ОКСАНА ФІЦ: “Я ВВАЖАЮ, ЩО СІМЕЙНА МЕДИЦИНА Є КРАЩОЮ, НІЖ ДІЛЬНИЧНА СЛУЖБА”

ОКСАНА ФІЦ: “Я вважаю, що сімейна медицина є кращою, ніж дільнична служба”

Оксана Ярославівна Фіц працює сімейним лікарем у Стебницькій міській лікарні, обслуговує мікрорайон Солець. Це доволі нове явище в українській медицині, тому хотілося почути про все, як кажуть, з перших вуст.

- Ви вчилися на сімейного лікаря?

- Я вчилася шість років, як і загально всі лікарі, а вже при розподілі на шостому курсі обрала спеціалізацію лікаря сімейної практики.

- Поясніть, будь ласка, популярно, чим сімейний лікар відрізняється від інших лікарів?

- Сімейний лікар обслуговує повністю все населення, в тому числі дітей, вагітних жінок, людей похилого віку.

- Отже, Ви знаєте про хвороби дідусів і бабусь, їхніх дітей і онуків?

- Так, повністю вивчаю сім’ю, як кажуть, від моменту зачаття до останніх днів. Я вважаю, що сімейна медицина є кращою, ніж дільнична служба. Адже ти знаєш родовід, спадкові захворювання, генетичні відхилення і таке інше.

- Відповідно, маючи такі дані, призначаєте й лікування?

- Звичайно.

- Чи є у Сільці якась специфіка хвороб? З чим найчастіше люди до Вас звертаються?

- Найчастіше звертаються люди похилого віку. Дуже поширеними є гіпертонічна хвороба, захворювання шлунково-кишкового тракту. У Сільці якоїсь специфіки захворювань немає.

- Чому Ви стали медиком?

- Я пішла шляхом батьків. Батько працює лікарем у нашій лікарні, а мама – медсестрою. У дитинстві я тут проводила дуже багато часу. Пам’ятаю, завжди казала, що буду медиком – і більше ніким. Батьки казали, аби я поступала туди, куди хочу.

- Не розчарувалися у роботі?

- Поки що ні, і думаю, що не розчаруюсь. Взагалі у лікарні працюю рік, а як сімейний лікар – півроку.

- Фактично Ви мусите бути спеціалістом широкого профілю?

- Це повністю включає всю патологію захворювання, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт. Доводиться бути і ЛОРом, і терапевтом, і гінекологом, і педіатром. Усе в одній особі.

- Яким чином Ви поглиблюєте свої знання?

- Починаючи з інтернатури, ми проходили всі спеціальності. Я закінчила Івано-Франківський медичний інститут, а інтернатуру проходила у Львові – в пологовому будинку, в дитячій лікарні. Беру участь у різноманітних наукових конференціях, передплачую медичні журнали, купую відповідну літературу. Дуже багато дає Інтернет.

- Чи вистачає часу на особисте життя?

- Звичайно, що ні. Я ще працюю косметологом у Трускавці. Йду з хати зранку і приходжу вечором.

- Але ж рано чи пізно вийдете заміж...

- Звичайно. Але зараз хочу зарекомендувати себе на роботі, щоб знали, що є такий сімейний лікар. Займаюся на дільниці профілактичною роботою, роз’яснюю людям, що треба зробити, аби не захворіти.

- Ви хотіли би, щоб Ваш чоловік теж був лікарем?

- Не знаю, це вже як Бог дасть. Буде медиком – добре, ні – то ні. Головне, щоб був хорошою людиною і ми кохали одне одного.

- Ви сказали, що займаєтеся ще й косметологією. Це Ваше хобі?

- Я колись хотіла стати пластичним хірургом. На жаль чи на щастя, так сталося, що я працюю сімейним лікарем, але люблю займатись і косметологією. Закінчила у Львові курси косметологів, працювала у Дрогобичі, а зараз у Трускавці. Для мене медицина також для душі. Тут не можна так сказати, що це основне, а це другорядне. Головне, що там і там – робота з людьми, спілкування з ними.

- Чи маєте місце для праці в Сільці?

- На жаль, пристойного приміщення там нема. До мене вже був у Сільці сімейний лікар, працював у медпункті. Зараз, на жаль, санітарні умови не дозволяють там працювати. Дах тече, нема опалення, проблеми з водопостачанням. Казали, що, можливо, у школі можна зробити. Але наразі теж ця проблема не розв’язується. Можливо, щось можна буде зробити, але все впирається у фінанси. Це повинна бути амбулаторія чи просто кабінет сімейного лікаря? Якщо кабінет, то він повинен бути оснащений хоча би якимись елементарними речами. Це і електрокардіолог повинен бути, й інструментарій для ЛОР-огляду, і щоб можна було провести лабораторні тести, здійснити аналіз крові й сечі.

- Про що Ви найбільше мрієте?

- Мрію про те, щоб завжди допомагати людям, хочу професійно зростати.

- А як проводите вільний час?

- Люблю відпочивати, їздити у Карпати, на дискотеки деколи люблю піти на вихідні дні.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»