Виставка ікон з бісеру у Єпархіальному музеї Трускавця

   У Єпархіальному музеї м. Трускавця 28 липня 2009 року відкрилась перша персональна виставка ікон з бісеру «Струни сакрального мистецтва» сім’ї Благути, що мешкає в селищі Журавно, що на Жидачивщіні.Це вперше в історії музею експонуються роботи авторами яких є уся сім’я, чоловік з дружиною та двоє дітей, що займається таким цікавим видом мистецтва як бісероплетіння.

     Відкриття виставки розпочалося  привітальним словом о.Василя Нестера, особистого секретаря Владики Юліана Вороновського. У своєму виступі отець наголосив: «мені дуже приємно вітати , таку творчу та гарну сім’ю, із відкриттям першої персональної виставки, і думаю не випадково те, що Ви свої  перші починання робите у нашому музеї. Тому хай Господь Бог благословить і примножує Вашу працю, аби люди духовно користали з побаченого».

  До слова була запрошена п. Оксана Благута, яка фактично підштовхнула та заохотила усіх решта членів сім’ї до цієї праці. Пані Оксана розповіла усім присутнім про техніку  відтворення бісером ікон «це двостороннє  плетіння, наче  мозаїка, із щільно припасованих  і скріплених  ниткою один до одного різнокольорових бісерин, які   відображають  певний  візерунок. На   сьогоднішній  день   вплетені понад    два  з половиною  мільйони  бісерин. Кожна  робота  є єдиною  в   своєму  роді. Розмір  робіт сягає  від 8 до 100тисяч бісерин. Відтворення  є  достатньо    копітке,   так як потребує досить багато  терпіння,  уваги  та часу».

  Із уст присутніх п. Оксана та п. Володимир  у свою адресу почули безліч запитань на які вона з задоволенням відповідала.Ось деякі серед них:

-  Ми знаємо що уся Ваша сім`я займається бісероплетінням, а чия це була ідея, або хто перший почав займатися цим видом мистецтва?

    Бісероплетінням   кожен із нас   почав займатися  незалежно один від другого.    Я ще в дитинстві  нанизувала на нитку різнокольорові   бісеринки  і плела з них «коралі»,  браслети на руки.  Подорослішавши,  я прикрашала   бісером   одяг,   який,   до речі, шила  чи в’язала  собі сама .  Разом  з тим  вишивала    салфетки, доріжки, рушники. 

 Чоловік Володимир, в юнацькі роки, теж пробував нанизувати бісер на  жилку і якось  виготовив   собі ремінь,    який  був модним  в ті роки,  широкий, різнокольоровий, з певним візерунком.

 Син Іван, бувши   учнем, мабуть, третього класу,    виготовив   невеличке  полотно, 5 х 6  см,  із зображеним  на ньому  хрестиком. Воно, до речі, є ще і зараз.

Дочка Христина,  як і кожна дівчинка,  тягнулася до прекрасного. Маленькою, років 6  чи 7  вона   виготовляла браслети  собі  та подругам.  Клас 3, вона вже  виготовляла   браслети із  вишитими   іменами, різноманітні квіточки,   листочки,   чудові кольє.

  А  вже до  відтворення  самих   ікон  долучила всіх я.  Хотілося    зробити,  щось таке гарне,  щоб  раділо   око і тішило душу. Я  перепробувала  безліч  варіантів   аж поки не зупинилася  на цьому. Чесно кажучи,  коли  я   працювала  над  своїм першим твором,  ,  я не знала  що з цього вийде.  Я спробувала  відтворити   Плащаницю -- моє  серце  зімліло. Я  побачила  очі Господа  нашого Ісуса Христа    і не   змогла  залишитися байдужою  до  цієї праці.  Ті живі очі дивилися  мені в  саму душу.    Пізніше    чоловік   замовив  рамку  до цього образу  і  ми вирішили  його  освятити.  Родичі, знайомі чи гості  всі, хто   бачив  цей  образ, були  вражені  надзвичайно.

   - Пане Володимир чи є у Вашому творчому сімейному доробку робота, яку Ви робили усією сім’єю?

  Я, син та дочка    майже одночасно  почали пробувати свої можливості. Ми почали відтворювати  образ «Я є дорога, правда і життя», проект   якого   розробив син.  Частинка  душі  кожного  з нас  є  в  цьому   образі . Дружина зараз    розробляє проекти, їй   допомагає  те, що  Вона добре  малює.  Буває так, що хтось із нас побачить і купить гарну  вишивку  і  вже  на  основі  неї   ми    працюємо, але   в  кожному  випадку стараємося   творити  вічне з вірою і  добротою  в серці.

- Скільки потрібно часу Вам для виготовлення однієї роботи, та скільки років Ви уже займаєтесь бісероплетінням?

    Наприклад, на   вплетення   приблизно   50 тисяч   бісерин потрібно   працювати  повний робочий день протягом   2.5 – 3   місяців. Я разом із своєю сім’єю:   чоловіком   Володимиром , сином  Іваном  та   дочкою Христиною, відтворюємо  в бісері  ікони та твори мистецтва,  в основному,    на релігійну тематику   уже  на  протязі   десяти років.

1. Чому саме релігійна тематика є основною у Ваших роботах?

Тому, що  Господь  є змістом нашого життя, є  нашою  втіхою  і спасінням.

1. Це Ваша перша персональна виставка. Чи надалі плануєте виставляти свої

роботи?

 Аякже. Ми просто зобов’язані    виставляти  свої роботи, аби кожен  хто це  бачить збагатився духовно і примножив свою віру.

    Ми щиро подякували п. Оксані та п. Володимиру за цікаву і змістовну розмову, та побажали подальших творчих успіхів у їхній нелегкій, проте досить благородній справі. Після презентації робіт  п. Оксана дала для всіх охочих майстер-клас, а ті, що взяли в ньому участь, переконалися: аби творити таку красу, потрібно багато витримки, терпіння і, звичайно, неабиякого вміння.      

Тарас Шафран,  директор Єпархіального музею