Незрівнянний світ вишивок Степана Бориславського

Степанові приснився сон: перед ним Цариця Небесна тримає в руках вишивки. Немов пропонує: «І ти твори таке!»

А перед цим він переніс дві клінічні смерті. Це наслідки служби в Радянській Армії, яку проходив у 1988-89 рр. у Придністров’ї, звідки й комісували через погіршення стану здоров`я.

І ось у 2000 р. Степан Бориславський взявся за вишивання. З-під його рук спершу з`явилось дев`ять ікон, які тут же взяли до церков. Це було маленьке диво у його житті, що на загал дало новий злет таланту.

Нині в творчому доробку умільця 30 вишивок, серед яких 19 на біблійну тему, 4 портрети: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Мазепи, Герб України, килимки.

Степан Зенонович Бориславський народився 22 жовтня 1970 року у с. Модричах Дрогобицького району Львівської області. Закінчив Модрицьку восьмирічну школу, згодом – ПТУ № 19 у м. Дрогобичі, отримавши фах столяра-муляра. А в 1988 р. його призвали в армію. Саме зі служби повернувся інвалідом. Живе на пенсію з інвалідності. Однак він – натура активна, творча. У 1997 р. організував у Модричах осередок конгресу Українських Націоналістів.А в 2000 р., як уже згадувалося, став вишивати. Допомагає Степанові його мати Марія, пенсіонерка. Це вона, коли син береться за вишивання якогось твору і сидить щодень 12, а той 14 годин, їздить за нитками. Пані Марія вміє зі смаком їх підібрати, не відриваючи від роботи сина. Зрозуміло, що Степанових грошей на нитки і тканини не вистачає, тому мати зі своєї скромної пенсії додає синові і купляє необхідні для його роботи матеріали.

Твори С. Бориславського виставлялись у Єпархіальному музеї УГКЦ  та музеї Михайла Біласа у м. Трускавці, у виставкових залах Львова, Дрогобича і Борислава. Неодноразово його роботи відзначалися грамотами і дипломами.

Мова кожного орнаменту народного умільця – то любов до рідного краю, повага до батьківських християнських традицій, культури народу. Свої вишивки С. Бориславський не продає. На його переконання, це має бути власністю України, свідченням високої культури та духовності бойківського краю, глибокої віри українського народу в історичну правду та його майбутнє.

А ось які вишиті ікони вийшли з-під вмілих рук Степана Бориславського: «Ісус у Гетсиманськім саду», «Митрополит Андрей Шептицький з собором Святого Юра», «Мати Божа Неустанної Помочі», «Тайна Вечеря», «Христос на Оливній горі плаче над Єрусалимом», «Чернігівська Єлецька Богородиця», «Мукачівська Богородиця», «Жировицька Богородиця», «Ісус з хрестом і Вероніка», «Розп`яття», «Плащаниця», «Закарпатська Боронявська Богородиця», «Святий Василій», «Ісус Христос», «Оранта над Софіївським собором», «Богородиця», «Ісус між дітьми», «Ісус шукає християн».

Тарас Метик, Володимир Ключак