить скрипка чи саксофон, на всі голоси виспівують пташки, білочки їдять із рук туристів, - годі відшукати “незайманої” лавочки: на одній хтось цілується, на іншій – обіймається... Парочки ходять, тримаючись за руки. Зворушила мене одна картина: чоловік із жінкою, обом – за 60, йдуть собі поволі, а за руки тримаються так, наче вони у підлітковому літньому таборі. І чути, що познайомилися тут, у Трускавці (розмова на кшталт: “То який, кажеш, у тебе вдома будинок?..”).

Любовні приписи у Трускавці роблять навіть лікарі. Якось (каюсь) підслухала розмову, чекаючи під дверима до кабінету свого лікаря. На прийомі – чоловік поважного віку. На запитання лікаря “Як почуваєтесь?” він відповідає: “Та от, ніби усе добре – тільки сняться голі баби...”. “Непорядок, - професійно й авторитетно наполіг лікар. – Час переходити від сну до реальності”...

У мене ж постійно цікавився, чи знайшла вже собі бойфренда. А виписуючи, на запитання “Ну що, лікарю, жити буду?” відповів: “Ще й як - довго, щасливо і регулярно”...

Дискотека для тих, кому за...

 Для повноцінного журналістського репортажу із “лямурного” Трускавця мені бракувало вражень із тамтешніх дискотек. Біля бювету раз у раз лунало оголошення: “Дискотека для тих, кому за 40”. Не моє. Тож несила було наважитися – навіть з професійного інтересу. Але сусіди по столу в їдальні таки витягнули мене на танці – у сусідній санаторій.

Вхід – три гривні. Напівтемрява. А контингент ще “крутіший” – враження, що “дискотека для тих, кому за 50”. Настрою додавало те, як (!) розважалися на танцмайданчику жіночки й чоловіки. Гопца-дрица-гопца-ца! Українське весілля сховається! Один чоловік (близько 50 років) так “вишивав” по всьому залу, що, мабуть, не оминув своєю увагою жодної представниці прекрасної половини людства. І дарма, що на правій руці його – обручка...

Музика відповідна – хіти 70-80-х. І, як то кажуть, “у тему”. Спершу щось на кшталт: “А я замуж хочу…”. Потім – “медляк”: “Ах какая женщина, какая женщина, / Мне б такую…”. І, врешті, фінал апофеозу: “Пошлю его на небо за звездочкой…”.

“Ну що, вдало сходила вчора на дискотеку?”, - поцікавився наступного ранку мій масажист. “А що таке “вдало”?”, - розгубилася я. “Вдало – це коли з танців хтось тебе проводжає”. “А... Ну, тоді - вдало”, - відповіла я...

Галина Гузьо, www.wz.lviv.ua