Тема номера: Україна впевнено виграла газову «війну» з Росією

 

Тема номера:              Україна впевнено виграла газову «війну» з Росією
Сьогодні питання ціни на газ хвилює усіх без винятку громадян України.  Історія вирішення цієї проблеми завдяки певним недоброзичливцям оповита легендами та спекуляціями, хоча український уряд зробив все можливе, щоб вийти з газової "війни" з честю. Із проханням роз’яснити реальну ситуацію навколо газового конфлікту з Росією та його наслідків для України ми звернулись до заступника голови Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» Андрія Болкуна.
- Чому Росія вкотре напередодні Нового року перекрила газ Україні? Невже провина за це лежить на українській стороні?
- Перекривши постачання газу, Росія порушила умови міждержавної угоди - Меморандуму про співпрацю в газовій сфері, укладений між прем’єрами двох країн 2 жовтня 2008 року. Ним передбачався трирічний перехідний період на середньоєвропейські ціни на газ у випадку сплати Україною всього боргу за газ. 30 грудня Україна перерахувала останні 1,5 млрд. дол. за борг листопада та сплатила авансом за грудневі поставки газу. Незважаючи на це, Газпром відмовився вести переговори про трирічний перехідний період, та у формі шантажу заявив неприйнятну для України ціну на 2009 рік. В таких умовах уряд України змушений був діяти виключно в національних інтересах, відмовившись підписувати договір на умовах Газпрому. Виставлена Росією ціна - це політична ціна, яка ґрунтувалась не на економічних розрахунках, а на імперській доцільності покарати незалежницьку позицію України. Стратегічною метою Росії було отримання контролю над українською газотранспортною системою (ГТС), яка, до речі, забезпечує 78 % експорту російського газу в Європу. Між іншим, в різний спосіб росіяни контролюють ГТС усіх пострадянських держав, крім України, та ряду країн ЄС. Нині Росія використовує свої ресурси як інструмент геополітичної присутності. Крім цього, Газпром вдається до силових механізмів і шантажу, щоб відволікти увагу від власних проблем. За його власними оцінками, внаслідок падіння світових цін на нафту російська компанія отримає в 2009 р. на 20 млрд. дол. менше прибутків. Звідси прагнення витиснути гроші з усіх споживачів. Однак, це лише спроба Росії перекласти, зокрема на Україну, власні прорахунки у завищених прогнозах щодо прибутків від постачання нафти і газу. Але цього разу наш уряд і ресурсно, і політично готовий був до протистояння. На закачаних в підземні сховища запасах газу ми могли протриматись до квітня, а росіяни несли щоденно сотні мільйонів доларів збитків (в цілому Газпром недоотримав 2 млрд. доларів). За даними Інтернет-видання ForUm акції Газпрому впали в п’ять разів!
- Але від таких дій постраждали європейські споживачі й імідж нашої країни!?
- Не зовсім так. Росії завдано нищівного удару по її репутації надійного постачальника газу. А Європа, мабуть, "прозріла", побачивши реальні намірі та стан справ з дотриманням угод її російськими "друзями". До речі, брати-слов’яни росіян - болгари, серби, словаки, чехи постраждали чи не найбільше. Думаю, що цей урок "братньої" Росії вони запам’ятають надовго. Європейці тепер ще більше розвиватимуть альтернативні джерела газопостачання з Норвегії та Північної Африки і не "бавитимуться" з Росією в будівництво обхідних газопроводів поза Україною. З цього конфлікту винесла урок й Україна: ми отримали шанс для адаптації до європейських цін в умовах максимального зменшення світової ціни на нафтопродукти. Та й видобуток власного газу значно збільшився. Промисловість почала переходити на альтернативні джерела енергії: мазут, вугілля, електрику. Це дико, що ми споживаємо газу більше, ніж Іспанія та Франція разом взяті!  В нас розвіданих запасів вугілля вистарчить на 400 років. Так підтримуймо своїх шахтарів, а не дотуймо російський бюджет.
- Але представники Секретаріату Президента стверджують, що Україна програла газову "війну" і втратила на транзиті.
- На жаль, окремі чиновники з Банкової підігравали російській стороні. Хоча вирішення цього питання не в їх компетенції. Все було, як в тій приказці про невістку і свекруху: як завжди винна невістка. Так завжди, за їх версією, винна й Тимошенко. Але факти говорять самі за себе: середньорічна ціна за тисячу кубів газу для України становитиме неповних 230 доларів. Менше має хіба що Білорусь. До речі, Президент Ющенко оцінював ціну тисячі кубів газу у 250 доларів. Так питається, виграла Україна чи програла у цій газовій "війні"?! І не має значення, що в першому кварталі газ коштуватиме 360 доларів, бо ми його по такій ціні просто не купуватимемо. Не має в цьому жодної потреби, оскільки є достатньо запасів у сховищах. А щодо транзиту, то його ціна була зафіксована у міжурядовій угоді. І Україні, як серйозний партнер, продемонструвала, що вона правова держава, де дотримуються угод і домовленостей. Продовжувати протистояння було неправильно. Уряд на чолі з Юлією Тимошенко продемонстрував твердість і одночасно гуманність. Сподіваюсь, що європейці завдяки такому "уроку" зрозуміли хто є хто.
                Україна останньою з усіх пострадянських країн переходить на європейську ціну, і відбувається це в момент стрімкого зниження цін на енергоносії у всьому світі.  Це – найбільш зручний час для переходу на європейські ціни. Причому формули, за якими у найближчі 10 років визначатимуться ціна на газ для України і його транзит до Європи, будуть універсальними та зрозумілими. Це значить, що завдяки новим контрактам у найближчі 10 роківміж Москвою та Києвом більше не буде проблем із постачання газу, а в самій Україні навколо цього питання більше не буде політичних спекуляцій. Крім цього, віднині контакти Газпрому й Нафтогазу відбуватимуться без "РосУкрЕнерго".  Тепер він не буде посередником у продажі туркменського та російського газу.
                Ще однією перемогою уряду є те, що технологічний газ, необхідний для здійснення транзиту російського газу до Європи, Україна купуватиме за спеціально розрахованою ціною – 153,9 дол. за 1 тис куб. м в обсягу 11 млрд. куб. м. Це дозволить українській стороні безболісно для рентабельної роботи вітчизняної ГТС зберегти тариф на транзит на рівні 2008 року - 1,7 дол. за транспортування 1 тис. куб. м. газу на сто кілометрів.
                Підсумовуючи сказане, хотів би ще раз наголосити на необхідності у любій дискусії спокійно й тверезо вислуховувати усі аргументи й факти. Сьогодні Україна безперечно перемогла. Ми отримали час для модернізації своєї промисловості, впровадження енергозберігаючих технологій, зменшення споживання газу. І для уряду тут є важливою підтримка й розуміння громадян. Лише спільними зусиллями ми зможемо побудувати сильну державу.
Розмовляв Володимир Ключак